Постанова

від 20.04.2017 по справі 908/3357/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2017 справа № 908/3357/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: не з'явився; ОСОБА_4, за посвідченням; ОСОБА_5, за довіреністю; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, с. Павлівське, Вільнянський район, Запорізька область на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2017 (підписано 27.02.2017) у справі№ 908/3357/16 (суддя Носівець В.В.) за позовомНововасилівського навчально-виховного комплексу Вільнянської районної ради Запорізької області, с. Нововасилівка, Вільнянський район, Запорізька область доПавлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, с. Павлівське, Вільнянський район, Запорізька область за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаВільнянської районної ради, м. Вільнянськ, Запорізька область простягнення 64 822,37 грн. основного боргу за договорами оренди від 05.06.2014 та від 02.02.2015, 23 348,50 грн. - інфляційних втрат, 3 099,43 грн. - 3% річних В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року до господарського суду звернувся Нововасилівський навчально-виховний комплекс Вільнянської районної ради Запорізької області, с. Нововасилівка, Вільнянський район, Запорізька область (Позивач) із позовом до Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, с. Павлівське, Вільнянський район, Запорізька область (Відповідач) про стягнення з відповідача 64 822,37 грн. основного боргу за договорами оренди від 05.06.2014 та від 02.02.2015, 23 348,50 грн. - інфляційних втрат, 3 099,43 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.02.2017 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Вільнянську районну раду, м. Вільнянськ, Запорізька область.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.02.2017 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 64 822,37 грн. основного боргу, 3 099,43 грн. - 3% річних, 22783,57 грн. - втрат від інфляції грошових коштів та 1 368,47 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права України, при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та при неповному дослідженні доказів, що призвело до .

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що спірні договори є нікчемними, оскільки під час їх підписання було порушено процедуру їх укладення та як наслідок невірно визначено суму орендних платежів.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, надали пояснення аналогійні, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників позивача та третьої особи, які не скористались правом участі в судовому засіданні, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2014 між сторонами був укладений договір № 78 оренди транспортного засобу (далі - Договір-1).

Згідно п. 8.1 договору строк дії договору оренди № 78 становить з 18.02.2014 по 31.12.2014 включно. Якщо орендодавець у строк 30 календарних днів до закінчення строку оренди не заявить про намір припинити цей договір, то строк оренди автобуса продовжується на один рік і оформлюється додатковою угодою до договору (п. 8.2 Договору-1).

Зазначений Договір-1 був продовжений сторонами шляхом переукладення та підписання нового договору оренди шкільного автобуса від 02.02.2015 (далі - Договір-2).

Відповідно до п. 8.1 Договору-2 від 02.02.2015 строк його дії становить з 12.01.2015 по 31.12.2015.

Вбачається, що умови Договорів є аналогійними.

За умовами п. 1.1 Договорів, позивач зобов'язався передати відповідачу у тимчасове платне володіння та користування шкільний автобус, визначений у цих Договорах, а відповідач - прийняти в тимчасове володіння та користування автобус, забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію і сплачувати позивачу орендну плату.

Під автобусом розуміється пасажирський автобус марки АС-Р-32053-07 "Мрія", д/н НОМЕР_1, дата випуску 17.07.2013 (п. 1.2 Договорів). Вартість автобуса станом на 17.07.2013 складає 381 996,00 грн. згідно з видатковою накладною № 851 від 24.07.2013 (п.п. 1.2.7 Договорів). Позивач є балансоутримувачем відповідно до наказу відділу освіти, молоді та спорту Вільнянської райдержадміністрації від 17.02.2014 № 92 та ОСОБА_4 приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів від 18.02.2014 (п. 1.2.8 Договорів).

Згідно п. 3.1 Договорів, передача автобуса в оренду здійснюється за актом приймання-передачі.

Порядок розрахунків за Договорами узгоджено розділом 4 Договорів, яким передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Вільнянської районної ради від 16.03.2012.

Відповідно до п. 4.1 Договору-1 місячна орендна плата за перший (базовий) місяць оренди - лютий 2014 року складає 3 218,30 грн. (без ПДВ). Загальна сума складає 25 799,55 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору-2 місячна орендна плата за перший (базовий) місяць оренди - січень 2015 року складає 3 986,73 грн. (без ПДВ). Загальна сума Договору-2 (в редакції Додаткової угоди від 18.09.2015) складає 45 869,00 грн.

Пунктом 4.3 Договорів передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктами 4.4 Договорів узгоджено, що орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця у 100% розмірі щомісячно: до 20 числа, наступного за тим, що підлягає оплаті - за Договором-1; до 25 числа, наступного за тим, що підлягає оплаті - за Договором-2.

Встановлено, що на підставі наказу Відділу освіти, молоді та спорту Вільнянської РДА від 17.02.2014 № 92, за актом приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів від 18.02.2014 автобус АС-Р-32053-07 "Мрія" було прийнято на баланс позивачем.

За актом оцінки транспортного засобу від 18.02.2014 (додаток № 3 до Договору-1) комісією, утвореною за наказом Нововасилівського НВК Вільнянської районної ради від 18.02.2014 № 22, визначено вартість зазначеного транспортного засобу станом на 17.07.2013. Первісна вартість транспортного засобу становить 391 996,00 грн.

Як вбачається, відповідачем, на підставі акту прийому-передачі транспортного засобу (пасажирського автобуса) від 18.02.2014 (додаток № 2 до Договору-1), був прийнятий в оренду від позивача автобус пасажирський марки АС-Р-32053-07 "Мрія" згідно Договору-1.

Позивач, на виконання умов Договору надавав відповідачу послуги з оренди у період з лютого 2014 року по грудень 2015 року, що підтверджується актами виконаних робіт: № 39 від 31.03.2014, № 55 від 17.04.2014, № 67 від 16.05.2014, № 80 від 16.06.2014, № 84 від 18.07.2014, № 87 від 14.08.2014, № 93 від 19.09.2014, № 94 від 17.10.2014, № 103 від 12.11.2014, № 120 від 17.12.2014, № 122 від 17.12.2014, № 3 від 15.01.2015, № 4 від 17.02.2015, № 7 від 24.03.2015, № 9 від 16.04.2015, № 12 від 20.05.2015, № 15 від 11.06.2015, № 16 від 17.07.2015, № 17 від 25.08.2015, № 18 від 23.09.2015, № 21 від 23.10.2015, № 22 від 12.11.2015. Вказані акти підписані представниками сторін без зауважень.

Акти № 23 від 11.12.2015 та № 24 від 11.12.2015 не підписані з боку відповідача.

Встановлено, що акт № 24 від 11.12.2015 за грудень 2015 року, який складено 11.12.2015, в подальшому було скориговано з урахуванням індексу інфляції за грудень 2015 року та складено акт № 25 від 29.01.2016 на суму 5 713,50 грн.

Судом першої інстанції зазначено, що акти приймання-передачі робіт за спірними Договорами викладені сторонами з правової точки зору некоректно, оскільки орендні відносини (користування майном) не є за своєю правовою природою наданням послуг, але при цьому вірно визначено, що предметом спору у дані справі є стягнення заборгованості саме з орендної плати та до даних правовідносин застосовуються норми законодавства щодо орендних правовідносин.

За актом прийому-передачі транспортного засобу (пасажирського автобуса) від 31.12.2015 по закінченню договору оренди від 02.02.2015 відповідачем повернуто автобус позивачу.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог, передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За змістом ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Із вказаними нормами цілком узгоджуються пункти 4.4 Договорів.

Відповідач в узгоджені строки та в узгоджених розмірах орендну плату не вносив, внаслідок чого за останнім склалася заборгованість за оренду транспортного засобу в розмірі 25 586,88 грн. за Договором-1 та 39 235,49 грн. - за Договором-2, а разом в сумі - 64 822,37 грн.

Оскільки доказів оплати заборгованості з орендної плати за Договорами оренди в розмірі 64 822,37 грн. відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 64 822,37 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про порушення порядку укладення договорів щодо майна, яке є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Вільнянського району та обліковується на балансах комунальних підприємств та бюджетних закладів (установ), порушення порядку визначення орендної плати, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений Договір є укладеним, доказів його нікчемності не встановлено, проте відповідач, якщо вважає, що його право було порушено, не позбавлений права звернутись із відповідними позовами про визнання Договорів недійсними у передбаченому законом порядку.

Відповідний розділ Договорів стосовно орендної плати містить посилання на Методику розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Вільнянської районної ради від 16.03.2012 № 15 при визначенні розміру орендної плати, а доводи відповідача про те, що ця сума могла мати символічний характер не базується на вимогах закону.

Також протягом розгляду справи не встановлено будь-яких заперечень власника майна щодо передання спірного майна в оренду балансоутримувачем, таких доказів відповідачем не надано.

За таких підстав, оскільки доказів оплати виконання зобов'язання щодо сплати орендних платежів відповідачем не надано, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 25 586,88 грн. заборгованості за Договором-1 та 39 235,49 грн. - за Договором-2.

За порушення строків оплати позивач вимагає стягнути 3% річних у розмірі 3 099,43 грн. за періоди з 20.04.2014 по 12.12.2016, з 25.07.2015 по 12.12.2016 та інфляційні втрати в розмірі 23 348,54 грн. за вказані періоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3 099,43 грн. - 3% річних за періоди з 20.04.2014 по 12.12.2016 та з 25.07.2015 по 12.12.2016, а також інфляційних у розмірі 22 783,57 грн. за вказаний період, судова колегія вважає його вірним.

Отже судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на законі та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті заборгованості з орендної платні.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про стягнення суми заборгованості в розмірі 64 822,37 грн., 3% річних в сумі 3 099,43 грн. та інфляційних в розмірі 22 783,57 грн. - є вірним.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 16.02.2017 року у справі № 908/3357/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, с. Павлівське, Вільнянський район, Запорізька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 16.02.2017 року у справі № 908/3357/16 - залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді: Н.В. Ломовцева

ОСОБА_3