Постанова

від 19.09.2018 по справі 461/217/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 461/217/17

провадження № 61-604св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Гулька Б.І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - громадська організація Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України ,

відповідач - Львівська міська рада,

третя особа - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу громадської організації Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України на рішення Апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О., від 27 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року громадська організація Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України (далі - ГО Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України ) звернулася до суду з позовом до Львівської міської ради, третя особа - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про визнання права власності в порядку набувальної давності.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Львівської міської ради народних депутатів від 03 липня 1978 року позивачу передано в оренду приміщення № 4-Б по вул. Соломії Крушельницької, 5 у м. Львові та з 1978 року позивач безперервно користується цим приміщенням.

Оскільки позивач добросовісно заволоділа спірним приміщенням, відкрито та безперервно ним користувалась, ГО Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України просила визнати у порядку набувальної давності право власності ГО Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України на нежитлові приміщення № 4-Б по вул. Соломії Крушельницької, 5 у м. Львові.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова у складі судді Зубачик Н. Б. від 19 квітня 2017 року позов ГО Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України задоволено.

Визнано у порядку набувальної давності право власності ГО Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України на нежитлові приміщення № 4-Б по вул. Соломії Крушельницької, 5 у м. Львові, загальною площею 128,3 кв. м.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач безперервно протягом визначених законом строків відкрито володіє спірним нежитловими приміщеннями, виконував обов'язки, що належить виконувати власнику приміщень, а тому дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на вказане приміщення у порядку набувальної давності (частина перша статті 334 ЦК України).

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2017 року апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ГО Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірне приміщення не могло бути об'єктом застосування статті 334 ЦК України, оскільки не мало статусу чужого майна , не було приватизовано у передбаченому законом порядку та до ухвалення рішення судом першої інстанції фактично не вибувало із комунальної власності відповідача.

У січні 2018 року ГО Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову, не врахував, що ГО Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України безперервно протягом визначених законом строків відкрито володіє спірним нежитловими приміщеннями, виконує обов'язки, що належить виконувати власнику приміщень.

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами існують фактичні договірні відносини з приводу оренди спірного приміщення. Позивач зазначав, що з 03 липня 1978 року організація не сплачувала орендну плату, в матеріалах справи відсутні будь-які докази укладення договору оренди, строку такого договору, разом із тим, договір оренди між юридичними особами має бути укладений у письмовій формі з обов'язковою державною реєстрацією.

Ухвалою Верхового Суду від 03 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Ухвалою Верхового Суду від 03 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Судами установлено, що відповідно до протоколу засідання секретаріату Львівського Обкому компартії України від 31 березня 1978 року та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради Народних депутатів від 03 липня 1978 року Львівській організації спілки журналістів УРСР передано в оренду приміщення, загальною площею 150 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Чернишевського, 5 (тепер - вул. С. Крушельницької) у м. Львові.

Згідно з витягом Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11 листопада 2013 року право власності на будинок за адресою: вул. Крушельницької, 5 у м. Львові, зареєстровано в цілому за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі рішення Галицького (Ленінського) райвиконкому м. Львова від 14 квітня 1987 року.

Звертаючись до суду з позовними вимогами до Львівської міської ради, Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України просила визнати за нею право власності за набувальною давністю.

Суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу за правилами цивільного судочинства.

Верховний Суд не погоджується з обраним видом судочинства з таких підстав.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. А в частині другій цієї статті вказано, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

За змістом статті 15 ЦПК України 2004 року як цивільну юрисдикцію розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15 ЦПК України 2004 року).

Відповідно до статті 1 ГПК України 2004 року підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 12 ГПК України 2004 року господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 1 ГПК України.

У справі, що переглядається, установлено, що спірні правовідносини між ГО Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України та Львівської міською радою виникли з приводу нежитлового приміщення, наданого позивачу в оренду.

Право власності на спірне нежитлове приміщення зареєстровано в цілому за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі рішення Галицького (Ленінського) райвиконкому м. Львова від 14 квітня 1987 року.

Отже, у цій справі спір виник між двома юридичними особами, які є суб'єктами господарської діяльності, з приводу права на спірне нежитлове приміщення, власником якого є Львівська міська рада.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника майна, а також в інших спорах, які виникають з майнових відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору підвідомчі господарським судам.

За таких обставин, враховуючи суб'єктний склад сторін спору та характер спірних правовідносин, спір належить до юрисдикції господарських судів.

Згідно пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд свою ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до змісту частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України.

Згідно положень частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, колегія суддів повідомляє ГО Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України про те, що розгляд її позовних вимог до Львівської міської ради, третя особа - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про визнання права власності в порядку набувальної давності, віднесено до юрисдикції господарських судів.

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки при розгляді справи встановлено, що суди помилкового розглянули справу в порядку цивільного судочинства, Верховний Суд в силу частини третьої статті 400 ЦПК України виходить за межі вимог касаційної скарги та скасовує рішення судів першої і апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 409, 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу громадської організації Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 квітня 2017 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом громадської організації Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України до Львівської міської ради, третя особа - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про визнання права власності в порядку набувальної давності, закрити.

Повідомити громадську організацію Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України , що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: О. В. Білоконь Б.І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта