Рішення

від 18.04.2017 по справі 755/5499/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/5499/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретаря Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Середньої загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови, літератури та українознавства № 73 міста Києва, треті особи: Управління освіти Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом у якому за уточненими вимогами у останній редакції просить зобов'язати Середню загальноосвітню спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови, літератури та українознавства № 73 міста Києва оформити з нею трудові відносини з 01.09.2014 року по 31.12.2015 року за вирахуванням літніх місяців, нарахувати та виплатити заробітну плату у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, а саме 47 499 грн., нарахувати і сплатити відповідно до законодавства податок на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період роботи з 01.09.2014 року по 31.12.2015 року та стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 49 253 грн. 32 коп. і моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. (а.с. 24-27, 90, 165-167, т.1).

Позовні вимоги мотивує тим, що вона з 01.09.2005 року працювала на посаді фельдшера ДШВ у дитячій поліклініці № 5 Шевченківського району м. Києва та по сумісництву на посаді дієтсестри у середній загальноосвітній спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови, літератури та українознавства № 73 міста Києва. 31.10.2013 року її було звільнено з посади у порядку переведення для подальшого працевлаштування в КНТ Консультативно-діагностичний центр Шевченківського району м. Києва.

01.10.2013 року в порядку переведення з дитячої поліклініки № 5 Шевченківського району м. Києва вона знову була прийнята на посаду фельдшера дошкільно-шкільного відділення № 9 та звільнена за власним бажанням 31.12.2015 року.

У вересні 2014 року коли після відпустки вона вийшла на роботу до школи № 73 керівництво її повідомило, що посада дитячого лікаря скорочена.

За інформацією управління освіти Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації у штатному розписі середньої загальноосвітньої школи № 73 на час звернення була вакансія на 0,5 ставки медичної сестри замість посади дієтлікаря.

На пропозицію керівництва школи № 73 працювати на цій посаді на 0,5 ставки за сумісництвом вона написала заяву про працевлаштування з вересня 2014 року. Разом з тим вона ще працювала на 0,5 ставки фельдшером від дитячої поліклініки № 5 по вул. Салютна, 23.

Відповідно графіку роботи вона працювала з 9.00 до 17.00 год., але заробітну плату їй не виплачували, про що директор знала. Після 2 місяців (вересня-жовтня 2014 року) вона звернулася до департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради за допомогою, однак заробітну плату їй не виплатили, а також не повернули кошти за медикаменти, які вона за власний рахунок купувала в медичний кабінет школи № 73, чеки за які у неї забирала директор, але гроші не видавала.

На її неодноразові заяви директор школи не реагувала.

Вона безкоштовно працювала з вересня 2014 року по грудень 2015 року, а за інформацією адміністрації навчального закладу у школі І-ІІІ ступенів № 73 з початку 2015 року навчального року була відсутня вакантна посада медичної сестри, на яку було прийнято за сумісництвом ОСОБА_3, який працює на станції швидкої допомоги і за його графіком роботи він взагалі не з'являвся на робочому місці та у вересні 2015 року пропрацював лише 10 днів по 4 години.

На її 90-річчя директор привітала її та вручила грамоту, а коштів протягом року так і не виплатила.

Вона була фактично допущена до роботи відповідачем, проте останній в порушення норми ст. 24 КЗпП України не оформив з нею трудових відносин.

З посиланням на положення ч. 6 ст. 235 КЗпП України позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати і сплатити за період роботи з 01.09.2014 року по 31.12.2015 року за виключенням літніх місяців заробітну плату у розмірі 47 499 грн. згідно даних головного управління статистики у м. Києві щодо середньої номінальної заробітної плати за видами економічної діяльності у відповідному періоді, стягнути з відповідача середній заробіток за затримку розрахунку у розмірі 49 253 грн. 32 коп. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.11.2016 року до участі у справі було залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Управління освіти Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та ОСОБА_2 (а.с. 174, 175, т. 1).

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_4 підтримали позов зі зміненими вимогами та викладені у заявах обставини.

Представник відповідача ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на безпідставність вимог.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи Управління освіти Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації Терещенко І.А. просила відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи Управління освіти Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно листа Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району м. Києва від 03.08.2016 року № 670, - в Центрі об'єднано чотири поліклініки Шевченківського району, включаючи дитячу поліклініку № 5 (вул. Салютна, 23), що перейменована на Філію № 3 та є структурним підрозділом КНП ЦПМСД № 3 . Згідно наказу № 26 від 31.10.2013 року по дитячій поліклініці № 5 Шевченківського району м. Києва медична сестра Дошкільно-шкільного відділення ОСОБА_1 звільнена в порядку переведення для подальшого працевлаштування в КНП Консультативно-діагностичний центр Шевченківського району (а.с. 115, т. 1).

ОСОБА_1 з 01.11.2013 року (наказ про зарахування № 24-к від 01.11.2013 року) по 31.12.2015 р. року (наказ про звільнення № 1552-к від 31.12.2015 року) працювала у філії № 9 КНП Консультативно-діагностичний центр Шевченківського району м. Києва на посаді фельдшера дошкільно-шкільного відділення на 0,5 вакантної ставки (а.с. 75, 88, 124-126, т.1).

Відповідно характеристики, виданої завідувачем філії № 9, у вищевказаний період з 01.11.2013 року по 31.12.2015 р. позивач працювала у філії № 9 КНП КДЦ Шевченківського району м. Києва в дошкільно-шкільному відділенні на 0,5 ставки фельдшера Київської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням української мови, української літератури та українознавства № 73 (а.с. 42, т.1).

Наказом директора Середньої загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови, літератури та українознавства № 73 міста Києва від 02.09.2013 року № 107-к ОСОБА_1 було прийнято на роботу дієтсестрою на 0,5 ставки з 02 вересня 2013 року за сумісництвом до кінця навчального року (а.с. 63, т.1).

Наказом директора школи від 30.05.2014 року № 73-к ОСОБА_1 звільнено з роботи з 30 травня 2014 року за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (а.с. 64, т.1).

За заявленими вимогами позивач просить зобов'язати відповідача оформити з нею трудові відносини з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2015 року, посилаючись на те, що у вказаний період вона працювала за сумісництвом на 0,5 ставки медичної сестри у школі, про що у вересні 2014 року писала відповідну заяву про працевлаштування, працювала з 9.00 до 17.00 год., проте заробітну плату їй не виплачували.

Як зазначено вище, у спірний період позивач працювала на 0,5 ставки фельдшером від дитячої поліклініки, при цьому виконувала свої посадові обов'язки фельдшера в Середній загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови, літератури та українознавства № 73 міста Києва.

За клопотанням позивача судом були допитані свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_7 засвідчила, що вона працює в Департаменті освіти і науки, молоді та спорту КМДА та надавала письмове роз'яснення на скаргу позивача щодо неприйняття її на роботу і невиплату заробітної плати. У відповіді на звернення ОСОБА_1 зазначала, що рішення про прийняття на роботу та звільнення з роботи приймає директор. В департаменті був наказ про скасування посади дієтсестри та введення посади медсестри в школі. Також позивач приходила до неї на особистий прийом, при цьому вона (свідок) телефонувала директору школи № 73, яка в розмові пояснила, що ОСОБА_1 працює у них на пів ставки від поліклініки, позивач має поважний вік, тому вона на роботу шукає молодого спеціаліста - медпрацівника на пів ставки.

Свідок ОСОБА_8 засвідчила, що позивач працювала у них в школі медсестрою, мала свій кабінет, протягом свого (свідка) робочого дня з 8.00 год. до 16.00 год. вона бачила ОСОБА_1 в їдальні, чи щодня це було не пам'ятає. Весь час позивач скаржилась, що їй не доплачують. Позивач працювала від дитячої поліклініки та якийсь період часу протягом навчального року працювала від школи, вела журнали, перевіряла харчування. ОСОБА_1 говорила, що їй директор пропонувала написати заяву на медсестру, але вона не писала. Подій в часі не пам'ятає.

Відповідно ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідачем заперечується факт існування між сторонами трудових відносин у спірний період.

При цьому позивач посилається на те, що вона працювала у відповідача щодня з 9.00 до 17.00 год., тому була допущена до роботи, що свідчить про укладення трудового договору.

Однак суд не може прийняти до уваги вказані пояснення, як підставу для задоволення позову, оскільки вони не підтверджені будь якими належними та допустимими доказами.

Так, обов'язки медичної сестри дошкільно-шкільного відділення визначені Посадовою інструкцією, затвердженою директором КНП КДЦ Шевченківського району м. Києва від 01.11.2013 року, з якою позивач була ознайомлена під розпис (а.с. 4, 5, 76, 77, т.2).

Як пояснила сама позивач, відмінностей між посадовими обов'язками фельдшера (медсестри) від дитячої поліклініки та медичної сестри з дієтичного харчування від школи не було, вона виконувала одну й ту ж роботу.

ОСОБА_1 була включена в табель обліку робочого часу, який складався КНП КДЦ Шевченківського району м. Києва (а.с. 6-37, т. 2).

У списках табелювання співробітників середньої загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови, літератури та українознавства № 73 міста Києва ОСОБА_1 включена не була (а.с. 80-94, т. 2).

Також за спірний період часу з 01.09.2014 року по 31.12.2015 року відсутні відомості у довідці по формі ОК-5 Пенсійного фонду України щодо застрахованої особи ОСОБА_1 стосовно Управління освіти Шевченківської райдержадміністрації (а.с. 197, 198, т. 1).

На звернення позивача Департаментом освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надавалась відповідь від 20.03.2015 року № 063-1933 з інформацією про те, що питання звільнення та призначення на роботу працівників навчальних закладів міста відноситься безпосередньо до компетенції керівників навчальних закладів. При прийомі на роботу до загальноосвітнього навчального закладу особа, що приймається на роботу, подає заяву про прийом на роботу на ім'я директора школи. Прийом на роботу оформлюється наказом директора по школі і оголошується працівнику під підпис. За інформацією управління освіти Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації у штатному розписі спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 73 з поглибленим вивченням української мови, літератури та українознавства на даний час є вакансія 0,5 ставки медичної сестри (а.с. 28, т.1).

Не свідчить також про укладення між сторонами трудового договору лист відповідача від 19.11.2015 року № 44 на ім'я директора КНП Консультативно-діагностичний центр Шевченківського району м. Києва, у якому вказується щодо неналежного виконання обов'язків медичної сестри ОСОБА_1 (а.с. 65, т. 1).

Як зазначено вище, свідок ОСОБА_7 повідомила суду, що у зв'язку з перебуванням у неї на особистому прийомі позивача вона телефонувала директору школи відповідача, яка пояснила, що ОСОБА_1, яка має поважний вік, працює у них на пів ставки від поліклініки і вона має намір взяти на роботу молодого спеціаліста - медпрацівника.

ОСОБА_1 також не могла обіймати посаду медичного працівника у відповідача, оскільки на ній з 01.09.2015 року по 15.12.2015 року працював за сумісництвом ОСОБА_3 (накази - а.с. 67, 68, т.1) та з 16.12.2015 року працювала ОСОБА_10 (наказ - а.с. 69, т.1).

На підтвердження заявлених вимог позивачем надана подяка. Проте дана подяка на ім'я ОСОБА_1, як медичної сестри спеціалізованої школи № 73, видана начальником управління освіти Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації за № 394 від 04.11.2014 року - за багаторічну сумлінну працю, відповідальне ставлення до виконання посадових обов'язків та з нагоди 90-річчя від дня народження (а.с. 40, т. 1), що не є належним та безумовним доказом перебування сторін у трудових відносинах, оскільки у вказаний період позивач працювала медичним працівником при спеціалізованій школі № 73 від КНП Консультативно-діагностичний центр Шевченківського району м. Києва, при цьому навчальним закладом відповідача ОСОБА_1 не табелювалась, заробітна плата управлінням освіти їй не нараховувалась.

Отже, позивачем суду не доведено обставин укладення з відповідачем трудового договору у період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2015 року, ОСОБА_1 була звільнена за власним бажанням 30.05.2014 року, тому у спірний період часу не була працівником відповідача, через що норми трудового законодавства у даному випадку не застосовуються.

Вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними, крім того позивачем у заявах не наведено будь яких обґрунтувань щодо заподіяння їй відповідачем моральної шкоди.

З урахуванням викладеного позов не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки суду не надано доказів того, що керівник навчального закладу відповідача вимагав від позивача знаходиться на роботі повний робочий день у спірний період часу для виконання обов'язків медичної сестри школи, тому позов задоволенню не підлягає.

В порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 94, 232, 233, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 208, 215, 218, 367 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Середньої загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови, літератури та українознавства № 73 міста Києва, треті особи: Управління освіти Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя