Постанова

від 24.04.2017 по справі 815/5869/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5869/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року м. Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Лопатюк Ю.А.

сторін:

представника позивача ОСОБА_1А

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕВІС - ОД» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю БРЕВІС - ОД до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 05.10.2016 року, № НОМЕР_2 від 05.10.2016 року, № НОМЕР_3 від 05.10.2016 року.

Представник позивача в обґрунтування заявленої правової позиції зазначив, що ТОВ БРЕВІС - ОД до перевірки надано в повному обсязі усі первинні документи, що оформлені належним чином, які дають право на формування (декларування) валових витрат і податкового кредиту. Тоді, як висновки перевіряючих ґрунтуються на припущеннях і сумнівах, що вказує на необґрунтованість і безпідставність висновків акту перевірки і, як наслідок оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними, оскільки прийняті не у порядку та не у спосіб, що передбачені вимогами чинного податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечував, в обґрунтування правової позиції надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що під час проведення перевірки ТОВ БРЕВІС - ОД , не надано всіх документів, які передбачені законом та підзаконними нормативно - правовими актами.

В судовому засіданні представник також, зазначив, що посадові особи в ході проведення перевірки діяли в межах наданих повноважень та у спосіб встановлений чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю БРЕВІС- ОД (ТОВ БРЕВІС-ОД ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.04.2014 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 07.04.2014 по 30.06.2016 року.

За наслідками проведеної перевірки складений акт №000096/15-32-14-04/39166590 від 19.09.2016р. Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю БРЕВІС-ОД (код ЄДРПОУ 39166590) з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 07.04.2014 по 30.06.2016 , яким встановлено порушення:

1.п.п. 14.1.27. 14.1.36 11 . 14.1 ст. 14. п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134. п. 138.1, 138.2. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податковою кодексу України, п.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.19 Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженим Накатом Міністерства фінансів України 31.12.1999 №318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 №27/4248 (ті амінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 20300681 грн., в т.ч.:

- за 2014 рік в сумі 1750301 грн.,

- за 2015 рік в сумі 10412290 грн.,

- за 1 квартал 2016 року в сумі 3961 132 грн.,

- за 1 півріччя 2016 року в сумі 8138090 грн.

2. п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що піддягає сплаті до бюджету в сумі 14698493 грн., у тому числі:

- за серпень 2014 року в сумі 346916 грн.

- за вересень 2014 року в сумі 172734 грн.

- за жовтень 2014 року в сумі 282658 грн.

- за листопад 2014 року в сумі 306535 грн.

- за лютий 2015 року в су мі 180695 грн.

- за квітень 2015 року в су мі 84526 грн.

- за травень 2015 року в сумі 1172183 грн.

- за червень 2015 року в сумі 928145 грн.

- за липень 2015 року в сумі 856629 грн.

- за серпень 2015 року в сумі 1704131 грн.

- за вересень 2015 року в сумі 130027 грн.

- за жовтень 2015 року в сумі 1123949 грн.

- за листопад 2015 року в сумі 1063679 грн.

- за грудень 2015 року в сумі 837787 грн.

- за січень 2016 року в сумі 323504 грн.

- за лютий 2016 року в сумі 822223 грн.

- за березень 2016 року в сумі 807781 грн.

- за квітень 2016 року в сумі 1291012 грн.

- за травень 2016 року в сумі 1268996 грн.

- за червень 2016 року в сумі 903483 грн.

3. пп. 14.1.54. пп.14.1.180 п.14.1 03.14. п.127.1 ст. 127, пп. 162.1.3. п. 162.1 ст.162.п. 163.1 ст.163. пн.168.1.1 пп. 168.1.2 . пп. 168.1.5 ті. 168.1 ст. 168. п.171.2 ст. 171 п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб за січень 2016 року в сумі 2170,33 грн. а саме: у розмірі 1260, 44 грн., сплачено з порушенням термінів та в сумі 909,89 грн. не перераховано податку на доходи фізичних осіб за січень, 2016 року взагалі.

4. пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення , ті. 162.1 ст. 162. ст. 168. п. 171.1 ст. 171. п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено несвоєчасно перерахування військовий збору на загальну суму 134, 49 грн., а саме: військовий збір сплачено 03.02.2016 року при виплаченому авансі 15.01.2016 року по заробітній платі за січень 2016 року.

5. п. 11 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07. 1995 року №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) (т. 1 а/с. 20-80).

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №0008901404 від 05.10.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 22 772 779,00 грн., з яких за основним платежем 20 300 681,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 472 098,00 грн.;

- №0008911404 від 05.10.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 22 047 746,00 грн., з яких за основним платежем 14 698 493,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 7 349 253,00 грн.;

- №0008921404 від 05.10.2016 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 511 634,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 151164,00 грн. (т. 1 а/с. 15-17).

Податковим органом в вході перевірки встановлено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 07.04.2014 по 31.12.2014 у загальній сумі 8763120 грн. на підставі документів, наведених у додатку 4 до акту, встановлено завищення задекларованих ТОВ БРЕВІС-ОД показників у рядку 05.1 Декларацій Собівартість придбаних та реалізованих товарів на 8763120 грн., у тому числі: за 2014 рік в сумі 8763120 грн.

Постачальниками спортивного одягу на ТОВ Бревіс-Од у перевіряємому періоді були ТОВ "НАНТА", 38329152, ТОВ "САТТОН", 38329126, ТОВ "САРЛЕЙ", 38329091.

На запити від: 23.08.2016 №364/10/15-32-14-04-08, від №371/10/15-32-14-04-08, від 29.08.2016 №373/10/15-32-14-04-08, від 30.08.2016 №376/10/15-32- 14-04-10, від 02.09.2016 №384/10/15-32-14-04-10, від 05.09.2016 № 386/10/15-32-14-04-10, від 07.09.2016 № 391/10/15-32-14-04-10, актів щодо відмови в наданні документів до перевірки від 23.08.2016 №363/15- 32-14-04/39166590, від 02.09.2016 №383/15-32-14-04/39166590, від 07.09.2016 №390/15-32-14-04/39166590, під час проведення перевірки посадовими особами підприємства не надано до перевірки жодного документа на реалізацію ТМІІ через касові апарати за перевіряємий період.

Згідно інформації з чеків РРО, надісланих в електронному вигляді до ІС Податковий Блок неможливо ідентифікувати реалізовані ТМЦ. В графі назва товару вказані лише цифри та артикули. Хоча у видаткових та податкових накладних на придбання ТМЦ вказано придбання спортивного одягу (взуття, шкарпетки, кепки, брюки, костюми, сумки, рукавички, рюкзаки, ін.).

Крім того, неможливо ідентифікувати оприбуткування ТМЦ на склад підприємства оскільки в номенклатурі ТМЦ вказано тільки цифри та артикули. Хоча у видаткових та податкових накладних на придбання ТМЦ вказано придбання спортивного одягу (взуття, шкарпетки, кепки, брюки, костюми, сумки, рукавички, рюкзаки, ін.).

В податкових накладних відсутні номенклатура товарів/послуг постачальника, одиниця виміру товарів/послуг, кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг, що порушує п. 15 порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом МФУ від 22.09.2014 № 957, та п. 16 порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом МФУ від 31.12.2015 №1307 .

Суд вважає, що такий висновок податкового органу є хибним, з огляду на наступне:

Законодавцем у п. 3-5, розділу ІІ Основні вимоги до оформлення документальних перевірок Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 визначено, що Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому, реалізація ТМЦ підтверджується актом перевірки, валові доходи Товариства підтверджені результатами перевірки.

Усі чеки РРО щоденно надсилаються в електронному вигляді до ІС Податковий блок , а, відтак були дослідженими ревізорами-інспекторами, що вказує на підтвердження реалізації ТМЦ в повному обсязі.

У чеках дійсно зазначені артикули товарів, однак вони повністю дублюються з видаткових і податкових накладних на придбання ТМЦ, що не враховано ревізорами-інспекторами. Артикул товару є індивідуальним, оригінальним позначенням товару, що присвоюється виробником і завдяки якому товар можна прослідувати по ланцюгу від постачальника до кінцевого споживач. Ведення обліку за допомогою артикулів дозволяє розмежувати товари різних торгових марок і різних брендів. Так, ТОВ Бревіс-ОД здійснює роздрібний продаж спортивного одягу і взуття орієнтовно 10-ти різних брендів (торгових марок). Таким чином, одночасно у продажу можуть перебувати один товар (наприклад шорти), але 10-ти різних виробників, моделей тощо. Таким чином ведення обліку товарів за назвою шорти унеможливить ідентифікувати, який саме це товар, і відповідно ідентифікувати його на складі та у документах. Артикул товару дозволяє в повній мірі облікувати товар та не переплутати його з іншими товарами за аналогічною назвою. Одночасно наголошу, що артикул товару містить в собі навіть посилання на відповідний колір, а, відтак дає можливість розмежувати товар однієї моделі, одного виробника, однак різного кольору тощо.

ПОзиція позивача узгоджується із вимогами ДСТУ 3993-2000 "Товарознавство" (введено в дію Наказом Держстандарту № 627 від 31.10.2000р.). Роздідом 5.4 "Інформація про товар" визначено, що артикул - умовна позначка, яку присвоюють товару для відображення його особливостей та його відмінностей від іншого аналогічного товару.

Вказаний стандарт розроблено Українською академією зовнішньої торгівлі.

Цей стандарт відповідає ISO8402:1994 "Управління якістю та забезпечення якості. Словник у частині терміна 5.3.16" та настонові ISO/ІЕС 2:1996 "Стандартизація і суміжні види діяльності. Загальний словник у частині терміна Б.2".

Пунктом 1.2 ДСТУ 3993-2000 встановлено, що терміни, регламентовані у цьому стандарті, є обов'язковими для застосування в усіх видах нормативних документів.

Таким чином ведення обліку за артикулами є не лише таким, що не суперечить приписам чинного законодавства, але й економічно і документально виправданим.

Накладні (видаткові та податкові) на придбані ТМЦ, на підставі яких задекларовано валові витрати і податковий кредит, в обов'язковому порядку містять назву товару, й артикули, що дає змогу ідентифікувати придбаний товар з реалізованим товаром і прослідкувати його по даним бухгалтерського обліку Товариства.

До перевірки надано всі, належним чином оформлені видаткові та податкові накладні, які дають право на формування (декларування) валових витрат і податкового кредиту, оскільки належним чином оформлені, мають обов'язкові реквізити, що не оспорюється в акті перевірки.

Зважаючи на зазначене, суд наголошує, що податковим органом за відображеними порушеннями у акті перевірки від 19.09.2016р. №000096/15-32-14-04/39166590 - не викладено зміст порушення платником податків вимог податкового законодавства у розумінні приписів ПК України, а відтак не можливо застосувати до платника податків фінансову відповідальність без конкретного визначення норми закону.

Щодо висновку податкового органу, що до перевірки не надані квитанції (комітентські картки), цінники із зазначенням номера квитанції та ціни реалізації товару та товарні ярлики на товар, переданий на комісію, оціночно - здавальні відомості, реєстри (описи) по реалізації ТМЦ, акти про уцінку, переоцінку, зняття з продажу комісійних товарів, прибуткові відомості на суму, що нарахована за зберігання товарів, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 8 липня 1997 року N 343 Про затвердження Інструкції про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно приписів ст. 1022 ЦК України, після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. ТОВ Бревіс-ОД у відповідності до зазначених вимог на виконання договорів комісії було отримано звіти комісіонера, що надані до перевірки. В свою чергу, Цивільний кодекс України не передбачає необхідності складання інших документів, ніж звіт комісіонера. В даному випадку також на увагу заслуговує той факт, що інструкція на яку посилається відповідач не узгоджується з приписами Цивільного кодексу України, який має має вищу юридичну силу по відношенню до Інструкції.

Так, у відповідності до ст. ст. 4, 5 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

Ати цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Таким чином основним актом, що регулює порядок укладення і виконання договору комісії є Цивільний кодекс України, який вступив силу 01.01.2014 року. Усі договори комісії Позивачем були укладені і виконані після набрання чинності ЦК України, а відтак, застосування його положень є законним і обґрунтованим.

Суд також критично ставиться до висновків податкового органу щодо не надання журналів обліку вантажів, що надійшли (типова форма №М-1), прибуткові ордери (типова форма № М-4), лімітно - забірні картки (типові форми №М-8, №М-9, №М-28, №М- 28а), накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма №М-11), картки складського обліку матеріалів (типова форма №М-12), які затверджені наказом Міністерства статистики України Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів від 21.06.1996 №193.

Вказана Інструкція №193, не визначає обов'язковість застосування таких документів підприємствами, що здійснюють роздрібний продаж товарів.

Інструкцією затверджено типові форми первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів. З аналізу правових норм та самих форм документів вбачаєтьсь, що дані документи розроблені для виробників продукції, які закуповують сировину і матеріали для подальшої їх переробки і використання у виробництві продукції. Позивач не є виробником і не здійснює закупівлю матеріалів та сировини, а, відтак не повинен у своїй діяльності застосовувати наведені документи.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 07.04.2014 по 31.12.2014 у загальній сумі 6909667 грн. на підставі документів, наведених у додатку 4 до акту, встановлено завищення задекларованих ТОВ БРЕВІС-ОД показників у рядку 06.3 Декларацій Витрати на збут на 960772 грн., у т.ч.: за 2014 рік в сумі 960772 грн.

До перевірки не надано документів, в яких вказано, які саме операційні, експлуатаційні та маркетингові послуги надавались, не надано звітів про виконану роботу, не надана будь - яка інша інформація, що підтверджує отримання вищевказаних послуг.

У перевіряємому періоді ТОВ Бревіс-Од уклало договори від 01.07.2014 №01-07-14/Р-2, від 05.01.2015 №009/01-15/03 з ФОП Рекун, НОМЕР_4, щодо отримання інформаційно - консультаційних послуг.

Згідно договорів: Виконавець за завданням замовника зобов'язується надавати останньому послуги стосовно способів та методів організації реалізації непродовольчих товарів та впорядкування передпродажної підготовки непродовольчих товарів, які реалізуються замовником. 1.2. Послуги за цим договором надаються за завданням замовника. Завдання замовника можуть бути надані виконавцю як в усній так і в письмовій формі. 1.3. По даному договору виконавець за замовленням замовника надає наступні послуги: 1.3.1. Консультаційні послуги з управлінської та організаційної підтримки підприємства замовника з питань мерчандайзингу. 1.3.2. Вивчення маркетингової та фінансової ситуації на території України щодо товарів для спорту та відпочинку, з метою забезпечення більш ефективної підприємницької діяльності замовника. 1.3.3. Вивчення потенціалу ринку, інформованості споживачів щодо товару замовника. 1.3.4. Вивчення популярності визначеного замовником товару та купівельних звичок споживачів задля сприяння збуту та розроблення нових видів товарів і послуг. 1.3.5. Надання послуг, які потребують консультації професійного та технічного рівня з питань технологічних та функціональних особливостей товару замовника.

До перевірки надавалися акти виконаних робіт та звіти до них.

В вищевказаних звітах вказана наступна номенклатура: 5.1. Індивідуальна консультація споживача щодо технологічних та функціональних особливостей товару замовника. 2. Вивчення потенціалу ринку спортивного одягу та інформованості споживачів щодо товару замовника. 3. Вивчення та порівняння купівельних звичок споживачів. 4. Презентація особливостей технологічних та функціональних властивостей бренду. 5. Послуги з мерчандайзингу на торговій площі: розкладання товару замовника відповідно до стандартів та правил мерчандайзингу, 5.2. розкладання малогабаритного обладнання відповідно до стандартів та правил мерчандайзингу, 5.3. розкладання великогабаритного обладнання відповідно до стандартів та правил мерчандайзингу, 5.4. оформлення у торговому залі рекламної експозиції, 5.5. оформлення вітрини магазину, 5.6. перевірка наявності та правильності цінників на товарі.

Вартість години вищевказаних послуг склала:

- у 2014 році: 1. Індивідуальна консультація споживача щодо технологічних та функціональних особливостей товару замовника - 100 грн. 2. Вивчення потенціалу ринку спортивного одягу та інформованості споживачів щодо товару замовника - 50 грн. 3. Вивчення та порівняння купівельних звичок споживачів - 50 грн. 4. Презентація особливостей технологічних та функціональних властивостей бренду - 100 грн;

- у 2015 - 1 півріччя 2016 року: 1. Індивідуальна консультація споживача щодо технологічних та функціональних особливостей товару замовника - 130 грн. 2. Вивчення потенціалу ринку спортивного одягу та інформованості споживачів щодо товару замовника - 60 грн. 3. Вивчення та порівняння купівельних звичок споживачів - 60 грн. 4. Презентація особливостей технологічних та функціональних властивостей бренду - 130 грн.

До перевірки надано посадові інструкції керуючих магазином, в завдання та обов'язки яких входить: Організовує всі роботи і процеси, пов'язані з передачею товарів споживачам в торговійточці; представляє в магазині товар з використанням правил і стандартів роботи з товаром; організовує роботи, що забезпечують наочну і ефективну експозицію товарів і рекламне оформлення магазину; в міру необхідності здійснює заходи, спрямовані на виготовлення додаткового устаткування, Р08-матеріалів, освітлення;стежить за інтер'єром і екстер'єром магазину; контролює санітарно-технічний стан торговельних та складських приміщень відповідно до вимог санітарних норм і правил, впорядкованість і чистоту прилеглої території; організовує та здійснює контроль над роботами з прийому товару; стежить за зберіганням і відпуском товарно-матеріальних цінностей, зберігання і складування товару в підсобних приміщеннях відповідно необхідніш нормам; організовує роботи з маркування товару, відповідно до державних стандартів; організовує роботи по розміщенню товару в торговому залі по брендах і колекціях, розмірах; вживає заходів щодо прискорення обороту товарів; вживає усіх необхідних заходів для запобігання товарних втрат; контролює правильність ведення щоденного кількісного обліку проданого товару; контролює дотримання касової дисципліни та ведення касових операцій з готівковими коштами працівниками магазину; організовує роботу по інкасації готівки магазину, відповідно до встановлених вимог; здійснює заходи, спрямовані на недопущення промислового шпигунства в межах ввіреного йому магазину; стежить за якісним і повніш поширенням дисконтних карток, контролює і забезпечує правильний порядок надання знижок за дисконтними картками і платіжними картками банків; постійно вивчає попит і запити споживачів на товари, представлені в магазині; з метою стимулювання збуту товару, організовує презентації товарів, конкурси, ігри, лотереї, що проводяться у рамках маркетингової політики підприємства; забезпечує належний рівень обслуговування покупців; організовує консультування клієнтів з питань, пов'язаних з товарами, представленими в магазині; постійно стежить за наявністю сертифікатів відповідності і усієї необхідної доступної і достовірної інформації про товар, що реалізовується; організовує щоденний вибірковий перерахунок товару; систематично стежить за тим, щоб співробітники або інші особи самовільно не виносили товар без оплати за межі магазину; постійно контролює відповідність ціни на навісному ярлику і прибуткових документах; стежить за тим, щоб усі зразки представленого в торговому залі товару, були з ярликамиі цінниками; систематично контролює відповідність фактичної назви товару і назви на ярлику; забезпечує представлення усіх зразків товару, наявного в магазині, у торговому залі; постійно стежить за товарнім виглядом виставлених зразків. При виявленні в магазині неякісного товару або товару, що втратив товарний вигляд, складає відповідний акт та відправляє такий товар постачальнику; систематично проводить аналіз реалізації товару в магазині і брати безпосередню участь в зборі та відправленні товару постачальнику, або наказом директора відправляти в інший магазин підприємства; постійно підвищує свій рівень знань про товар (його якості, складі, технологічних особливостях, властивостях тканин і перевагах), що продається, і обов'язково доводить до відома продавців інформацію і характеристики товару, який знаходиться в торговій точці; організовує заходи, не порушуючи загального торгового процесу, для навчання персоналу правилам представлення товару в торговому залі, роботи з клієнтами, культури продажів тощо; постійно працює з торговим персоналом магазину і якістю обслуговування покупців; забезпечує розміщення працівників з урахуванням раціонального розподілу праці, кваліфікації та їх психофізіологічних особливостей; організовує персонал, таким чином, щоб зал був під контролем, для протидії крадіжкам; контролює додержання працівниками магазину вимог щодо збереження товарів та належного рівня обслуговування, правил і культури торгівлі, порядку розрахунків з покупцями оформлення цінників на товари з урахуванням реквізитів; оперативно розглядає скарги покупців і вживає заходів щодо усунення порушень та недоліків у роботі працівників магазину; створює сприятливі умови для виявлення творчої ініціативи працівників, досягнення високих результатів роботи та підвищення продуктивності праці; своєчасно повідомляє про усі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому цінностей.

Згідно штатного розкладу підприємства за перевіряємий період у штаті підприємства працювали директор, бухгалтер, секретар, оператор комп'ютерного набору, інженер з пожежної безпеки, інженер з охорони праці, інженер з технічного контролю, керуючий магазином, адміністратор залу, касир, завідувач складу, комірник.

Надані послуги дублюються із функціональними обов'язками працівників підприємства.

До складу витрат на оплату праці та податки по ній підприємством віднесено 2022077 грн., в т.ч.: 2014 - 434726 грн., 2015 - 1230966 грн., 2016 - 356385 грн.

Згідно договорів оренди орендовані приміщення (магазини), що знаходяться за адресами м. Одеса, Пантелеймонівська, 21; м. Одеса, Пантелеймонівська, 25; Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка; м. Одеса, вул. М. Жукова, 2; м. Харків, Залаегсберг, 18 працюють від 11 до 12 годин на добу.

Крім того, ФОП Рекун (ІК НОМЕР_4), згідно звітів надавав індивідуальні консультації споживача щодо технологічних та функціональних особливостей товару замовника у жовтні 2014 року в магазинах за адресами м. Одеса, ОСОБА_3, 2 та м. Херсон, Залаегсберг, 18 кількість годин склала 404 та 498 відповідно, що при роботі 31 день на місяць та 11 -12 годин на добу неможливо, у лютому 2015 року в магазинах за адресами м. Одеса, Пантелеймонівська, 21 кількість годин склала 552, що при роботі 28 днів на місяць та 11 -12 годин на добу неможливо, у червні 2016 року в магазинах за адресами м. Одеса, ОСОБА_3, 2 кількість годин склала 543, що при роботі 30 днів на місяць та 11 -12 годин на добу що неможливо.

Податковий орган вказує, що вказані факти доводять нереальність виконання зазначених послуг в актах виконаних робіт та безпідставне формування ТОВ Бревіс-Од витрат за 2014 рік в сумі 458000 грн.

Суд не приймає доводи податкового органу з огляду на наступне.

Первинні документи надані в повному обсязі, товариством належним чином оформленими документами підтверджено отримання вказаних послуг і, відповідно, формування на їх підставі валових витрат і податкового кредиту.

Податковитй орган у Акті перевірки вказує, що обсяг послуг, що були надані ФОП Рекун частково збігаються з посадовими обов'язками керуючих магазинів.

Акт перевірки не містить жодного економічного аналізу, що керуючий магазином самостійно здатен виконати таку роботу при тисячному асортименті товару, що одночасно перебуває на реалізації в магазині.

Акт не містить також, що надання таких послуг не мало економічного ефекту для ТОВ БРЕВІС - ОД . Вказане припущення (оскільки не підтверджено документально), не ґрунтується на економічному та/або іншому аналізі проведеному податковим органом в ході дослідження первинних документів наданих підприємством в ході перевірки.

Економічний ефект - корисний результат економічної діяльності, що вимірюється як різниця між грошовими доходами від такої діяльності та грошовими витратами на її здійснення.

Економічний ефект - кількісна та якісна характеристика впливу елементів економічної системи на результативність її функціонування. Залежно від характеру впливу окремих елементів на результативність функціонування економічної системи виділяють позитивний, плюсовий (зі знаком + , плюс-ефект ), негативний, від'ємний (зі знаком - , мінус-ефект , або, як його часто називають, дефект) і нульовий ефект.

Залежно від способу виміру розрізняють валовий (загальний, інтегральний) ефект, умовно чистий (квазічистий) ефект, чистий ефект. Під валовими (загальним, інтегральним) економічним ефектом розуміють валовий дохід фірми (або іншого суб'єкта економіки) як суму валової виручки від реалізації продукції чи послуг. Під умовно чистим ефектом - валовий дохід мінус експлуатаційні витрати (амортизація, матеріали, заробітна плата). Під чистим ефектом - умовно чистий ефект мінус податки і прирівняні до них витрати. Поняття умовно чистий економічний ефект практично тотожне поняттю умовно чистий валовий прибуток , а поняття чистий ефект - поняттю чистий прибуток .

Будь-яка діяльність має певний результат, який людина завжди прагнув оцінити. З розвитком виробництва, а особливо його промислового масштабу, ця оцінка, прагнення одержувати більше натомість на менше або, принаймні, стільки ж спровокувала появу концепції ефективності виробництва - як окремої серйозною складовою вивчення економіки організації.

Потрібно розрізняти поняття ефект і ефективність .

Ефект - абсолютний показник результату будь-якої дії чи діяльності. Він може бути як позитивним, так і негативним.

Ефективність - відносний показник результативності і може бути тільки позитивною величиною.

Розрахунок економічної ефективності рекомендується проводити шляхом порівняння витрат з економічним ефектом як грошовим виразом результату за формулою:

Ефективність (Е) = (Результат (Р) / Витрати (З)) * 100%

Витрати (З) та результати (Р) можуть зіставлятися між собою різними способами, при цьому одержувані показники мають різний зміст, акцентуючи ту чи іншу сторону категорії ефективність :

показник виду Р / 3 характеризує результат, отриманий з одиниці витрат;

ставлення З / Р означає питому величину витрат, що припадають на одиницю досягається результату;

різниця Р-З характеризує абсолютну величину перевищення результатів над витратами;

показник Р-З / З дає оптимальну величину ефекту;

показник Р-З / Р відображає питому величину ефекту, що припадає на одиницю отримуваного результату.

В даний час використовуються різні терміни, по-своєму характеризують співвідношення результату з певними цільовими установками - результативність, доцільність, економічність, продуктивність, дієвість.

Ефективність - характеристика процесів і впливів суто управлінського характеру, що відображає перш за все ступінь досягнення переслідуваних цілей, тому ефективністю володіє лише цілеспрямована взаємодія.

Під ефективністю також розуміють: певний конкретний результат (ефективність дії чого-небудь);відповідність результату або процесу максимально можливому, ідеальному або плановому; функціональна різноманітність систем; числову характеристику задовільності функціонування; ймовірність виконання цільових установок і функцій; ставлення реального ефекту до необхідного (нормативного) ефекту.

Стосовно виміру ефективності господарювання будь-якої організації її корисно розглядати за складовими оцінки:

ключовому принципу оцінки ефективності;

показником (системі показників) ефективності;

методикою розрахунку ефективності господарювання;

організаційно-екологічним заходам щодо введення нової системи оцінки в практику.

Ефективність можна досліджувати з різних сторін: з точки зору формування витрат, планування обсягу виробництва, прибутку, реалізації інвестиційних проектів та інше.

Однак аналіз поведінки витрат, методів їх розподілу, складання і контроль виконання кошторисів, калькулювання собівартості виробів і продукту, визначення порогу рентабельності виробництва і реалізацій продукції - лише необхідний початковий етап аналізу загальної ефективності діяльності підприємства, яке функціонує як єдине ціле. Результати аналізу дають адміністрації підприємства та іншим користувачам - суб'єктам аналізу необхідну інформацію про стан аналізованих об'єктів.

Цілі суб'єктів аналізу можуть бути різними, але всі вони сходяться в головному - отримання ключових параметрів, що дозволяють дати точну оцінку як поточного стану об'єкта, так і перспектив його розвитку.

Як встановлено судом, ТОВ БРЕВІС - ОД здійснено продаж товарів на суму 143 299 610,00 грн. (дана сума підтверджена контролюючим органом), що вказує на певний Економічний ефект.

Крім того, у перевіряємому періоді ТОВ Бревіс-Од уклало договори від 02.06.2015 №02-06-14/3 з ТОВ МСД , 32168695, щодо отримання рекламних послуг.

До перевірки надані акти виконаних робіт та звіти до них.

В вищевказаних звітах вказана наступна номенклатура: Оформлення торгових точок. 1.2. Передплата за СМС - розсилку. 1.3. Виготовлення акційних скетч - карт. 1.4. Виготовлення дисконтних карток. 1.5. Виготовлення плакатів. 1.6. Виготовлення ярликів. 1.7. інше.

До перевірки не надано документи, де вказано, кому надсилались СМС повідомлення, в якій кількості, з якою інформацією, інша інформація, що підтверджує надання даної послуги.

Таким чином, в порушення п.п. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 статті 14, п. 138.1, 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, підприємством неправомірно завищено задекларовані показники у рядку 05 Декларацій витрати операційної діяльності всього у сумі 39909 грн., у тому числі: за 2014 рік в сумі 39909 грн.

Суд вважає, що порушення (передплата за СМС - розсилку) є доведеним податковим органом, з огляду на наступне.

SMS та MMS розсилка - заход, який дозволяє за допомогою зручного web-інтерфейсу просто, швидко і економно відправити SMS та MMS повідомлення з рекламою або інформацією вашим клієнтам, партнерам або співробітникам.

ТОВ БРЕВІС - ОД під час перевірки не надало відомостей щодо переліку та підстав проведення SMS розсилки, а також переліку номерів за якими проводилась така пересилка та дозвіл осіб користувачів на отримання такої SMS розсилки.

Суд критично ставиться до доводів позивача, що податковим органом не наведено, які вимоги і якого нормативно-правового акту в даному випадку порушені, та чим передбачена обов'язковість визначати в звітах про надання послуг перелік телефонних номерів кому надсилались СМС повідомлення та з якою інформацією.

Інформація про яку вказує позивач, не є загально доступною і для користування нею необхідно мати дозвіл. Позивач не надав суду доказів про існування законних підстав на отримання переліку номерів мобільних телефонів та дозволу осіб, які ними користуються.

Отже, надані до перевірки акти виконаних робіт та звіти до них, які містять обсяг здійсненої господарської операції, не підтверджують факт отримання послуг і право на формування валових витрат.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2015 по 30.06.2016 ТОВ БРЕВІС-ОД задекларовано фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у сумі 89470 грн.

Перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, за період з 01.01.2015 по 30.06.2016, встановлено заниження фінансового результату на 103057668 грн., у тому числі по періодам: 2015 рік - 57846056 грн.; 1 квартал 2016 року - 22920689 грн.; півріччя 2016 року - 45211612 грн.

У періоді, в якому було встановлено порушення податкового та іншого законодавства ТОВ Бревіс- Од здійснювало комісійну торгівлю товарами спортивного призначення та супутніми товарами, виступаючи у якості Комітента.

З метою здійснення комісійної торгівлі ТОВ Бревіс-Од (код 39166590) Комітент уклало наступні типові договори комісії з контрагентами - комісіонерами (платниками єдиного податку III групи, неплатниками ПДВ) з відповідними Додатками № 1, якими визначались адреси розташування товарів для комісійної торгівлі:

- договір № б/н від 09.07.2015 року, укладений з Комісіонером - ТОВ Самосс (код 38394829). Згідно п. 4.1.-4.1.1. Комісійна винагорода складає 50% від сум грошових коштів, отриманих Комісіонером від третіх осіб в наслідок виконання умов даного Договору. Згідно Додаткової угоди № 1/1 від 01.12.2015 року така Комісійна винагорода складає - 45%. Згідно Додаткової угоди № 1/2 від 01.01.2016 року така Комісійна винагорода складає - 40%. Згідно Додаткової угоди № 1/3 від 01.06.2016 року така Комісійна винагорода складає - 36%;

- договір № б/н від 20.12.2015 року, укладений з Комісіонером - ТОВ Шеллан (код 38394792). Згідно п. 4.1.-4.1.1. Комісійна винагорода складає 50% від сум грошових коштів, отриманих Комісіонером від третіх осіб в наслідок виконання умов даного Договору. Згідно Додаткової угоди № 1 від 01.01.2016 року така Комісійна винагорода складає - 40%;

- договір № 009/02/16-К-1 від 16.02.2016 року, укладений з Комісіонером - ТОВ Сантона (код 40259184). Згідно п. 4.1.- 4.1.1. Комісійна винагорода складає 35% від сум грошових коштів, отриманих Комісіонером від третіх осіб в наслідок виконання умов даного Договору. Згідно Додаткової угоди № 1 від року така Комісійна винагорода складає - 36%;

- договір № б/н від 20.03.2016 року, укладений з Комісіонером - ТОВ Манакор , 40261324. Згідно п. 4.1.-4.1.1. Комісійна винагорода складає 40% від сум грошових коштів, отриманих Комісіонером від третіх осіб в наслідок виконання умов даного Договору;

- договір № 009/04-16/К-1 від 12.04.2016 року, укладений з Комісіонером - ТОВ Стокпорт ,- 40259341. Згідно п. 4.1.-4.1.1. Комісійна винагорода складає 30% від сум грошових коштів, отриманих Комісіонером від третіх осіб в наслідок виконання умов даного Договору;

- договір № б/н від 15.04.2016 року, укладений з Комісіонером - ТОВ Сован (код 40278191). Згідно п.п.4.1.1. Комісійна винагорода складає 40% від сум грошових коштів, отриманих Комісіонером від третіх осіб в наслідок виконання умов даного Договору.

На виконання умов Договорів комісії Комітент протягом 2015-2016 років документально оформив передачу для Комісіонерів товарів на загальну суму 88 641 165 грн. (у т.ч. ПДВ), а комісіонери отримали відповідну комісійну винагороду за відсотковою ставкою, зазначеною у Договорах комісії та Додаткових угод до них, у загальній сумі 37337984 грн. (без ПДВ).

Податковий кредит по операціям з виплати комісійної винагороди на користь Комісіонерів не нараховувався у зв'язку із тим, що контрагенти-комісіонери є платниками єдиного податку III групи та не є платниками ПДВ.

Згідно інформації ГУ ДФС у Вінницькій області контрагенти ТОВ Бревіс-Од здійснюють реалізацію ТМЦ в магазинах Меgasport , в яких веде свою господарську діяльність ТОВ БРЕВІС - ОД .

Податковий орган вказує, що надані до перевірки акти виконаних робіт не дають змогу довести їх використання у власній господарській діяльності ТОВ Бревіс-Од у зв'язку із тим, що вони не містять зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції тощо, що передбачені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме:

- в актах не зазначено кількісні та якісні показники товарів, які було реалізовано, та у яких саме Адресах розташування Товарів ;

- не зазначено вартість таких товарів, за якою вони були прийняті (передані);

- чи були такі товари реалізовані за ціною нижчою ніж собівартість;

- не уявляється можливим встановити за якими торгівельними місцями було здійснено продаж, а як наслідок які залишки товарів знаходяться у певному фірмовому магазині Меgasport ;

- не можливо встановити яким чином було розраховано комісійну винагороду за якою відсотковою ставкою;

- в актах не зазначено обсяг витрат Комісіонера на виплату праці робітникам. Тобто, не уявляється можливим встановити яким чином визначається ступень виконання Комісіонером обов'язків, викладених в умовах Договорів, для розрахунку суми відповідної Комісійної винагороди?.

В ході проведення перевірки не можливо було встановити Розумну економічну причину (ділову мету) для притягнення у якості Комісіонерів , за послуги яких ТОВ Бревіс-Од сплатило комісійну винагороду у загальній сумі 37 337 984 грн., при тому що вказаними Комісіонерами було реалізовано всього товарів на суму 88 641 165 грн., що складає 42,1% від обсягу реалізації.

До перевірки надано Штатний розпис ТОВ Бревіс-Од , який завірений Директором підприємства - ОСОБА_4, із зазначенням кількості штатних одиниць робітників із зазначенням посад та місячного фонду заробітної плати. У тому числі у період притягнення до виконання робіт Комісіонерів згідно штатного розпису на ТОВ Бревіс-Од працювали такі робітники, з місячним фондом заробітної плати у розмірі від 16750 грн. до 29129,65 грн., а саме:

- Адміністративні працівники - від 2-х до 5 робітників;

- Керуючі магазинами - від 2-х до 5-й робітників;

- Адміністратори торгівельних залів фірмових магазинів - від 2-х до 5-й робітників;

- Касири торгівельних залів фірмових магазинів - від 2-х до 9-й робітників;

- Завідуючі складським господарством та комірники - від 4-х до 8 робітників.

Податковий орган вказує, що перевіркою встановлено та документально підтверджено, що у торгівельній мережі фірмових магазинів Меgasport працювали адміністратори, керуючі та касири, яким ТОВ Бревіс-Од виплачувало відповідну заробітну плату згідно штатного розпису. Тобто, в ході проведення перевірки не уявляється можливим встановити причинно-слідчий зв'язок для притягнення до роздрібної торгівлі, яка здійснюється власними силами та потужностями, третіх осіб - платників єдиного податку III групи.

Крім цього, перевіркою встановлено, що за адресами розташування одних і тих самих фірмових спортивних магазинів Меgasport одночасно здійснювали комісійну торгівлю декілька Комісіонерів, (що підтверджується Додатками № 1 до Договорів комісії, актами виконаних робіт з комісійної торгівлі та звітами комісіонерів.

За адресою: м. Одеса, вул.. Пантейлемонівська 21, у фірмовому магазині Меgasport одночасно здійснювали комісійну торгівлю ТОВ Самосс (код 38394829) та ТОВ Сантона (код 40259184).

За адресою: с. Фонтанка Одеської області, ТРЦ Рів'єра , у секції Меgasport одночасно здійснювали комісійну торгівлю ТОВ Самосс (код 38394829) та ТОВ Сантона (код 40259184).

За адресою: м. Миколаїв, вул. Радянська 6-8, у фірмовій крамниці Меgasport одночасно здійснювали комісійну торгівлю ТОВ Шеллан (код 38394792) та ТОВ Манакор , (код 40261324).

За адресою: м. Херсон, вул. Суворова 4, у фірмовій крамниці Меgasport одночасно здійснювали комісійну торгівлю ТОВ Шеллан (код 38394792) та ТОВ Манакор (код 40261324).

За адресою: м. Херсон, вул. Залаегерсер 18, ТЦ Фабрика , у магазині Меgasport здійснювали комісійну торгівлю ТОВ Сантона (код 40259184) та ТОВ Сован (код 40278191).

Податковий орган вказує, що дані факти свідчать про здійснення комісійної торгівлі у вкрай заплутаних умовах, а відсутність можливості ідентифікувати місця у яких здійснювалась торгівля певними одиницями товарів підтверджує факт збільшення задекларованих витрат та зменшення об'єкта оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості ТОВ Бревіс-Од .

Крім того, до перевірки не надані квитанції (комітентські картки), цінники із зазначенням номера квитанції та ціни реалізації товару, товарні ярлики на товар, переданий на комісію, оціночно - здавальні відомості, реєстри (описи) по реалізації ТМЦ.

Підсумовуючи вищевказане, не вбачається зв'язок виплачених сум від реалізації у вигляді 30-50% комісійної винагороди з фактичними витратами на реалізацію товарів у роздрібній мережі фірмових магазинів Меgasport .

Таким чином, документальною перевіркою встановлено порушення п. п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження фінансового результату на 37337984 грн., у тому числі по періодам: 2015 рік - 19 465 668 грн.; І квартал 2016 року - 9 538 044 грн.; півріччя 2016 року - 17 872 316 грн.

У перевіряємому періоді ТОВ Бревіс - Од уклало договори оренди. Однак до перевірки не надано документів, в яких вказано, які саме операційні, експлуатаційні та маркетингові послуги надавались, не - надано звітів про виконану роботу, не надана будь - яка інша інформація, що підтверджує отримання вищевказаних послуг.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, з також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем до перевірки надано в повному обсязі усі первинні документи, що оформлені належним чином, які дають право на формування (декларування) валових витрат і податкового кредиту. Висновки перевіряючих ґрунтуються на припущеннях і сумнівах, що вказує на необґрунтованість і безпідставність висновків акту перевірки.

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується із доводами позивача про те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки фінансово-господарська діяльність суб'єкта господарювання відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість - суперечать приписам чинного податкового законодавства.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 27.03.2012 року №21-737во10) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Крім того, практика Європейського суду суттєво впливає на змістове наповнення принципів, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколах до неї.

Так, у своїх висновках Суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом» , а п. 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» . Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції» , «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції» ).

Водночас ст.1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "Ван дер Мюсель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").

Поряд з цим, слід відмітити, що принцип захисту легітимних очікувань також належить до принципів, що розвивалися судовою практикою Європейського суду з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що податковий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов'язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), суд наголошує, що у той же час, контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

Оскільки до обов'язків платника податків законом віднесено ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписування актів (довідки) про проведення перевірки (пп. 16.1.2, 16.1.8 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України), то є очевидним, що він (платник податків) має легітимне очікування на реалізацію свого майнового права, в даному випадку, на гарантоване державою право щодо формування податкового кредиту та зважаючи на відсутність факту заниження податкових зобов'язань при відсутності будь-яких порушень з боку платника податків.

Вищій адміністративний суд України в Ухвалі від 27.03.2014 р. по справі № К/9991 висловив позицію, що "Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування, якщо інше не доведено контролюючим органом".

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не в повному обсязі знайшли своє обґрунтування в ході судового розгляду.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0008901404 від 05.10.2016 року в частині, за податковим зобов'язанням у сумі + 20247050, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2467589.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0008911404 від 05.10.2016 року в частині, за податковим зобов'язанням у сумі + 14638903, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 7319453.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0008921404 від 05.10.2016 року повністю.

В іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

З оригіналом згідно:

Суддя Потоцька Н.В.

.