Постанова
від 17.05.2017 по справі 923/1373/16
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2017 р.Справа № 923/1373/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Гладишевої Т.Я., Колоколова С.І.,

секретар судового засідання Селиверстова М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія Плюс

на рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2017

у справі № 923/1373/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Нафтопостач

до Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія Плюс

про стягнення 3 247 494,06 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 17.05.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Нафтопостач (далі - ТОВ Торгівельний дім Нафтопостач , позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія Плюс (далі - ТОВ Асканія Плюс , відповідач) про стягнення суми основного боргу в розмірі 1 764 206,87 грн., інфляційних нарахувань - 1 326 683,62 грн. та 3% річних у розмірі 156 603,57 грн., а також судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 48 712,42 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконує умов за договором про відступлення права вимоги №06/28-13 від 28.06.2013, у зв'язку з чим за останнім нарахована вищевказана заборгованість.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.02.2017 (суддя Гридасов Ю.В.) позов ТОВ Торгівельний дім Нафтопостач задоволено в повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що позовна заява ТОВ Торгівельний дім Нафтопостач є обґрунтованою та доводи викладені в ній, підтверджені матеріалами справи.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції , ТОВ Асканія Плюс звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та стягнути з ТОВ Торгівельний дім Нафтопостач 53 583,67 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач дізнався про існування договору про відступлення права вимоги №06/28-13 від 28.06.2013 лише 22.12.2016. Апелянт вважає, що даний договір укладений директором ТОВ Асканія Плюс ОСОБА_1 з перевищенням наданих йому повноважень, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, і не може вважатися доказом по даній справі. Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення даної справи до розгляду пов'язаної справи в іншому суді. Крім цього, на думку скаржника договір відступлення права вимоги №01-06-02/16 від 01.06.2016 має ознаки фіктивності, адже він був укладений між ТОВ УРГ ЕНЕРГО ХОЛДІНГ та ТОВ Торгівельний дім Нафтопостач перед подачею позову для незаконного заволодіння майном ТОВ Асканія Плюс . Також, апелянт вважає, що позов у даній справі подано з порушенням правил територіальної підсудності. Справу необхідно передати за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача на підставі ч. 1 ст. 17 ГПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 12.04.2017.

12.04.2017 перед початком судового засідання до апеляційного суду від ТОВ Торгівельний дім Нафтопостач надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/3386/16.

Так, у відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, що прийнято у повній відповідності до норм матеріального й процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача необґрунтованою та безпідставною, що не підлягає задоволенню.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 12.04.2017 представників сторін, судова колегія ухвалила розгляд справи відкласти на 10.05.2017.

10.05.2017 у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 17.05.2017.

Перед початком судового засідання 17.05.2017 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд прийняти до уваги ухвалу господарського суду Київської області від 27.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 по справі №911/3386/16, якими на думку відповідача, встановлено недійсність Договору про відступлення права вимоги №06/28-13 від 28.06.2013.

Представники сторін в судове засідання 17.05.2017 не з'явились, та не скористались своїм правами на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлялись належним чином про день, час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомленнями про вручення поштових відправлень від 21.03.2017, 13.04.2017, копія реєстру поштових відправлень суду від 11.05.2017 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень від 17.05.2017 проте представники в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались.

Згідно із роз'ясненнями підпункту 3.9.1 п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Отже, неявка сторін не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалами Одеського апеляційного господарського суду явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті за відсутності представників сторін.

Розглянувши клопотання позивача про зупинення розгляду даної справи до розгляду пов'язаної з нею справою, судова колегія вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Клопотання про зупинення обґрунтоване тим, що в апеляційній скарзі відповідач посилається на розгляд Господарським судом Київської області заяви про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №06/28-13 від 28.06.2013, укладеного між ТОВ Асканія Плюс та ТОВ УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ . Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2017 року у справі №911/3386/16 у задоволенні заяви ТОВ Асканія Плюс про визнання договору відступлення права вимоги №06/28-13 від 28.06.2013 недійсним відмовлено у повному обсязі. ТОВ Асканія Плюс подано апеляційну скаргу, розгляд якої призначено Київським апеляційним господарським судом на 18.04.2017.

Так, згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Наявність одночасно двох цих обставин є необхідною процесуальною підставою для застосування ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Судова колегія зазначає, що в межах даної справи суд вправі самостійно встановити обставини, які встановлюються судом в іншій справі, та надати правову оцінку договору, який є предметом спору у справі №911/3386/16.

Також, судова колегія враховуючи положення ст. 101 ГПК України, не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки ухвала господарського суду Київської області та постанова Київського апеляційного господарського суду по справі №911/3386/16 були прийняті судами, після постановлення рішення у даній справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 26 грудня 2012 року між ТОВ УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ та ТОВ Укренергохолдінг ЛТД укладено договір безпроцентної позики № ФП-12/130, з Додатковою угодою № 1 від 27.06.2013.

На виконання умов п. 2.1 та п. 3.1 Договору безпроцентної позики № ФП-12/130 від 26 грудня 2012 року ТОВ УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ перерахувало на рахунок ТОВ Укренергохолдінг ЛТД позику у розмірі, що перевищує суму узгоджену у п. 2.1 вказаного Договору (6 300 000,00 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (а. с. 14 - 22).

Додатковою угодою від 27.06.2013 до договору безпроцентної позики № ФП-12/130 зменшено розмір суми позики до 5 998 032, 00 грн. та змінено строк її повернення - до 31.12.2013.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В подальшому ТОВ УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ (Первісний кредитор) відступило право вимоги за договором безпроцентної позики № ФП-12/130 від 26 грудня 2012 року на користь ТОВ Асканія Плюс (Новий кредитор) у розмірі 1 764 206,87 грн., що підтверджується договором про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013.

Новий кредитор сплачує Первісному кредитору винагороду у розмірі 1 764 206,87 грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора. Строк сплати винагороди становить 6 (шість) місяців після набрання чинності цим Договором (п.п. 2.1., 2.2. Договору про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013).

Отже, ТОВ Асканія Плюс зобов'язано сплатити винагороду у розмірі 1 764 206,87 грн. на користь ТОВ УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ за відступлення права вимоги по договору безпроцентної позики № ФП-12/130 від 26 грудня 2012 року - до 29.12.2013.

В матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ Асканія Плюс свого обов'язку перерахування винагороди у розмірі 1 764 206,87 грн. на користь ТОВ УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ .

В порядку ст.ст. 512 - 519 ЦК України, 01.06.2016 між ТОВ Торгівельний дім Нафтопостач та ТОВ УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ було укладено договір відступлення права вимоги № 01-06-02/16 за договором про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013 за невиконаними грошовими зобов'язаннями, за умовами якого, ТОВ Торгівельний дім Нафтопостач є кредитором, а ТОВ Асканія Плюс боржником по сплаті винагороди за договором про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013 у розмірі 1 764 206,87 грн.

У зв'язку з чим, ТОВ Торгівельний дім Нафтопостач набуло право вимоги до ТОВ Асканія Плюс сплати винагороди у розмірі 1 764 206,87 грн., яке належало ТОВ УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ , за договором про відступлення права вимоги № 08/26-13 від 28.06.2013.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, господарський суд правомірно задовольнив позов в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 1 764 206,87 грн.

Щодо нарахування 3% річних та суми інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказані норми права та ту обставину, що відповідач порушив умови договору позивач мав правові підстави заявляти вимоги про стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок вищевказаних нарахувань колегія суддів дійшла висновку, що його зроблено правильно.

За таких обставин колегія суддів вважає що місцевий господарський суд вмотивовано задовольнив вимоги позивача про стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат, у визначеному позивачем розмірі.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо розгляду позовної заяви господарським судом з порушенням територіальної підсудності, оскільки відповідно до частини 3 статті 17 ГПК України: справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду , відповідно ж до наявного в матеріалах справи витягу з ЄДР відомості про зміну місцезнаходження відповідача внесені до ЄДР після прийняття господарським судом Херсонської області справи до свого провадження 19.12.2016, у зв'язку з цим, судова колегія вважає, що позовна заява ТОВ Торгівельний дім Нафтопостач була подана до господарського суду Херсонської області з дотриманням вимог ст. 15 ГПК України, а стала підсудна іншому суду лише в ході судового розгляду, в результаті зміни місцезнаходження відповідача.

Отже, наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись cm.cm. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2017 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Гладишева Т.Я.

ОСОБА_2

СудОдеський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення17.05.2017
Оприлюднено25.05.2017
Номер документу66626618
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —923/1373/16

Постанова від 17.05.2017

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Головей В.М.

Ухвала від 10.05.2017

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Головей В.М.

Постанова від 24.04.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Карабань В.Я.

Ухвала від 14.04.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Карабань В.Я.

Ухвала від 12.04.2017

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Головей В.М.

Ухвала від 20.03.2017

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Головей В.М.

Рішення від 23.02.2017

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Гридасов Ю.В.

Постанова від 06.02.2017

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 06.02.2017

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Гридасов Ю.В.

Ухвала від 23.01.2017

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні