Рішення

від 13.04.2017 по справі 496/2206/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/3002/17

Головуючий у першій інстанції Галич О. П.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гайворонського С.П., Сегеди С.М.

при секретарі: Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5) про визнання бездіяльності протиправною та визнання права власності, та за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (третя особа - ОСОБА_4) про встановлення факту та визнання права власності за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23 січня 2017 року, -

встановила:

24 червня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльності ліквідатора ОСОБА_3, допущеної в процесі припинення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Луч щодо непередання учасникам майна, яке залишилось в процесі припинення цього товариства; визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зазначене в акті опису й арешту АА № 097580 від 20.09.2002 р. та в технічному паспорті, виготовленому Біляївською філією Одеського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості від 12.08.2003 р. під літерою Ж - адмінбудівля; судові витрати покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 являються засновниками СГ ТОВ Луч , зареєстрованого 05.06.2002 р. Розмір їх часток в статутному капіталі розподілений наступним чином: ОСОБА_4 - 5001,00 грн., що становить 33,34%; ОСОБА_5 - 4999,50 грн, що становить 33,33%; ОСОБА_2 - 4999,50 грн., що становить 33,33%. 11.06.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис № 15311390002001509 про припинення юридичної особи СГ ТОВ Луч . Процедура припинення відбувалась без її відома. Після розрахунку з кредиторами та бюджетами, ОСОБА_3 зобов'язаний був передати учасникам майно товариства, що залишилось після розрахунків, вартістю пропорційно їх часткам в статутному капіталі цього товариства. Всього вартість нерухомого майна, яке СГ ТОВ Луч придбало в Асоціації нотаріусів Одеської області за договором купівлі-продажу від 23.04.2003 р., згідно актів опису й арешту майна, складає 1 930 987,63 грн. Частка ОСОБА_2, яка складає 33,33% від загальної вартості нерухомого майна, становить 643598,63 грн. Таким чином позивачка просить визнати за нею право власності на окремий об'єкт нерухомого майна, вказаний в акті опису й арешту та в технічному паспорті, виготовленому Біляївською філією Одеського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості від 12.08.2003 р. під літерою Ж - адмінбудівля, вартістю 142355,83 грн.

В свою чергу 28 липня 2016 року ОСОБА_5 також звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зазначене в актах опису й арешту АА № 255628, АА № 155907 від 26.02.2002 р., АА № 097580 від 20.09.2002 р., АА № 097581, АА № 155096, № 155099, АА № 155097 від 16.10.2002 р. та в технічному паспорті, виготовленому Біляївською філією Одеського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості від 12.08.2003 р., а саме на 9 (дев'ять) нежитлових будівель, зазначених на схематичному плані під літерами: А - будівля цеху Т-130-1344, Б - будівля СТ ОД, В - будівля прохідної з навісом в , Г - будівля ПММ, Д - будівля боксів, Е - будівля машино-тракторної майстерні і мийки, Ж - адмінбудівля, 3 - будівля ЛРМД, К - будівля спец цеху, а також на все інше рухоме та нерухоме майно вказане у вказаних актах опису та арешту, договорі купівлі-продажу від 23.04.2003 року; встановити факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не сплатили внески у статутний капітал СГ ТОВ Луч , а єдиним учасником товариства, який вніс вклад в статутний капітал СГ ТОВ Луч та сплатив внески є ОСОБА_5.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 23 січня 2017 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_5 - задоволено.

Встановлено факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не сплатили внески у статутний капітал СГ ТОВ Луч , а єдиним учасником товариства, який вніс вклад в статутний капітал СГ ТОВ Луч та сплатив внески є ОСОБА_5.

Визнано за ОСОБА_5, право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зазначене в актах опису й арешту АА № 255628, АА № 155907 від 26.02.2002 р., АА № 097580 від 20.09.2002 р., АА № 097581, АА № 155096, № 155099, АА № 155097 від 16.10.2002 р. та в технічному паспорті, виготовленому Біляївською філією Одеського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості від 12.08.2003 р., а саме на 9 (дев'ять) нежитлових будівель, зазначених на схематичному плані під літерами: А - будівля цеху Т-130-1344, Б - будівля СТ ОД, В - будівля прохідної з навісом в , Г - будівля ПММ, Д - будівля боксів, Е - будівля машино-тракторної майстерні і мийки, Ж - адмінбудівля, 3 - будівля ЛРМД, К - будівля спец цеху, а також на все інше рухоме та нерухоме майно вказане у вказаних актах опису та арешту, договорі купівлі-продажу від 23.04.2003 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6подав апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити, посилаючись на порушення судом норм права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає задоволенню частково.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5В про встановлення факту внесення нею єдиною із учасників ТОВ Луч внесків у статутний фонд та визнаючи за нею право власності на майно підприємства, що залишилось після його припинення, районний суд виходив з того, що вважав доведеним факт внесення коштів до статутного фонду підприємства особисто ОСОБА_5, а тому визнав за нею право власності на майно підприємства, що залишилось після припинення його діяльності.

Однак погодитись з такими висновками районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального закону.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, а тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п. 3,4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує і ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Встановлюючи факт внесення ОСОБА_5 внеску до статутного фонду підприємства, районний суд виходив з того, що саме вона внесла 4500 грн. особистих коштів у статутний фонд і окрім неї ніхто із засновників підприємства внесків у його статутний фонд не робив.

Проте, такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи.

Так із довідки акціонерного поштово-пенсійного банку Аваль № 50 від 4 червня 2002 року (а.с.112) вбачається, що засновниками ТОВ Луч для формування статутного фонду підприємства на його тимчасовий банківський рахунок станом на 4 червня 2002 року внесено 30% статутного фонду - 4500 грн. в тому числі: ОСОБА_4- 1500 грн.;

ОСОБА_5 - 1499 грн. 85 коп.; ОСОБА_2 - 1499 грн. 85коп.

Згідно копії банківської квитанції від 4 червня 2002 року (а.с. 122), кошти на на тимчасовий рахунок підприємства надійшли через ОСОБА_5, а не особисто від неї.

Довіреністю (а.с.113) ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уповноважили ОСОБА_5 на представлення їхніх інтересів з питань реєстрації та організації діяльності ТОВ Луч , у тому числі з питань відкриття банківських рахунків і формування статутного фонду підприємства.

Згідно до п.5 Закону України Про господарські товариства , учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад у статутний капітал товариства, видається відповідне свідоцто. Таке свідоцтво ОСОБА_5 суду не надала.

Отже за таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для висновку про внесення нею свого вкладу у повному обсязі у статутний капітал товариства.

Товариством з обмеженою відповідальністю як це визначає ст. 140 ЦК України та ст. 50 Закону України Про господарські товариства є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Пунктом 5.1 статуту ТОВ Луч (а.с. 13 зворот) визначено об'єм статутного капіталу -15000 грн., та частки кожного з засновників підприємства: ОСОБА_4Д - 5001 грн.; ОСОБА_5 - 4099 грн. 50 коп.; ОСОБА_2 - 4099 грн. 50 коп.

Як передбачено статтею 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Не допускається звільнення учасників товариства з обмеженою відповідадьністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

-Про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі.;

-Про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

-Про ліквідацію товариства;

Зміни до статуту пов'язані зі зміною розміру статутного капіталу та/ або зі зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Рішення про зміни розміру статутного капіталу, складу учасників товариства загальними зборами товариства не ухвалювались. ОСОБА_4Д та ОСОБА_2С із числа його засновників не виключались і їхні частки, не внесені до статутного фонду товариства у встановленому порядку не перерозподілялись, а отже у суду першої інстанції не було жодних підстав для висновку про те, що ОСОБА_5була єдиним учасником товариства на момент припинення його діяльності.

Статтею 150 ЦК України передбачено, що товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду- у випадках, встановлених законом.

Юридична особа ТОВ Луч була припинена Постановою господарського суду від 17 грудня 2012 року. Про що свідчать довідка Головного Управління регіональної статистики, у якій зазначено, що юридична особа знята з обліку 12 червня 2013 року.

Головою комісії з припинення діяльності підприємства було призначено ОСОБА_3.

З матеріалів справи вбачається, що на момент припинення діяльності підприємства ліквідаційний баланс підприємства не складався.

Як пояснила ОСОБА_5 усе майно підприємства, що залишилось після його припинення, було передано їй ОСОБА_3 за усною домовленістю. Акт прийомки-передачі майна не складався.

Яке майно та його вартість залишилось після припинення юридичної особи судом не встановлено.

Присуджуючи майно позивачці по зустрічному позову, районний суд послався на акти опису та арешту майна, складені державною виконавчою службою у лютому, вересні та жовтні 2002 року при опису майна ТОВ Агргпромтехніка , які були підставою для укладення договору купівлі-продажу описаного майна товариством Луч 23 квітня 2003 року.

З огляду на те, що що з моменту придбання майна пройшов тривалий час і придбане майно в процесі експлуатації могло зазнати значних змін чи повністю використане або зношене, суд першої інстанції повинен був переконатися чи це майно на момент розгляду справи фактично існує, чи зареєстроване воно у встановленому законом порядку за ТОВ Луч та яка його дійсна вартість.

За відсутності таких даних рішення суду неможливо виконати, що суперечить основоположним принципам цивільного судочинства.

Саме відсутність даних про наявність майна у ТОВ Луч на момент припинення його діяльності є підставою для відмови у позові ОСОБА_2, тому апеляційний суд приходить до висновку про те, що у цій частині рішення слід залишити без змін.

Апеляційна скарга не містить посилань на обставини і факти, які могли б бути підставою для скасування у цій частині судового рішення.

Керуючись: п. 3 ч. 1 ст. 307; п. 3, 4 ст. 309; 316; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

вирішила :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23 січня 2017 року -змінити.

Скасувати рішення у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про встановлення факту та визнання за нею права власності на майно припиненого підприємства ТОВ Луч і ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у позові.

У частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту його проголошення, але може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до касаційного Суду України.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда

С.П. Гайворонський