Постанова

від 18.04.2017 по справі п/811/826/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2017 рокусправа № П/811/826/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки виплат при звільненні та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулося з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності відповідача по невиплаті позивачу у встановлені строки вихідної допомоги протиправною та стягнення з відповідача на користь позивача: середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, 13 квітня 2016 року в сумі 17 820,41 грн. і компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що при звільненні йому було нараховано але не виплачено грошову вихідну допомогу, що надає йому право грошової виплати відповідно до статті 117 КЗпП України у вигляді середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто по 13 квітня 2016 року. Відсутність коштів позбавила позивача можливості вести нормальний стиль життя, забезпечити себе та свою сім'ю нормальними умовами, що негативно впливає на його здоров'я, а через постійні душевні страждання та внутрішні переживання позивач втратив здоровий сон. Тому завдану моральну шкоду позивач оцінює в 10 000,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток, що виник в зв'язку з несвоєчасною виплатою грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 12 квітня 2016 року в розмірі 15097,94 грн. Стягнуто з Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 500,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Ліквідаційна комісія Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області посилається на порушення судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що пунктом 1 постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 року Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Згідно додатків 25-28 до даної постанови, одноразова грошова допомога при звільненні не відноситься до переліку одноразових додаткових видів грошового забезпечення та не обкладається єдиним соціальним внеском. Порядок виплати одноразової грошової допомоги при звільненні регламентується пунктом 10 Постанови КМУ № 393/1992 року, терміни виплати якої у цій постанові не визначено. Одноразова грошова допомога при звільненні нараховується лише коли є наказ про звільнення, в якому вказано вислугу на момент звільнення, вказана стаття дисциплінарного статуту - за якою звільнено - і від якої також залежить розмір (відсоток) вихідної допомоги при звільненні. Лише після цього здійснюється розрахунок виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, який надається до УМВС, після чого УМВС складає кошторис - виділяє кошти для УДАІ УМВС, після чого УДАІ УМВС проводить відповідну виплату. Таким чином, виплата одноразової допомоги при звільненні в день звільнення не можлива, а регламентуючими документами її виплата в день звільнення не передбачена, оскільки одноразова грошова допомога при звільненні не є грошовим забезпеченням працівника міліції. УДАІ УМВС в Кіровоградській області здійснило всі необхідні дії для вчасного нарахування та виплати позивачу вихідної допомоги при звільненні. Крім того, УДАІ УМВС в Кіровоградській області проходить процедуру ліквідації і на теперішній час ліквідаційна комісія УДАІ УМВС України в Кіровоградській області уповноважена проводити нарахування і виплату коштів колишнім працівникам ДАІ УМВС. Щодо відшкодування моральної шкоди вказано, що позивач проходив службу в ОВС, що регулюється Законом України Про міліцію , Положенням про проходження служби, наказом МВС № 499, якими таке відшкодування не передбачено. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів, обґрунтувань сум відшкодування моральної шкоди.

Сторони належним чином повідомлені про дату, місце і час апеляційного розгляду справи, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, у судове засідання не прибули.

Відповідачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, заступника командира взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС ДАІ при УМВС України в області з 06.11.2015 року звільнено з органів МВС у запас через скорочення штатів за пунктом 64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ відповідно до наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області по особовому складу №383 о/с від 06.11.2015 року. (а.с.6)

Вказаним наказом визначено, що вислуга ОСОБА_1 на день звільнення в календарному обчислені становить 11 років 03 місяці 04 дні.

Згідно довідки УДАІ УМВС в Кіровоградській області від 17.02.2016 року № 10/15 станом на 17.02.2016 року позивачу нарахована та невиплачена вихідна допомога при звільненні в сумі 15 968,98 грн.(а. с. 10)

Згідно довідки № 10/40 від 12.04.2016 року, Управління ДАІ УМВС України в Кіровоградській області, 12.04.2016 року до ГУ ДКСУ в Кіровоградській області подано документи на виплату вихідної допомоги звільненим співробітникам УДАІ УМВС в Кіровоградській області: платіжне доручення № 60 від 11.04.2016 року на суму 235 993,48 грн., зарахування коштів на карткові рахунки буде проведено 13.04.2016 року. (а.с.97).

Вихідна допомога в сумі 15729,45 грн., була виплачена ОСОБА_1 13.04.2016 року.

Через затримку виплати вихідної допомоги позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітоку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та компенсацію за завдану моральну шкоду.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Пунктом 10 Постанови КМУ від 17.07.1992 №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:

які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Матеріалами справи підтверджено, що позивача звільнено зі служби через скорочення штату, на день звільнення він мав вислугу років понад 10 років, у зв'язку з чим ОСОБА_1 при звільненні підлягала виплаті одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

При звільненні позивача заборгованість УМВС в Кіровоградській області перед ним складала 15 968,98 грн. (розмір нарахованої грошової допомоги), яку було виплачено 13.04.2016 року.

Разом з тим, ні Законом України Про міліцію , ні Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника з органів внутрішніх справ.

Але в пункті 1.18. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499 визначено, що у разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

Крім того, у випадках, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі необхідно застосовувати трудове законодавство.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 липня 2015 року у справі № 21-8а15.

Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням встановлених обставин, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку.

Щодо розміру розмір грошового забезпечення за час несвоєчасного розрахунку з позивачем при звільненні, колегія суддів вважає вірним розрахунок, здійснений судом першої інстанції, оскільки відповідно до п. 1.7 Інструкції № 499 календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів (незалежно від відпрацьованих).

Згідно довідки УДАІ в Кіровоградській області грошове забезпечення позивача на день скорочення посади становило 2903,45 грн. та складалося з: посадового окладу - 700,00 грн.; окладу за спеціальне звання - 115,00 грн.; надбавки за вислугу років - 203,75 грн.; надбавки за виконання особливо важливих завдань - 509,38 грн.; премії - 1375,32 грн.

Отже, розмір грошового забезпечення за час несвоєчасного розрахунку з позивачем при звільненні, з урахуванням часу звільнення позивача та обсягу заявлених ним вимог (з 07.11.2015 року по 12.04.2016 р.), становить 15097,94 грн.: листопад 2015 року (24 календарні дні) - 2322,76 грн. (2903,45 грн.:30 днів х 24 дні); грудень 2015 року (31 календарних днів) - 2903,45 грн.; січень 2016 року (31 календарних днів) - 2903,45 грн.; лютий 2016 року (29 календарних днів) - 2903,45 грн.; березень 2016 року (31 календарних днів) - 2903,45 грн.; квітень 2016 року (12 календарних днів) - 1161,38 грн. (2903,45 грн.:30 днів х 12 днів).

Щодо часткового задоволення судом першої інстанції позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач посилався на втрату нормальних життєвих зв'язків, моральних та фізичних страждань, негативний влив на його здоров'я та втрату здорового сну, але жодних документальних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано, тож підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди відсутні.

Суд першої інстанції, визначаючи моральну шкоду у розмірі 500грн., також не зазначив доказів та мотивів, які б підтверджували як визначений розмір такої компенсації так і сам факт заподіяння моральної шкоди.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині сплаченої суми, та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до статті 202 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 500 грн. з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.ст.205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Кіровоградській області задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року в частині стягнення з Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 500,00 грн. - скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області моральної шкоди в розмірі 500,00 грн.

В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров