Постанова

від 19.04.2017 по справі 904/12516/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017 року Справа № 904/12516/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів : Дармін М.О., Березкіна О.В.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

За участю прокурора Деркач І.П., прокурор відділу, посвідчення №025042 від 21.03.2014р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Тулс на рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 31.01.2017 року у справі № 904/12516/16

за позовом : Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до : Товариства з обмеженою відповідальністю Тулс , м. Дніпро

третя особа-1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, м. Дніпро

третя особа-2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство з питань нотаріату та банкрутства , м. Дніпро

про : витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.04.2017р. справу № 904/12516/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Дармін М.О., Березкіна О.В.

Ухвалою суду від 19.04.2017р. даною колегією суддів справу № 904/12516/16 прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2017 року (суддя Васильєв О.Ю.) позов задоволено.

Витребувано від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Тулс на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення №5, що розташоване за адресою: вул. Маршала Малиновського , буд. 34 в м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 98494912101).

Стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Тулс на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір в сумі 2 067, 00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що спірне нерухоме майно вибуло з комунальної власності Дніпропетровської міської ради поза волею власника, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для витребування вказаного майна у відповідача як добросовісного набувача в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України. Не погодившись з зазначеним рішенням, ТОВ Тулс звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що:

- Дніпропетрвоська міська рада знала, що спірне майно має бути відчужено для погашення вимог кредиторів в процедурі припинення ( ліквідації) Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради. Торги з продажу спірного майна були проведені під час провадження у справі про банкрутство ВРЖЕП АНД району м. Дніпро на виконання постанови суду, прийнятої у цій справі;

- ТОВ Тулс є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки це майно придбано за відплатним договором та вибуло з володіння Дніпровської міської ради та ВРЖЕП АНД району м. Дніпро за їх волею;

- вимоги позивача про витребування нерухомого майна у ТОВ Тулс на підставі ст.388 ЦК України , у зв'язку з тим, що нерухоме майно вибуло з володіння власника без його волі, не можуть бути задоволені тому, що з урахуванням ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване як таке, що продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень;

- судом не застосовано строк позовної давності;

- є чинною ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2013р. по справі № 38/5005/6637/2012, якою було встановлена правомірність дій ліквідатора щодо включення об'єктів нерухомості до ліквідаційної маси боржника;

- Дніпропетровська міська рада не прийняла рішення в порядку ч. 8 ст. 5 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо не застосування до виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська процедур, передбачених вказаним Законом;

- в позові не вказано, яким чином було порушено процедуру відчуження майна;

- недійсність правочину, на виконання якого було передано майно з комунальної до приватної власності, саме по собі не свідчить про його вибуття із володіння особи, яка передала це майно, не з її волі, що підтверджується практикою Вищого господарського суду України. Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що доводи апеляційної скарги зводяться до оспорювання фактів, які вже встановлені судовими актами у справі №38/5005/6637/2012. Дніпропетровською міською радою не приймалося рішення щодо відчуження спірного майна, тому воля власника майна відсутня. Спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника поза його волею шляхом включення до ліквідаційної маси комунального підприємства, яке безпідставно обліковувало його на своєму балансі та не мало на нього жодних речових прав. Судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про застосування строків позовної в суд правильно зазначив, що перебіг позовної давності слід відраховувати від дати постановлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/6637/2012, оскільки саме з цього часу як позивачеві так і прокурору стало відомо про порушення прав територіальної громади. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Міська рада та треті особи відзив на апеляційну скаргу не надали. Своїм правом на участь в судових засіданнях не скористалися. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю в судовому засіданні в господарському суді Дніпропетровської області.

Судова колегія, враховуючи те, що дана справа знаходиться на розгляді в апеляційному господарському суді з 20.02.2017р., представник відповідача був присутнім в судовому засіданні 22.03.2017р. та надав необхідні пояснення, надання будь-яких нових доказів від сторін не вимагалося та сторонами не заявлялося про це клопотання, коло представників юридичної особи не є обмеженим, відмовляє в задоволенні клопотання.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991р. Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів , яке доповнено рішенням Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001р. затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпро (розділи І - ХІІІ).

Факт належності об'єктів, зазначених у переліках (розділи І - XIII), що додаються до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів №46 від 27.11.1991р., територіальній громаді м. Дніпропетровська встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №200/5829/13-ц від 14.05.2013р. за заявою Дніпропетровської міської ради про встановлення факту.

На підставі цих рішень відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 07.07.2013р. проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення № 5 , що розташоване за адресою: вул. Маршала Малиновського , буд. 34 в м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 98494912101).

Нежитлове приміщення № 5, за адресою вул. Маршала Малиновського , буд. 34 в м. Дніпро перебувало на балансі Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційне підприємство Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, яке було зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Відповідно до п.31. ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції пленарного засідання міської ради відноситься прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011р. об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств ( зокрема ВРЖЕІІ АНД району ) передано на баланс КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю . Вказане обґрунтовувалось реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном та пов'язувалось з визначенням єдиного підприємства наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю .

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2012р. відкрито провадження у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району.

На час відкриття провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011 ВРЖЕП АНД району в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012р. у справі № 38/5005/6637/2012 ВРЖЕП АНД району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. На підставі вказаної постанови ліквідатором ВРЖЕП АНД району призначено арбітражного керуючого, яким всупереч вимогам чинного законодавства та рішенням Дніпропетровської міської ради з питань управління об'єктами комунальної власності, нежитлове приміщення №5, що розташоване за адресою: вул. Маршала Малиновського, буд. 34 в м. Дніпро, з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому - реалізовано шляхом проведення Товарною біржею Регіональна універсальна біржа торгів з продажу спірного нерухомого майна , переможцем яких визначено ТОВ Солярис .

На підставі протоколу проведення біржових торгів з купівлі-продажу спірного нерухомого майна 26.07.2013р. між ВРЖЕП АНД району та ТОВ Солярис укладено договір купівлі-продажу №2146. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №2146, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району задоволено скаргу прокуратури Дніпропетровської області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу, укладені на їх підставі.

Зокрема, цією ухвалою господарського суду Дніпропетровської області визнано неправомірними дії ліквідатора ВРЖЕП АНД району арбітражного керуючого ОСОБА_2 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення №5, що розташоване за адресою: вул. Маршала Малиновського, буд. 34 в м. Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів; визнано недійсними результати біржових торгів, проведених Товарною біржею Регіональна універсальна біржа з продажу спірного нерухомого майна та визнано недійсним договір купівлі-продажу №2146 від 26.07.2013р., зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, укладений між ліквідатором-арбітражним керуючим та ТОВ Солярис .

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.17р. відмовлено в задоволенні апеляційної скарги арбітражного керуючого ОСОБА_2 та залишено без змін ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району.

Зазначеним вище судовим рішенням, встановлено, що спірне майно не належало Виробничому ремонтному житлово-експлуатаційному підприємству Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпро, у зв'язку з чим, дії ліквідатора щодо включення цього майна до ліквідаційної маси підприємства боржника, та подальша його реалізація визнані неправомірними, а договір купівлі-продажу, за яким відбулося відчуження майна, визнано недійсним.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або кримінальній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки у справі № 38/5005/6637/2012 було встановлено факт недійсності договору купівлі-продажу з відчуження нерухомого майна - нежитлового приміщення №5, що розташоване по вул. Маршала Малиновського , буд. 34 в м. Дніпро, що свідчить про вибуття спірного майна з володіння законного власника - територіальної громади міста з порушенням вимог чинного законодавства, та поза його волею, судом під час розгляду даної справи вказані обставини не встановлюються та не доводяться знову з огляду на приписи ст. 35 ГПК України.

Спірне нерухоме майно ТОВ Солярис було відчужено на користь ТОВ Тулс за договором купівлі-продажу №5553 від 15.11.2013р., посвідченими приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст. 319, ч.1ст. 321, ст..658 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно вимог ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Приписами ст. 388 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 3 ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Аналогічні висновки щодо можливості витребування нерухомого майна, що вибуло поза волею власника, викладені в постановах Верховного Суду України від 30.09.2014р. у справі № 43/440-6/231, від 11.06.2014р. у справі № 6-52цс14 та від 08.06.2016р. у справі № 6-3089ц15.

ТОВ Солярис набуло право власності на спірний об'єкт нерухомого майна за договором купівлі-продажу № 2146 від 26.07.2013р., який в подальшому визнано недійсним.

А отже, Дніпровська міська рада, як власник спірного майна, яке вибуло з її власності поза її волею, має право на його витребування шляхом пред'явлення віндикаційного позову на підставі ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ст. 318 ЦК України одним з суб'єктів права власності є територіальна громада міста, яка реалізує свої повноваження власника через відповідну міську раду (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

При цьому, згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Отже, лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, прийнятим виключно на пленарному засіданні Дніпровської міської ради, можливе розпорядження спірним нерухомим майном.

Таким чином, спірне нерухоме майно вибуло з власності Дніпропетровської міської ради поза волею власника іншим шляхом, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для витребування вказаного майна у відповідача як добросовісного набувача в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України. За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, тому правильно задоволені судом у повному обсязі.

Що стосується строків позовної давності, то слід зазначити наступне.

Право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника.

Законодавчою підставою для втрати особою права власності у часі є положення Цивільного кодексу України про набувальну давність (ст. 344 ЦК України).

А тому, положення про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку статті 388 ЦК України не застосовуються (правова позиція, висловлена у постановах Верховного Суду України від 05.10.2016р. №3-604гс16, Вищого господарського суду України від 08.11.2016р. №916/1624/15).

З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тулс залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 31.01.2017 року у справі № 904/12516/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24.04.2017р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

О.В.Березкіна

---

ОСОБА_4