Постанова

від 22.05.2017 по справі 813/4388/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2017 року № 813/4388/16

об 19 год., 50 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Комунального закладу Львівської обласної ради Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги , представник - ОСОБА_1 до Львівської обласної ради, представник - ОСОБА_2 за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, представник - ОСОБА_3 Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, представник - не прибув Комунального закладу Львівської обласної ради Львівська станція швидкої медичної допомоги , представник - ОСОБА_4 про визнання протиправним і скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад Львівської обласної ради Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Львівської обласної ради про визнання протиправним і скасування рішення 3 сесії VII скликання Львівської обласної ради прийнято рішення № 174 від 31.05.2016 року Про реорганізацію служби екстреної допомоги та медицини катастроф у Львівській області .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, спірне рішення є протиправним (незаконним) та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно суперечить нормам Конституції України та Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я , так як передбачає скорочення лікувального закладу, який відноситься до існуючої мережі лікувальних закладів, а також прийняте без врахування мети та цілей такого закладу охорони здоров'я, як Комунальний заклад Львівської обласної ради Дрогобицька міська станція швидкої медичної допомоги .

Вказаним рішенням порушуються права територіальної громади міста Дрогобича та Дрогобицького району на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я екстреної медичної допомоги.

Позивач зазначає, що згідно ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Відтак, в силу прямих норм Конституції України, позивач є комунальним закладом охорони здоров'я і його припинення є порушенням Конституції України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові докази та пояснення, просив суд позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти вказаного адміністративного позову повністю, надав суду додаткові докази та пояснення проте, що по суті спірне рішення направлене лише на реорганізацію (а не скорочення) позивача, спірне рішення прийняте у спосіб та у відповідності до повноважень відповідача, просив суд в задоволені позову відмовити повністю.

Представник третьої особи - Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, проти позову заперечила.

Представник третьої особи - Комунального закладу Львівської обласної ради Львівська станція швидкої медичної допомоги , по суті позову не заперечував.

Департамент охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, не забезпечив прибуття в судове засідання уповноваженого представника.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

31.05.2016 року на 3 черговій сесії VII скликання Львівською обласною радою прийнято рішення № 174 від 31.05.2016 року Про реорганізацію служби екстреної допомоги та медицини катастроф у Львівській області , яким вирішено припинити позивача шляхом приєднання до комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф .

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Основи законодавства України про охорону здоров'я із змінами і доповненнями в редакції на час спірних правовідносин, КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Згідно ст. 16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я , держава сприяє розвитку закладів охорони здоров'я усіх форм власності.

Порядок створення, припинення закладів охорони здоров'я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом.

Мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров'я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об'єктами відповідно державної і комунальної власності.

Заклади охорони здоров'я підлягають акредитації у випадках та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Не підлягають обов'язковій акредитації аптечні заклади. Акредитація аптечних закладів може здійснюватися на добровільних засадах.

Заклад охорони здоров'я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).

Керівником закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров'я здійснюються відповідно до законодавства.

Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров'я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров'я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п'яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Призначення на посаду та звільнення з посади керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюються відповідно до законодавства про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Залежно від форми власності заклади охорони здоров'я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності. Державні та комунальні заклади охорони здоров'я не підлягають приватизації.

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров'я державної власності можуть утворюватися та функціонувати як казенні підприємства або державні установи.

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров'я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.

Заклади охорони здоров'я приватної власності не обмежені у виборі організаційно-правової форми.

Заклади охорони здоров'я, утворені в результаті реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров'я - державних та комунальних установ, можуть мати відокремлене майно (в тому числі кошти), закріплене за ними на праві оперативного управління, самостійний баланс, самостійно затверджувати штатний розпис, мати рахунки в установах банків, печатки.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог про протиправність спірного рішення, оскільки згідно п. 1.4. Статуту позивача, заклад перебуває у спільній власності територіальних громад Львівської області. Засновником закладу є управління майном спільної власності Львівської обласної ради (засновник), яке діє від імені власника - Львівської обласної ради.

Згідно розділу п. 9.1. Статуту позивача, ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, виділ, поділ, перетворення) Закладу здійснюється за рішенням власника.

Суд зазначає, що правоздатність і дієздатність позивача, як юридичної особи виникли з моменту державної реєстрації і реалізовуються в межах та спосіб статуту закладу.

Згідно ч. 1 ст. 106 ЦК України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Згідно ст. 9 Закону України Про екстрену медичну допомогу , рішення про утворення та припинення станції екстреної (швидкої) медичної допомоги приймається у порядку та в межах повноважень, що визначені законом, органами місцевого самоврядування з урахуванням положень цього Закону.

Таким чином, саме відповідач має повноваження прийняття рішення про ліквідацію чи реорганізація позивача і спірне рішення прийняте відповідачем у порядку та спосіб встановлені законом. Спірне рішення відповідача відповідає наведеним вище вимогам закону та Конституції України, оскільки таким прийнято рішення лише про реорганізацію (а не скорочення) позивача.

Також, судом враховуються і підстави прийняття спірного рішення, а саме звернення департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації від 14.09.2015 року за № 01-12-11/2555/02 про реорганізацію служби екстреної медичної допомоги, висновки рішення засідання постійної комісій з питань з питань охорони здоров'я, материнства, соціального захисту, молодіжної політики, фізичної культури та спорту, оформлені протоколом №8 від 08.02.2016 року (копії яких є у справі).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані відповідачем переконують в правомірності спірного рішення.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із врахуванням повноважень суду згідно ст. 162 КАС України, адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст. 94 КАС України, судові витрати та витрати на правову допомогу покладають на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 29.05.2017 року.

Суддя Гавдик З.В.