Рішення

від 19.04.2017 по справі 461/217/17

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/217/17

Провадження №2/461/514/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання права власностів порядку набувальної давності -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, який згодом уточнив до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, в якому просить визнати у порядку набувальної давності право власності Громадської організації Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України (ЄДРПОУ 13796288) на нежитлові приміщення №4 б у будинку №5 на вул. Соломії Крушельницької у м.Львові, загальною площею 128,3 м 2 .

Свої вимоги мотивує тим, що у 1978 році позивачу передано в оренду вищевказане приміщення . Зазначає, що користується безперервно даними приміщеннями з 1978 року. Стверджує, що відповідач жодного разу не звертався до позивача щодо укладення договору оренди та дане приміщення Львівською міською радою не прийнято на свій баланс. Вважає, що Львівська обласна організація Національної спілки журналістів Українидобросовісно заволоділа приміщенням №4 б у будинку №5 на вул. Соломії Крушельницької у м.Львові, відкрито та безперервно ним користується. Просить позов задоволити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив такі задоволити з урахуванням уточнених позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданніпроти задоволення позову заперечила, просила у задоволенні позову відмовити. Зокрема, зазначила, що позивачем не доведено безперервність, добросовісність користування спірним майном.

Представник третьої особи у судовому засіданніпроти задоволення позову заперечив. Зокрема, у письмових запереченнях зазначив, що позивачу було відомо про власника орендованого приміщення. Стверджує, що позивачем не надано доказів того, що володіння вищевказаним приміщенням здійснювалося відкрито. Дане приміщення зареєстровано за територіальною громадою м.Львова в особі Львівської міської ради. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задоволити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у 1978 році відповідно до Протоколу засідання секретаріату Львівського Обкому компартії України №29 від 31.03.1978 року та рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради Народних депутатів №386 від 03.07.1978 року Львівській організації спілки журналістів УРСР передано в оренду приміщення, загальною площею 150 м 2 , що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Чернишевського, 5 (а.с.3-4).

Відповідно до довідки ОКП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки №453 від 03.02.2017 року, згідно матеріалів інвентаризаційної справи за адресою: м.Львів, вул. Крушельницької, 5 при інвентаризації станом на 04.10.1952 року приміщення квартири №3 мало №3, а станом на 05.12.1984 року приміщення квартири №3 присвоєно №4 б .

Згідно ч.1 ст.21 ЗУ Про професійних творчих працівників та творчі спілки джерелами формування майна і коштів творчих спілок є майно колишніх загальносоюзних творчих спілок Союзу РСР, до якого належать розташовані на території Українки, будинки, споруди, матеріально-технічні засоби, які станом на 24.08.1991 року згідно з правовстановлюючими документами перебували у віданні творчих спілок колишнього Союзу РСР або у володінні чи користуванні відповідних республіканських або територіальних структур.

Оскільки, Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України утворена на базі Львівської організації спілки журналістів УРСР, тому позивач є правонаступником даної спілки, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію громадського об'єднання від 16.12.1993 року, в якому зазначається назва об'єднання Львівська обласна організація спілки журналістів України, а також адреса розташування даного об'єднання: м.Львів, вул. Чернишевського, 5/3. У зв'язку з цим позивачі продовжили використовувати надане вище приміщення.

Безперервність, відкритість та добросовісність користування позивачем вищевказаними приміщеннями підтверджується долученими до матеріалів справи актами звірки взаємних розрахунків з підприємствами, які надають комунальні послуги (а.с.41-48). Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено факт утримання нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м.Львів, на вул. Соломії Крушельницької, 5/4 б .

Також, факт безперервного, відкритого та добросовісного використання приміщень підтверджується показами допитаних у судовому засіданні свідків, які суд вважає належними та допустимими.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що він є головою ЛОО Національної спілки журналістів України та перебуває на вказаній посаді з 17.02.2007 року. Стверджує, що позивачі заселилися у вищевказане приміщення у 1978 році та безперервно здійснюють свою діяльність за вказаною вище адресою по сьогоднішній день.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що працює головою Медіа профспілки Львівщини, є членом правління спілки журналістів та головою профспілки журналістів. З 1980 року по 1992 рік обрана відповідальним секретарем профспілки спілки журналістів. З 1992 року по 2005 рік не проживала у м.Львові. Після того, як у 2006 році повернулася до м.Львова була обраною членом правління, членом секретаріату Львівської обласної журналістської організації та головою Медіа профспілки Львівщини. Стверджує, що з 1980 року по 1992 рік та з 2006 року по теперішній час Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України знаходиться за вищевказаною адресою. Окрім того, зазначила, що позивач за весь час знаходження за вказаною адресою оплачував за власний кошт комунальні послуги та проводив ремонт приміщень.

Належних та допустимих доказів, що Львівська міська рада зверталася до позивача з пропозицією укласти договір оренди або продовжити дію раніше укладеного договору оренди, чи проводили ремонтні роботи вказаних приміщень суду не надано.

Окрім того, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що вищевказане приміщення взято на баланс Львівської міської ради.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи, які можуть бути власниками будь-якого майна.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідно до частини першої статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК України).

Враховуючи також положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року.

З п.13 Постанови слідує, що можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі, якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Виходячи зі змісту п. 14 Постанови та частини першої статті 344 ЦК України відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Судом встановлено, що позивач безперервно протягом визначених законом строків відкрито володіє нежитловими приміщеннями №4 б у будинку №5 на вул. Соломії Крушельницької у м.Львові, загальною площею 128,3 м 2 , очевидно для усіх третіх осіб, що підтверджується письмовими доказами. Позивач не вживав жодних заходів, спрямованих на приховання факту володіння майном від третіх осіб, у тому числі сумлінно виконував обов'язки, що належить виконувати власнику приміщень.

Доказів того, що право позивача на володіння та користування майном оскаржувалося суду не надано.

Також, суд не приймає до уваги покликання представника третьої особи на те, що позивачем не доведено факту безперервного, відкритого та добросовісного володіння вищевказаними приміщеннями, оскільки таке володіння підтверджується наявними та дослідженими у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частини 1 та 4 ст.60 ЦПК України передбачають, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.60 ЦПК України, на сторону у справі покладено обов'язок доказування та зазначено, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, відтак необхідно визнати у порядку набувальної давності право власності Громадської організації Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України на нежитлові приміщення №4 б у будинку №5 на вул. Соломії Крушельницької у м.Львові, загальною площею 128,3 м 2 .

Суд також зазначає, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ).

Окрім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 4080,30 грн. відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.325, 328, 335, 344 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати у порядку набувальної давності право власності Громадської організації Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України (ЄДРПОУ 13796288) на нежитлові приміщення №4 б у будинку №5 на вул. Соломії Крушельницької у м.Львові, загальною площею 128,3 м 2 .

Стягнути з Львівської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України судовий збір у розмірі 4080,30 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом 10 днів з моменту його проголошення. У разі, якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Зубачик Н.Б.