Постанова

від 24.04.2017 по справі 812/437/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/437/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Борзаниці С.В.,

за участі секретаря - Лященка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Технопласт» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення № НОМЕР_1 від 02.11.2016, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Технопласт» (далі за текстом - Позивач ТОВ НВП Технопласт ,) до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі за текстом - Відповідач, ДПІ у м. Сєвєродонецьку), в якому Позивач просив скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позову посилається на наступне.

Рішенням № НОМЕР_1 від 02.11.2016 (далі - Рішення № НОМЕР_1 від 02.11.2016) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у сумі 15424,92 грн за період з 21.10.2015 до 29.09.2016 та нараховано пеню у розмірі 10867,19 грн (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 26292,11 грн, яке було прийнято Відповідачем.

TOB НВП Технопласт , є юридичною особою, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області з 22.11.2004 за реєстраційним номером 315 та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

TOB НВП Технопласт своєчасно та в повному обсязі, нараховував, обчислював і сплачував єдиний внесок, що підтверджується платіжними дорученнями № 52 від 08.10.2015 на суму 631,57 грн., № 278 від 29.10.2015 на суму 14780,14 грн., № 299 від 30.11.2015 на суму 14949,26 грн., № 117 від 24.12.2015 на суму 12405,89 грн., № 334 від 29.12.2015 на суму 10,40 грн., № 343 від 12.01.2016 на суму 9,38 грн., № 344 від 12.01.2016 на суму 129,29 грн., № 10 від 27.01.2016 на суму 4473,15 грн. на загальну суму 47391,66 грн.

З 15.09.2015 рахунки для сплати єдиного внеску змінились і ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській своєчасно не повідомила про ці обставини, а TOB НВП Технопласт про зміну рахунків для сплати єдиного внеску самостійно дізнався 08.10.2015 року з інтернет- ресурсу та помилково перерахував єдиний соціальний внесок на рахунок № 37191207011214, відкритий у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, замість рахунка № 37197201011214, який також відкритий у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області для сплати єдиного внеску.

29.01.2016 від працівника відділу обліку платежів ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області до TOB НВП Технопласт надійшов дзвінок з повідомленням, що на рахунку № 37191207011214 значиться переплата єдиного внеску на загальну суму 47391,66 грн., а на рахунку № 37197201011214 значиться несвоєчасна сплата єдиного внеску.

29.01.2016 TOB НВП Технопласт , відповідно по п. 5 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів , затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 № 450 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2013 р. за № 1601/24133 (на далі Порядок № 450), який на той момент був чинним, надав листа за № 4 до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області (отриманий 29.01.2016 р. за вх. № 726/10) про зарахування помилково сплаченого єдиного внеску у загальній сумі 47391,66 грн. з рахунку № 37191207011214 на рахунок № 37197201011214.

29.01.2017 TOB НВП Технопласт повторно звернувся до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області та до ГУ ДФС у Луганській області про зарахування помилково сплаченого єдиного внеску у загальній сумі 47391,66 грн. з рахунку № 37191207011214 на рахунок № 37197201011214.

Листом від 03.02.2017 за № 1637/12.14.07.24 ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області повідомив TOB НВП Технопласт , що згідно нашого листа № 4 від 29.01.2016, у відповідності до п. 7 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 16.01.2016 № 6 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2016 року за № 193/28323 (надалі - Порядок № 6), який набував чинності лише з 26.02.2016, був сформований висновок № 229-20 від 05.02.2016. Станом на 01.02.2017 висновок на залік коштів частково виконаний на суму 7087,01 грн.

Проте, не беручи до уваги той факт, що помилка у перерахуванні коштів по сплаті єдиного внеску відбулася з вини відповідача, ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській, останній 02.11.2016 прийняв Рішення № НОМЕР_1 про несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування TOB НВП Технопласт та застосування до позивача штрафу у розмірі 15 424,92 грн. та пені у розмірі 10 867,19 грн. за період з 21.10.2015 до 20.09.2016.

З таким Рішенням № НОМЕР_1 Позивач не згодний, оскільки з дати взяття на облік TOB НВП Технопласт своєчасно і в повному обсязі нараховував, обчислював і сплачував єдиний соціальний внесок, недоїмки зі сплати цього внеску не існувало та не існує, сплачені суми згідно платіжним дорученнями № 52 від 08.10.2015 на суму 631,57 грн., № 278 від 29.10.2015 на суму 14780,14 грн., № 299 від 30.11.2015 на суму 14949,26 грн., № 117 від 24.12.2015 на суму 12405,89 грн., № 334 від 29.12.2015 на суму 10,40 грн., № 343 від 12.01.2016 на суму 9,38 грн., № 344 від 12.01.2016 на суму 129,29 грн., № 10 від 27.01.2016 на суму 4473,15 грн. на загальну суму 47391,66 грн. на невірно зазначенні номера рахунків не призвело до ненадходження вказаних сум єдиного соціального внеску до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській у визначений законом строк та не вплинуло на виконання обов'язку TOB НВП Технопласт , як платника зі сплати єдиного соціального внеску, тому і підстави для застосування до TOB НВП Технопласт штрафу та пені в порядку пункту 2 частини 11 статті 25 ОСОБА_1 2464 відсутні.

Крім того, рахунки, на які TOB НВП Технопласт сплачував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по вищевказаним платіжним дорученням, не є не відповідними, оскільки дані рахунки відповідають вимогам частин 5 та 6 ОСОБА_1 2462, тобто у розумінні даного закону є відповідними.

Представник Позивача підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.

По-перше, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачені ОСОБА_1 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464 від 8.07.2010 (із змінами та доповненнями), далі - ОСОБА_2 № 2464.

Згідно ст.ст. 1, 12 ОСОБА_1 № 2464 органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової і митної політики, в частині адміністрування єдиного внеску, шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску є органи доходів і зборів.

Відповідно до частини 2 статті 6 ОСОБА_1 № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

Згідно з частиною 8 статті 9 ОСОБА_1 № 2464 платники єдиного внеску, роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Таким чином, позивач зобов'язаний був до 20-го числа місяця, наступного за звітним сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 ОСОБА_1 № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Наголошує, що позивач за періоди з 08.10.2015 до 27.01.2016 не здійснив жодної сплати єдиного внеску на відповідний рахунок ДПІ у м. Сєвєродонецьку, а саме р/р№ 37197201011214 (діяв з 15.09.2015) - єдиний соціальний внесок, який сплачується роботодавцями відповідно до класів професійного ризику .

Посилання позивача на те, що він своєчасно та в повному обсязі, нараховував, обчислював та сплачував єдиний внесок, що підтверджується платіжними дорученнями - є необґрунтованим, адже в платіжних дорученнях, наданих в якості доказів до адміністративного позову, зазначено невірний розрахунковий рахунок № 37191207011214:

платіжне доручення № 278 від 29.10.2015 спрямування коштів на р/р № 37191207011214; платіжне доручення № 117 від 24.12.2015 спрямування коштів на р/р № 37191207011214; платіжне доручення № 334 від 29.12.2015 спрямування коштів на р/р № 37191207011214; платіжне доручення № 299 від 30.11.2015 спрямування коштів на р/р № 37191207011214; платіжне доручення № 10 від 27.01.2016 спрямування коштів на р/р № 37191207011214; платіжне доручення № 344 від 12.01.2016 спрямування коштів на р/р № 37191207011214; платіжне доручення № 343 від 12.01.2016 спрямування коштів на р/р № 37191207011214.

Крім того, вважає за необхідне зауважити, що до 15.09.2015 діяв розрахунковий рахунок ДПІ у м. Сєвєродонецьку № 37196201001214 єдиний соціальний внесок, який сплачується роботодавцями відповідно до класів професійного ризику . З чого випливає, що твердження позивача стосовно зарахування ЄСВ на старий рахунок є безпідставним.

Звертає увагу суду, що доводи ТОВ НВП Технопласт стосовно того, що з 15.09.2015 змінилися рахунки для сплати єдиного внеску і ДПІ у м. Сєвєродонецьку не повідомила - є безпідставними, адже відповідно до п. 4 Розділу IV Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.02.2014р. № 217/24994 (який був дійсним на момент виникнення спірних взаємовідносин, втрата чинності 10.06.2016р.)(далі Порядок № 765) інформацію про реквізити рахунків, відкритих органами Державної казначейської служби для зарахування податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, територіальні органи Міндоходів доводять до платників шляхом її розміщення на дошці оголошень, установленій на доступному для огляду місці (біля входу до приміщення органу Міндоходів), на офіційному веб- порталі Міндоходів.

Наголошує, що на виконання вимог даного пункту було розміщено інформацію про реквізити рахунків для зарахування єдиного внеску як на офіційному веб-порталі Міндоходів так і на дошці оголошень в ДПІ у м. Сєвєродонецьку. З чого виходить, що позивач мав можливість дізнатися про це.

По-друге, стосовно застосування штрафних санкцій повідомляємо, що частиною 11 статті 9 ОСОБА_1 № 2464 передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_1, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 10 статті 25 ОСОБА_1 № 2464 визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до пункту 2 частини 11 статті 25 ОСОБА_1 № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (до 01.01.2015 - 10 відсотків, зміни внесені згідно із ОСОБА_1 України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28.12.2014 р. N 77-VIII).

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Інструкція).

Пунктом 1 розділу УІІ Інструкції визначено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок На загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із ОСОБА_1 покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до ОСОБА_1.

Підпунктом 2 пункту 2 розділу УІІ Інструкції передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

З 22.11.2004 позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку як платник податків за основним місцем обліку.

У відповідності до частини 2 статті 6 ОСОБА_1 № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі, зокрема, сплачувати єдиний внесок, за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Враховуючи те, що ТОВ НВП Технопласт за періоди з 08.10.2016 до 27.01.2016 не здійснив жодної сплати єдиного внеску на відповідний рахунок ДПІ у м. Сєвєродонецьку до платника було застосовано штраф у розмірі 15424,92 грн. та пеню у розмірі 10867,19 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску -рішення № НОМЕР_1 від 02.11.2016.

Таким чином, у ДПІ у м. Сєвєродонецьку були відсутні будь-які підстави для незастосування штрафних санкцій та пені по єдиному соціальному внеску. На підставі вищевикладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням ДПІ у м. Сєвєродонецьку № НОМЕР_1 від 02.11.2016 про застосування до ТПозиавача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у сумі 15424,92 грн за період з 21.10.2015 до 29.09.2016 та нараховано пеню у розмірі 10867,19 грн (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 26292,11 грн (а.с.5)

TOB НВП Технопласт , є юридичною особою, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області з 22.11.2004 за реєстраційним номером 315 315 та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.38-40) місцезнаходжння TOB НВП Технопласт : АДРЕСА_1.

Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_1 та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно статті 107 Конституції України ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, ОСОБА_3 Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України може брати участь ОСОБА_3 Верховної ОСОБА_3 України.

Рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Пункт 9-4 Розділу VIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСОБА_1 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування має наступну редакцію.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_1 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_1 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_1 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Преамбулою ОСОБА_1 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей ОСОБА_2 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 ОСОБА_1 № 1669 (Визначення термінів) встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 ОСОБА_1 № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей ОСОБА_2 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього ОСОБА_1.

Дія цього ОСОБА_1 поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

ОСОБА_1 та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_1.

Частиною 5 статті 11 ОСОБА_1 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього ОСОБА_1:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_1;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим ОСОБА_1;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_1.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні Офіційний вісник Президента України від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення ОСОБА_1 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (ОСОБА_2 N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі Луганська область 1. Міста обласного значення:

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення ОСОБА_1 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі Луганська область 1. Міста обласного значення:

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція ;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 .

Таким чином, з аналізу норм ОСОБА_1 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

ОСОБА_2 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.

Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обов'язково повинна бути територія проведення такої операції.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Сєвєродонецьк. При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Сєвєродонецьк. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014.

Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.

Таким чином, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р суперечило ОСОБА_1 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким місто Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

При цьому суд зауважує, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність. Тобто, в наявності всі підстави для твердження, що в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р діяло.

У зв'язку з вище викладеним, можна достовірно стверджувати, що на момент перевірки та винесення спірного рішення Позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_3 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

ОСОБА_1 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначених ОСОБА_1.

При вирішенні питання відносно Позивача щодо застосування чи незастосування заходів зі стягнення штрафу та пені Відповідач повинен був керуватися положеннями п. 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нормами ОСОБА_1 № 1669. Тобто, Відповідач не повинен був однозначно застосовувати положення ч. 11 ст. 9 та ч. 10, 11 ст. 25 ОСОБА_1 2464, а повинен надати повний та об'єктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для стягнення штрафу та пені.

При даних спірних правовідносинах мало місце виключно звільнення від сплати штрафних та фінансових санкцій на час проведення антитерористичної операції певної категорії осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий орган, вирішуючи питання встановлення порушення Позивачем термінів сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повинен був керуватися нормами Конституції України, усіма положеннями ОСОБА_1 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 та усіма розпорядженнями Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини, а не окремими статтями ОСОБА_1 № 2464 та Інструкцією, тому прийняте Рішення від 23.06.2016 підлягає скасуванню.

Застосування при даних спірних правовідносинах ст. 10 ОСОБА_1 № 1669 в частині необхідності обов'язкового надання сертифікату Торгово-промислової палати України для підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань відповідно до положень ОСОБА_1 № 2464 є неможливим з наступних підстав.

Дані спірні правовідносини стосуються обов'язку платника єдиного внеску щодо своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та врегульовані нормами ОСОБА_1 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464, які є спеціальними в даному випадку.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 має посилання на ОСОБА_2 № 1669 лише в частині визначення розташування конкретного населеного пункту, який може бути включений у перелік, зазначений у статті 2 ОСОБА_1 № 1669.

Як встановлено в судовому засіданні, місто Сєвєродонецьк Луганської області включений у перелік населених пунктів, на території якого здійснюється антитерористична операція, відповідно до положень ОСОБА_1 № 1669.

Стаття 10 ОСОБА_1 № 1669 визначає сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.

Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що нею визначений конкретний документ як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань. При цьому цією нормою не визначено, за невиконання (неналежне виконання) від якого саме зобов'язання звільняється певна особа. Тобто, для спірних правовідносин стаття 10 ОСОБА_1 № 1669 є загальною нормою.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464, як спеціальна норма законодавства, не містить жодного посилання на необхідність платника єдиного внеску надання до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати України як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Натомість, підпунктом 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) однією з ознак безнадійної заборгованості визначена заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Тобто, положення статті 10 ОСОБА_1 № 1669 можуть бути застосовані при вирішенні правовідносин, врегульованих Податковим кодексом України.

Однак, відповідно до положень п. 1.3. ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виключає можливість застосування положень статті 10 ОСОБА_1 № 1669 при вирішенні спірних правовідносин, врегульованих нормами ОСОБА_1 № 2464.

Також не можуть бути застосовані положення пункту 9 розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення ОСОБА_1 України № 1669-VІІ як підстава для не застосування за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов'язків платників єдиного внеску у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції є незмістовним, оскільки до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення норм ОСОБА_1 № 2464 як спеціальні норми законодавства з наведених вище підстав, зокрема, положення 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464.

Також відсутня необхідність подання заяви у довільній формі до органу доходів і зборів як обов'язкової підстави для звільнення від штрафних та фінансових санкцій, виходячи з положень наступних правових норм.

Згідно положень абзацу 2 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 вказана заява подається до відповідного органу як підстава для звільнення, передбаченого абзацом 1 цього пункту.

В свою чергу, абзацом 1 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 прямо передбачене звільнення платників єдиного внеску лише від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_1 № 2464, яка не містить положень щодо застосування штрафних та фінансових санкцій.

Застосування ж штрафних та фінансових санкцій передбачені не частиною 2 статті 6 ОСОБА_1 № 2464, а частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 вказаного ОСОБА_1, про що безпосередньо зазначено у самому оскаржуваному Рішенні № НОМЕР_1 від 02.11.2016. Як наслідок, платник єдиного внеску не повинен писати ніякої заяви при визначенні йому штрафних та фінансових санкцій для звільнення від їх сплати.

Таким чином, відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим ОСОБА_1 за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 № 1669.

Зазначена підстава відносно Позивача була встановлена при розгляді даної справи, що вказує на відсутність у Відповідача законних підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за періоди та в сумах, зазначених у Рішенні № НОМЕР_1 від 02.11.2016.

Оскільки відповідно до вищезазначених норм зовсім відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Посилання TOB НВП Технопласт як на підставу для задоволення позовних вимог на своєчасну сплату єдиного внеску та відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій є незмістовним, оскільки за встановлених обставин штрафні санкції стосовно Позивача зовсім не застосовуються.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Технопласт» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення № НОМЕР_1 від 02.11.2016 - задовольнити.

Скасувати рішення № НОМЕР_1 від 02.11.2016 Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Технопласт» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у сумі 15424,92 грн за період з 21.10.2015 до 29.09.2016 та нараховано пеню у розмірі 10867,19 грн (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 26292,11 грн (двадцять шість тисяч двісті дев'яносто дві гривні 11 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39890583, місцезнаходження: 93400, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Енергетиків, 72) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Технопласт» (ідентифікаційний код 33270529, місцезнаходження: 93400, АДРЕСА_2) сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 26 квітня 2017 року.

Суддя ОСОБА_4