Ухвала

від 19.06.2017 по справі 904/12516/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 червня 2017 року Справа № 904/12516/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Ткаченко Н.Г., Удовиченка О.С. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 року у справі Господарського суду№ 904/12516/16 Дніпропетровської області за позовомПершого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" за участю третіх осіб 1. Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровської міської ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" провитребування майна та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" доПершого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради за участю третіх осіб 1. Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровської міської ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" проусунення перешкод у користуванні власністю В С Т А Н О В И В :

21.03.2017 року, як вбачається з відтиску штампа вхідної кореспонденції Дніпропетровського апеляційного господарського суду (вх. №433/17), Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" (далі - скаржник) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 21.03.2017 року на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 року у справі №904/12516/16.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) , касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку .

Пунктом 5 частини 1 та частинами 3, 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, передбачено, що касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів. Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником. До скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 111 3 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено , якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі , та якщо касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

30.09.2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VIII від 02.06.2016 року, яким внесено зміни до Розділу VIII Конституції України "Правосуддя" та визначено вимоги до представників учасників провадження у справі.

Так, положеннями частини 3 статті 131 2 Конституції України, які є нормами прямої дії, передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути : договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Підпунктом 11 пункту 16 1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 та статті 131 2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року . Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Отже, з 01.01.2017 року представництво у Вищому господарському суді України, як суді касаційної інстанції, у справах, провадження у яких порушено після 30.09.2016 року, має здійснюватися виключно адвокатами. При цьому, підписання (подання) касаційної скарги від імені учасника провадження у справі є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Матеріалами справи підтверджується, що провадження у справі №904/12516/16 порушено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2017 року, тобто після набрання чинності 30.09.2016 року Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VIII від 02.06.2016 року (том матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2017 року у справі №904/12516/16, а.с. 1) .

Відтак, при оскарженні судових рішень у справі №904/12516/16 в касаційному порядку, учасники провадження повинні враховувати вимоги статей 131 1 , 131 2 Конституції України щодо представництва інтересів держави та інших осіб в суді касаційної інстанції виключно прокурорами та адвокатами.

Як вбачається з поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" касаційної скарги від 21.03.2017 року, її підписано представником за довіреністю від 03.01.2017 року ОСОБА_4 за відсутності доказів здійснення ним адвокатської діяльності та його уповноваження на представництво інтересів заявника касаційної скарги в статусі адвоката.

Положеннями частини 1 статті 111 1 ГПК України на особу, яка подала касаційну скаргу, покладено обов'язок щодо надіслання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Відповідно до частин 1, 4 статті 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами , а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони , крім права на укладення мирової угоди.

Отже, якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, що узгоджується з роз'ясненнями пункту 6 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" №11 від 24.10.2011 року.

Положеннями частини 4 статті 27 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін , крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

З матеріалів касаційної скарги від 21.03.2017 року вбачається, що підтвердження надіслання її копії з додатками іншій стороні у справі скаржником надано опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек відділення поштового зв'язку від 21.03.2017 року про надіслання поштового відправлення на адресу Дніпропетровської міської ради.

Разом з тим, до касаційної скарги не надано доказів надіслання її копії з доданими до неї документами Прокуратурі Дніпропетровської області , прокурор якої звернувся з позовом до відповідача в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради про витребування майна, а також третім особам - Виробничому ремонтному житлово-експлуатаційному підприємству Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровської міської ради та Товариству з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" , що не узгоджується з положеннями статей 22, 27, 29, 111 1 ГПК України.

Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №1774-VIII від 06.12.2016 року, чинним з 01.01.2017 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" №1801-VIII від 21.12.2016 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становив 1 600 грн.

Отже, за подання скаржником у березні 2017 року касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 08.02.2017 року про повернення апеляційної скарги відповідача (позивача за зустрічним позовом) на ухвалу місцевого господарського суду від 20.01.2017 року, підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 600 грн.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони , суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі . Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду , або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

З матеріалів касаційної скарги від 21.03.2017 року вбачається, що скаржником не надано належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у встановлених порядку і розмірі, при цьому, в пункті 2 прохальної частини касаційної скарги заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване важким фінансовим станом товариства, зумовленим не тільки світовою фінансовою кризою, але й складною економічною ситуацією, яка склалася в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні.

Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування наявності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 08.02.2017 року у даній справі, колегія суддів касаційного суду не знаходить підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" про відстрочення сплати судового збору, оскільки в силу статті 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані із складним фінансовим становищем підприємства, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати.

З огляду на таке, колегія суддів касаційного суду відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 року у справі №904/12516/16.

Як вбачається із змісту касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 08.02.2017 року у даній справі, поданої скаржником до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції 21.03.2017 року, тобто з пропуском двадцятиденного строку на касаційне оскарження рішення (ухвали) апеляційного суду, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що невчасне звернення із касаційною скаргою зумовлено великою завантаженістю юридичної служби товариства-скаржника. При цьому, інших причин звернення до касаційного суду з порушенням строку, встановленого статтею 110 ГПК України, які можна вважати поважними для його відновлення, скаржником у касаційній скарзі не наведено.

З матеріалів справи вбачається надіслання копії ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 року учасникам провадження у даній справі у п'ятьох примірниках, що підтверджується відтиском штампа вихідної кореспонденції Дніпропетровського апеляційного господарського суду на звороті оскаржуваної ухвали суду (вих. №128/17 від 08.02.2017 року) (том матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2017 року у справі №904/12516/16, а.с. 24 - зворот) .

При цьому, доказів повернення поштового відправлення на адресу апеляційного суду, надісланого Товариству з обмеженою відповідальністю "ТУЛС", матеріали справи не містять. Також, за даними автоматизованої системи документообігу суду "Діловодство спеціалізованих судів" (ДСС) не підтверджуються обставини повернення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зазначеного поштового відправлення з підстав його невручення адресату - Товариству з обмеженою відповідальністю "ТУЛС".

Доводи заявника касаційної скарги про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на поважність причин його пропуску через завантаженість працівників юридичної служби товариства не можуть вважатися обставинами, які б об'єктивно перешкоджали скаржнику подати касаційну скаргу з дотриманням процесуального строку, так як в силу положень частини 3 статті 28 ГПК України представництво юридичних осіб в судах можуть здійснювати поряд з їх працівниками й інші особи, залучені на договірній основі з підтвердженням їх повноважень довіреністю, виданою від імені керівника підприємства.

За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" у поновленні пропущеного процесуального строку, встановленого для подання касаційної скарги, та повернення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" від 21.03.2017 року на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 року у справі №904/12516/16 на підставі пунктів 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 53, 86, 110, пунктами 1, 3, 4, 5 частині 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 року у справі №904/12516/16.

2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" у поновленні пропущеного строку, встановленого для подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 року у справі №904/12516/16.

3. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 року у справі №904/12516/16 повернути скаржнику.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді Н.Г. Ткаченко

О.С. Удовиченко