Ухвала

від 26.05.2017 по справі 496/2206/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2017 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Дем'яносовМ.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_2, про визнання бездіяльності протиправною та визнання права власності, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про встановлення факту та визнання права власності,

в с т а н о в и в:

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є засновниками СГ TOB Луч , зареєстрованого 05 червня 2002 року. Розмір їх часток у статутному капіталі розподілений наступним чином: ОСОБА_5 - 5 001 грн, що становить 33,34 %; ОСОБА_2 - 4 999,50 грн, що становить 33,33 %; ОСОБА_6 - 4 999,50 грн, що становить 33,33 %.

11 червня 2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис № 15311390002001509 про припинення юридичної особи СГ TOB Луч .

Всього вартість нерухомого майна, яке СГ TOB Луч придбало в Асоціації нотаріусів Одеської області за договором купівлі-продажу від 23 квітня 2003 року, згідно з актами опису й арешту майна складає 1 930 987,63 грн.

Частка ОСОБА_3, яка складає 33,33 % від загальної вартості нерухомого майна становить 643598,63 грн.

Позивач просила визнати за нею право власності на окремий об'єкт нерухомого майна, вказаний в акті опису й арешту та в технічному паспорті, виготовленому Біляївською філією Одеського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості від 12 серпня 2003 року під літ. Ж - адмінбудівля, вартістю 142 355,83 грн.

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, АДРЕСА_1, зазначене в актах опису й арешту від 26 лютого 2002 року АА № 255628, АА № 155907, від 20 вересня 2002 року АА № 097580, від 16 жовтня 2002 року АА № 097581, АА № 155096, № 155099, АА № 155097 та в технічному паспорті, виготовленому Біляївською філією Одеського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості від 12 серпня 2003 року, а саме на 9 нежитлових будівель, зазначених на схематичному плані під літерами: А - будівля цеху Т-130-1344; Б - будівля CT ОД; В - будівля прохідної з навісом в ; Г - будівля ПММ; Д - будівля боксів; Е - будівля машино-тракторної майстерні і мийки; Ж - адмінбудівля; З - будівля ЛРМД; К - будівля спеццеху, а також на все інше рухоме та нерухоме майно вказане у вищезазначених актах опису та арешту, договорі купівлі-продажу від 23 квітня 2003 року: встановити факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не сплатили внески у статутний капітал СГ TOB Луч , а єдиним учасником товариства, який вніс вклад у статутний капітал СГ TOB Луч та сплатив внески є ОСОБА_2

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 23 січня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Позов ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не сплатили внески у статутний капітал СГ TOB Луч , а єдиним учасником товариства, який вніс вклад в статутний капітал СГ TOB Луч та сплатив внески є ОСОБА_2

Визнано за ОСОБА_2, право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, АДРЕСА_1, зазначене в актах опису й арешту від 26 лютого 2002 року АА № 255628, АА № 155907, від 20 вересня 2002 року АА № 097580, від 16 жовтня 2002 року АА № 097581, АА № 155096, № 155099, АА № 155097 та в технічному паспорті, виготовленому Біляївською філією Одеського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості від 12 серпня 2003 року, а саме на 9 нежитлових будівель, зазначених на схематичному плані під літерами: А - будівля цеху Т-130-1344; Б - будівля CT ОД; В - будівля прохідної з навісом в ; Г - будівля ПММ; Д - будівля боксів; Е - будівля машино-тракторної майстерні і мийки; Ж - адмінбудівля; З - будівля ЛРМД; К - будівля спеццеху, а також на все інше рухоме та нерухоме майно вказане у вищезазначених актах опису та арешту, договорі купівлі-продажу від 23 квітня 2003 року.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23 січня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно до п. 5 Закону України Про господарські товариства , учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад у статутний капітал товариства, видається відповідне свідоцтво. Таке свідоцтво ОСОБА_2 суду не надала.

Отже, за таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для висновку про внесення нею свого вкладу у повному обсязі у статутний капітал товариства.

Товариством з обмеженою відповідальністю, як це визначає ст. 140 ЦК України та ст. 50 Закону України Про господарські товариства , є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Статтею 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Не допускається звільнення учасників товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Зміни до статуту пов'язані зі зміною розміру статутного капіталу та/або зі зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Рішення про зміни розміру статутного капіталу, складу учасників товариства загальними зборами товариства не ухвалювались. ОСОБА_5Д та ОСОБА_3С із числа його засновників не виключались і їхні частки не внесені до статутного фонду товариства у встановленому порядку, а отже у суду першої інстанції не було жодних підстав для висновку про те, що ОСОБА_2 була єдиним учасником товариства на момент припинення його діяльності.

Статтею 150 ЦК України передбачено, що товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду - у випадках, встановлених законом.

Юридична особа TOB Луч була припинена Постановою господарського суду від 17 грудня 2012 року, про що свідчить довідка Головного Управління регіональної статистики, у якій зазначено, що юридична особа знята з обліку 12 червня 2013 року.

Головою комісії з припинення діяльності підприємства було призначено ОСОБА_4

Апеляційний судом установлено, що на момент припинення діяльності підприємства ліквідаційний баланс підприємства не складався.

Також, судом установлено, що матеріали справи не містять доказів, яке майно та його вартість залишилось після припинення юридичної особи.

Отже, апеляційний суд скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на майно припиненого підприємства ТОВ Луч дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження на рішення апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_2, про визнання бездіяльності протиправною та визнання права власності, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про встановлення факту та визнання права власності.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ М.В. Дем'яносов