УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2017 року Справа № 876/523/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби інтелектуальної власності України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у адміністративній справі №813/1745/16 за позовом Всеукраїнської громадської організації "Менеджмент інтелектуальної власності" до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання протиправним і скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
25 травня 2016 року позивач - Всеукраїнська громадська організація "Менеджмент інтелектуальної власності" звернулася в суд з позовом до відповідача - Державної служби інтелектуальної власності України в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 17.02.2016 року № 1-14/1258 Про зняття Всеукраїнської громадської організації Менеджмент інтелектуальної власності з обліку організацій колективного управління; анулювання свідоцтва про облік організації колективного управління, виданого Всеукраїнській громадській організації Менеджмент інтелектуальної власності Державною службою інтелектуальної власності України (свідоцтво від 08.08.2014 року № 21/2014); виключення Всеукраїнської громадської організації Менеджмент інтелектуальної власності з Реєстру обліку організацій колективного управління.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 17.02.2016 № 1-14/1258.
Судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. присуджено на користь Всеукраїнської громадської організації Менеджмент інтелектуальної власності (ЄДРПОУ 39088407) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби інтелектуальної власності України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.
Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.08.2014 року Всеукраїнська громадська організація Менеджмент інтелектуальної власності отримала свідоцтво №21/2014 про поставлення на облік у Державному департаменті інтелектуальної власності України як організації колективного управління.
01.08.2015 за № 129/М/15 ГО МІВ подано голові Державної служби інтелектуальної власності України згідно з п. 9 Наказу від 21.05.2003 Про затвердження порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю інформацію необхідну для здійснення нагляду Державною службою інтелектуальної власності України.
20.01.2016 за № 01/М/16 ГО МІВ подано голові Державної служби інтелектуальної власності України згідно з п. 9 Наказу від 21.05.2003 Про затвердження порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю інформацію необхідну для здійснення нагляду Державною службою інтелектуальної власності України.
Державною службою інтелектуальної власності України на підставі абзацу третього частини першої статті 4 Закону України Про авторське право і суміжні права , підпункту 12 пункту 4 Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2014 № 658, пункту 2 Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.05.2003 № 311, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.2003 за № 436/7757, за систематичне порушення вимог законодавства України у сфері авторського права і (або) суміжних прав в частині дотримання строків надання звітності, здійснення діяльності у статусі організації колективного управління з порушенням вимог статті 48 та 49 Закону, ДСІВ прийнято рішення:
1) зняти Всеукраїнську громадську організацію Менеджмент і інтелектуальної власності з обліку організацій колективного управління;
2) анулювати свідоцтво про облік організації колективного управління, видане Всеукраїнській громадській організації Менеджмент інтелектуальної власності Державною службою інтелектуальної власності України (свідоцтво від 08.08.2013 № 21/2014);
3) виключити Всеукраїнську громадську організацію Менеджмент інтелектуальної власності з реєстру обліку організацій колективного управління;
4) письмово повідомити Всеукраїнську громадську організацію Менеджмент інтелектуальної власності про прийняте рішення;
5) оприлюднити інформацію про зняття Всеукраїнської громадської організації Менеджмент інтелектуальної власності з обліку організацій колективного управління та про анулювання свідоцтва про облік організації колективного управління, шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті ДСІВ в мережі Інтернет, а також публікації у офіційному бюлетені Авторське право і суміжні права .
Відповідач своє вищевказане рішення мотивував тим, що Всеукраїнська громадська організація Менеджмент інтелектуальної власності не забезпечила своєчасного надання інформації, визначеної додатками 5-7 Порядку № 311, за І півріччя 2015 року: інформація надійшла до ДСІВ з порушенням термінів, передбачених Порядком № 311, листом від 01.08.2015 № 129/М/15.
Аналогічне порушення допущено Всеукраїнською громадською організацією Менеджмент інтелектуальної власності при наданні звіту за 2015 рік. Так, відповідна звітна інформація надійшла до ДСІВ 03.02.2016 вх. № 1357, тобто з порушенням термінів, встановлених частиною 7 статті 48 Закону України Про авторське право і суміжні права , пункту 9 Порядку № 311.
Відповідно до статті 1 Закону України Про авторське право і суміжні права організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.
Згідно з статтею 45 Закону України Про авторське право і суміжні права суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону організація колективного управління після її державної реєстрації зобов'язана протягом 30 днів стати на облік в Установі. Про облік організацій колективного управління Установа здійснює публікацію у своєму офіційному бюлетені.
Згідно з частиною 7 статті 48 Закону організація колективного управління зобов'язана надавати Установі таку інформацію: а) про зміни, що вносяться до статуту організації; б) про укладання двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іншими організаціями колективного управління, в тому числі іноземними; в) про управління майновими правами осіб, які не передали організації повноважень відповідно до частини третьої цієї статті; г) про укладання договорів управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав; д) про річний баланс, річний звіт, результати аудиторських перевірок; е) про осіб, уповноважених представляти організацію.
Порядок надання організаціями колективного управління звітної інформації на адресу Державної служби інтелектуальної власності України та процедуру здійснення нагляду за їх діяльністю визначено наказом Міністерства освіти і науки України від 21.05.2003 № 311 Про затвердження Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.06.2003 за № 436/7757, в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі Порядок № 311).
Відповідно до п. 1 Порядку № 311 останній визначає процедуру обліку організацій, які створені суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав, що здійснюють управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, та державних організацій, що здійснюють управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав), а також визначає процедуру здійснення нагляду за їх діяльністю.
Пунктом 9 Порядку № 311 передбачено, що Державна служба здійснює нагляд за діяльністю організацій колективного управління відповідно до законодавства.
Організації не повинні чинити перешкод у виконанні Державною службою функцій нагляду та зобов'язані надавати Державній службі інформацію, необхідну для здійснення нагляду, в такі строки, зокрема:
- відповідно до п. а п. 9 Порядку № 311 про укладення двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іншими організаціями колективного управління, у тому числі іноземними (додаток 5), та про управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі осіб, які не передали організації колективного Управління відповідних повноважень (додаток 6) - один раз на півроку, до 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом (до 20 липня, до 20 січня);
- відповідно до п. в п. 9 Порядку № 311 про укладання договорів управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - один раз на півроку, до 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом (до 20 липня, до 20 січня) (додаток 7).
Згідно з п. 10 Порядку № 311 за порушення вимог законодавства України у сфері авторського права і (або) суміжних прав та цього Порядку рішенням ДЦІВ до організації колективного управління можуть бути застосовані такі санкції:
а) попередження;
б) тимчасова заборона (зупинення) права організації колективного Управління на укладання договорів про збір винагороди чи договорів надання дозволу на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на строк до трьох місяців;
в) зняття з обліку.
Зняття з обліку організації колективного управління тягне за собою припинення права займатись діяльністю організації колективного управління.
Рішення про застосування санкцій до організації колективного управління може бути оскаржено в судовому порядку відповідно до законодавства.
Також організацію колективного управління може бути знято з обліку в разі:
а) припинення діяльності організації колективного управління;
б) відповідного рішення суду.
Форми, за якими слід подавати звітну інформацію, передбачені додатками 5-7 до Порядку № 311.
Судом першої інстанції в судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось позивачем, що форми звітності за перше півріччя 2015 року та за 2016 рік позивачем дотримані не були.
Також судом встановлено, що інформація за перше півріччя 2015 року не була подана позивачем у строк до 20 липня та надійшла на адресу Державної служби інтелектуальної власності України 06.08.2015, а інформація за 2016 рік не була подана позивачем у строк до 20 січня та скерована на адресу Державної служби інтелектуальної власності України 03.02.2016 факсом та 04.02.2016 службою Нової пошти , що підтверджується накладною № 6424468, тобто ГО МІВ порушено строки та форми подання звітності, встановлені Порядком № 311.
Щодо порушення позивачем ст. 48 та ст. 49 Закону України Про авторське право і суміжні права з підстав неукладення позивачем жодного договору управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 48 Закону України Про авторське право і суміжні права організації колективного управління діють на основі статутів, що затверджуються в установленому порядку і в межах повноважень, одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Частиною 1 статті 49 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що організація колективного управління організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:
а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору;
б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31 - 33 цього Закону;
в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону;
г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.
Суд апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції, що вищенаведеними нормами та жодним іншим законодавством не передбачено обов'язку організацій колективного управління впродовж визначеного строку з моменту реєстрації організацією колективного управління та отримання відповідного свідоцтва укласти певну кількість договорів управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав із відповідними суб'єктами.
Також, жодним нормативним документом відповідачу не надано повноважень застосовувати санкції до організації колективного управління за відсутність впродовж певного періоду показників діяльності.
Організація колективного управління є юридичною особою, а відтак самостійно та на власний розсуд здійснює свою діяльність з урахуванням своїх можливостей та здібностей посадових осіб і персоналу цієї особи.
В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують діяльність позивача в період 2014-2016 щодо залучення нових авторів до співпраці, яка полягала, зокрема, у надісланні пропозицій суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав по укладенню договорів на управління майновими правами та надання проектів вказаних договорів.
Тому, висновок Державної служби інтелектуальної власності України про порушення позивачем ст. 48 та 49 Закону України Про авторське право і суміжні права з підстав неукладення позивачем жодного договору управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і як наслідок протиправного існування ГО МІВ у статусі організації колективного управління є необґрунтованим.
Суд першої інстанції доречно звернув увагу на те, що при вирішенні питання про вид санкції, який слід застосовувати, орган владних повноважень має зважити усі обставини, в т.ч. важкість вчиненого проступку, форму вини в діях суб'єкта, який допустив порушення, систематичність таких дій, наявність негативних наслідків для інших осіб, на захист інтересів яких спрямований нагляд (шкода державі, майнова шкода авторам тощо), а також інших обставин, які характеризують поведінку порушника, та його бажання (чи небажання) стати на шлях виправлення та усунути негативні наслідки.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення позивачем ст. 48, 49 Закону України Про авторське право і суміжні права є необґрунтованим та несвоєчасне подання позивачем звітної інформації та порушення форми подання звітності хоча формально порушує норми законодавства, однак не може бути підставою для застосування до позивача найсуворіший санкції зняття з обліку, що тягне за собою припинення права займатись діяльністю організації колективного управління.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач необґрунтовано застосував одразу найсуворішу санкцію без проведення відповідної перевірки та з'ясування усіх обставин допущених порушень, що мають значення для прийняття рішення; без дотримання принципу пропорційності в частині дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 41,160,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної служби інтелектуальної власності України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у адміністративній справі №813/1745/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.Я. Макарик
Судді: О.О. Большакова
ОСОБА_1
Повний текст ухвали складений 20 квітня 2017 року.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2017 |
Оприлюднено | 25.04.2017 |
Номер документу | 66106848 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кедик Марія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні