Справа № 388/372/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
20.04.2017 року Долинський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,
за участю секретаря Марченко О.І.,
представників ОСОБА_1, Черниша В.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства Черніцький про визнання недійсним договору оренди землі, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що є власником земельної ділянки площею 5,91 га, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.
У вересні 2014 року ОСОБА_3 маючи на меті внести дані про належну земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно замовила виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у державному підприємстві Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою .
Після проведення державної реєстрації вищезазначеної земельної ділянки, ОСОБА_3 отримала витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3501372242014 від 20 жовтня 2014 року. Згідно даних, що відображені у цьому витягу, 30 вересня 2014 року відділом Держземагенства у Долинському районі було проведено державну реєстрацію земельної ділянки. Витяг також містить відомості про оренду, а саме 26 листопада 2009 року зареєстровано право оренди земельної ділянки з орендарем приватним підприємством Черніцький зі строком дії речового права десять років.
ОСОБА_3 зазначає, що не укладала договору оренди власної земельної ділянки з приватним підприємством Черніцький .
Після цього, ОСОБА_3 усно звернулась до приватного підприємства Черніцький з вимогою надати примірник договору, однак у цьому було відмовлено.
Позивачка зазначає, що отримувала кошти за користування земельною ділянкою грішми та зерном, вважаючи це обґрунтованим, оскільки з 2009 року приватне підприємство Черніцький користується належною їй земельною ділянкою.
14 березня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до відділу Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області із заявою про надання копії договору оренди землі укладеного між нею та приватним підприємством Черніцький .
23 березня 2016 року позивачка отримала копію договору оренди землі укладеного 15 жовтня 2009 року між нею та приватним підприємством Черніцький , дізнавшись, що 26 листопада 2009 року Долинським районним відділом Кіровоградської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК здійснено державну реєстрацію договору оренди землі площею 5,91 га на строк десять років, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040937000108.
Ознайомившись з отриманим примірником договору, ОСОБА_3 виявила, що він підписаний не нею, а тому має бути визнаний недійсним.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3, ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити. Суду пояснив, що дійсно ОСОБА_3 отримувала від приватного підприємства Черніцький кошти за користування належною їй землею. ОСОБА_3 вважала, що це підприємство користується її земельною ділянкою без укладення договору оренди землі, а тому має право на отримання таких коштів. За користування земельною ділянкою отримувала грошові кошти та зерно. Зазначає, що немає відповідальності за надання в оренду землі без укладення письмового правочину. Довідки про отриману плату за користування землею отримувала з метою подання декларацій, оскільки знала, що відповідач користується її землею та у зв'язку з цим нараховує відповідну плату, яку отримує.
Представник відповідача приватного підприємства Черніцький , Черниш В.А. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні. Суду пояснив, що позивачка отримувала оренду плату, а тому знала про наявність між нею та відповідачем договірних правовідносин з приводу оренди землі, а відтак пропустила строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що з 22 листопада 2010 року працює у приватному підприємстві Черніцький , нараховує оренду плату, починаючи з 2011 року по тепер. ОСОБА_3 отримувала орендну плату. За весь час нарахування орендної плати претензій від ОСОБА_3 не надходило. ОСОБА_3 за всі роки оренди землі отримувала довідки про нараховану оренду плату з метою подання декларації службовця. Вважає, що ОСОБА_3 знала про договір оренди землі й ніколи його не оспорювала. З метою отримати оренду плату люди приходять та пред'являють паспорти.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що їй відомо про те, що між ОСОБА_3 та приватним підприємством Черніцький існують договірні правовідносини з приводу оренди землі. ОСОБА_3 завжди вчасно отримувала орендну плату та не мала з цього приводу будь-яких претензій. У приватному підприємстві Черніцький працювала у 2009-2011 роках. ОСОБА_3 розписувалась у відомостях про отримання орендної плати. Вважає, що ОСОБА_3 знала про укладений між нею та приватним підприємством Черніцький договір оренди землі, оскільки брала довідки про отриману орендну плату. Особисто в інтересах приватного підприємства Черніцький з ОСОБА_3 договір оренди землі не укладала. Особисто не бачила, що ОСОБА_3 розписувалась у відомостях про отримання орендної плати.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом установлено, що позивачка є власником земельної ділянки площею 5,91 га, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2 (а. с. 5).
15 жовтня 2009 року між ОСОБА_3 та приватним підприємством Черніцький укладено договір оренди землі площею 5,91 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_2, зареєстрований 26 листопада 2009 року у державному підприємстві Центр ДЗК за № 040937000108 (а. с. 12-13).
Відповідно до п. 8 договору оренди землі між ОСОБА_3 та приватним підприємством Черніцький від 15 жовтня 2009 року, договір укладено на строк десять років.
За змістом ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі . Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ст. 203 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .
Згідно висновку експерта № 1061 від 26 серпня 2016 року, підписи від імені ОСОБА_3: - у договорі оренди землі укладеного 15 жовтня 2009 року між ОСОБА_3 та приватним підприємством Черніцький , зареєстрованого 26 листопада 2009 року у Долинському районному відділі Кіровоградської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК за № 040937000108, що міститься на 4-й сторінці у графі Орендодавець___ ; - в акті про передачу та прийом земельної ділянки, що надається в оренду (без дати) площею 5,91 га між ОСОБА_3 та приватним підприємством Черніцький , що міститься у графі Орендодавець___ , виконані не самою ОСОБА_3, а іншою особою (а. с. 63-66).
Таким чином, письмовим доказом підтверджено, що позивачка у справі ОСОБА_3 не підписувала спірний договір оренди землі, а відтак цей правочин укладений за відсутності її волевиявлення на його укладення, що відповідно до ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
ОСОБА_3 зазначає, що 23 березня 2016 року у відділі Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області отримала примірник спірного договору оренди землі.
У свою чергу відповідачем приватним підприємством Черніцький не надано суду жодного доказу, що ОСОБА_3 до 23 березня 2016 року отримувала спірний договір оренди землі, знайомилася з його змістом.
Отже, суд установив, що починаючи з дня отримання вищезазначеного договору оренди землі позивачка дізналась про наявність між нею та приватним підприємством Черніцький договірних правовідносин з приводу оренди землі, а відтак з цього часу у неї виникло право на позов.
При цьому доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_3 з 2009 отримувала плату за користування землею, а відтак знала про укладення спірного договору оренди землі слід визнати необґрунтованими, оскільки спірний договір оренди землі позивачка отримала у березні 2016 року, тобто з цього часу отримала можливість реалізувати своє право вимагати визнання його недійсним у примусовому порядку через суд.
До вищезазначеної правової позиції дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15.
З огляду на вищевказане, суд не вбачає підстав для застосування до цих правовідносин позовної давності.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачка ОСОБА_3 у цій справі понесла судові витрати, що складаються з 551,20 грн сплаченого судового збору та 2774,52 грн за проведення судової експертизи, які підлягають стягненню з відповідача на її користь.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 18, 27 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 203, 215, 236, 629, 638 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 57-60, 64, 79, 88, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_3 до приватного підприємства Черніцький про визнання недійсним договору оренди землі.
Визнати недійсним договір оренди землі площею 5,91 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_2, укладений 15 жовтня 2009 року між ОСОБА_3 та приватним підприємством Черніцький , зареєстрований 26 листопада 2009 року у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040937000108.
Стягнути з приватного підприємства Черніцький (ідентифікаційний код 36571777) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3325,72 грн (три тисячі триста двадцять п'ять гривень 72 копійки) понесених судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлений 24 квітня 2017 року.
Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський
Суд | Долинський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2017 |
Оприлюднено | 25.04.2017 |
Номер документу | 66120535 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Завгородня Ірина Миколаївна
Цивільне
Долинський районний суд Кіровоградської області
Баранський Д. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні