Постанова

від 16.03.2017 по справі 808/1745/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16 березня 2017 року (14 год. 00 хв.) Справа № 808/1745/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Запоріжжя

до: Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

30.03.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Запоріжжя (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 12.11.2014 № 00023008262201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 1 383 381,00 грн., у тому числі за основним платежем - 922 254,00 грн. та за штрафними санкціями - 461 127,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги таким.

За результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства відносно позивача було складено Акт від 28.10.2014 № 87/08-26-22-01/24912705 та прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 12.11.2014 № 00023008262201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток на суму 1 383 381,00 грн., у тому числі за основним платежем - 922 254,00 грн. та за штрафними санкціями - 461 127,00 грн. Підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало заниження позивачем, на думку відповідача, податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 на загальну суму 922 254,00 грн. внаслідок прострочення кредиторської заборгованості, нарахування відповідачем позивачу курсових різниць по простроченій кредиторській заборгованості, а також завищення позивачем витрат по генеральним договорам добровільного страхування фінансових ризиків.

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, оскільки наявна у позивача кредиторська заборгованість станом на 31.12.2013 по контрагенту АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. на загальну суму 218 859,72 євро із урахуванням підписаних між сторонами додаткових угод не прострочена, вказана сума не підлягала списанню та включенню в доходи підприємства на підставі ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Також, оскільки кредиторська заборгованість по контрагенту АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. , ще не сплинула, у відповідача, на переконання позивача, були відсутні будь-які законні підстави для нарахування курсових різниць по простроченій кредиторській заборгованості у розмірі 31 590,00 грн.

Щодо страхування фінансових ризиків за генеральними договорами добровільного страхування фінансових ризиків від 03.02.2011 № 28.156.03 та від 01.02.2013 № 28.0000327.03, укладеними між позивачем та ПрАТ СК Альянс , позивач зауважив, що їх предметом є майнові інтереси позивача, які не суперечать закону і пов'язані з його збитками при здійсненні позивачем господарської діяльності внаслідок настання страхових випадків. Так, у досліджуваний відповідачем період позивач мав господарській взаємовідносини, зокрема з ТОВ АВІАС-2000 , ТОВ Агро-Капітал , ТОВ ПТАХОФАБРИКА ПРОЛЕТАРСЬКА , ПАТ ЛУГАНСЬКМЛИН , ПП АГРО-ТЕК , ПП ВЕТАГРО , ПВКС АГРОКАПІТАЛ , ПрАТ АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ , ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , ТОВ АГРО-ОВЕН , ТОВ АГРО-РОСЬ , ТОВ Агроторгівельна фірма Зоря , ТОВ Велес-Крим , ТОВ Ветус , ТОВ Екоагрострой , ТОВ Комбікормовий завод Феоніс , ТОВ ЛАНДГУТ БРОЙДЕР , ТОВ Птахокомбінат Запорізький , ТОВ Птахокомплекс Дніпровський , ТОВ Росан Агро , ТОВ СВС-Агро , ТОВ СКВ-Агро , ТОВ Текро , ТОВ Світ-Агро , ТОВ УКРЛАН .

Оскільки прострочення по зобов'язанням із переліченими вище контрагентами, фінансовий ризик по яким застраховано, не відбулось, позивач вважає, що твердження відповідача про завищення ним витрат по генеральним договорам добровільного страхування фінансових ризиків є безпідставним.

Із урахуванням викладених обставин у їх сукупності, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків до 05 травня 2015 року.

Позивачем було усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2015 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

У попередньому судовому засіданні представником відповідача подані заперечення на адміністративний позов, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач всупереч положенням пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 14.1 ст. 14 ПК України не включив до складу інших доходів суму безповортної фінансової допомоги по взаємовідносинах з контрагентом АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. у вигляді безнадійної заборгованості за отриманий та неоплачений товар на загальну суму 1 667 746,00 грн., по якій сплив строк позовної давності. Також, оскільки зазначена заборгованість повинна бути віднесена до складу валових доходів підприємства ще у попередніх податкових періодах, позивач, на думку відповідача, не мав право нараховувати та відносити до складу витрат від операційної діяльності від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до ст. 153 ПК України саме по цій заборгованості.

Крім того, відповідач вважає, що у досліджуваний період мало місце неналежне виконання контрагентами позивача умов укладених між ними комерційних контрактів в частині сплати грошових коштів, однак позивач не використав своє право, передбачене п.п. 10 генеральних договорів добровільного страхування фінансових ризиків від 03.02.2011 № 28.156.03 та від 01.02.2013 № 28.0000327.03, щодо отримання прострочених платежів. Отже, на переконання відповідача, єдиною метою зазначених вище контрактів було формування позивачем витрат з метою мінімізації сплати податку. Із урахуванням викладених обставин, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2016 допущено заміну відповідача його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2017 допущено заміну відповідача правонаступником - Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач).

У ході попереднього судового засідання представниками сторін надані додаткові докази, а також додаткові пояснення та заперечення на обґрунтування їх правових позицій.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2017 закінчено підготовче провадження і за письмовою згодою представників позивача та відповідача справу призначено до судового розгляду у той же день, а саме на 16.03.2017.

16.03.2017 судом було отримано клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) позивача зареєстровано як юридичну особу 06.08.1997 (т. 1, а.с. 131-132). Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 12.11.2014 (т. 5, а.с. 180-182).

До видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належать: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21); оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33); оптова торгівля фармацевтичними товарами (46.46); оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (46.69); оптова торгівля хімічними продуктами (46.75); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19) (т. 1, а.с. 131-132).

З 01.10.2014 по 21.10.2014 відповідачем було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Перевірка). За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 28.10.2014 № 87/08-26-22-01/24912705 Про результати виїзної планової перевірки ТОВ Інтер-Запоріжжя з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.05.2014, у тому числі з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ОСОБА_2 Компані (код ЄДРПОУ 38676213) за період січень, лютий 2014 року, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за період січень 2014 року, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Агрогрупа Деметра (код 39046346) за період лютий, березень 2014 року, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Агро Запоріжжя (код ЄДРПОУ 39030509) за період травень 2014 року, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з ДП Навчально-Дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе Національного університету біоресурсів і природокористування України (код ЄДРПОУ 00852631) за період травень 2014 року, та з питань правомірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за березень 2014 року та за квітень 2014 року (далі - Акт перевірки, т. 1, а.с. 11-88).

Перевіркою встановлено, зокрема порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 140.16 п. 140.1 ст. 140, п. 135.5.4 ст. 135, п.п. 14.1.257 пп. 14.1.36, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 на загальну суму 922 254,00 грн. по взаємовідносинах з компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. .

На підставі Акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 № 00023008262201 (далі - податкове повідомлення-рішення, т.1, а.с. 10), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток на суму 1 383 381,00 грн., у тому числі за основним платежем - 922 254,00 грн. та за штрафними санкціями - 461 127,00 грн.

Згідно з наданим представником відповідача детальним розрахунком фінансових санкцій до Акта перевірки сума основного платежу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у розмірі 922 254,00 грн. складається з трьох складових, а саме: 1) 316 872,00 грн. - сума безнадійної кредиторської заборгованості по взаємовідносинах позивача з контрагентом АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. ; 2) 31 590,00 грн. - сума курсових різниць по простроченій позивачем кредиторській заборгованості; 3) 573 792,00 грн. - сума завищених позивачем витрат по генеральним договорам добровільного страхування фінансових ризиків від 03.02.2011 № 28.156.03 та від 01.02.2013 № 28.0000327.03, укладеним між позивачем та ПрАТ СК Альянс (т. 5, а.с. 184).

Оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить із такого.

01.12.2003 між позивачем та компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. було укладено Контракт № 0112/03-04/AD (далі - Контракт від 01.12.2003 № 0112/03-04/AD), за умовами якого компанія АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. продає, а позивач придбаває дозволений для ввозу та реалізації на території України товар (ветеринарні та інші препарати, кормові добавки для промислового птахівництва та тваринництва) у кількості, за ціною, в асортименті, що визначені Додатками до Контракту. Товар призначений для поставки в Україну через ліцензійні склади з подальшою його реалізацією для власних виробничих потреб, потреб українських товаровиробників або для подальшої вільної реалізації (т. 2, а.с. 93-96). Відповідно до п. 3.4 Контракту від 01.12.2003 № 0112/03-04/AD загальна сума договору склала 2 500 000,00 євро.

Пунктом 11.5 Контракту від 01.12.2003 № 0112/03-04/AD визначено, що строк його дії - до 31.12.2004. У випадку, якщо за 30 днів до спливу строку дії Контракту жодна зі сторін не заявить про його розірвання, Контракт автоматично пролонгується на наступний рік на тих же умовах. Отже, із урахуванням пролонгації, строк дії Контракту від 01.12.2003 № 0112/03-04/AD становив до 31.12.2005.

29.12.2005 між позивачем та компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. було укладено додаткову угоду № 6 до Контракту від 01.12.2003 № 0112/03-04/AD, якою п. 11.5 Контракту від 01.12.2003 № 0112/03-04/AD викладено у такій редакції Строк дії Контракту - до 31.12.2012 (т. 5, а.с. 84).

Також, 30.12.2004 між позивачем та компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. було укладено Контракт № А-04-06 (далі - Контракт від 30.12.2004 № А-04-06), за умовами якого компанія АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. продає, а позивач придбаває дозволений для ввозу та реалізації на території України товар (ветеринарні та інші препарати, кормові добавки для промислового птахівництва та тваринництва) у кількості, за ціною, в асортименті, що визначені Додатками до Контракту. Товар призначений для поставки в Україну через ліцензійні склади з подальшою його реалізацією для власних виробничих потреб, потреб українських товаровиробників або для подальшої вільної реалізації (т. 2, а.с. 93-96). Відповідно до п. 3.4 Контракту від 30.12.2004 № А-04-06 загальна сума договору склала 3 000 000,00 євро.

Пунктом 11.4 Контракту від 30.12.2004 № А-04-06 визначено, що строк його дії - до 31.03.2006. У випадку, якщо за 30 днів до спливу строку дії Контракту жодна зі сторін не заявить про його розірвання, Контракт автоматично пролонгується на наступний рік на тих же умовах.

Отже, із урахуванням пролонгації, строк дії Контракту від 30.12.2004 № А-04-06 становив до 31.03.2007.

01.03.2007 між позивачем та компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. було укладено додаткову угоду № 3 до Контракту від 30.12.2004 № А-04-06, якою п. 11.4 Контракту від 30.12.2004 № А-04-06 викладено у такій редакції Строк дії Контракту - до 31.03.2008 (т. 5, а.с. 86).

31.03.2008 між позивачем та компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. було укладено додаткову угоду № 5 до Контракту від 30.12.2004 № А-04-06, якою п. 11.4 Контракту від 30.12.2004 № А-04-06 викладено у такій редакції Строк дії Контракту - до 31.12.2012, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (т. 5, а.с. 85).

Крім того, 07.03.2007 між позивачем та компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. було укладено Контракт № А-02/2007 (далі - Контракт від 07.03.2007 № А-02/2007), за умовами якого компанія АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. продає, а позивач придбаває дозволений для ввозу та реалізації на території України товар (ветеринарні та інші препарати, кормові добавки для промислового птахівництва та тваринництва) у кількості, за ціною, в асортименті, що визначені Додатками до Контракту. Товар призначений для поставки в Україну через ліцензійні склади з подальшою його реалізацією для власних виробничих потреб або потреб українських товаровиробників (т. 2, а.с. 89-93). Відповідно до п. 3.4 Контракту від 07.03.2007 № А-02/2007 загальна сума договору склала 2 000 000,00 євро.

Пунктом 12.4 Контракту від 07.03.2007 № А-02/2007 визначено, що строк його дії - до 31.03.2008. У випадку, якщо за 30 днів до спливу строку дії Контракту жодна зі сторін не заявить про його розірвання, Контракт автоматично пролонгується на наступний рік на тих же умовах.

Отже, із урахуванням пролонгації, строк дії Контракту від 07.03.2007 № А-02/2007 становив до 31.03.2009.

30.12.2008 між позивачем та компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. було укладено додаткову угоду № 4 до Контракту від 07.03.2007 № А-02/2007, якою п. 12.4 Контракту від 07.03.2007 № А-02/2007 викладено у такій редакції Строк дії Контракту - до 31.12.2012 (т. 5, а.с. 87).

Згідно з даними Журналу-ордеру по рахунку 632 (розрахунки з іноземними постачальниками) станом на 31.12.2013 у позивача існувала кредиторська заборгованість по взаємовідносинах з компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. за контрактами від 01.12.2003 № 0112/03-04/AD, від 30.12.2004 № А-04-06, від 07.03.2007 № А-02/2007 у сумі 218 859,72 євро (2 368 088,33 грн.) (т. 1, а.с. 89-92). Вказана сума також була відображена позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ-IV квартали 2013 року (т. 2, а.с. 85-88).

Протягом 2013 року позивач також здійснював розрахунок курсових різниць на зобов'язання та, відповідно, відносив до складу витрат від операційної діяльності від'ємне значення курсових різниць від переоцінки зобов'язань в тому числі і перед контрагентами позивача за отриманий та не оплачений товар у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти. Зокрема, як вбачається із податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-IV квартали 2013 року, у рядку 06.4 інші витрати від операційної діяльності та інші операційні витрати та у додатку до ІВ по рядку 06.4.12 від'ємне значення курсових різниць позивач вказав суму у розмірі 7 786 718,00 грн. (т. 2, а.с. 85-88).

Оцінюючи правильність не включення позивачем до складу інших доходів суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді безнадійної заборгованості за отриманий та не оплачений товар, по якій минув строк позовної давності, а також правомірність віднесення ним до складу витрат від операційної діяльності від'ємного значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань, суд виходить із такого.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

До безповоротної фінансової допомоги віднесені: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

За приписами пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Правові засади застосування позовної давності регламентовані Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Частиною 1 ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судом встановлено, що у період з 2003 року по 2007 рік між позивачем та компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. було укладено три контракти, а саме: 1) Контракт від 01.12.2003 № 0112/03-04/AD; 2) Контракт від 30.12.2004 № А-04-06; 3) Контракт від 07.03.2007 № А-02/2007 (т. 2, а.с. 89-100). Предметом вказаних контрактів є купівля-продаж ветеринарних та інших препаратів, кормових добавок для промислового птахівництва та тваринництва.

Господарські операції позивача, пов'язані з компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. , відповідають меті діяльності позивача. Їх реальність не ставилась під сумнів відповідачем.

Від початку Контракт від 01.12.2003 № 0112/03-04/AD був укладений строком на 1 рік із можливістю його пролонгації на 1 рік, Контракт від 30.12.2004 № А-04-06 - строком на 2 роки із можливістю його пролонгації на 1 рік, Контракт від 07.03.2007 № А-02/2007 - строком на 1 рік із можливістю його пролонгації на 1 рік. Однак, до спливу строків дії вказаних контрактів між позивачем та компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. були підписані додаткові угоди та, відповідно, продовжено строк дії вказаних контрактів.

Зокрема, додатковою угодою від 29.12.2005 № 6 п. 11.5 Контракту від 01.12.2003 № 0112/03-04/AD було викладено у новій редакції, а саме: Строк дії Контракту - до 31.12.2012 (т. 5, а.с. 84). Додатковими угодами від 01.03.2007 № 3 та від 31.03.2008 № 5 п. 11.4 Контракту від 30.12.2004 № А-04-06 строк його дії було продовжено до 31.03.2008 та 31.12.2012 відповідно (т. 5, а.с. 85-86). У свою чергу, додатковою угодою від 30.12.2008 № 4 п. 12.4 Контракту від 07.03.2007 № А-02/2007 було викладено у новій редакції, а саме: Строк дії Контракту - до 31.12.2012 (т. 5, а.с. 87).

Отже, оскільки загальна позовна давність у відповідності до ч. 1 ст. 257 ЦК України становить три роки, строк позовної давності за контрактами від 01.12.2003 № 0112/03-04/AD, від 30.12.2004 № А-04-06, від 07.03.2007 № А-02/2007 із урахуванням укладених додаткових угод в усіх трьох випадках сплинув тільки 31.12.2015 (т. 5, а.с. 188).

За таких обставин, суд вважає, що позивач мав всі законні підстави для відображення у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ-IV квартали 2013 року кредиторської заборгованості по взаємовідносинах з компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. у сумі 218 859,72 євро (2 368 088,33 грн.).

У свою чергу, твердження відповідача відносно того, що позивач на момент проведення перевірки протиправно не включив до складу інших доходів суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді безнадійної заборгованості за отриманий та неоплачений товар, по якій сплинув строк позовної давності на загальну суму 1 667 746,00 грн. (т. 1, а.с. 17), суд вважає такими, що не знайшли свого документального та нормативного підтвердження.

Крім того, оскільки кредиторська заборгованість по контрагенту позивача компанії АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. у сумі 218 859,72 євро (2 368 088,33 грн.) по митним деклараціям за контрактами від 01.12.2003 № 0112/03-04/AD, від 30.12.2004 № А-04-06, від 07.03.2007 № А-02/2007, на переконання суду, не була простроченою станом на 12.11.2014, підстави для нарахування позивачу курсових різниць на зобов'язання по взаємовідносинах з компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. у відповідача також були відсутні.

Із урахуванням викладеного, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині безнадійної кредиторської заборгованості по взаємовідносинах позивача з компанією АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. та нарахованих курсових різниць по вказаній простроченій кредиторській заборгованості є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Оцінюючи правильність визначення позивачем об'єкта оподаткування по податку на прибуток за 2013 рік за Договорами добровільного страхування фінансових ризиків, укладеними між позивачем та ПрАТ СК Альянс , суд виходить із такого.

03.02.2011 між ПрАТ СК Альянс та позивачем було укладено Генеральний договір добровільного страхування ризиків від 03.02.2011 № 28.156.03 (далі - Генеральний договір від 03.02.2011 № 28.156.03, т. 3, а.с. 52-62), предметом якого є майнові інтереси позивача, що не суперечать закону і пов'язані зі збитками позивача при здійсненні ним господарської діяльності, внаслідок настання страхових випадків, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 4.1 Генерального договору від 03.02.2011 № 28.156.03 страхова сума щодо кожного контракту, укладеного позивачем та зазначеного у відповідному додатку до цього Договору, встановлюється в розмірі суми фактичної заборгованості Контрагента перед позивачем. Контрагентами згідно з цим Договором є юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, з якими позивач уклав відповідний комерційний контракт (т. 3, а.с. 52).

Пунктом 8.1 Генерального договору від 03.02.2011 № 28.156.03 визначено, що страховим ризиком є будь-які втрати позивача, пов'язані із здійснюваною ним господарською діяльністю. Генеральний договір від 03.02.2011 № 28.156.03 вступає в законну силу з 03.02.2011 та діє протягом одного року (п. 7.1 Договору).

Додатком до Генерального договору від 03.02.2011 № 28.156.03 є реєстр застрахованих видаткових накладних за січень 2013 року.

Також, 01.02.2013 між ПрАТ СК Альянс та позивачем було укладено Генеральний договір добровільного страхування ризиків № 28.0000327.03 (далі - Генеральний договір від 01.02.2013 № 28.0000327.03), зміст якого є аналогічним із Генеральним договором від 03.02.2011 № 28.156.03 (т. 3, а.с. 63-120). Відповідно до п. 7.1 Генерального договору від 01.02.2013 № 28.0000327.03 він почав діяти з 03.02.2013 протягом 1 року.

Додатком до Генерального договору від 01.02.2013 № 28.0000327.03 є реєстр застрахованих видаткових накладних за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року.

Так, у період з 2011 року по 2013 рік позивач мав господарській взаємовідносини з ТОВ АВІАС 2000 , ТОВ Агро-Капітал , ТОВ ПТАХОФАБРИКА ПРОЛЕТАРСЬКА , ПАТ ЛУГАНСЬКМЛИН , ПП АГРО-ТЕК , ПП ВЕТАГРО , ПВКС АГРОКАПІТАЛ , ПрАТ АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ , ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , ТОВ АГРО-ОВЕН , ТОВ АГРО-РОСЬ , ТОВ Агроторгівельна фірма Зоря , ТОВ Велес-Крим , ТОВ Ветус , ТОВ Екоагрострой , ТОВ Комбікормовий завод Феоніс , ТОВ ЛАНДГУТ БРОЙДЕР , ТОВ Птахокомбінат Запорізький , ТОВ Птахокомплекс Дніпровський , ТОВ Росан Агро , ТОВ СВС-Агро , ТОВ СКВ-Агро , ТОВ Текро , ТОВ Світ-Агро , ТОВ УКРЛАН .

Неналежне виконання договірних зобов'язань у перевіряємий відповідачем період мало місце з боку двох контрагентів позивача, а саме: ТОВ АВІАС 2000 та ТОВ Агро-Капітал .

Так, відповідно до Договору поставки від 05.04.2012 № 3, укладеного між позивачем та ТОВ АВІАС 2000 , позивач зобов'язується поставити ТОВ АВІАС 2000 товар (комбікорм, кормові добавки, ветеринарні препарати), а ТОВ АВІАС 2000 зобов'язується прийняти товар та оплатити його позивачу на умовах, передбачених Договором.

Із специфікації від 05.04.2012 № 1 до Договору поставки від 05.04.2012 № 3 вбачається, що товаром є L-лизин у кількості 8 т. на загальну суму 232 428 грн. з ПДВ (т. 3, а.с. 124). Згідно з п. 5.1 Договору поставки від 05.04.2012 № 3 він почав діяти з моменту підписання та діє до 10 січня 2013 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (т. 3, а.с. 121-123).

На виконання умов Договору поставки від 05.04.2012 № 3 позивач протягом 2012-2013 років відвантажив ТОВ АВІАС 2000 товар у кількості та асортименті, визначеному у специфікації, що підтверджується: 1) видатковими накладними від 03.08.2012 № 2116, від 30.08.2012 № 2406, від 10.10.2012 № 2900, від 12.10.2012 № 2577, від 04.01.2013 № 10, від 24.01.2013 № 221, від 04.03.2013 № 703; 2) рахунками від 02.08.2012 № 1851, від 30.08.2012 № 2084, від 10.10.2012 № 2535, від 15.10.2012 № 2937, від 04.01.2013 № 23, від 24.01.2013 № 220, від 04.03.2013 № 704; 3) довіреностями на отримання товару (т. 3, а.с. 125-132, 172-179).

ТОВ АВІАС виконав свої зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару частково, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок (т. 3, а.с. 133-171, 180-185). Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків, підписаного між позивачем та ТОВ АВІАС , кінцеве сальдо за Договором поставки від 05.04.2012 № 3 за І півріччя 2013 року складає 30 185,00 грн. (т. 3, а.с. 186).

З метою стягнення з ТОВ АВІАС заборгованості за Договором поставки від 05.04.2012 № 3 позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області. Станом на 16.03.2017 справа не розглянута.

Також, 01.03.2010 між позивачем та ТОВ Агро-Капітал було укладено Договір поставки від 01.03.2010 № 01/03, за умовами якого позивач зобов'язується поставити ТОВ Агро-Капітал комбікорм, кормові добавки, ветеринарні препарати, а ТОВ Агро-Капітал зобов'язується прийняти та оплатити позивачу товар на умовах, передбачених цим Договором (т. 3, а.с. 187-191).

Відповідно до п. 4.1 Договору поставки від 01.03.2010 № 01/03 загальна ціна договору визначається шляхом складання вартостей окремих поставок згідно з видатковими накладними. Пунктом 5.1 Договору поставки від 01.03.2010 № 01/03 визначено, що він почав діяти з моменту підписання та діє до 31.12.2012, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов Договору поставки від 01.03.2010 № 01/03 позивач протягом 2012-2013 років відвантажив ТОВ Агро-Капітал товар, що підтверджується: видатковими накладними від 29.04.2013 № 1415, від 07.05.2013 № 1460 та довіреностями на отримання товару (т. 3, а.с. 192-195).

ТОВ Агро-Капітал виконав свої зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару частково. Заборгованість за Договором поставки від 01.03.2010 № 01/03 складала 372 545,41 грн. (т. 3, а.с. 196).

З метою стягнення вказаної заборгованості позивач звернувся з відповідною позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області (т. 3, а.с. 197-198). Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 по справі № 904/2187/14 стягнуто з ТОВ Агро-Капітал на користь позивача суму заборгованості у розмірі 372 545,41 грн. та судові витрати у розмірі 7 450,91 грн. (т. 3, а.с. 199).

23.11.2015 загальна сума заборгованості у розмірі 379 996,32 грн. була примусово стягнута Жовтневим відділом Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції з ТОВ Агро-Капітал на користь позивача, що підтверджується наявною у матеріалах справи Інформацією про виконавче провадження від 24.05.2016 ВП № 44059508 (т. 3, а.с. 203).

У свою чергу, по взаємовідносинах позивача з іншими контрагентами ТОВ ПТАХОФАБРИКА ПРОЛЕТАРСЬКА , ПАТ ЛУГАНСЬКМЛИН , ПП АГРО-ТЕК , ПП ВЕТАГРО , ПВКС АГРОКАПІТАЛ , ПрАТ АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ , ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , ТОВ АГРО-ОВЕН , ТОВ АГРО-РОСЬ , ТОВ Агроторгівельна фірма Зоря , ТОВ Велес-Крим , ТОВ Ветус , ТОВ Екоагрострой , ТОВ Комбікормовий завод Феоніс , ТОВ ЛАНДГУТ БРОЙДЕР , ТОВ Птахокомбінат Запорізький , ТОВ Птахокомплекс Дніпровський , ТОВ Росан Агро , ТОВ СВС-Агро , ТОВ СКВ-Агро , ТОВ Текро , ТОВ Світ-Агро , ТОВ УКРЛАН будь-яка заборгованість або прострочення по зобов'язанням, фінансовий ризик по яким застраховано, на момент проведення перевірки була відсутня.

Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: 1) копіями договорів поставки від 26.12.2011 № 99, від 10.01.2011 № 10/01-2011, від 13.06.2011 № 13/06, від 18.11.2009 № 18/11, від 10.01.2012 № 5-1, від 06.02.2013 № 423 КЗ, від 25.11.2009 № 25/11, від 24.02.2010 № 24/02, від 12.02.2013 № ДП-22/13, від 16.06.2010 № 16/06, від 04.01.2010 № 04/01-2010, від 04.04.2012 № 04/04, від 01.01.2010 № 21/01-2010, від 30.08.2011 № 70, від 03.01.2009 № 03-01/2009, від 21.03.2011 № 7, від 01.08.2010 № 01-08/2010, від 02.04.2012 № 3279, від 02.04.2012 № П799, від 04.04.2011 № 04/04, від 08.11.2011 № 1, від 04.01.2012 № 1, від 17.01.2013 № Т17-01/13, від 01.07.2011 № 13, від 12.02.2010 № 12/02; 2) копіями видаткових накладних; 3) копіями платіжних доручень (т. 3, а.с. 204-219; т. 4, а.с. 1-253; т. 5, а.с. 1-37).

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 ПК України визначено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.

Судом встановлено, що у період з 2011 року по 2013 рік позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ АВІАС 2000 , ТОВ Агро-Капітал , ТОВ ПТАХОФАБРИКА ПРОЛЕТАРСЬКА , ПАТ ЛУГАНСЬКМЛИН , ПП АГРО-ТЕК , ПП ВЕТАГРО , ПВКС АГРОКАПІТАЛ , ПрАТ АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ , ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , ТОВ АГРО-ОВЕН , ТОВ АГРО-РОСЬ , ТОВ Агроторгівельна фірма Зоря , ТОВ Велес-Крим , ТОВ Ветус , ТОВ Екоагрострой , ТОВ Комбікормовий завод Феоніс , ТОВ ЛАНДГУТ БРОЙДЕР , ТОВ Птахокомбінат Запорізький , ТОВ Птахокомплекс Дніпровський , ТОВ Росан Агро , ТОВ СВС-Агро , ТОВ СКВ-Агро , ТОВ Текро , ТОВ Світ-Агро , ТОВ УКРЛАН .

З метою страхування власних майнових інтересів позивач уклав з ПрАТ СК Альянс Генеральний договір від 03.02.2011 № 28.156.03 та Генеральний договір від 01.02.2013 № 28.0000327.03 (т. 3, а.с. 52-120).

У перевіряємий відповідачем період лише ТОВ АВІАС 2000 та ТОВ Агро-Капітал неналежним чином виконували взяті на себе договірні зобов'язання. З метою стягнення з них наявної заборгованості позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з відповідними позовами. Так, Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 по справі № 904/2187/14 було стягнуто з ТОВ Агро-Капітал на користь позивача суму заборгованості у розмірі 372 545,41 грн. та судові витрати у розмірі 7 450,91 грн. (т. 3, а.с. 199). Станом на 16.03.2017 справа з ТОВ АВІАС 2000 Господарським судом Запорізької області не розглянута.

У свою чергу, по взаємовідносинам позивача з іншими контрагентами будь-яка заборгованість або прострочення по зобов'язанням, фінансовий ризик по яким застраховано, на момент проведення перевірки була відсутня, що підтверджується наявними у матеріалах справи договорами поставок та первинними документами (т. 3, а.с. 204-219; т. 4, а.с. 1-253; т. 5, а.с. 1-37).

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що безпосередньо під час проведення перевірки відповідачем взагалі не досліджувалось питання наявності у позивача страхових випадків у розумінні генеральних договорів від 03.02.2011 № 28.156.03 та від 01.02.2013 № 28.0000327.03.

Отже, оскільки позивачем вживались усі можливі заходи щодо отримання платежів від контрагентів, фінансові ризики по операціях з якими були застраховані відповідно до генеральних договорів від 03.02.2011 № 28.156.03 та від 01.02.2013 № 28.0000327.03, суд вважає висновки відповідача щодо завищення позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за 2013 рік під час відображення у податковому обліку операцій зі страхування фінансових ризиків, у розмірі 3 019 957,00 грн. такими, що не знайшли свого документального підтвердження. Доказів зворотнього відповідач не надав.

Із урахуванням викладеного, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахованих позивачу витрат по Генеральному договору від 03.02.2011 № 28.156.03 та Генеральному договору від 01.02.2013 № 28.0000327.03 є протиправним та таким, що також підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач, на переконання суду, довів правильність віднесення ним у період з 01.01.2013 по 31.12.2013 до складу витрат суми заборгованості по взаємовідносинах позивача з контрагентом АДЖИНОМОТО ОСОБА_1А. , витрат по Генеральним договорам добровільного страхування ризиків від 03.02.2011 № 28.156.03, від 01.02.2013 № 28.0000327.03 та, відповідно, протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, відповідачем не надано достатніх та переконливих доказів заниження позивачем податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 в результаті прострочення кредиторської заборгованості, нарахування курсових різниць від переоцінки активів і зобов'язань, завищення витрат по генеральним договорам від 03.02.2011 № 28.156.03 та Генеральному договору від 01.02.2013 № 28.0000327.03.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а відтак - адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжним дорученням від 26.03.2015 № 385 (т. 1, а.с. 4) підтверджується сплата позивачем судового збору на загальну суму 2 770,00 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 98, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Запоріжжя до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області форми Р від 12.11.2014 № 00023008262201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Інтер-Запоріжжя визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 383 381,00 грн., у тому числі за основним платежем - 922 254,00 грн. та за штрафними санкціями - 461 127,00 грн.

Судовий збір у розмірі 2 770,00 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят гривень 00 коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Запоріжжя (ідентифікаційний код 24912705) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус