Ухвала

від 20.04.2017 по справі 910/15034/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"20" квітня 2017 р. Справа №910/15034/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Тищенко А.І.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" про винесення додаткового рішення

у справі № 910/15034/16 (суддя Сівакова В.В.)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул"

до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання права власності на транспортний засіб: марка - FAW, модель СА1051К26L4R5, тип - вантажівка фургон - С, номер шасі (кузова, рами) - VIN Y7ССА105170083032, повна маса - 6635, маса без навантаження - 3450, категорія - J, об'єм двигуна - 3168, колір - білий, рік випуску - 2007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі №910/15034/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі № 910/15034/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

За наслідками розгляду апеляційної скарги постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі № 910/15034/16 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі № 910/15034/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" право власності на транспортний засіб: марка - FAW, модель СА1051К26L4R5, тип - вантажівка фургон-С, номер шасі (кузова, рами) - VIN Y7CCA105170083032, повна маса-6635, маса без навантаження - 3450, категорія - J, об'єм двигуна - 3168, колір - білий, рік випуску - 2007.

20.03.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" надійшла заява про винесення додаткового рішення в якому заявник просить стягнути з Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "САГРУЛ" 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 1 516,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

27.03.2017 Київський апеляційний господарський суд звернувся до Господарського суду міста Києва листом № 09-16/1319/17 з проханням направити на адресу суду матеріали справи № 910/15034/16.

06.04.2017 матеріали справи № 910/15034/16 надійшли на адресу Київського апеляційного господарського суду.

Розпорядженням №09-53/1505/17 від 12.04.2017 начальника відділу Київського апеляційного господарського суду у зв'язку із перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, відповідно до підпункту 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15034/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" про винесення додаткового рішення у справі №910/15034/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Майданевича А.Г. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" про винесення додаткового рішення у справі №910/15034/16 призначено до розгляду на 20.04.2017.

В судове засідання 20.04.2017 уповноважені представники позивача та відповідач не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі та клопотанні про винесення додаткового рішення, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача та відповідача, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" про прийняття додаткового рішення у справі № 910/15034/16, колегія суддів приходить до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач посилається на те, що при прийнятті судом постанови від 29.11.2016 Київським апеляційним господарським судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме, судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Згідно із статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 4.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він, на підставі статті 88 ГПК України, має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Що ж до інших судових витрат, то в разі коли вимоги стосовно їх розподілу під час розгляду справи не заявлялися та докази на підтвердження цих витрат суду не подавалися, то додаткове рішення (ухвала, постанова) щодо розподілу цих судових витрат не приймається та в задоволенні заяви відмовляється.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду даної справи місцевим господарським судом, позивач не заявляв вимог, що в разі задоволення позовних вимог витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви мають бути покладені на відповідача. Крім того, в апеляційній скарзі скаржником, не заявлялася така вимога та не ставилось питання щодо розподілу судових витрат в разі задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011"Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Так, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України Судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з повного тексту постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагрул" було задоволено та викладено резолютивну частину наступним чином: рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі № 910/15034/16 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" право власності на транспортний засіб: марка - FAW, модель СА1051К26L4R5, тип - вантажівка фургон-С, номер шасі (кузова, рами) - VIN Y7CCA105170083032, повна маса-6635, маса без навантаження - 3450, категорія - J, об'єм двигуна - 3168, колір - білий, рік випуску - 2007.

Згідно із статтею 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, в частині розподілу судових витрат, оскільки з моменту винесення постанови до моменту звернення з відповідною заявою пройшло майже чотири місяці.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК України. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Господарським процесуальним кодексом України не встановлено будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення, виправлення чи роз'яснення його. Тому при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватись тими статтями ГПК України, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення.

Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні врахувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється.

Додаткове рішення-засіб виправлення неповноти судового рішення. Через не змінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. При цьому неповнота судового рішення шляхом прийняття додаткового рішення (ухвали, постанови) не може бути виправлена щодо позовних вимог, з яких судом прийнято рішення. Така неповнота може бути усунена лише в процесі перегляду рішення. Тобто додаткове рішення не може стосуватися тих вимог, щодо яких суд ухвалив рішення.

Беручи до уваги значний пропуск строку з моменту проголошення постанови до моменту подачі заяви, та відсутність в заяві про прийняття додаткової постанови, будь яких обґрунтованих та мотивованих пояснень з цього приводу, колегія суддів дійшла висновку про відмову у прийнятті додаткової постанови у справі № 910/15034/16.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виноситься ухвала (стаття 86 ГПК).

Керуючись ст.ст. 86, 88, 99 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" у задоволенні заяви №20-2/03 від 20.03.2017 про винесення додаткової постанови.

Матеріали справи № 910/15034/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.Г. Майданевич

А.І. Тищенко