Ухвала

від 24.04.2017 по справі 5011-43/10508-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"24" квітня 2017 р. Справа №5011-43/10508-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Зубець Л.П.

Отрюха Б.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк"

на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.04.2017

у справі № 5011-43/10508-2012 (суддя: Яковенко А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Директ Фінанс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.04.2017 у справі № 5011-43/10508-2012 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна"; ліквідувано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна", як юридичну особу у зв'язку з банкрутством; провадження у справі № 5011-43/10508-2012 припинено; вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 03.04.2017 у даній справі та направити справу на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Крім того, апелянтом було подано клопотання про відстрочку сплати судового збору.

Розглянувши апеляційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 3 статті 94 ГПК України, передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Недотримання зазначеної вимоги є підставою для повернення поданої апеляційної скарги у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

За визначенням ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.

Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до пп. 7 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (у в даному випадку за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

До апеляційної скарги в даному випадку не подано доказів сплати судового збору.

У відповідності зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 статті (згідно з якою, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі).

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

У заяві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги апелянт не зазначає, до якого саме часу останній просить відстрочити сплату судового збору за подання вказаної апеляційної скарги.

Так, клопочучи про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до вирішення справи по суті, апелянт посилається на те, що майновий стан апелянта не дозволяє сплатити судовий збір у відповідності до Закону України "Про судовий збір", та суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору. Представник апелянта зазначає, що банк знаходиться на стадії ліквідації, вказане підтверджує копією рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 № 213.

Судова колегія звертає увагу апелянта, що відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Проте, апелянтом у вказаній заяві про відстрочку сплати судового збору, не надано будь-якого обґрунтування можливості оплати судового збору у відповідний строк, тобто до завершення розгляду апеляційної скарги по суті.

Оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й банків, які ліквідуються, то самі лише обставини, пов'язані з ліквідацією банківської установи та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013) в даному випадку доводи апелянта є необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Отже, судовий збір не сплачено у встановленому розмірі відповідно до Закону України ,,Про судовий збір".

Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування поважності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

За вказаних обставин, подана апеляційна скарга ПАТ "ВіЕйБі Банк" на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.04.2017 у даній справі не приймається до розгляду і повертається Київським апеляційним господарським судом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у п. п. 1, 2 і 3 ч. 1 цієї статті, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 91, п. 3 ч. 1 ст. 97, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ПАТ "ВіЕйБі Банк" у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.04.2017 у справі № 5011-43/10508-2012 (з доданими до неї документами на 11-ти арк.) повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Л.П. Зубець

Б.В. Отрюх