Ухвала

від 26.04.2017 по справі 825/1948/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1948/16 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Тищенко Н.В., за участі представників позивача Прохорця О.І., Душина А.В., представника третьої особи-1 Буряка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ''Дружба Нова'' на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 р. у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Нива" до Реєстраційної служби Борзнянського районного управління юстиції, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Романа Володимировича, приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Письменної Людмили Іванівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ''Дружба Нова'', ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

02.11.2016 р. Фермерське господарство "Нива" звернулося до суду з позовом до Реєстраційної служби Борзнянського районного управління юстиції, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Романа Володимировича, приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Письменної Людмили Іванівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ''Дружба Нова'', ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про скасування державної реєстрації права оренди за СТОВ Дружба Нова земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_3 на підставі договору з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та земельних ділянок з кадастрові № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 на підставі договору з ОСОБА_9, здійснену приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реус Р.В.; зобов'язання Реєстраційної служби Борзнянського районного управління юстиції скасувати реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди за СТОВ Дружба Нова земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_3, НОМЕР_1 і № НОМЕР_2; скасуваня державну реєстрацію права оренди за СТОВ Дружба Нова земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5 на підставі договору з ОСОБА_10 та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 на підставі договору з ОСОБА_11, здійснену приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В.; зобов'язання приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Р.В. скасувати реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди за СТОВ Дружба Нова земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_5 і НОМЕР_4; скасування державної реєстрації права оренди за СТОВ Дружба Нова земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_6 на підставі договору з ОСОБА_12, здійснену приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Письменною Л.І.; зобов'язання приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Письменну Л.І. скасувати реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди за СТОВ Дружба Нова земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення відповідача про державну реєстрацію права оренди є протиправними, оскільки прийняті з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Закону України "Про державний земельний кадастр" .

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами при здійсненні оскаржуваних реєстраційних дій були порушені положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Третя особа - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ''Дружба Нова'' - не погодилося з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що основною ідентифікаційною ознакою земельної ділянки є її кадастровий номер, проте, в договорах оренди кадастрови номери земельних ділянок відсутні, крім того, є розбіжності у визначенні площі земельних ділянок, внаслідок чого, апелянта вважає що відсутні данні про наявність у позивача права оренди саме на заначені ним спірні земельні ділянки.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги. Представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у жовтні 2016 року ФГ Нива (надалі ФГ Нива ) звернулося до державного реєстратора за реєстрацією на підставі додаткової угоди права оренди земельної ділянки (паю) з кадастровим номером НОМЕР_3 на підставі договору з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що успадкували цю ділянку, на що отримали відмову у вчиненні реєстраційних дій, оскільки раніше приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В. вже було зареєстровано право оренди цієї ж ділянки за СТОВ Дружба Нова .

Крім того, не є спірним, що приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В. було зареєстровано за СТОВ Дружба Нова право оренди земельних ділянок (паїв) з третьою особою ОСОБА_13 № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2, що успадкував їх від осіб ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з якими у позивача було укладено та зареєстровано договори оренди в 2007 році строком на 10 років.

Приватним нотаріусом Кіровоградського нотаріального округу Письменною Л.І. було повторно зареєстровано право оренди за СТОВ Дружба Нова щодо наступних земельних ділянок, орендованих позивачем: з третьою особою ОСОБА_10 № НОМЕР_5, що успадкована ним від ОСОБА_15, з яким позивачем укладено та зареєстровано договір оренди в 2007 році строком на 10 років, та з третьою особою ОСОБА_11 НОМЕР_4, що успадкована ним від ОСОБА_16, з якою позивачем було укладено та зареєстровано договір оренди в 2007 році строком на 10 років.

Реєстраційною службою Борзнянського районного управління юстиції повторно зареєстровано право оренди за СТОВ Дружба Нова щодо земельної ділянки, орендованої позивачем, з третьою особою ОСОБА_12 кад. НОМЕР_6 , що успадкована ним від ОСОБА_17, з якою позивачем було укладено та зареєстровано договір оренди в 2007 році строком на 10 років.

В 2007 р. між позивачем та вказаними вище спадкодавцями третіх осіб були укладені та зареєстровані договори оренди землі із земель реформованого КСП Забілівське на території Борзнянської міської ради строком на 10 років (т.1 а.с.141-172). Відділом Держгеокадастру в Борзнянському районі Чернігівської області від 01.11.2016 вих. №27-28-99. 1-3488/2-16 підтверджено, що дані договори укладені й зареєстровані.

Вказані обставини підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди, стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Згідно вимог ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Закон України "Про державний земельний кадастр" (далі - Закон №3613) установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 3613 державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; а кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно частин першої, четвертої, дев'ятої статті 9 Закону №3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Відповідно до статті 16 Закону №3613 земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Частиною першою статті 21 Закону №3613 передбачено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

За правилами статті 22 Закону №3613 документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.

Статтею 23 Закону №3613 передбачено, що документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру. Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді. Перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, протягом строку, встановленого статтею 21 цього Закону для їх внесення.

Згідно статті 24 Закону № 3613 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки. Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на день виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 1952 в редакції на день прийняття відповідачем спірного рішення) визначені правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно ст.2 Закону №1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, згідно цієї ж статті, державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав;

Частиною 5 ст. 3 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться у порядку встановленому ч. 1 ст. 15 Закону №1952, а саме :

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною 2 статті 9 Закону № 1952 визначені повноваження державного реєстратора, зокрема:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8 -1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Закону №1952 передбачений перелік підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону ; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952 ).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Крім того, на виконання статті 30 Закону України Про Державний земельний кадастр та статті 28-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав від 22.02.2012 № 118 .

Зазначеною постановою затверджено Порядок надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та Порядок надання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, органу державної реєстрації прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі під час проведення державної реєстрації не перевірили інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації. Відповідачі перед тим, як здійснити реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, зобов'язані були запитати інформацію на предмет того, чи мала місце державна реєстрація речових прав у органу, який здійснював державну реєстрацію таких прав до 01.01.2013, чого зроблено не було.

Вказане не спростовано належними та допустимими доказами як то передбачено положеннями ст.ст.70, 71 КАС України.

Ні апелянтом, ні іншими сторонами не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що державним реєстратором вчинялися дії з приводу витребування під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахування вищенаведених норм закону та встановлених обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачами при здійсненні оскаржуваних реєстраційних дій були порушені положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки відповідачі вчинили реєстраційні дії щодо державної реєстрації речового права на право, яке вже було зареєстровано.

Отже, всі наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 27.04.2017 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ''Дружба Нова'' на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 р. у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Нива" до Реєстраційної служби Борзнянського районного управління юстиції, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Романа Володимировича, приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Письменної Людмили Іванівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ''Дружба Нова'', ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.