Ухвала

від 17.11.2016 по справі 679/1199/16-а

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2-а/679/108/2016

У Х В А Л А

17 листопада 2016 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Сопронюк О.В.,

при секретарі Плазій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин заяву громадської організації Нетішинська самооборона про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом громадської організації Нетішинська самооборона до Нетішинської міської ради Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація "Нетішинська самооборона" звернулася до суду з позовом до Нетішинської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, а саме: рішень Нетішинської міської ради № 15/754 від 22.07.2016 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Енергетиків" та № 15/755 від 22.07.2016 року "Про продаж земельної ділянки на вул.Енергетиків з аукціону під забудову".

16.11.2016 року представник позивача до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи для забезпечення даного позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти дії із видалення зелених насаджень розміщених на земельній ділянці площею 3,0000 га. на вул.Енергетиків (кадастровий номер 6810500000:02:007:0858) та проводити роботи, які можуть призвести до знищення або руйнування об'єктів культурної спадщини, які знаходяться на означеній земельній ділянці.

В обґрунтування необхідності забезпечити поданий позов позивач зазначив, оскаржувані рішення є протиправними, не відповідають вимогам закону та містобудівній документації.

Так, як вбачається з графічної і текстової частин Детального плану частини території промислової зони м.Нетішин, розробленого авторським колективом ДП УДНДІПМ "Діпромісто" ім.Ю.М.Білоконя та затвердженого рішенням Нетішинської міської ради №76/1896 від 30.07.2015 року, житлова забудова на означеній території має розміщуватися паралельно міському лісу, не заглиблюючись у лісовий масив та таким чином, щоб ліс було збережено та облаштовано там рекреаційну зону. Зелені насадження в межах території Детального плану представлені міськими лісовими насадженнями площею 5,25 га. Пунктом 2.1.1. Детального плану передбачено зокрема розміщення багатоквартирної 3-5 поверхової забудови на ділянках, не зайнятих лісовими насадженнями. Тобто, забудова має здійснюватись поза межами лісового масиву, проте межі земельної ділянки, проект відведення якої затверджено рішенням відповідача від 22.07.2016 року № 15/754 та яка має виставитись для продажу на аукціоні з метою забудови, винесені таким чином, що не охоплюють площі на яких згідно Детального плану має бути розміщено житловий будинок, а повністю накладаються на міський ліс. Наведене свідчить про те, що вказане рішення відповідача суперечить містобудівній документації, а саме: Детальному плану, через що є протиправним.

Крім того, на території якої стосується Детальний план, а саме в лісовому масиві знаходиться 6 земельних насипів - курганів, які датуються другою половиною II тисячоліття до нашої ери - комарівсько-пшинецька археологічна культура та орієнтовно займають площу 1 га (пункт 2.10. Детального плану). Відповідно до листа Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної ради від 17.09.2015 року № 04-1562 направленого до Нетішинської міської ради, приватизація, проведення будівельних та інших робіт на території де розташовані виявлені кургани, без проведення попередніх археологічних досліджень (розкопок) заборонено згідно чинного законодавства України (копія наявна в матеріалах справи).

Наявність на спірній земельній ділянці охоронної зони культурної спадщини вбачається з проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки (сторінка 38 Перелік обмежень на земельну ділянку ), витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6803375732016 від 22.06.2016 року, відомостей які внесені до Державного земельного кадастру, оскаржуваного рішення від 22.07.2016 року № 15/755.

У відповідності до ч.3 ст.186 -1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам'яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини, чого відповідачем при розробці проекту землеустрою, що відведення земельної ділянки площею 3,0000 га, на вул.Енергетиків (кадастровий номер 6810500000:02:007:0858) зроблено не було. За вказаних обставин, очевидними є ознаки протиправності оскаржуваних рішень.

Представник позивача також зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 25.10.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 494, спірна земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_1, якого ухвалою суду від 11.11.2016 року залучено в дану справу в якості третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача.

Як вбачається з листа відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 15.11.2016 року № 6, ОСОБА_1 на спірній земельній ділянці здійснив виконання підготовчих робіт з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

За вказаних обставин існує очевидна небезпека заподіяння шкоди суспільним інтересам в тому числі й позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки для відновлення зелених насаджень до того стану (розміру), в якому вони є зараз необхідно декілька десятків років, що потягне за собою значні витрати вартість яких станом на сьогодні як мінімум становить 1590917 гривень, що відображено в оскаржуваному рішенні відповідача від 22.07.2016 р. № 15/755.

Ознайомившись з поданою заявою, позовною заявою та матеріалами адміністративної справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Виходячи з аналізу наведеної норми процесуального права, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ , за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ , в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Проаналізувавши подану заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що доводи позивача є такими, що не підтверджують існування обставин, передбачених частиною 1 статті 117 КАС України, за наявності яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки громадською організацією Нетішинська самооборона в поданій заяві належним чином не обґрунтовано, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Крім того, з адміністративного позову вбачається, що позовними вимогами громадської організації "Нетішинська самооборона" є визнання протиправними та скасування рішень Нетішинської міської ради № 15/754 від 22.07.2016 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Енергетиків" та № 15/755 від 22.07.2016 року "Про продаж земельної ділянки на вул.Енергетиків з аукціону під забудову".

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити ОСОБА_1 вчиняти дії із видалення зелених насаджень розміщених на земельній ділянці площею 3,0000 га. на вул.Енергетиків (кадастровий номер 6810500000:02:007:0858) та проводити роботи, які можуть призвести до знищення або руйнування об'єктів культурної спадщини, які знаходяться на означеній земельній ділянці.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, не відповідає позовним вимогам та виходить за їх межі.

За таких обставин, заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.117, 118 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви громадської організації Нетішинська самооборона про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча: