Ухвала

від 20.04.2017 по справі 478/1752/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1752/16-ц 20.04.2017 20.04.2017 20.04.2017

Провадження №22-ц/784/581/17

Єдиний унікальний номер № 478/1752/16-ц

Номер провадження №22-ц/784/581/17

Категорія 23

Головуючий у І інстанції Сябренко І.П.

Доповідач в апеляційній інстанції Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого Прокопчук Л.М.,

Суддів Козаченка В.І., Царюк Л.М.

Із секретарем судового засідання Гавор В.Б.

За участю: представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до Приватного підприємства Агротех Казанківського району Миколаївської області (далі - ПП Агротех ), Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна Казанківського району Миколаївської області (далі - ТОВ Ватутіна ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторія Сергіївна, про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ПП Агротех , ТОВ Ватутіна про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, стягнення орендної плати та відшкодування збитків.

В обґрунтування позову зазначала, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 9,67 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, яку за договором оренди від 10.06.2013 року, зареєстрованого 26 жовтня 2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним №3084933, останній передав у користування ПП Агротех строком до 31 грудня 2017 року. У травні 2016 року отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 довідався, що 1 травня 2016 року зазначений договір оренди землі, укладений з ПП Агротех , розірвано та проведено державну реєстрацію права оренди належної йому на праві власності земельної ділянки з іншим орендарем - ТОВ Ватутіна . Посилаючись на відсутність згоди ОСОБА_4 на укладення договору оренди землі від 1 травня 2016 року з ТОВ Ватутіна та на підробку його підпису під зазначеним договором, просила визнати недійсним договір оренди землі, укладений 1 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ТОВ Ватутіна , державну реєстрацію якого проведено 1 травня 2016 року, номер запису про інше речове право 14425996 та скасувати його державну реєстрацію, стягнути в солідарному порядку з відповідачів ПП Агротех та ТОВ Ватутіна на користь ОСОБА_4 орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 19729 грн. 72 коп., матеріальні збитки і витрати на правову допомогу в розмірі 5270 грн. 28 коп. та судові витрати (а.с. 47-51).

Ухвалою суду від 14 грудня 2016 року позовна заява ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ПП Агротех Казанківського району Миколаївської області та ТОВ Ватутіна Казанківського району Миколаївської області в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди землі, стягнення в солідарному порядку орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 19729 грн. 72 коп., матеріальних збитків і витрат на правову допомогу в розмірі 5270 грн. 28 коп. залишена без розгляду (а.с. 113-114).

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 9,67 га, укладений 1 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ТОВ Ватутіна , державну реєстрацію якого проведено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С. 1 травня 2016 року, номер запису про інше речове право 14425996. Розподілено судові витрати (а.с. 118-120).

В апеляційній скарзі ТОВ Ватутіна , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову (а.с. 126-132).

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін

Представник відповідача, а також третя особа, належно повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явились (а.с. 188, 228).

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, враховуюче наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

В силу приписів ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст.203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину - волевиявлення учасника правочину, додержання форми правочину визначеного законом та вчинення правочину особою, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені першою-третьою, п'ятою, шостою частинами ст.203 ЦК України.

Матеріалами справи встановлено, що громадянин ОСОБА_4 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 22.06.2004 року, є власником земельної ділянки площею 9,67 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 10 червня 2013 року, державну реєстрацію якого проведено 26 жовтня 2013 року, номер запису про інше речове право 3084933, власник земельної ділянки ОСОБА_4 передав її в оренду ПП Агротех строком до 31 грудня 2017 року (а.с. 27-29).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №59394460 від 19 травня 2016 року вбачається, що 29 квітня 2016 року на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С. №29521582 проведено державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди землі від 10 червня 2013 року, укладеного між ПП Агротех та ОСОБА_4 (а.с. 30-32).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 1 травня 2016 року, державну реєстрацію якого проведено 1 травня 2016 року, номер запису про інше речове право 14425996, власник земельної ділянки ОСОБА_4 передав її в оренду ТОВ Ватутіна строком на 10 років (а.с. 78-79).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суду першої інстанції виходив з того, що договір оренди від 01.05.2016 року ОСОБА_4 як сторона договору не підсував, не знайомився з умовами договору щодо об'єкту оренди, строку його дії, розмірі орендної плати та порядку її виплати, інших істотних умов, зазначених в тексті договору.

Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначав, що спірний договір оренди він не підписував, дізнався про його існування випадково.

Зазначені пояснення підтверджуються наступним.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Спірний договір оренди землі, копія якого надана приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С., не відповідає Типовому договору оренди землі, форма якого затверджена постановою КМ України від 03.03.2004 року № 220 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а саме: в ньому не зазначено місце укладення договору оренди.

Крім того, до договору, як до його невід'ємної частини, не додані документи, перелічені в п.43 прикінцевих положень Типового договору оренди землі, а саме: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.20 спірного договору земельна ділянка за договором оренди вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди (а.с. 78-79).

Зазначені обставини не є істотними умовами договору, в той же час відсутність зазначення місця укладення договору вносить невизначеність у правовідносини сторін, враховуючи те, що позивач проживає у Миколаївській області, а відповідач на час реєстрації спірного договору, яка відбулася у м. Харкові, був зареєстрований у Кіровогорадскій області. Будь-яких пояснень з цього приводу від відповідача не надійшло, хоча про наміри подати заперечення представник відповідача заявляв ще в клопотанні, поданому суду першої інстанції (а.с. 121).

Відсутність вказаних вище документів як складової договору оренду підтверджує пояснення позивача про його необізнаність про укладення договору оренду та укладення договору поза його волею, оскільки саме у нього як у власника земельної ділянки знаходяться план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.43 Типового договору оренди землі та п.43 спірного договору оренди останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.

Аналіз наведених умов свідчить про те, що особа, за заявою якою була проведена державна реєстрація, повинна передати один примірник договору орендодавцю, якщо він не був присутній при реєстрації договору.

Вище зазначалося, що державну реєстрацію спірного договору було проведено в м. Харкові 01.05.2016 року за заявою особи, яка діяла за довіреністю ТОВ Ватутіна . Реєстраційна справа не містить відомостей про присутність орендодавця під час державної реєстрації (а.с.71-80).

За таких обставин відповідач - ТОВ Ватутіна після державної реєстрації спірного договору повинен був передати позивачу один примірник договору. Докази передачі примірника спірного договору позивачу відповідач не надав.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги щодо того, що висновок судово-почеркознавчої експертизи від 21.11.2016 року № 2002 в силу приписів ст. 59 ЦПК України не є належним доказом по справі, оскільки отриманий з порушенням Закону України Про судову експертизу та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року.

Разом з тим, відповідачем не заявлено клопотання про проведення повторної судово-почеркознавчої експертизи.

Не заявлено таке клопотання і позивачем. На думку представника позивача проведення такої експертизи недоречно, оскільки за повідомленням приватного нотаріуса Луценко В.С. оригінали спірного договору оренди вона повернула заявнику (а.с. 179-180), а за повідомленням відповідача після апеляційного оскарження оригінал спірного договору оренди поряд з іншими договорами було втрачено із-за того, що сталася їх крадіжка.

Оцінюючи вказану ситуацію, колегія суддів апеляційного суду, по-перше, враховує, що відповідно до п. 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998р. (у редакції Наказу Міністерства юстиції України №1950/5 від 26 грудня 2012р.), почеркознавча експертиза є різновидом криміналістичної експертизи.

Наказом Міністерства юстиції № 1350/5 від 27 липня 2015 року були внесені зміни до п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, згідно якихекспертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), тобто почеркознавча експертиза проводиться тільки за оригіналом документа.

По-друге, відповідно до п. 2 розділу 3 глави 4 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, (усіх форм власності), затверджених наказом Мінюста України від 18.06.2015 року № 1000/5, на керівника установи покладена відповідальність за збереженість службових документів та інформації, яку вони містять, функціонування системи захисту документаційного фонду від незаконного доступу, втрату і несанкціоноване знищення документів, порушення правил користування документами.

Звертає на себе увагу той факт, що із заявою про крадіжку серед інших документів спірного договору оренди до правоохоронного органу звернувся не керівник установи - відповідач, а особа на прізвище ОСОБА_6 (а.с. 213-227).

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що заперечуючи проти позову, відповідач не надав відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За такого, висновки суду першої інстанції про те, що волевиявлення позивача на укладення спірного правочину не було отримано, а тому договір оренди від 01.05.2016 року слід визнати недійсним, є вірними.

Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду, тому відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись с. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна відхилити.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді