Рішення

від 19.07.2017 по справі 689/1652/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 689/1652/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1050/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Грох Л.М.,

суддів Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар Задвірний В.І.,

з участю представника апелянта та відповідача,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ярмолинецькому районі до ОСОБА_1 про стягнення капіталізованих платежів за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ярмолинецькому районі на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Ярмолинецькому районі (далі - Фонд), звертаючись до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1, вказував, що відповідач (фізична особа-підприємець) був зареєстрований як страхувальник у відділенні фонду з 23.01.2012 року. 28.01.2015 року державним реєстратором зареєстровано припинення фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 за його власним бажанням.

На обліку у відділенні Фонду перебуває потерпілий внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_2, який отримав травму на виробництві, працюючи у приватного підприємця ОСОБА_1 Потерпілий ОСОБА_2 має право на соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються відділенням Фонду. На цей час потерпілий за висновком МСЕК від 22.02.2016 року є інвалідом другої групи і йому встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 60 відсотків. Крім того, він потребує стаціонарного лікування у ЛПЗ, санаторно-курортного лікування, лікарських засобів та виробів медичного, медикаментозного призначення.

Оскільки роботодавець ФОП ОСОБА_1, у якого стався нещасний випадок припинив свою діяльність, існують підстави капіталізувати платежі для продовження виплат потерпілому протягом його життя відповідно до встановленого порядку.

Згідно розрахунку розмір капіталізованих платежів складає 506606,03 грн., ці кошти ОСОБА_1 відмовляється сплатити добровільно. Тому позивач просив суд стягнути з останнього на його користь капіталізовані платежі у цьому розмірі.

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 19.04.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Фонд просить скасувати рішення суду як незаконне та необґрунтоване та ухвалити нове про задоволення позову. На думку апелянта, суд помилково не застосував норми Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , ст. 52 ЦК України, не врахував, що реєстрація припинення фізичної особи-підприємця не припиняє його зобов'язань перед Фондом, що виникли під час провадження підприємницької діяльності. Враховуючи відсутність закону, який регулює процедуру припинення фізичної особи-підприємця та наявність заборгованості відділення Фонду вважає, що заборгованість зі сплати капіталізованих платежів повинна бути сплачена відповідачем на користь Фонду.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Відповідач просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ч.1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права.

Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення сторін, не застосував матеріальний закон, який підлягав застосуванню, та допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим оспорюване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що в разі настання страхового випадку саме Фонд має здійснити всі необхідні виплати особі, з якою стався страховий випадок, і не може перекласти здійснення таких виплат на особу-роботодавця.

Проте з таким висновком не можна погодитися, зважаючи на таке.

Так, встановлено, що ОСОБА_1, будучи суб'єктом підприємницької діяльності (підприємцем), був зареєстрований як страхувальник у відділенні Фонду з 23.01.2012 року.

28.01.2015 року державним реєстратором зареєстровано припинення фізичної-особи - підприємця ОСОБА_1 за його власним бажанням.

На обліку у відділенні Фонду перебуває потерпілий внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_2, який отримав травму на виробництві, працюючи у приватного підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_2 має право на соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються відділенням Фонду. На цей час потерпілий за висновком МСЕК від 22.02.2016 року є інвалідом другої групи і йому встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 60 відсотків. Крім того, він потребує стаціонарного лікування у ЛПЗ, санаторно-курортного лікування, лікарських засобів та виробів медичного, медикаментозного призначення.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи і фактично не оспорюються сторонами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом ч.3 ст.110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною другою статті 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, зокрема, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 (чинною на час виникнення спірних відносин).

Пунктом 5.9 інструкції встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможного суб'єкта підприємницької діяльності, який ліквідується, здійснюється на підставі Порядку.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою КМ України від 06.05.2000 року № 765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Виходячи з наведеного вимоги статті 46 Закону № 1105-XIV та Порядку капіталізації платежів поширюються і в разі ліквідації платоспроможного суб'єкта підприємницької діяльності.

Такий висновок цілком відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 26.06.2012 року (справа № 21-156а12).

В свою чергу за змістом статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Наведені законодавчі акти не передбачають винятків у питанні капіталізації платежів щодо фізичних осіб-підприємців, інше також не випливає із суті цих правовідносин.

Згідно з представленим Фондом розрахунком потреби в капіталізації коштів, складеним згідно з Порядком, розмір капіталізованих платежів складає 506606,03 грн., з них на щомісячну виплату по відшкодуванню шкоди внаслідок втрати працездатності відповідно до ст. 1195 ЦК України - 383054,03 грн., кошти на оздоровлення (санаторно-курортне лікування один раз на два роки) - 123552 грн.

Отже, виходячи з наведеного, підлягає стягненню з відповідача на користь Фонду вказана сума капіталізованих платежів, відтак оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст. 88 ЦПК України також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в сумі 7599,09 грн.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 8359 грн., від яких звільнений апелянт, у зв'язку з задоволенням апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ярмолинецькому районі задовольнити.

Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ярмолинецькому районі 506606,03 грн. капіталізованих платежів та 7599,09 грн. понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 8359 грн. судового збору в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду Л.М.Грох

Головуючий у першій інстанції: Сакенов Ю.К. Провадження № 22-ц/792/1050/17

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 59