Рішення

від 20.04.2017 по справі 914/349/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2017р. Справа № 914/349/17

За позовом: Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Будівельна компанія» , м. Пустомити Львівської області

про стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов'язання за договором

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Марінченко Р.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник.

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Розглядається справа за позовом державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду» до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Будівельна компанія» про стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов'язання за договором.

Ухвалою суду від 23.02.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.03.2017.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду, в судовому засіданні оголошувалася перерва.

Представник позивача в судових засіданнях збільшені позовні вимоги, які прийняті судом, підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, додаткових письмових та усних поясненнях.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, додаткових письмових та усних поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду» (надалі - позивач, замовник) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Будівельна компанія» (надалі - відповідач, підрядник) про стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов'язання за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами у справі 10 листопада 2016 року було підписано договір підряду № 12-4/4167/16 (надалі - договір). Пунктом 1.1. договору передбачено, що підрядник зобов'язується в 2016 році за завданням замовника, на свій ризик, власними силами і засобами, з використанням своїх матеріалів та обладнання виконати роботи з реконструкції нежитлових приміщень (надалі - роботи) за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Шевченка, 36/6, нежитлове приміщення 14, вул. Шевченка, 36/6, нежитлове приміщення 13, вул. Шевченка, 36/3, нежитлове приміщення л/т Б2 (надалі - об'єкти виконання робіт) під офісні приміщення відповідно до Технічних вимог на реконструкцію нежитлових приміщень (додаток до договору 1), затвердженої в установленому порядку проектної документації, локальних кошторисів (додатки до договору 3-13), а замовник зобов'язується передати підряднику об'єкт виконання робіт, прийняти від підрядника та оплатити виконанні роботи. Предмет закупівлі: ДСТУ Б.Д.1.1-1.2013 Реконструкція нежитлових приміщень за адресою: вул. Шевченка 36/3, приміщення 14, вул. Шевченка 36/3, приміщення 13 та вул. Шевченка 36, нежитлове приміщення л/т Б2 в м. Дрогобич під офісні приміщення; інв. № б/н (45200000-9 Роботи пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва).

Договір укладено відповідно до комерційної пропозиції підрядника, якого за результатами проведення закупівлі було вибрано переможцем 31.10.2016 (пункт 1.6 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна (сума) договору становить 831 271, 00 грн без урахування ПДВ, крім того, ПДВ 20% - 166 254, 20 грн, разом 997 525, 20 грн.

Відповідно до пункту 5.3.1. договору, підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені договором.

Строк виконання робіт: листопад - грудень 2016 року (п. 6.1. договору). Підрядник приступає до виконання робіт протягом 2 днів після підписання договору обома сторонами, реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у Державній архітектурно-будівельній інспекції та передачі і виконання робіт за актом приймання - передачі згідно пункту 6.8.1. договору.

21.11.2016 зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт у Державній архітектурно-будівельній інспекції.

23.11.2016 актом приймання-передачі нежитлових приміщень відповідач прийняв відповідні нежитлові приміщення для виконання робіт з реконструкції.

24.11.2016 актом приймання-передачі, на виконання пункту 6.5.2 договору, передано ТОВ Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія проектну документацію (робочий проект) реконструкції нежитлових приміщень.

Позивач зазначає, що підрядник зобов'язаний був приступити до виконання робіт до 25.11.2016 та виконати реконструкцію нежитлових приміщень до кінця 2016 року.

Однак, відповідач в порушення у мов договору не розпочав виконання робіт з реконструкції нежитлових приміщень у м. Дрогобич, натомість, 09.12.2016 направив позивачу лист № 09/12/16-01, у якому повідомлялось, що підрядник не може почати роботи, оскільки проектно-кошторисна документація не відповідає проекту.

У зв'язку із невиконанням ТОВ Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія взятих за договором зобов'язань, позивач, у відповідь на лист відповідача № 09/12/16-01 скерував претензію від 26.12.2016 № 01/09-7214 з вимогою здійснити реконструкцію нежитлових приміщень, оскільки кінцевим строком виконання відповідачем робіт з реконструкції нежитлових зміщень за умовами договору було 31.12.2016.

У зв'язку з тим, що підрядник обумовлені в договорі роботи не розпочав, відповіді на претензію не надав, позивачем було ініційовано процедуру розірвання договору відповідно до вимог останнього та направлено лист від 09.02.2017 № 01/09-801.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що у разі невиконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань підрядник сплачує замовнику, згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України, пеню у розмірі 0, 1 % вартості простроченого зобов'язання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Сума невиконаних відповідачем зобов'язань відповідає сумі договору та складає 997 525, 20 грн, таким чином позивач в позовній заяві просив суд стягнути 103 742, 62 грн, з яких - 33 915, 86 грн пені (997 525, 20 * 0,1 % * 34 дні) та 69 826, 76 грн штрафу (997 525, 20 * 7 %).

03.04.2017 позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 57 856, 46 грн (997 525, 20 * 0, 1 % * 58 дні) та штраф у розмірі 69 826, 76 грн (997 525, 20 * 7 %).

Відповідач позовні вимоги заперечив з тих підстав, що в ході підготовки до виконання робіт за договору підрядником було виявлено додаткові роботи, які не були передбачені технічним завданням, відповідно до якого підрядник готував пропозицію на тендерну закупівлю, які технічно та економічно пов'язані з основними роботами (згідно проекту організації будівництва та технічної документації), повинні бути виконані першочергово та тягнуть за собою збільшення обсягів і строків виконання робіт за договором, крім того, без виконання останніх подальше виконання робіт за договором є технологічно неможливим.

Як стверджує відповідач, він неодноразово повідомляв замовника про вищезгадані факти, що підтверджується листом від 09.12.2016 вих. № 09/12/16-01, листом від 08.02.2017 вих. № 08/02/17- 01 повторно, та листом - відповіддю на повідомлення про розірвання договору від 13.02.2017 вих. № 13/02/17-01, та просив звернутись у проектну організацію для внесення змін у проектно-кошторисну документацію та документального оформлення вищенаведених додаткових робіт, проте, дане звернення замовником було проігнороване.

Таким чином, відповідач вважає, що він неодноразово повідомляв позивача про наявність підстав, що призводять до неможливості розпочати обумовлені в договорі роботи вчасно, оскільки проектно-кошторисна документація не відповідає проекту та фактичним обсягам необхідних робіт.

Враховуючи, що підрядник не несе жодної відповідальності за порушення строків виконання робіт, якщо таке порушення спричинене обставинами, що не залежать від останнього, вважає що стягнення з відповідача штрафних санкцій є необґрунтованим та безпідставним, як і повідомлення про розірвання договору від 09.02.2017 вих. № 01/09-801, направлене замовником.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити виходячи із таких мотивів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами у справі 10 листопада 2016 року було підписано договір підряду № 12-4/4167. Пунктом 1.1. договору передбачено, що підрядник зобов'язується в 2016 році за завданням замовника, на свій ризик, власними силами і засобами, з використанням своїх матеріалів та обладнання виконати роботи з реконструкції нежитлових приміщень (надалі - роботи) за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Шевченка, 36/6, нежитлове приміщення 14, вул. Шевченка, 36/6, нежитлове приміщення 13, вул. Шевченка, 36/3, нежитлове приміщення л/т Б2 (надалі - об'єкти виконання робіт) під офісні приміщення відповідно до Технічних вимог на реконструкцію нежитлових приміщень (додаток до договору 1), затвердженої в установленому порядку проектної документації, локальних кошторисів (додатки до договору 3-13), а замовник зобов'язується передати підряднику об'єкт виконання робіт, прийняти від підрядника та оплатити виконанні роботи. Предмет закупівлі: ДСТУ Б.Д.1.1-1.2013 Реконструкція нежитлових приміщень за адресою: вул. Шевченка 36/3, приміщення 14, вул. Шевченка 36/3, приміщення 13 та вул. Шевченка 36, нежитлове приміщення л/т Б2 в м. Дрогобич під офісні приміщення; інв. № б/н (45200000-9 Роботи пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва).

Договір укладено відповідно до комерційної пропозиції підрядника, якого за результатами проведення закупівлі було вибрано переможцем 31.10.2016 (пункт 1.6 договору).

Договір набрав чинності з моменту його укладення і діяв до 28.02.2014 (п. 10.1. договору). Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань відповідно до договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна (сума) договору становить 831 271, 00 грн без урахування ПДВ, крім того, ПДВ 20% - 166 254, 20 грн, разом 997 525, 20 грн.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до пункту 5.3.1. договору, підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені договором.

Договором (п. 6.1.) встановлено, що строк виконання робіт: листопад - грудень 2016 року. Підрядник приступає до виконання робіт протягом 2 днів після підписання договору обома сторонами, реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у Державній архітектурно-будівельній інспекції та передачі і виконання робіт за актом приймання - передачі згідно пункту 6.8.1. договору.

Відповідно до п. 6.8.1 договору, перед початком виконання робіт уповноважений представник замовника звертається до Державної архітектурно-будівельної інспекції для реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт (із змінами).

Уповноважений представник замовника передає об'єкт виконання робіт та виконує заходи щодо забезпечення безпечного ведення робіт протягом 1 дня після підписання договору та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у Державній архітектурно-будівельної інспекції. Передача об'єкта виконання робіт відбувається шляхом підписання акта приймання-передачі об'єкта виконання робіт (зі сторони замовника - уповноваженим представником замовника). Підрядник зобов'язується забезпечити виконання робіт в строк відповідно до п. 6.1 договору.

Як встановлено судом, 21.11.2016 була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт у Державній архітектурно-будівельній інспекції.

Відповідач за актом приймання-передачі нежитлових приміщень 23.11.2016 прийняв відповідні нежитлові приміщення для виконання робіт з реконструкції.

24.11.2016 актом приймання-передачі, на виконання пункту 6.5.2 договору, ТОВ Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія передано проектну документацію (робочий проект) реконструкції нежитлових приміщень.

Судом встановлено, що підрядник зобов'язаний був приступити до виконання робіт з 27.11.2016 (24.11.2016 + 2 дні) та виконати роботи з реконструкції.

Як вбачається із матеріалів справи, та не заперечується сторонами, підрядник не приступив до виконання робіт обумовлених у договорі. 26.12.2016 листом за № 01/09-7214 позивач звертався з вимогою до відповідача здійснити реконструкцію нежитлових приміщень.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5.2.1. договору передбачено, що замовник (уповноважений представник замовника) має право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов'язань підрядником, повідомивши про це його у строк не менший, ніж 20 календарних днів.

У зв'язку з тим, що підрядник обумовлені в договорі роботи не розпочав, відповіді на претензію не надав, позивачем було ініційовано процедуру розірвання договору відповідно до вимог останнього шляхом направлення листа від 09.02.2017 № 01/09-801.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує на те, що листом від 09.12.2016 вих. № 09/12/16-01, листом від 08.02.2017 вих. № 08/02/17-01 повторно, та листом - відповіддю на повідомлення про розірвання договору від 13.02.2017 вих. № 13/02/17-01 він просив позивача звернутись у проектну організацію для внесення змін у проектно-кошторисну документацію та документального оформлення додаткових робіт. Таким чином, невиконання робіт за договором відповідач обгрунтовує тим, що в ході підготовки до виконання робіт по договору, після надання підряднику будівельного майданчика, останнім було виявлено додаткові роботи, які не були передбачені технічним завданням, які технічно та економічно пов'язані з основними роботами (згідно проекту організації будівництва та технічної документації) та повинні бути виконані першочергово та тягнуть за собою збільшення обсягів та строків виконання робіт за договором, крім того, без виконання останніх подальше виконання робіт по договору є технологічно неможливим.

Із твердженням відповідача про те, що підрядник не несе жодної відповідальності за порушення строків виконання робіт, якщо таке порушення спричинене обставинами, що не залежать від останнього, суд не погоджується з огляду на таке.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Аналогічні положення містяться в статтях 220, 221 ГК України.

Частиною 3 ст. 877 ЦК України передбачено, що підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності (ч. 4 ст. 877 ЦК України).

Встановлення обставин, які зумовили ненадання позивачем відповіді на повідомлення підрядника про не враховані проектною документацією роботи може здійснюватися для визначення наявності/відсутності підстав для стягнення збитків за порушення зобов'язання замовником, втім, такі не входять до предмету доказування у спорі про стягнення останнім штрафу і пені за договором з підрядника.

Судом встановлено, що відповідач прийняв відповідні нежитлові приміщення для виконання робіт з реконструкції 23.11.2016 за актом приймання-передачі нежитлових приміщень без зауважень, незважаючи на те що такі невідповідності як відсутність штукатурки стін та підлоги (щебеневої підготовки, бетонної підготовки, гідроізоляції та цементної стяжки), можна було встановити без проведення додаткового обстеження об'єкта.

Технічними вимогами було передбачено основний обсяг робіт, зокрема, об'єднання трьох нежитлових приміщень та перепланування під адміністративно-побутове приміщення з облаштування кабінетів для інструкторського персоналу, кабінету керівника, окремого входу в приміщення, пандуса для маломобільної групи населення, другого виходу для забезпечення вимог евакуації; встановлення пожежної, охоронної сигналізацій та системи відеоспостереження та контролю доступу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Станом на момент розгляду справи будь-які роботи на об'єкті підрядником розпочаті та проведені не були. З огляду на вищенаведене, посилання відповідача на зупинення виконання договору та відповідно його пролонгація на період зупинення не може братися судом до уваги.

Додатком № 15 до договору сторонами узгоджено календарний графік виконання робіт, що підлягали виконанню відповідачем, в якому визначено найменування видів робіт (546 видів робіт), загальні обсяги робіт та обсяги робіт передбачені до виконання в окремі періоди (листопад 2016 року та грудень 2016 року).

Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує на те, що проектно-кошторисна документація на відповідає проекту та фактичним обсягам, зокрема в розділі 3 (підлоги) виявлено відсутність щебеневої підготовки товщиною 10 см. по всій площі приміщення, відсутність бетонної підготовки товщиною 5 см., відсутність гідроізоляції та відсутність цементної стяжки товщиною 4 см. В листі АБ.РП, 3 арк. по осі 3. Стіна старої будівлі між кімнатами 4, 5, 6 не закладено пробивки дверей з монтажем перемичок, а по осі Б проріз 850*2110 пробитий в несучій стіні з навантаженням 5 поверхів. В технічному завданні не закладено штукатурки стін. Згідно технічного завдання заповнення дверних прорізів складає 15,02 м.кв., а по факту - 38, 78 м.кв.

В той же час відповідачем не представлено жодних доказів неможливості виконання інших робіт, передбачених технічними вимогами, крім тих, які зазначені в запереченнях на позов, зокрема, ще у листопаді 2016 року, відповідно до графіку робіт, відповідач був зобов'язаний виконати ряд робіт з реконструкції, з яких практично всі зовнішні роботи, за винятком влаштування паркана, виконати роботи з монтажу електричної мережі, системи сигналізації, системи кондиціонування, системи пожежної безпеки, системи опалення за винятком встановлення конвекторів, улаштування керамічної плитки в санвузлі, системи водопостачання та водовідведення, влаштування дверних отворів (роботи пов'язані з переплануванням), влаштування підвісних стель, тощо.

Крім того, як вбачається із долученого до матеріалів справи експертного звіту з додатком Філії ДП УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА у Львівській області Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.03.2015 № 14-4617-14 щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва та кошторисної вартості за робочим проектом Реконструкція нежитлових приміщень вул. Шевченка 36/3, приміщення 14, вул. Шевченка 36/3, приміщення 13 та вул. Шевченка 36, нежитлове приміщення літ Б2 в м. Дрогобич під офісні приміщення відповідно до якого визначено архітектурно-будівельну частину, роботи по влаштуванню підлог в приміщеннях, стелі, стін проводяться після завершення робіт в частині електропостачання, протипожежної сигналізації, системи охоронної сигналізації.

Лише 9 грудня 2016 року підрядник повідомив замовника про необхідність виконання додаткових робіт (вказаний лист отриманий замовником 13 грудня 2016 року), однак роботи на які посилається відповідач у вказаному листі жодним чином не впливають на виконання робіт, зазначених вище. Крім цього, як вбачається із відповіді замовника на вказаний лист (претензії від 26 грудня 2016 року № 01/09-7214), замовник просив підрядника невідкладно розпочати роботи з реконструкції та повідомляв про своє сприяння у здійсненні проектною організацією коригування проектно-кошторисної документації.

Згідно з ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. Так зокрема, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, про що зазначено у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011.

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Пунктом 7.1 договору сторонами передбачено, що у разі невиконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань підрядник сплачує замовнику, згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України, пеню у розмірі 0, 1 % вартості простроченого зобов'язання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Сума невиконаних відповідачем зобов'язань відповідає сумі договору та складає 997 525, 20 грн, таким чином, суд вважає підставними та обгрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 57 856, 46 грн (997 525, 20 грн * 0, 1 % * 58 дні) та штрафу у розмірі 69 826, 76 грн (997 525, 20 грн * 7 %).

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія (81100, Львівська обл., Пустомитівський р-н., м. Пустомити, вул. Відродження, 1/1, код ЄДРПОУ 38127429) на користь державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Державна інспекція енергетичного нагляду України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 11/8, код ЄДРПОУ 34190790) суму в розмірі 129 598, 47 грн, з яких:

- 57 856, 46 грн - пені

- 69 826, 76 грн - штрафу;

- 1 915, 25 грн - судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.04.2017 року.

Суддя Манюк П.Т.