Рішення

від 25.04.2017 по справі 41/481

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2017Справа №41/481

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Центр інформаційних технологій ДоДержавного підприємства Укржитлосервіс Простягнення 46 861,67 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Гогітідзе В.Ф. - за дов.;

від відповідача: Хіміч Б.С. - за дов.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство Енергогенеруюча компанія ДАРтеплоцентраль звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Укржитлосервіс про стягнення 191125, 24 грн.

Ухвалою від 24.12.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.02.2009 року.

В судовому засіданні 02.02.2009 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов.

Крім того, представники подали клопотання про зупинення провадження по справі.

Розглянувши клопотання позивача та відповідача про зупинення провадження по справі, в судовому засіданні 02.02.2008 року судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Зазначена постанова залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року по справі № 22-а 14381/08.

Статтею 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі віднесено до їх повноваження встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, а в статті 31 цього Закону передбачено порядок формування цін, тарифів на житлово-комунальні послуги.

Таким чином, судом встановлено, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якими встановлені тарифи на підставі яких позивачем визначається вартість наданих відповідачу послуг, в судовому порядку визнані протиправними та скасовані. Проте Постанова Окружного адміністративного суду від 24.01.2008 року та Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року оскаржені до Вищого адміністративного суду України.

За таких обставин, враховуючи те, що справа № 41/481 та справа № 8/131 були пов'язаними і розгляд даної справи був неможливим до вирішення справи № 8/131, ухвалою суду було зупинено провадження у справі № 41/481 на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

19.12.2016 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справ № 41/481 та заміну сторони - Закритого акціонерного товариства Енергогенеруюча компанія ДАРтеплоцентраль його процесуальним правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю Центр інфотехнологій .

Судом встановлено, що обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі 41/300 відпали, зокрема, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК Київенерго задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ Енергогенеруюча компанія ДАРтеплоцентраль задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ Престиж до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК Київенерго про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК Буревісник-3 , ЖБК Ремонтник , ЖБК Суднобудівник-18 , ЖБК Алмазний , ОСББ Мотор , ВАТ Універсам № 14 , ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ Престиж до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК Київенерго , про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

У зв'язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 41/481, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 поновлено провадження у зазначеній справі, її розгляд призначено на 24.02.2017.

Також зазначеною ухвалою суду замінено сторону (стягувача) у справі № 41/481 з Публічного акціонерного товариства ЕКОСТАНДАРТ на Товариство з обмеженою відповідальністю Центр інфотехнологій .

17.02.12017 представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому останній частково заперечив проти позову.

Представником позивача 24.02.2017 через відділ діловодства суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання доказів часткової оплати боргу, надання заперечень на відзив відповідача.

У судовому засіданні 24.02.2017 представник позивача підтримав подане клопотання про відкладення розгляду справи, а також подав письмове клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, яке судом було розглянуто та задоволено.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по справі.

У судовому засіданні 24.02.2017 судом було оголошено ухвалу про продовження строків вирішення спору та перерву по справі на 09.03.2017.

06.03.2017 представником відповідача через канцелярію суду було подано клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.03.2017 представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, письмові пояснення по справі, а також клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача 46 861,67 грн заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог, або заявлення додаткових позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято клопотання про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим нова ціна позову становить 46 861,67 грн.

Також судом було розглянуто та прийнято клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи.

У даному судовому засіданні відповідачем підтримано подане ним через канцелярію суду клопотання про припинення провадження у даній справі.

Судом повідомлено, що клопотання відповідача про припинення провадження у справі буде вирішено в наступному судовому засіданні.

У зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі, суд відклав розгляд зазначеної справи до 20.03.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 20.03.2017 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по справі.

Представником відповідача у даному судовому засіданні було подано клопотання про припинення провадження у справі.

Судом повідомлено, що розгляд клопотання про припинення провадження у справі переноситься на наступне судове засідання.

Також представник відповідача заявив усне клопотання про призначення судової експертизи.

Представник позивача заперечив проти призначення у даній справі судової експертизи.

Судом повідомлено, що клопотання про призначення судової експертизи буде вирішено в наступному судовому засіданні.

Судом за власною ініціативою вирішено направити на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) запит про надання інформації, необхідної для вирішення спору.

У зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі, суд відклав розгляд справи до 10.04.2017.

07.04.2017 через канцелярію суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг надійшла відповідь на запит.

У судовому засіданні 10.04.2017 представник позивача подав клопотання про витребування доказів, вирішення якого судом відкладено в наступне судове засідання.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом частково задоволено.

У судовому засіданні 10.04.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.04.2017.

25.04.2017 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії угоди до договору від 01.01.1998 № 460106 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води про застосування ціни на теплову енергію згідно розпорядження КМДА № 86.

У судовому засіданні 25.04.2017 судом були розглянуті та відхилені подані 06.03.2017 та 20.03.2017 клопотання відповідача про припинення провадження у справі № 41/481 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідачем в обґрунтування поданих клопотань зазначено про те, що 31.10.2011 між ПАТ ЕКОСТАНДАРТ та ДП УКРЖИТЛОСЕРВІС було укладено угоду № 4-2011 про реструктуризацію заборгованості за договором № 460106 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Угода), відповідно до п. 1 якої відповідач визнав заборгованість за спожиту теплову енергію сумою 5 126 099,95 грн станом на 01.10.2011 (в т.ч. 748286,56 грн. залишок боргу за невиконаними рішеннями судів).

Відповідно до п. 2 Угоди відповідач зобов'язався сплатити позивачу борг сумою 4 377 813,39 грн. (за виключенням суми, стягнутої за рішеннями судів) з відстроченням протягом січня 2012 року - грудня 2015 року щомісячними платежами сумою 91 204,45 грн. (додаток № 1 до Угоди).

Відповідно до п. 1 Угоди відповідач визнав та підтвердив заборгованість перед кредитором за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.01.1998 № 460106 сумою 5 126 099,95 грн. (з урахуванням оплат від 03.10.2011 згідно рішення Господарського суду м. Києва у справі № 42/114), в т.ч.:

- залишок основного боргу сумою 299 407,94 грн., що виник за період з 01.11.2006 по 01.01.2007 та є предметом розгляду судової справи № 6/166;

- залишок основного боргу сумою 61,060,90 грн., що виник за період з 01.10.2007 по 01.11.2007 та є предметом розгляду судової справи №33/15;

- залишок основного боргу сумою 145 092,05 грн., що виник за період з 01.11.2007 по 01.12.2007 та є предметом розгляду судової справи № 37/64;

- залишок основного боргу сумою 46 861,67 грн., що виник за період з 01.11.2008 по 01.12.2008 та є предметом розгляду судової справи № 41/481;

- залишок основного боргу сумою 195 864,00 грн., що виник за період з 01.11.2009 по 01.12.2009 та є предметом розгляду судової справи № 1/21 станом на 01.10.2011.

Відповідачем зазначено, що Господарським судом м. Києва розглянуто справи № 5011-19/10150-2012, № 910/12017/14, а сума позовних вимог по справі № 910/12017/14 також увійшла до суми боргу по справі № 41/481, яку позивач заявив до стягнення фактично вдруге.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Разом з тим, в ході вивчення матеріалів господарської справи № 910/12017/14 судом встановлено, що заборгованість, яка є предметом розгляду у даній справі, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 у справі № 910/12017/14 стягнута не була. З огляду на наведене, у суду вістуні підстави для припинення провадження у справі № 41/481.

Також судом розглянуто та відхилено подане позивачем у судовому засіданні 10.04.2017 клопотання про витребування документів з огляду на те, що витребувані документи не є необхідними для вирішення справи по суті.

Крім того, судом було розглянуто усне клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Відповідно до пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 23 березня 2012 року N 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи , судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що раніше подане відповідачем клопотання про призначення експертизи задоволенню не підлягає, оскільки потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування при вирішенні даного спору - у суду відсутня, а отже відсутні і підстави для призначення у справі судової експертизи.

Представник позивача у судовому засіданні 25.04.2017 надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав письмове клопотання про розстрочення виконання рішення суду рівними частинами на шість місяців.

Судом було розглянуто та задоволено зазначене клопотання відповідача з підстав, викладених в мотивувальній частині рішення суду.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.04.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.1998 року між Спільним підприємством Укр-Кан Пауер перейменоване в подальшому на Закрите акціонерне товариство Енергогенеруюча компанія Дартеплоцентраль (надалі - енергопостачальна організація, позивач), правонаступником прав та обов'язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Центр інформаційних технологій та Виробником ремонтно-експлуатаційного управління Кабінету Міністрів України, правонаступником якого є Державне підприємство Укржитлосервіс (надалі - покупець, відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 46106 (надалі - Договір), згідно умов п.п. 1.1., 1.2. якого енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води (надалі - товар або теплоносій, теплова енергія) у період з 01.01.1998 року по 31.12.1998 року в кількості 22246 Гкал, з максимально тепловим навантаженням 7,899 Гкал/год, в тому числі на потреби: опалення, гарячого водопостачання та вентиляції, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється за приладами обліку, що встановлений на межі балансової належності покупця та АК Київенерго , у відповідності до Тимчасових правил обліку відпускання і споживання теплової енергії . Встановлення приладів обліку теплової енергії підтверджується актом постановки на комерційний облік приладів обліку. Прилади обліку пломбуються в установленому порядку (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.9 договору облік поставленої теплової енергії виконується Покупцем з 25 числа попереднього місяця по 26 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в Енергопостачальну організацію не пізніше 27 числа звітного місяця з урахуванням вимог щодо порядку передачі Енергопостачальній організації даних про величину використаної теплової енергії, встановлених правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж.

У випадку встановлення приладів обліку не на межі балансової належності, до спожитої теплової енергії, що врахована приладами, додаються теплові втрати на ділянці від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку (п. 5.2 Договору).

Пунктом 6.1. договору встановлено, що тарифи на теплову енергію розраховуються по групах споживачів Енергопостачальною організацією , затверджуються у встановленому порядку і підлягають перегляду у випадках зміни розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії, а також в інших випадках, передбачених діючими нормативними документами.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що покупець щомісяця з 12 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця.

В пункті 6.5 даного договору зазначено, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

За умовами додаткової угоди № 1 про зміну і доповнення договору № 460106 від 01.01.1998 сторони погодили, що даний договір укладений на термін з 01 січня 1998 до 31 грудня 1998 і вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо покупець до 1 серпня поточного року узгодить з Енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що ним виконання умов договору поставлено відповідачу теплову енергію у листопаді 2008 року на суму 191 125,24 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем частково було погашено існуючу заборгованість, в зв'язку з чим його заборгованість за листопад 2008 року становить 46 861,67 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 46 861,67 грн, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460106 від 01.01.1998.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.4 договору встановлено, що покупець щомісяця з 12 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця.

В пункті 6.5 даного договору зазначено, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

З огляду на наведені пункти договору, суд приходить до висновку, що покупець зобов'язаний був здійснити оплату теплової енергії у строк до 28 числа поточного місяця.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 46 861,67 грн.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи клопотання боржника та його тяжке матеріальне становище, господарський суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача та можливість розстрочення виконання рішення у справі № 41/481 на 6 місяців рівними частинами.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Укржитлосервіс (місцезнаходження : 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 24-А, код ЄДРПОУ 32207896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Інфотехнологій (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 22, код ЄДРПОУ 32531966) 46 861 (сорок шість тисяч вісімсот шістдесят одну) грн. 67 коп. основного боргу, 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення суду наступним чином:

№ п/пМісяць, рікСума погашення заборгованості 1.До 25 травня 2017 року 7 908,05 грн. 2.До 25 червня 2017 року 7 908,05 грн. 3.До 25 липня 2017року 7 908,05 грн. 4.До 25 серпня 2017 року 7 908,05 грн. 5До 25 вересня 2017 року 7 908,05 грн. 6.До 25 жовтня 2017 року 7 908,04 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

28.04.2017

Суддя Спичак О.М.