Постанова

від 22.05.2020 по справі 812/437/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2020 року

Київ

справа №812/437/17

адміністративне провадження №К/9901/35620/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 (суддя Борзаниця С.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (судді: Ястребова Л.В. (головуючий), Компанієць І.Д., Сухарьок М.Г.) у справі № 812/437/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Технопласт до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Технопласт (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування рішення №0011981302 від 02.11.2016 про несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яким до позивача було застосовано штрафу у розмірі 15 424,92 грн та пеню у розмірі 10 867,19 грн за період з 21.10.2015 по 20.09.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірного рішення, оскільки у контролюючого органу були відсутні підстави для застосування до Товариства штрафу та пені на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, позов задоволено, оскаржуване рішення від 02.11.2016 № 0011981302 скасовано.

4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив, зокрема з того, що позивач є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, яка на даний час триває, а отже до позивача не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного внеску, передбачені Законом України від 08.07.2010 №2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2017, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Технопласт , є юридичною особою, знаходиться на обліку в Держаній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області з 22.11.2004 за реєстраційним номером 315315 та є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.38-40) місцезнаходження Товариства: м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Танкістів, буд. 7, кв. 32.

02.11.2016 контролюючим органом на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 до ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування прийнято рішення №0011981302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21.10.2015 по 29.09.2016, а саме, штраф у розмірі 15424,92 грн (20 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску) та пеню у розмірі 10867,19 грн (0,1% від суми недоїмки).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. У доводах касаційної скарги відповідач посилається, зокрема на те, що за приписами пункту 9-4 Закону № 2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, не застосовуються до платників єдиного внеску, якщо такі перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, за умови надання до контролюючого органу відповідної заяви. Позивачем заява про звільнення його від виконання обов`язків платника єдиного внеску, передбачених Законом № 2464-VI до контролюючого органу не надавалась. Крім того, зазначає, що статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669 передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

8. Позивач відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464.

9.1 Частина перша статті 2.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

9.2 Частина 2 статті 6.

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

9.3. Пункт 9-4 Перехідних положень.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14. квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

10. Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669.

10.1. Стаття 1

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

11. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

12. 30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України видано розпорядження №1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням же Кабінету Міністрів України №1079-р від 05 листопада 2014 року "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р" дію розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р зупинено.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Відповідно до пунктів 1, 3 Розпорядження №1275-р, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (згідно з додатком), та визнано такими, що втратили чинність: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року №1669-VІІ прийнято з метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

14. Платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2 статті 6 Закону №2464 обов`язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску та до таких платників не застосовуються відповідальність, штрафні та фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

15. Водночас, Закон №2464 не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

17. Судами встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, а саме м. Сєвєродонецьк.

Згідно з положеннями пункт 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у редакції на час виникнення спірних правовідносин). достатньою підставою, для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за несплату, несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Вказаний висновок висловлений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду під час розгляду зразкової справи - рішення від 30.03.2018 (справа №812/292/180).

Відтак, накладення штрафу за несвоєчасну сплату єдиного внеску відбулося зокрема за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих в містах проведення АТО, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пункт 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ.

Судами обґрунтовано не взято до уваги доводи контролюючого органу що, необхідною умовою для застосування до позивача положень пункту 9-4 Перехідних положень Закону №2464 щодо незастосування до платників єдиного внеску відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції є подання з боку позивача заяви про звільнення від сплати єдиного внеску та сертифікату Торгово-промислової палати України, оскільки достатньою умовою для незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій до платників єдиного внеску є перебування таких на обліку в органах доходів і зборів, розташованих в містах проведення АТО.

Водночас, Закон №2464 не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

19. Суд зазначає, що в касаційній скарзі контролюючим органом не наведено доводів (обґрунтувань) в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судами норм матеріального права, доводи касаційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в касаційній скарзі наведено не було.

20. З урахуванням встановленого, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та задоволення касаційної скарги відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 у справі № 812/450/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду