Ухвала

від 22.06.2017 по справі 812/437/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року справа №812/437/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Компанієць І.Д., Cухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі № 812/437/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технопласт" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування рішення № НОМЕР_1 від 02.11.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технопласт" (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування рішення № НОМЕР_1 від 02.11.2016 року про несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування штрафу у розмірі 15 424,92 грн. та пені у розмірі 10 867 грн. за період з 21.10.2015 року по 20.09.2016 року (а.с. 2-4).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення № НОМЕР_1 від 02.11.2016 Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство Технопласт штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у сумі 15424,92 грн за період з 21.10.2015 до 29.09.2016 та нараховано пеню у розмірі 10867,19 грн (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 26292,11 грн (двадцять шість тисяч двісті девяносто дві гривні 11 коп.) (а.с. 51-56).

Відповідач, вважаючи таке судове рішення безпідставним та неогрунтованим, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем, в порушення вимог ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, якою передбачено, що платники єдиного внеску, роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця у період з 08.10.2015 року до 27.01.2016 року не здійснив жодної сплати єдиного внеску на відповідний рахунок ДПІ у м. Сєвєродонецьку, а саме на р/р № 37197201011214 (діяв з 15.09.2015 року). Апелянт вважає помилковим посилання позивача на ту обставину, що останнім своєчасно та в повному обсязі нараховано, обчислено та сплачено єдиний внесок, адже в платіжних дорученнях, наданих в якості доказів до позову зазначений невірний рахунок № 37191207011214. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що після зміни рахунків для сплати єдиного внеску (15.09.2015 року), ДПІ розмістило інформацію про реквізити рахунків для зарахування єдиного внеску як на офіційному веб-порталі Міндоходів, а також на дошці оголошень в ДПІ у м. Сєвєродонецьку, що свідчить про те, що позивач мав можливість дізнатися про зазначені обставини. Крім того, апелянт зазначає, що позивачем, в порушення вимог ст.. 10 Закону № 1669 не подавався до податкового органу ані сертифікату щодо посвідчення форс-мажорних обставин, ані заяви про звільнення в порядку п. 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 60-62).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Спірним питання даної справи є правомірність винесення контролюючим органом рішення про застосування штрафних санкцій та пені до позивача за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технопласт" є юридичною особою, код ЄДРПОУ - 33270529, місцезнаходження юридичної особи: 93400, Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Танкістів, б. 7 кв. 32, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, у тому числі, щодо своєчасної та в повному обсязі сплати єдиного соціального внеску.

Відповідно до матеріалів справи, платіжними дорученнями № 52 від 08.10.2015 року на суму 634 грн. 15 коп., № 278 від 29.10.2015 року на суму 14 780 грн. 14 коп., № 299 від 30.11.2015 року на суму 14949 грн. 26 коп., № 117 від 24.12.2015 року на суму 12405 грн. 89 коп., № 334 від 29.12.2015 року на суму 10 грн. 40 коп., № 343 від 12.01.2016 року на суму 9 грн. 38 коп., № 344 від 12.01.2016 року на суму 129 грн. 29 коп., № 10 ві 27.01.2016 року на суму 4473 грн. 15 коп. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на загальну суму 47 391 грн. 66 коп. на рахунок 37191207011214 (а.с. 8-11).

З 15 вересня 2015 рахунки для сплати єдиного внеску змінились. ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській своєчасно не повідомила про ці обставини, а TOB «НВП «Технопласт» про зміну рахунків для сплати єдиного внеску самостійно дізнався 08.10.2015 року з інтернет-ресурсу, але помилково перерахував єдиний соціальний внесок на рахунок № 37191207011214, відкритий у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, замість рахунка № 37197201011214, який також відкритий у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області для сплати єдиного внеску.

29 січня 2016 від працівника відділу обліку платежів ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області до TOB «НВП «Технопласт» надійшов дзвінок з повідомленням, що на рахунку № 37191207011214 значиться переплата єдиного внеску на загальну суму 47391,66 грн., а на рахунку № 37197201011214 значиться несвоєчасна сплата єдиного внеску.

У той же день, 29 січня 2016 року, позивач звернувся до в.о. начальника Сєвєродонецької ДПІ ОСОБА_2 з листом № 4 Про перенесення платежів на інший рахунок , в якому зазначив, що ТОВ НВП ТЕХНОПЛАСТ помилково перерахувало оплату за ЕСВ на розрахунковий рахунок № 37191207011214 та просило перенести оплату здійснену з 08 жовтня 2015 року на рахунок № 37197201011214 (а.с. 7)

31 січня 2017 року позивач повторно звертався до в.о. начальника Сєвєродонецької ДПІ ОСОБА_2 з листом № 11 Про невиконання перенесення платежів по ЄСВ за 2016 рік , в якому також просив зарахувати переплату по рахункам ЕСВ (а.с. 12).

03 лютого 2017 року відповідач, листом № 1637/12-14-07-24 надав позивачу інформацію, що у відповідності до п. 7 «Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів» , відділом моніторингу доходів та обліково звітних систем ДПІ у м. Сєвєродонецьку був сформований висновок № 229-20 від 05.02.2016 року на залік помилково сплачених коштів єдиного внеску на суму 47 391,66 грн. та переданий на виконання до відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності, яким, в свою чергу, 08.02.2016 року оформлено розрахунковий документ № 1 на перерахування коштів на відповідний рахунок 3719 та передано до Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області. Станом на 01.02.2017 висновок на залік коштів частково виконаний на суму 7087,01 грн. (а.с. 14).

02 листопада 2016 року ДПІ у місці Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області, на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.10.2015 року по 29.09.2016 року, а саме, штраф у розмірі 15424 грн. 92 коп. (20 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску) та пеню у розмірі 10867 грн. 19 коп. (0,1% від суми недоїмки), разом - 26292 грн.11 коп. ( а.с. 5).

До рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску додано розрахунок штрафних санкцій (а.с. 6).

Позивач, вважаючи вищезазначене рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску неправомірним, звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI визначено обов'язок платників єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника ( ч.12 ст.9 Закону № 2464-VI).

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених вказаним Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до вказаного Закону нараховується єдиний внесок (п. 3 ст. 9 Закону № 2464-VI).

На підставі ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Так, в силу положень частин 5, 7 статті 9 Закону № 2464-IV сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно з визначенням пункту 2 частини 11 статті 25 цього ж Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини 10 та 13 статті 25 Закону № 2464-IV).

Як зазначалось вище, відповідно до платіжних доручень № 52 від 08.10.2015 року на суму 634 грн. 15 коп., № 278 від 29.10.2015 року на суму 14 780 грн. 14 коп., № 299 від 30.11.2015 року на суму 14949 грн. 26 коп., № 117 від 24.12.2015 року на суму 12405 грн. 89 коп., № 334 від 29.12.2015 року на суму 10 грн. 40 коп., № 343 від 12.01.2016 року на суму 9 грн. 38 коп., № 344 від 12.01.2016 року на суму 129 грн. 29 коп., № 10 ві 27.01.2016 року на суму 4473 грн. 15 коп. позивачем здійснено оплату єдиного внеску, але у зв'язку зі зміну рахунків для сплати єдиного внеску помилково перерахував єдиний соціальний внесок на рахунок № 37191207011214, відкритий у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, замість рахунка № 37197201011214, який також відкритий у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області для сплати єдиного внеску.

Матеріалами справи підтверджено, що після вивлення вищезазначеної помилки, позивач звертався до відповідача з листом № 4 Про перенесення платежів на інший рахунок , в якому просив перенести оплату здійснену з 08 жовтня 2015 року на вірний рахунок № 37197201011214.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що здійснення помилки під час перерахування єдиного соціального внеску до державного бюджету України має кваліфікуватися, як дія, хоча і помилкова, а відтак, дії, що не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті єдиного соціального внеску не можуть бути підставою для ствердження, що позивачем взагалі не сплачено єдиний соціальний внесок.

Разом з тим, слід зазначити, що позивачем, все ж таки порушено строки для перерахування єдиного внеску.

Як вже зазначалось раніше, єдиний соціальний внесок позивач повинен був перерахувати до 20 числа наступного місяця, а відповідно до матеріалів справи, єдиний внесок за вересень 2015 року позивачем остаточно перераховано 29 жовтня 2015 року, за жовтень 2015 року - 30 листопада 2015 року, за листопад 2015 року - 29 грудня 2015 року, за грудень 2015 року - 27 січня 2016 року.

З огляду на вищезазначене, позивачем сплата єдиного соціального внеску була проведена із запізненням.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

За змістом цієї норми вбачається, що датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

На виконання Закону № 1669-VII, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р. затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 та від 05.11.2014 р. № 1079-р.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технопласт" здійснює свою діяльність в межах населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція, а саме, м. Сєвєродонецьк Луганської області, яке, відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є основним місцем реєстрації останнього.

Підпунктом 8 частини 4 статті 11 Закону №1669 передбачено внесення змін до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення (в редакції,чинної у спірний період) доповнено пунктом 9-3 такого змісту: Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

Проте, нормою аналогічного змісту розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування доповнено пунктом 9-4.

Колегія суддів зазначає, що п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464-VI пов'язує звільнення платників єдиного внеску від штрафу та/або пені за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з наявністю двох умов, це перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону 2464-VI, де проводилася антитерористична операція та штраф та/або пеню застосовано до платника за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільняється від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464-VІ за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року.

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що позивач не надав до ДПІ у м. Севєродонецьку ані заяви про звільнення від відповідальності, пені та штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобовязань, ані сертифікату Торгово-промислової палати України, який би підтверджував настання обставин непереборної сили.

Однак, колегія суддів зазначений довід апелянта до уваги не приймає, оскільки п. 9.4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464-VI, який не втратив своєї чинності на теперішній час не передбачено подання окремих заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати України, тощо.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі № 812/437/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : Л.В. Ястребова

Судді: І.Д. Компанієць

ОСОБА_3