19/87
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.05.07 Справа № 19/87
за позовом ТзОВ "Туристична компанія "АВН" вул.Воровського, 12,м.Київ 53,04053
до відповідача ТзОВ "ПАРКТУР" с.Поляниця,м.Яремча, Івано-Франківська область,77221
про майнові спори ( відшкодування збитків в сумі 41199 грн.)
Cуддя Максимів Тетяна Володимирівна
При секретарі Ковалюк Сергій Ярославович
Від позивача: Чтєнцова О.В.- представник, (довіреність № б/н від 16.04.07.)
Від відповідача: Лукач С.І.- представник, (довіреність № б/н від 06.09.06.)
Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки, згідно ст.20,22 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавались.
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення 41199грн.00коп.
Представник позивача в судовому засіданні, на підставі ст.22 ГПК України, подав заяву про зміну предмету спору. Просить стягнути з відповідача заборгованість за невиконання зобов"язань за договором №024/07-у в сумі 41199грн. Крім того, подав заяву про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача вартість транспортних витрат в розмірі 371грн.38коп.
Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог позивача заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи, суд
встановив:
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов"язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов"язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Правила ст.903 ЦК України передбачають, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов"язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
01.09.06. між позивачем та відповідачем укладений договір №024/07-у, згідно якого відповідач зобов"язався надати послуги з розміщення та обслуговування туристів у туристичному комплексі "Буковель", а позивач оплатити надані послуги.
Відповідно до п.4.1. даного договору позивач подав відповідачу замовлення на бронювання послуг та оплатив замовлені послуги на суму 41199грн., згідно виставлених рахунків. Період надання послуг за замовленням - з 29.12.06. по 12.01.07.
Листом від 25.12.06. за №780 відповідач повідомив позивача, що не зможе забезпечити надання послуг належної якості і зобов"язався повернути сплачені кошти позивачем. Позивач підтвердив отримання даного листа у відповіді за №81 від 28.12.06.
Однак, станом на 23.01.07. відповідач так і не повернув оплату за ненадані послуги.
23.01.07. позивач направив відповідачу вимогу №77/2 щодо повернення коштів, яку відповідач не виконав, а на підтвердження отримання оплати від позивача та зобов"язання повернути отримані кошти, шляхом факсимільного зв"язку 24.01.07. надав "Звірку по послугах проживання в ТК"Буковель" для компанії "АВН", в якій визначено розрахунок суми, призначеної до повернення позивачу, а саме: 41199грн.
Статтями 526, 530 ЦК України передбачений обов'язок сторін виконувати зобов'язання належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вказівок закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідач не подав суду доказів щодо повернення коштів позивачу, тому відповідно до приписів встановлених ст.33 ГПК України, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 41199грн. такими, що підлягають до задоволення.
Що стосується клопотання позивача щодо збільшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача вартість транспортних витрат в розмірі 371грн.38коп., суд не вбачає за доцільне його задоволити, оскільки, відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат належить: державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначені господарським судом, витрати, пов"язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тому в цій частині позову слід відмовити.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок стягнення з відповідача.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, , ст.ст. 33,44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити частково.
Стягнути з ТзОВ"ПАРКТУР", с.Поляниця, Яремчанської міської ради, 78593, код 32145510 на користь ТзОВ"Туристична компанія"АВН", 04053, м.Київ, вул.Воровського,12, код 32823332- 41199грн. заборгованості, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 411грн.99коп. державного мита
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Максимів Тетяна Володимирівна
рішення підписане 23.05.07
Виготовлено в діловодстві
помічник судді Федів Л.М.
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 661522 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні