Рішення

від 20.04.2017 по справі 906/105/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" квітня 2017 р. Справа № 906/105/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 29.12.16р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 27.01.17р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн-Агро" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський Бекон" (сільрада Малинівська Малинського району Житомирської області)

про стягнення 2037786,53 грн.

В судовому засіданні 20.04.17р. оголошувалась перерва з 11: 20 до 11:50 год.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 2037786,53 грн., з яких 800000,00 грн. основного боргу згідно договору процентної позики № 12-24/01 від 24.12.13р., 360328,77 грн. процентів за користування позикою, 805392,00 грн. інфляційних нарахувань та 72065,76 грн. 3% річних.

Заявою від 04.04.17р., яка надійшла до суду електронною поштою 18.04.17р. позивач просив прийняти його відмову від позову та припинити провадження у справі (а.с.155,156). Та ж сама заява позивача, але в оригіналі, надійшла до суду поштою 20.04.17р. о 12 год. 35 хв. вже після прийняття рішення у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зокрема, зазначив, що позивач не звертався до господарського суду із заявою про відмову від позову.

У зв'язку з тим, що позиція представника позивача суперечила вищезазначеній заяві позивача від 04.04.17р., господарський суд оголосив у справі перерву та зобов'язав представника позивача зв'язатись з керівництвом позивача з метою підтвердження або спростування заяви позивача від 04.04.17р. про відмову від позову.

Під час перерви до суду електронною поштою від позивача надійшов лист від 20.04.17р., в якому позивач зазначив, що він позов підтримує в повному обсязі та наполягає на його задоволенні. Також зазначив, що він не звертався до господарського суду з заявою про відмову від позову (а.с.158).

Представник позивача в судовому засіданні згідно письмових "заперечень" від 21.03.17р. проти клопотання ТОВ "Малинський бекон" щодо застосування позовної давності, зазначив про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду з позовом 25.01.17р. в межах трирічного строку позовної давності (а.с.162,163). Також представник заперечив щодо можливого зупинення провадження у даній справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві від 22.02.17р. на позовну заяву (а.с.46,47). Зокрема, зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності, а також вказав, що позивач безпідставно здійснює нарахування процентів за користування позикою в період з 25.01.14р. по 24.01.17р., так як пп.2.5 договору процентної позики № 12-24/01 від 24.12.13р. визначає строк нарахування процентів, який закінчився 24.01.14р.

Також представник відповідача в судовому засіданні підтримав подану письмову заяву від 20.02.17р. та, посилаючись на ст.267 ЦК України, просив суд застосувати строк позовної давності до заявлених позовних вимог (а.с.50-53).

Крім того, після того, як до суду надійшов лист позивача від 20.04.17р., в якому позивач зазначив, що він позов підтримує в повному обсязі та наполягає на його задоволенні та що він не звертався до господарського суду з заявою про відмову від позову, представник відповідача подав клопотання датоване 11.04.17р. та просив зупинити провадження у справі у зв'язку з зверненням відповідача 03.03.17р. до Малинського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління поліції в Житомирській області із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення за фактом підроблення підписів директора ТОВ "Малинський Бекон" ОСОБА_3 Також зазначив, що вказаним відділенням поліції було порушено кримінальне провадження за № 120170060080000155 на підставі ч.1 ст.358 КК України (а.с.174,178,179). Представник також зазначив, що підставою для зупинення провадження у даній справі є те, що згідно ухвали господарського суду міста Києва від 30.03.17р. було порушено провадження у справі № 910/4867/17 за позовом ТОВ "Малинський Бекон" до ТОВ "Юкрейн-Агро" про визнання договору процентної позики №12-24/01 від 24.12.13р. року недійсним та призначено розгляд даної справи на 16.05.17р., що підтвердив копією даної ухвали суду (а.с.180,181).

Господарський суд відмовив у задоволенні поданого клопотання у зв'язку з спливом встановленого ст.69 ГПК України строку вирішення спору та у зв'язку з тим, що вказані представником відповідача підстави для зупинення провадження у справі не перешкоджають прийняттю господарським судом рішення. Крім того, зазначену позицію представника відповідача господарський суд розглядає як зловживання своїми процесуальними правами, оскільки вбачається заздалегідь підготовлена процесуальна позиція захисту від заявленого позову. Так, подане клопотання було виготовлене ще 11.04.17р. (а.с.174), тобто ще до попереднього судового засідання, яке було 12.04.17р. (а.с.152) та не було того дня подане суду, а "притримане" до судового засідання 20.04.17р. на випадок несприятливого для відповідача розвитку подій у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейн-Агро" (позивач/позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинський Бекон" (відповідач/позичальник) укладено договір процентної позики № 12-24/01, згідно якої позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності у вигляді процентної позики з наступними умовами: обсяг позики 800000,00 грн., строк надання позики до 24.01.14р. включно, що становить 31 день користування позикою, ставка процентів річних - 15,0 процентів річних, що у грошовому еквіваленті становить 10191,78 грн. (пп.1.1 договору)(а.с.16-19).

Відповідно до пп.1.1.1 пп.1.1 договору, надання позики буде здійснюватися траншами, а саме перший транш 25 грудня 2013 року - 400000,00 грн. та другий 26 грудня 2013 року - 400000,00 грн.

Згідно пп.2.2 договору, моментом надання позики вважається день перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до пп.2.5 договору, нарахування процентів за користування позикою здійснюється у валюті позики з 24 грудня 2013 року до 24 січня 2014 року, що становить тридцять один день користування позикою.

Згідно пп.2.6 договору, сплата процентів за користування позикою здійснюється у валюті позики 24 січня 2014 року від тіла позики в повній сумі, на рахунок №26007001065897 в ПАТ "ФІНБАНК", МФО 328685.

Нарахування та сплата процентів за користування позикою здійснюється за фактичну кількість днів користування позикою в періоді - "факт/365" (за фактичною кількісно днів у місяці та умовному році - 365 днів). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення позики (пп.2.7 договору).

Відповідно до пп.7.3 договору, цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

На виконання даного договору позивач у грудні 2013 року надав відповідачу позику в загальній сумі 800000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №11550215 від 25.12.13р., № 11653321 від 27.12.13р., № 11659516 від 27.12.13р. (а.с.20,21).

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, сплатив проценти за користування позикою на суму 10191,78 грн. за період з 25.12.13р. по 24.01.14р. (а.с.4,45,161).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі становить 800000,00 грн., що підтверджується довідкою позивача від 21.03.17р. (а.с.159,160), підписаним позивачем актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.01.17р. (а.с.45) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивачем на підставі пп.2.7 договору нараховано відповідачу 360328,77 грн. процентів за користування позикою за період з 25.01.14р. по 24.01.17р. (а.с.5,13).

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри інфляційних нарахувань та 3% річних становлять, відповідно, 805392,00 грн. та 72065,76 грн. (а.с.14,15).

Розрахунки обґрунтовані, відповідають чинному законодавству та укладеному договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Представник відповідача заперечуючи проти позову зазначив, що позивачем пропущений строк позовної давності (а.с.46,47), у зв'язку з чим подав заяву про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог (а.с.50-53).

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно пп.1.1 договору процентної позики № 12-24/01 від 24.12.13р. сторони погодили строк надання позики до 24.01.14р. включно.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Враховуючи, що останнім днем виконання зобов'язання відповідача з повернення позики згідно договору є 24.01.14р., тому з 25.01.14р. почався перебіг позовної давності для вимоги про стягнення позики за даним договором. Отже, відповідним днем закінчення трирічного строку позовної давності є 25.01.17р.

Висновок суду ґрунтується на правовій позиції Вищого господарського суду України викладеній у постанові від 11.09.12р. у справі № 47/426 (а.с.164-172).

Таким чином, 25.01.17р. є останнім днем звернення позивача до суду з вимогою про стягнення боргу згідно договору процентної позики № 12-24/01 від 24.12.13р.

Відповідно до пп.4.4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.13р. № 10, з урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з даним позовом 25.01.17р., тобто в межах строку позовної давності, про що свідчить дата поштового штемпеля підприємства зв'язку на конверті, в якому були надіслані до суду позовні матеріали (а.с.38).

Заперечення відповідача з приводу того, що позивач безпідставно здійснює нарахування процентів за користування позикою в період з 25.01.14р. по 24.01.17р., так як пп.2.5 договору процентної позики № 12-24/01 від 24.12.13р. визначає строк нарахування процентів, який закінчився 24.01.14р. суд вважає безпідставними, оскільки вони суперечать умовам пп.2.7 договору процентної позики № 12-24/01 від 24.12.13р.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 800000,00 грн. основного боргу згідно договору процентної позики № 12-24/01 від 24.12.13р., 360328,00 грн. процентів за користування позикою, 805392,00 грн. інфляційних нарахувань та 72065,76 грн. 3% річних.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський Бекон", 11642, сільрада Малинівська Малинського району Житомирської області, Комплекс будівель і споруд № 4, ідентифікаційний код 37869460:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн-Агро", 03150, м.Київ, вул.Предславинська 34-Б, ідентифікаційний код 38976439 - 800000,00 грн. основного боргу згідно договору процентної позики № 12-24/01 від 24.12.13р., 360328,00 грн. процентів за користування позикою, 805392,00 грн. інфляційних нарахувань, 72065,76 грн. 3% річних та 30566,80 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.04.17

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 1 прим. у справу.