Постанова

від 24.04.2017 по справі 805/164/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2017 р. Справа № 805/164/17-а

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

суддів Бабіча С.І.,

ОСОБА_1,

при секретарі Нестеренко Н.Л.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Інтерстар 5» до Державної фіскальної служби України, Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сертифікації ключів "Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімітед-люкс", Управління Державної казначейської служби України у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання незаконними дій, визнання недійсними податкові накладні,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сертифікації ключів "Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімітед-люкс", Управління Державної казначейської служби України у Куйбишевському районі м.Донецька з урахуванням зміни позовних вимог просить визнати незаконними та протиправними дії ДФС України та Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС в Донецькій області щодо реєстрації податкових накладних та зобов`язати Державну фіскальну службу України, Маріупольську ОДПІ ГУ ДФС в Донецькій області виключити з Єдиного реєстру податкових накладних зареєстровані податкові накладні 02.11.2016 року на суму ПДВ 1 798 183,89 грн.; визнати незаконними та протиправними дії ДФС України, Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС в Донецькій області щодо врахування загальної суми податку за виданими ТОВ "Інтерстар 5" податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.11.2016 року на суму ПДВ 1 798 183,89 грн., що призвело до зменшення суми податку, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні; визнати недійсними зареєстровані від імені ТОВ "Інтерстар 5" податкові накладні з дати їх незаконної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №1 від 02.11.2016 на суму ПДВ 55 123,08 грн; №2 від 02.11.2016 на суму ПДВ 74 999,40 грн; №3 від 02.11.2016 на суму ПДВ 74 999,40 грн; № 4 від 02.11.2016 на суму ПДВ 74 999,40 грн; №5 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №6 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №7 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №8 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн;№9 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №10 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №11 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №12 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №13 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №14 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №15 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №16 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №17 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №18 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №19 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №20 від 02.11.2016 на суму ПДВ 172 579,24 грн, в обґрунтування зазначає, що товариство 08.11.2016 року отримало від податкового органу лист з вимогою про надання пояснень щодо господарських відносин з ТОВ Лімітед Люкс , яких в реальності товариство не здійснювало. З підстав втрати доступу до системи електронного обігу M.E.D.ок та товариство звернулось 10.11.2016 року до ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна" та отримало лист з якого вбачається, що 27.10.2016 року товариству надано посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП. 02.11.2016 року були зареєстровані податкові накладні на суму 1 798 183,89 грн., оскільки товариство зазначене не здійснювало, звернулось до Національної поліції України за наслідком чого зареєстровано у ЄДРДР № 12016050410002916 кримінальне провадження за фактом вчинення невстановленими особами злочину передбаченого ст.. 358 КК України. Вважає реєстрацію зазначених податкових накладних незаконною та дії відповідачів протиправними, а податкові накладні такими, що підлягають вилученню.

Представником відповідача, Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС в Донецькій області, надано заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що 28.10.2016 року керівником позивача ОСОБА_4 надіслано до податкового органу договір про визнання електронних документів, із наданням сертифікату електронного цифрового підпису керівника та печатки підприємства, та відповідно до вимог законодавства працівниками перевіряються тільки відповідність реквізитів платника податку. Маріупольська ОДПІ не має повноважень щодо ведення ЄРПН, оскільки це належить до повноважень центрального органу. Формування та подання податкових документів здійснює платник податків, так, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку складає податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов реєстрації, при надходженні до ДФС здійснюється розшифрування та перевірка електронного цифрового підпису та у разі відповідності податкова накладна приймається. Відмова у прийняті податкових накладних передбачена п.9 Порядку №1246. Оскільки підстав для неприйняття податкових накладних встановлено не було, отже спірні податкові накладні були прийняті. Згідно ст..200-1 ПК України встановлено формулу та порядок обчислення суми податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні. Перевіряти зміст податкової накладної не належить до обов'язків органів ДФС. Крім того, діючим законодавством не передбачено можливості вилучення ЄДРН внесених та зареєстрованих податкових накладних ані платником, ані контролюючим органом. Враховуючи зазначене вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник відповідача, Державної фіскальної служби України, надав заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого зазначив, що реєстр відомостей щодо податкових накладних ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. За наслідком виникнення податкових зобов'язань, складання податкових накладних в електронній формі у платника податку виникає зобов'язання зареєструвати їх в ЄРПН з накладанням на них електронного цифрового підпису, податковим органом проводиться розшифрування електронного підпису та у разі відсутності підстав відмови у прийнятті, передбачених п.9 Порядку № 1246, податковим органом приймаються податкові накладні. Перевіряти зміст податкової накладної не належить до обов'язків органів ДФС. На момент отримання ДФС України виписаних від імені позивача податкових накладних сертифікат електронного цифрового підпису посадової особи позивача, яким були підписані такі накладні, мав статус чинного, були заповнені всі реквізити податкових накладних, а відтак ДФС України не мала передбачених законодавством підстав відмовити в реєстрації надісланих податкових накладних. Враховуючи зазначене, вважає, що дії ДФС України були правомірними, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, навівши доводи аналогічні зазначеним у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів, Державної фіскальної служби України, Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області, у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи доводами аналогічними зазначеним у письмовому заперечені, просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сертифікації ключів "Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімітед-люкс", Управління Державної казначейської служби України у Куйбишевському районі м. Донецька, у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. З заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертались.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Інтерстар 5» (код ЄДРПОУ 33135880, вул. Артемівськ, 379, м. Донецьк, 83077 ) є юридичною особою та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Відповідачі, Державна фіскальна служба України, Маріупольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Донецькій області, є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження, та у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатні особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Судом встановлено, що 03.11.2016 року Маріупольська ОДПІ направила на адресу позивача запит №44293/10-05-67-15-1 про надання інформації та її документального підтвердження, в якому визначено, що у листопаді 2016 року виявлено факти, що свідчать про недостовірність даних по взаємовідносинах ТОВ Фірма Інтерстар 5 з ТОВ Лімітед Люкс .

В матеріалах справи наявні договір №281020169 від 28.10.2016 року про визнання електронних документів укладений між ТОВ Фірма Інтерстар 5 та Маріупольською ОДПІ; податкові накладні по господарським відносинам ТОВ Фірма Інтерстар 5 (постачальник) з ТОВ Лімітед Люкс (отримувач/покупець), а саме: №1 від 02.11.2016 на суму ПДВ 55 123,08 грн; №2 від 02.11.2016 на суму ПДВ 74 999,40 грн; №3 від 02.11.2016 на суму ПДВ 74 999,40 грн; № 4 від 02.11.2016 на суму ПДВ 74 999,40 грн; №5 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №6 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №7 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №8 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн;№9 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №10 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №11 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №12 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №13 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №14 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №15 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №16 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №17 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №18 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №19 від 02.11.2016 на суму ПДВ74 999,40 грн; №20 від 02.11.2016 на суму ПДВ 172 579,24 грн; копії квитанцій з податкового блоку про реєстрацію податкових накладних/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ Центр сертифікації ключів Україна №1011/1 від 10.11.2016 року на запит позивача надало документи, які 27 жовтня 2016 року стали підставою для отримання позивачем посилених сертифікатів відкритих ключів ЕЦП, а саме: Витяг з ЄДР; заявка на формування посиленого сертифіката підписання ЕЦП (ключ печатки) від 27.10.2016 року; заявка на формування посиленого сертифіката підписання ЕЦП (підпис директора) від 27.10.2016 року; паспорт та картка фізичної особи- платника податків ОСОБА_4; протокол №3 від 28.02.2013 року про призначення директора; Наказ №4 П про прийом на роботу директора від 01.03.2013 року, довіреність від 26.10.2016 року на ОСОБА_5; паспорт та картка фізичної особи-платника податків ОСОБА_5; Картка приєднання № 33135880 від 27.110.2016 року до Договору про надання послуг з обробки даних, видачі та обслуговування посилених сертифікатів відкритих ключів ЕЦП, які також наявні в матеріалах справи.

Листом від 15.11.2016 року №25 позивач повідомив Маріупольську ОДПІ про відсутність господарських відносин ТОВ Фірма Інтерстар 5 з ТОВ Лімітед Люкс у період з 01.11.2016 року по 02.11.2016 року, та про факт зміни посилених сертифікатів відкритих ключів ЕЦП підприємства, у зв'язку з чим реєстрація в ЄРПН документів є наслідком злочинних дій невідомих осіб. Також, додатково листом просив провести позапланову документальну перевірку ТОВ Лімітед Люкс та пов'язаних з ним контрагентів.

Також, позивач звернувся до Національної поліції України у Донецькій області з повідомленням про вчинення невідомими особами шахрайських дій, які полягали у підробці документів, а саме посилених сертифікатів ЕЦП, з наданням документів на підтвердження невідповідності особи, що видала себе за директора Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Інтерстар 5» , діючому директорові, а саме: паспорт та картка особи платника податків - ОСОБА_4.

Судом здійснювалися заходи щодо виклику керівника ТОВ Фірма Інтерстар 5 задля надання пояснень та оригіналів документів, що посвідчуючують особу, однак керівник ТОВ Фірма Інтерстар 5 ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, документів посвідуючих особу керівника до суду надано не було, згідно письмових пояснень вбачається, що прибути у судове засідання не виявляється за можливе, оскільки закінчився строк дії попереднього дозволу на перетин лінії розмежування. Також, в письмових поясненнях ОСОБА_4 зазначив, що 29.02.2016 року ним, як керівником були здійснені заходи щодо продовження дії посилених сертифікатів, однак 08.11.2016 року Маріупольська ОДПІ направила запит про надання інформації на підтвердження господарських відносин ТОВ Лімітед Люкс у період 01.11.2016 року по 02.11.2016 року, також було встановлено втрату доступу до системи електронного обігу, з огляду на зазначене здійснено звернення до ТОВ Центр сертифікації ключів Україна , яке повідомило, що 27.10.2016 року товариством отримані посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП, однак надані до ТОВ Центр сертифікації ключів Україна документи, що були підставою для отримання позивачем посилених сертифікатів відкритих ключів ЕЦП, є підробкою та містять помилки. Зазначив, що не здійснював заходів щодо отримання 27.10.2016 року посилених сертифікатів відкритих ключів ЕЦП.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 29.12.2010 №1246 затверджено порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що Постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності). Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).

Відповідно до п.6 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та Про електронні документи та електронний документообіг . Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно п.7 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Відповідно до п.8 Порядку №1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку №1246 передбачено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України(для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

У пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК України наводиться формула та порядок обчислення суми податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Крім того, відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України №233 від 10.04.2008 (далі - Інструкція №233), підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис ; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Аналізуючи вищезазначені норми, суд приходить до висновку, що при отриманні для внесення до ЄРПН податкової накладної орган ДФС України відповідно до вимог чинного законодавства має діяти за наступним алгоритмом:

- здійснити розшифрування податкової накладної,

- перевірити електронний цифровий підпис платника податків та його посадових осіб та чинність відповідного посиленого сертифіката ключа:

- визначити відповідність електронного документа формату (стандарту),

- перевірити податкову накладну на наявність обов'язкових реквізитів,

- перевірити наявність необхідної суми податку на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку.

Суд зауважує, що у органів ДФС України відсутній обов'язок перевіряти зміст податкової накладної, оскільки зазначене не передбачено нормами чинного законодавства. При цьому, суд зазначає, що за змістом абз.19 п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту. Відтак, наявність певних помилок в реквізитах податкової накладної не тягне за собою настання юридичних наслідків, а тому не може бути підставою для відмови контролюючого органу в її реєстрації.

У зв'язку з тим, що на момент отримання ДФС України виписаних від імені ТОВ Фірма Інтерстар 5 02.11.2016 року податкових накладних сертифікати електронних цифрових підписів посадових осіб позивача, якими були підписані такі накладні, мали статус чинних, були заповнені всі реквізити податкових накладних, а також була наявна необхідна сума податку на рахунку позивача, ДФС України не мала передбачених законодавством підстав для відмови в реєстрації надісланих податкових накладних, оскільки при прийнятті податкових накладних ДФС України не здійснює перевірку правомірності видачі електронних цифрових підписів, а лише перевіряє їх наявність та чинність відповідних сертифікатів.

Таким чином, дії ДФС України щодо реєстрації спірних податкових накладних є правомірними, щодо правомірності дій Маріупольської ОДПІ, суд зазначає, що Маріупольська ОДПІ не має повноважень щодо ведення ЄРПН, оскільки це належить до повноважень центрального органу.

Відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в РПН на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;

де: УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.

Оскільки, під час реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН такі накладні відповідали вимогам чинного законодавства та були зареєстровані належним чином в ЄРПН, відтак відсутні правові підстави для не врахування загальної суми податку за спірними податковими накладними при обчисленні суми податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН згідно п.200-1.3 ст. 200-1 ПК України.

Стосовно виключення з ЄРПН зареєстровані спірні податкові накладні, суд зазначає, що діючим законодавством не передбачено можливості вилучення з ЄДРП внесених та зареєстрованих податкових накладних у будь-який спосіб ані платником податку, ані контролюючим органом.

Суд зазначає, що відповідно до п.200-1.5 ст.200-1 ПК України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Таке перерахування здійснюється в режимі реального часу, тому факт реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних від імені ТОВ Фірма Інтерстар 5 зумовив виникнення у позивача податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 798 183,89 грн. та відповідно відбулось зменшення суми податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН згідно п.200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України.

Суд зауважує, що поновлення порушеного права має відбуватись у встановлений законодавством спосіб.

Норми податкового законодавства передбачають право контролюючого органу при встановленні порушень податкового законодавства з боку платників податків, у тому числі в разі виявлення факту відсутності реального здійснення господарських операцій, самостійно визначити податкові зобов'язання за результатами проведених перевірок (ст.54 ПК України).

Так, відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, у визначених випадках.

Таким чином, в разі встановлення у належний спосіб факту відсутності між суб'єктами господарювання господарських операцій, сума належного до сплати податкового зобов'язання може бути визначена рішенням контролюючого органу, незалежно від наявності в ЄРПН зареєстрованих податкових накладних, а тому обраний позивачем спосіб захисту не є вірним.

Реєстрація в ЄРПН податкової накладної, окрім обов'язку продавця включити суми податку на додану вартість до складу податкового зобов'язання, також відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України породжує у покупця право на формування податкового кредиту. Тому, на думку суду, вирішення питання щодо зміни показників системи електронного адміністрування податку на додану вартість стосовно конкретної господарської операції можливо лише з урахуванням результатів перевірки обох контрагентів. Разом з тим, до матеріалів справи не надано результатів перевірок суб'єктів господарювання, з якими начебто мав взаємовідносини позивач.

Також, відсутні докази прийняття контролюючим органом рішень за наслідками проведених перевірок, якими було встановлено факт відсутності реальності здійснення господарських операцій між ТОВ Інтерстар 5 та ТОВ Лімітед Люкс .

Постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 21.05.2014 №236 затверджено положення про ДФС України (далі - Положення №236), яким визначено, що ДФС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_6 України через ОСОБА_6 фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Пунктом 3 Положення №236 передбачено, що основними завданнями ДФС є, серед іншого, реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету ОСОБА_6 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_6 11.03.1980 року на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, адміністративно-дискреційних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що питання визначення грошового зобов'язання позивача податку на додану вартість та відповідно обрахунку суми податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН згідно п.200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, щодо зареєстрованих в ЄРПН спірних податкових накладних, має вирішуватись органом ДФС України в межах наданих повноважень. Оскільки на момент розгляду справи відповідних рішень контролюючими органами не прийнято, суд приходить до висновку, що вирішення судом питання про зобов'язання відповідачів вчинити певні дії щодо показників позивача в електронній системі адміністрування податку на додану вартість є передчасним.

Крім того, суд зазначає, що саме по собі відкриття кримінального провадження не може свідчити про вчинення незаконних дій щодо підробки документів, а саме посиленого сертифікату відкритих ключів ЕЦП, оскільки відповідно до ч.4. ст.. 72 КАС України, тільки вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, в даному випадку відповідачі, як суб'єкти владних повноважень дотримали вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його оскаржувані дії є правомірними.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Інтерстар 5» до Державної фіскальної служби України, Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сертифікації ключів "Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімітед-люкс", Управління Державної казначейської служби України у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання незаконними дій, визнання недійсними податкові накладні не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Інтерстар 5» до Державної фіскальної служби України, Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сертифікації ключів "Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімітед-люкс", Управління Державної казначейської служби України у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання незаконними дій, визнання недійсними податкові накладні - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 24.04.2017 року.

Повний текст постанови буде виготовлено 27.04.2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Христофоров А.Б.

Судді ОСОБА_7 ОСОБА_1