Постанова

від 24.04.2017 по справі 923/1373/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року Справа № 923/1373/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О., розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Асканія Плюс" напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.17 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 27.12.16 у справігосподарського суду Херсонської області №923/1373/16 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Нафтопостач" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Асканія Плюс" простягнення 3 247 494,06грн. представники сторін:

від позивача - Данилова К.А.,

від відповідача - Кобцева О.П.

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Нафтопостач" звернулися до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія Плюс" про стягнення за договором про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013р. боргу у розмірі 1 764 206,87 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 1 326 683,62 грн. та 3% річних у розмірі 156 603,57 грн., а всього 3 247 494,06 грн. та судові витрати.

19.12.2016 ухвалою господарського суду Херсонської області прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Нафтопостач" та порушено провадження у справі №923/1373/16.

26.12.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Нафтопостач" подали до суду заяву №20-12-1 від 20.12.2016 про забезпечення позову, у якій заявник просив господарський суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у загальній сумі 3 247 494,06грн., які обліковуються на розрахункових рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Асканія Плюс".

27.12.2016 ухвалою господарського суду Херсонської області (суддя Гридасов Ю.В.), залишеною без змін 06.02.2017 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді Богатир К.В., Аленін О.Ю., Жеков В.І.) заяву позивача про забезпечення позову задоволено, вжито заходи по забезпеченню позову ТОВ "Торгівельний дім "Нафтопостач" шляхом накладання арешту на грошові кошти, на загальну суму 3 247 494,06 грн. (три мільйона двісті сорок сім тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні 06 коп.), які обліковуються на розрахункових рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ ПЛЮС" (75822, Херсонська область, Каланчацький район, смт. Мирне, вул. Перекопська, 15, ЄДРПОУ 37744685), у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Асканія Плюс" посилались на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, тому просили скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Стверджували, що накладення арешту в межах суми позовних вимог позбавляє їх можливості здійснювати передбачену статутом поточну господарську діяльність, та може призвести зупинку останньої.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно положень частини 1 статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Аналізуючи викладені статті процесуального закону, колегія суддів виходить із того, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову і особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості згідно договорів про відступлення права вимоги № 01-06-02/16, № 06/28-13 від 28.06.2013 за невиконаними грошовими зобов'язаннями, що складає 1 764 203,87грн., а також 1 326 683,62 грн. інфляційних втрат та 156 603,57 грн. 3% річних за прострочення грошового зобов'язання.

Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідач не бажає повертати борг, намагається позбутись свого майна, вивести активи, які залишились на балансі. Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема, копією Договору іпотеки №Г-2016/0698/2, за яким відповідач передав в іпотеку ПАТ "ДІАМАНТБАНК" цілісний майновий комплекс, тобто все майно, що належить Відповідачу, та знаходиться за адресою: 75822, Херсонська область, Каланчацький район, смт. Мирне, вул. Перекопська, 15.

Господарські суди установили, що згідно Інформаційних довідок № 79546019 від 03.02.2017, № 79633763 від 06.02.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, після порушення провадження у цій справі ТОВ "Асканія Плюс" здійснили продаж майна - цілісного майнового комплексу за адресою Херсонська область, Каланчацький район, смт. Мирне, вулиця Перекопська, будинок 15, та станом на теперішній час за відповідачем враховуються лише очисні споруди. Встановивши, що повідомлень про добровільне спрямування відповідачем отриманих коштів від продажу майнового комплексу на погашення заборгованості перед позивачем не надходило, суди обох інстанцій дійшли висновків про обгрунтованість припущень позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ймовірного утруднення виконання або невиконання рішення про задоволення позову та стягнення грошових коштів.

Здійснивши всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, попередні судові інстанції мотивовано дійшли висновку щодо наявності зв'язку між предметом позову та заходом по його забезпеченню шляхом заборони відповідачеві та третій особі вчиняти певні дії, який є адекватним і забезпечить фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, що відповідає вимогам розділу Х Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, процесуально вірними є мотиви, покладені в підґрунтя прийнятих судових рішень, будь-яких обґрунтувань, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія Плюс" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.17 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 27.12.16 у справі №923/1373/16 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяЖ.О. Корнілова