Рішення

від 21.04.2017 по справі 689/1652/16-ц

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №689/1652/16-ц

Провадження №2/672/84/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017 року Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Сакенова Ю.К.

за участю секретаря - Ратушняк Л.В.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області до ОСОБА_2 про стягнення капіталізованих платежів

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення капіталізованих платежів, мотивуючи свої вимоги тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 як страхувальник, зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціальною страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Ярмодинецькому районі (далі - відділення Фонду) з 23.01.2012 року за реєстраційним номером платника внеску 103525. Відповідно до відомостей внесених державним реєстратором від 28 січня 2015 року реєстраційна дія № 26550060005002670 припинено діяльність фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 за власним бажанням.

Відділенням Фонду на адресу відповідача направлено претензію від 17.06.2016р № 169 про визнання кредиторських вимог на суму 506606,03 грн. капіталізованих платежів, однак останнім листом від 29.06.2016 р. відмовлено відділенню Фонду у визнанні кредиторських вимог, з посиланням про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприсмця.

Суть заявлених вимог полягає в наступному: згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105 від 23.09.1999 p.. (далі - Закон), цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.

У п.5 ч. 1 ст. 11 Закону вказано, що джерелами формування коштів Фонду являються капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Також ст. 52 ЦК України передбачено відповідальність фізичної-особи підприємця усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення за своїми зобов'язаннями пов'язаними з підприємницькою діяльністю.

Аналізуючи норми ст.51, 52 ЦК України застосовується ОСОБА_3 капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 року із змінами і доповненнями внесеними постановою KM України №743 від 16.05.2007 року, №1195 від 26.12.2012 року (далі - ОСОБА_3). Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідність виплати майбутніх платежів. Відповідно до п.З вказаного ОСОБА_3 капіталізації платежів, передбачених підпунктами 1-5 цього ОСОБА_3, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок країни та їх віком на момент здійснення капіталізації з урахуванням щомісячних виплат та витрат на щомісячне відшкодування шкоди, на пенсійне забезпечення, витрат на побутове обслуговування та догляд. На підставі цього повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на виробництві протягом їх життя.

На обліку у відділенні Фонду перебуває потерпілий внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_4, який отримав травму на виробництві працюючи у приватного підприємця ОСОБА_2, що підтверджується актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-5 .Н-1 від 21 листопада 2013 року.

Відповідно до Закону потерпілий ОСОБА_4 має право на соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються відділенням Фонду. На даний час потерпілий за висновком МСЕК від 22 лютого 2016 року є інвалідом другої групи і йому встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 60 відсотків (%). крім того він потребує стаціонарного лікування у ЛПЗ санаторно-курортного лікування, лікарських засобів та виробів медичного, медикаментозного призначення. Оскільки роботодавець ФОП ОСОБА_2 у якого стався нещасний випадок припинив свою діяльність, тому повинні бути заявлені капіталізовані платежі для продовження виплат потерпілому протягом його життя відповідно до ОСОБА_3.

Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку. Відповідно до п.З вказаного ОСОБА_3 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок України та їх віком на момент здійснення капіталізації. Відділення для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів використовувало дані середньої очікуваної тривалості життя осіб, надані Держкомстатом України за 2015 рік.

Статтею 4 Закону чітко визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасною випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд являється некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі не пов'язані з цією діяльністю.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов'язань перед Фондом, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань.

Статтею 17 Закону передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед фондом не застосовується.

На підставі наведеного просить задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що на даний час він припинив підприємницьку діяльність і у нього не може бути будь-яких зобов'язань перед фондом. Крім того, Фонд для того і створений, щоб у випадку травми на виробництві виплачувати потерпілій особі страхові платежі.

Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що в задоволенні даного позову слід відмовити з таких підстав. Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 як страхувальник, зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціальною страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Ярмодинецькому районі з 23.01.2012 року за реєстраційним номером платника внеску 103525. Відповідно до відомостей внесених державним реєстратором від 28 січня 2015 року реєстраційна дія № 26550060005002670 припинено діяльність фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 за власним бажанням.

Також на обліку у відділенні Фонду перебуває потерпілий внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_4, який отримав травму на виробництві працюючи у приватного підприємця ОСОБА_2, що підтверджується актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-5 .Н-1 від 21 листопада 2013 року. У зв'язку із цим відділенням Фонду на адресу відповідача направлено претензію від 17.06.2016р № 169 про визнання кредиторських вимог на суму 506606,03 грн. капіталізованих платежів, які нараховані з посиланням на ОСОБА_3 капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 року із змінами і доповненнями внесеними постановою KM України №743 від 16.05.2007 року, №1195 від 26.12.2012 року (ОСОБА_3).

Відповідно до п.1 цього ОСОБА_3 здійснюється капіталізація

платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Однак ОСОБА_2 припинив свою діяльність як фізична-особа підприємець і у нього на даний час відсутні будь-які зобов'язання перед Фондом.

Згідно із ч. 2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який діяв станом на 28.10.2013 року (час настання страхового випадку), страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

На підставі ст. 46 цього Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який діяв станом на 28.10.2013 року, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування, яке здійснюється за рахунок внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва; для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені зі страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

В даному випадку стався нещасний випадок на виробництві і саме Фонд, соціального страхування України є органом, який провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

ОСОБА_2 будучи фізичною особою-підприємцем як страхувальник, був зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціальною страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Ярмодинецькому районі і сплачував туди відповідні платежі.

Тому після настанні страхового випадку саме Фонд має виплатити потерпілій особі, що отримала травму на виробництві всі необхідні виплати і при цьому не може перекласти здійснення таких виплат на фізичну особу. Таке право, про яке зазначено в ст. 993 ЦК України, до страховика переходить лише в разі сплати ним страхового відшкодування за договором майнового страхування, однак здійснення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зазначених виплат у разі настання страхового випадку застрахованій особі не є шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України, а отже, відповідно Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не є особою, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, і тому, згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України не набуває права зворотної вимоги до винної особи.

Керуючись ст. 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області до ОСОБА_2 про стягнення капіталізованих платежі у сумі 506606,03 грн. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя