Рішення

від 03.04.2017 по справі 911/370/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р. Справа № 911/370/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ

до Споживчого товариства КРОКУС

про стягнення 118160,92 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.03.2017 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (договір б/н від 19.09.2016 року).

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ до Споживчого товариства КРОКУС про стягнення 118160,92 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2017 року порушено провадження у справі № 911/370/17 та призначено до розгляду на 01.03.2017 року.

01.03.2017 року представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 01.03.2017 року відповідач не з'явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 08.02.2017 року не виконав. Розгляд справи відкладався до 22.03.2017 року.

В судовому засіданні 22.03.2017 року оголошувалсь перерва до 27.03.2017 року. В судовому засіданні 27.03.2017 року оголошувалась перерва до 03.04.2017 року.

В судовому засіданні 03.04.2017 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд

встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Товариством з обмеженою відповідальністю СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ (позивач) та Споживчим товариством КРОКУС (відповідач) було укладено Договір оренди № 08/15 від 01.06.2015 року (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Орендодавець (ТОВ СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ ) передав в строкове платне користування (оренду) Орендарю (СТ КРОКУС ) нежитлове приміщення - склад будівельних матеріалів, загальною площею 674,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Бровари вул. Богунська 22. Згідно акту прийому-передачі об'єкта оренди у відповідності до Договору, вказане приміщення було передано Орендарю 01.06.2015 року.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що строк Договору складає 12 місяців, тобто до 01.06.2016 року. В п. 3.2. Договору встановлено, що орендна плата складає 10000 грн. на місяць.

Згідно з п.8.4. Договору Орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від даного Договору через будь-які обставини, письмово попередивши Орендаря за 2 місяці. У разі відмови Орендодавця від Договору, Договір є розірваний з дати зазначеної в повідомленні або з моменту одержання ОСОБА_3 повідомлення Орендодавця про відмову від Договору, підписання угоди про розірвання не є обов'язковим.

Листом від 03.12.2015 року за вих. № 25/15 позивач на підставі п.8.4. Договору повідомив відповідача про відмову від Договору, зазначив, що останній вважається розірваним з 03.02.2016 року та просив звільнити орендоване приміщення.

Згідно з п. 2.3. Договору після закінчення або дострокового припинення строку оренди Орендар протягом 5-ти днів повертає Орендодавцеві Об'єкт оренди за ОСОБА_3 прийому-передачі. З моменту підписання ОСОБА_3 приймання-передачі (повернення) Об'єкту оренди припиняється нарахування Орендної плати та інших платежів.

Відповідно до п. 2.4. Договору у випадку, якщо Орендар ухиляється від підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди, Орендодавець направляє рекомендованим листом на адресу Орендаря акт приймання-передачі. Якщо протягом 15-ти днів з дня відправлення рекомендованого листа, на адресу Орендодавця не надійшла аргументована відповідь Орендаря стосовно не підписання акту приймання-передачі, акт вважається підписаним, а Об'єкт оренди переданий Орендодавцеві після спливу 20-ти днів з моменту відправлення акту прийому-передачі.

Позивач зазначає, що Договір припинив свою дію 03.02.2016 року, відповідно приміщення мало бути повернуто Орендодавцеві шляхом підписання ОСОБА_3 приймання-передачі протягом 5 днів, а в разі не підписання надісланого ОСОБА_3 приймання-передачі, такий ОСОБА_3 вважається підписаним зі спливом 20-денного строку, тобто 23.02.2016 року.

Однак, відповідачем не було звільнено приміщення у відповідності до вимог Договору та чинного законодавства.

Господарським судом міста Києва усправі № 910/1584/16 розглядався спір за первісним позовом Споживчого товариства КРОКУС до ТОВ СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ про визнання недійсним Договору оренди № 08/15 від 01.06.2015 року в частині п. 8.3. та п. 8.4., і у відповідній справі ТОВ СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ заявляло зустрічний позов до СТ КРОКУС про звільнення приміщення шляхом виселення.

Рішенням Господарського суду міста Києва усправі № 910/1584/16 від 22.03.2016 року було відмовлено в задоволенні первісного позову щодо визнання недійсними п. 8.3. та п. 8.4. Договору, задоволено зустрічний позов про зобов'язання СТ КРОКУС звільнити приміщення шляхом виселення, виходячи з того, що судом встановлено факт припинення (розірвання) Договору оренди від 08/15 від 01.06.2015 року, за яким СТ КРОКУС орендував спірні приміщення у ТОВ СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ , з 03.02.2016 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 року апеляційну скаргу Споживчого товариства Крокус залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2016 року у справі № 910/1584/16 залишено без змін.

Також, у справі Господарського суду Київської області № 911/554/16 розглядався спір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сонячний квартал до Споживчого товариства КРОКУС про стягнення 50824,94 грн. заборгованості з орендної плати за спірним Договором за січень, лютий та частково травень 2016 року, та штрафних санкцій.

Рішенням суду у справі № 911/554/16 від 23.05.2016 року задоволено вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за січень 2016 року та 23 дні лютого 2016 року. В частині стягнення орендної плати за травень 2016 року відмовлено виходячи з того, що згідно з рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/1584/16 встановлено факт припинення Договору з 03.02.2016 року та відсутність підстав для нарахування орендної плати після 23.02.2016 року.

Також, у справі № 911/554/16 заявлялись вимоги про стягнення неустойки, річних та інфляційних, які задоволені в частині простроченої заборгованості з орендної плати. При цьому, питання про неустойку в період користування приміщенням після припинення Договору, у відповідній судовій справі не розглядалось.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року рішення у справі № 911/554/16 від 23.05.2016 року змінено у зв'язку з перерахунком сум інфляційних та річних, в решті щодо основної заборгованості, рішення залишено без змін.

В силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), мають преюдиційне значення в даній справі та не підлягає доказуванню.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Також, позивач повідомив та надав суду докази, що 21.07.2016 року було відкрито виконавче провадження на виконання наказу, виданого Господарським судом міста Києва у справі № 910/1584/16 про зобов'язання СТ КРОКУС звільнити об'єкт оренди, а саме нежитлове приміщення, склад будівельних матеріалів, загальною площею 674,4 м.кв., що знаходиться за адресою: Київська обл. м. Бровари вул. Богунська 22, шляхом виселення СТ КРОКУС та повернути вказане приміщення ТОВ СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ .

20.09.2016 року були проведені виконавчі дії щодо примусового виселення СТ КРОКУС з вказаного вище приміщення. Цього ж числа було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із виселенням СТ КРОКУС з об'єкту оренди та повернення приміщення ТОВ СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ .

Таким чином, з моменту коли відповідач мав звільнити орендоване приміщення 23.02.2016 року (дата, з якої ОСОБА_3 приймання-передачі вважається підписаним) і до моменту фактичного його виселення 20.09.2016 року, відповідач безпідставно займав орендоване приміщення, тобто фактично користувався приміщенням після припинення Договору оренди.

У зв'язку з чим, позивач просить в позові стягнути з відповідача неустойку, яка передбачена ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у сумі 118 160, 92 грн. за період з 23.02.2016 року по 20.09.2016 року в розмірі подвійної орендної плати за період фактичного користування приміщенням після припинення Договору оренди.

Також, позивач зазначив, що після припинення Договору відповідачем було сплачено грошові кошти за фактичне використання приміщення за березень і квітень 2016 року в розмірі орендної плати, передбаченої Договором.

Крім того, для вирішення питання оплати за користування приміщенням, 30.11.2016 року відповідачу була направлена претензія за вих. № 54/16 від 29.11.2016 року з пропозицією добровільно сплатити грошові кошти у сумі 49080,46 грн. за місяці фактичного використання приміщення після закінчення Договору оренди. Однак, відповідна вимога залишена відповідачем без задоволення.

В ході розгляду спору відповідач проти позову заперечував, заявляв клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що Господарським судом Київської області розглядається справа № 911/3871/16 за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств до Товариства з обмеженою відповідальністю Сонячний квартал та Броварської районної спілки споживчих товариств про визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння об'єктів нерухомості, що розташовані за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Богунська 22, а саме: нежилого приміщення - бойня нова (загальна площа: 415,9 кв. м), нежилого приміщення - ангар (загальна площа: 538,0 кв. м), нежилого приміщення - склад будівельних матеріалів (загальна площа: 674,4 кв.м), нежилого приміщення - бокси АТП (загальна площа: 1038,3 кв.м).

09.03.2017 року Споживчим товариством Крокус подано заяву про вступ у справу як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в якій заявник звертається з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сонячний квартал , Броварської районної спілки споживчих товариств, Київської обласної спілки споживчих товариств та Споживчого товариства Транзит-2008 про визнання права власності на 75 % частки в майні за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Богунська 22, а саме: нежиле приміщення - ангар загальною площею 538 кв. м. та нежиле приміщення - склад будівельних матеріалів загальною площею 674,4 кв. м.

10.03.2017 року ухвалою Господарського суду Київської області вказану позовну заяву прийнято до розгляду спільно з первісним позовом у справі № 911/3871/16 та Споживче товариство Крокус залучено до участі в справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

При цьому, відповідач стверджує, що укладаючи Договір оренди позивач навмисно ввів відповідача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, тобто щодо права власності позивача на передане в оренду майно, що ставиться під сумнів у справі № 911/3871/16. Тобто результат розгляду спору у справі № 911/3871/16 впливає на на збирання та оцінку доказів у даній справі.

Вдповідне клопотання було відхилено судом, оскільки наведені в ньому обставини стосуються питання щодо изнання недійсним Договору оренди, яке у даній справі не заявлено до розгляду шляхом подання зустрічного позову. Предметом розгляду є вимога про стягнення неустойки за користування приміщеннм після припинення дії Договору, правомірність якого не спростована в установленому чинним законодавством порядку.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо інше не встановлено судом. Таким чином, до визнання недійсним Договору оренди в судовому порядку, такий Договір є чинним, породжує відповідні права, обов'язки та правові наслідки його невиконання.

В разі встановлення у справі № 911/3871/16 факту наявності у відповідача права власності на 75 % частки в спірному майні, в залежності від обставин та періоду набуття такого права, відповідні обставини можуть бути підставою для визнання недійсним Договору оренди чи нововиявленими для даної справи щодо дійсних підстав користування відповідачем приміщенням у наведений в позові перод.

Також, не підлягають дослідженню в матеріалах даної справи обставини щодо набуття права власності на майно особою, у якої позивач придбав спірне приміщення - СТ ЛЕЛЕКА , зокрема, встановлені у справі Господарського суду Запорізької області № 5009/4223/12, оскільки відповідні обставини стосуються інших осіб і безпосередньо не впливають на обсяг прав відповідача щодо спірного майна.

Крім того, оскільки ТОВ Сонячний квартал не є стороною у справі Господарського суду Запорізької області № 5009/4223/12, факти встановлені цим рішенням жодним чином не стосуються правовідносин між ТОВ Сонячний квартал та СТ Крокус і не можуть вважатися преюдиціальними для даної справи.

В той же час, ТОВ Сонячний квартал набув право власності на об'єкт, який передавав в оренду відповідачу, на підставі договору купівлі продажу, який не оспорений і не визнаний недійсним.

На момент укладення Договору оренди і на момент розгляду спору ТОВ Сонячний квартал є власником майна, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № запису про право власності 1228997, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1.

Крім того, факт укладення Договору оренди, його розірвання та моменту, з якого Договір є розірваним та майно підлягає поверненню, встановлено в рішенні суду у справі № 910/1584/16, що також досліджувалось у справі № 910/554/16, в якій встановлено, що підстави для нарахування орендної плати за Договором існували до 23.02.2016 року (включно), далі відповідач продовжував користуватись приміщенням після припинення договірних орендних відносин.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з нормою ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно п. 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України виникає на підставі закону, як і інші види неустойки по своїй правовій природі має триваючий характер і обчислюється за кожен день прострочення.

В обґрунтування розрахунку позову позивач зазначив, що розмір орендної плати згідно з п 3.2. Договору встановлено в розмірі 10 000 грн. на місяць. За період з 23.02.2016 року по 29.02.2016 року (відповідну частину місяця) орендна плата складає 2 413,79 грн., потім за період з 01.03.2016 року по 31.08.2016 року орендна плата складає по 10 000 грн. в місяць і з 01.09.2016 року по 20.09.2016 року (відповідну частину місяця) орендна плата складає складає 6 666, 67 грн. Таким чином, всього за період з 23.02.2016 року по 20.09.2016 року орнедна плата складає 69 080,46 грн.

Відповідно розмір передбаченої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойки в розмірі подвійної орендної плати за відповідний період складає 13860,92 грн. Враховуючи, що відповідачем було сплачено на розрахунковий рахунок позивача 05.04.2016 року, 27.04.2016 року, 28.04.2016 року 20 000 грн., позивач вирахував відповідну суму з загальної суми подвійної орендної плати (138160,92 грн. - 20000 грн.) і просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 118 160,92 грн.

З огляду на викладені обставини справи, беручи до уваги судові рішення у справах № 910/1584/16 та № 910/554/16, якими встановлено факт укладання Договору оренди № 08/15 від 01.06.2015 року, факт його розірвання та дату повернення орендованого майна з оренди, відповідач своєчасно не виконав обов'язку щодо повернення речі і продовжував користуватись приміщенням, що згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України є підставою вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Однак, позивач нарахував відповідну неустойку за період з 23.02.2016 року по 20.09.2016 року, зокрема, за сім днів лютого 2016 року. Однак, під час розгляду у справі № 911/554/16 спору про стягнення заборгованості з орендної плати, судом було задоволено позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за 23 дні лютого 2016 року. Таким чином, 23.02.2016 року включено як до розрахунку заборгованості з орендної плати, яка стягнута за рішенням у справі № 911/554/16, так і включено позивачем до періоду користування майном після припинення Договору оренди.

Таким чином, з завленого у позові періоду нарахування неустойки підлягає виключенню один день лютого 2016 року (23.02.2016 року) і за лютий 2016 року в розрахунок позову входить орендна плата за 6 днів з 24.02.2016 року по 29.02.2016 року, що складає 2068,96 грн., а не 2413,79 грн., як зазначає позивач.

Також, оскільки приміщення вважається фактично повернутим позивачу 20.09.2016 року, день фактичного виконання зобов'язання не включається в період нарахування неустойки. У зв'язку з чим, також з розрахунку підлягає виключенню 20.09.2016 року і за вересень 2016 року в розрахунок позову входить орендна плата за 19 днів з 01.09.2016 року по 19.09.2016 року, що складає 6333,33 грн., а не 6666,67 грн., як зазначає позивач.

Таким чином, за розрахунком суду розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача складає 116804,58 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, в частині вимоги про стягнення 116804,58 грн. неустойки, тому підлягають частковому задоволенню в сумі 116804,58 грн. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути зі Споживчого товариства КРОКУС (07400 м. Бровари вул. Богунська, 22, код 31463382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ (04112 м. Київ вул. Трекова 12, код 38690374) 116804,58 грн. неустойки та 1 752,07 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.04.2017 р.

Суддя Т.П. Карпечкін