Постанова

від 14.06.2017 по справі 911/370/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р. Справа№ 911/370/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Онищенко В.Г. - за довіреністю;

від відповідача: Щиголь В.В. - за договором;

розглянувши апеляційну скаргу Споживчого товариства "КРОКУС" на рішення господарського суду Київської області від 03.04.2017 (дата підписання 18.04.2017)

у справі № 911/370/17 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ"

до Споживчого товариства "КРОКУС"

про стягнення 118160,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 03.04.2017 у справі № 911/370/17 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто зі Споживчого товариства "КРОКУС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ" 116 804,58 грн. неустойки та 1 752,07 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Споживче товариство "КРОКУС" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 03.04.2017 у справі № 911/370/17 та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Також скаржник просить суд поновити пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, судом неправильно та неповно дослідженні докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, також судом не вірно застосовано норми як матеріального, так і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Хрипуна О.О., Чорної Л.В. поновлено Споживчому товариству "КРОКУС" строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу Споживчого товариства "КРОКУС" на рішення господарського суду Київської області від 03.04.2017 у справі № 911/370/17 до провадження, розгляд справи призначено на 14.06.2017.

08.06.2017 через канцелярію суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 14.06.2017 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ" та Споживчим товариством "КРОКУС" був укладений Договір оренди № 08/15 (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору ТОВ "СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ" (Орендодавець) передав в строкове платне користування (оренду) СТ "КРОКУС" (Орендарю) нежитлове приміщення - склад будівельних матеріалів, загальною площею 674,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Бровари вул. Богунська 22. Згідно акту прийому-передачі об'єкта оренди у відповідності до Договору, вказане приміщення було передано Орендарю 01.06.2015.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що строк Договору складає 12 місяців, тобто до 01.06.2016.

В п. 3.2. Договору встановлено, що орендна плата складає 10 000 грн. на місяць.

Згідно з п.8.4. Договору Орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від даного Договору через будь-які обставини, письмово попередивши Орендаря за 2 місяці. У разі відмови Орендодавця від Договору, Договір є розірваний з дати зазначеної в повідомленні або з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від Договору, підписання угоди про розірвання не є обов'язковим.

Листом від 03.12.2015 за № 25/15 позивач на підставі п.8.4. Договору повідомив відповідача про відмову від Договору, зазначив, що останній вважається розірваним з 03.02.2016 та просив звільнити орендоване приміщення.

Згідно з п. 2.3. Договору після закінчення або дострокового припинення строку оренди Орендар протягом 5-ти днів повертає Орендодавцеві Об'єкт оренди за Актом прийому-передачі. З моменту підписання Акту приймання-передачі (повернення) Об'єкту оренди припиняється нарахування Орендної плати та інших платежів.

Відповідно до п. 2.4. Договору у випадку, якщо Орендар ухиляється від підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди, Орендодавець направляє рекомендованим листом на адресу Орендаря акт приймання-передачі. Якщо протягом 15-ти днів з дня відправлення рекомендованого листа, на адресу Орендодавця не надійшла аргументована відповідь Орендаря стосовно не підписання акту приймання-передачі, акт вважається підписаним, а Об'єкт оренди переданий Орендодавцеві після спливу 20-ти днів з моменту відправлення акту прийому-передачі.

Позивач зазначає, що Договір припинив свою дію 03.02.2016 року, відповідно приміщення мало бути повернуто Орендодавцеві шляхом підписання Акту приймання-передачі протягом 5 днів, а в разі не підписання надісланого Орендареві Акту приймання-передачі, такий Акт вважається підписаним зі спливом 20-денного строку, тобто 23.02.2016.

Однак, відповідачем не було звільнено приміщення у відповідності до вимог Договору та чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що господарським судом міста Києва у справі № 910/1584/16 розглядався спір за первісним позовом Споживчого товариства "КРОКУС" до ТОВ "СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ" про визнання недійсним Договору оренди № 08/15 від 01.06.2015 в частині п. 8.3. та п. 8.4., і у відповідній справі ТОВ "СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ" заявляло зустрічний позов до СТ "КРОКУС" про звільнення приміщення шляхом виселення.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/1584/16 від 22.03.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016, було відмовлено в задоволенні первісного позову щодо визнання недійсними п. 8.3. та п. 8.4. Договору, задоволено зустрічний позов про зобов'язання СТ "КРОКУС" звільнити приміщення шляхом виселення. У вказаному рішенні судом встановлено факт припинення (розірвання) Договору оренди від 08/15 від 01.06.2015, за яким СТ "КРОКУС" орендував спірні приміщення у ТОВ "СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ", з 03.02.2016.

Також, господарським судом Київської області у справі № 911/554/16 розглядався спір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал" до Споживчого товариства "КРОКУС" про стягнення 50824,94 грн. заборгованості з орендної плати за Договором за січень, лютий та частково травень 2016, з урахуванням штрафних санкцій.

Рішенням від 23.05.2016 у справі № 911/554/16 задоволено вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за січень 2016 та 23 дні лютого 2016. В частині стягнення орендної плати за травень 2016 відмовлено виходячи з того, що згідно з рішенням господарського суду міста Києва у справі №910/1584/16 встановлено факт припинення Договору з 03.02.2016 та відсутність підстав для нарахування орендної плати після 23.02.2016.

Також, у справі № 911/554/16 заявлялись вимоги про стягнення неустойки, річних та інфляційних, які задоволені в частині простроченої заборгованості з орендної плати. При цьому, питання про неустойку в період користування приміщенням після припинення Договору, у відповідній судовій справі не розглядалось.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 рішення у справі № 911/554/16 від 23.05.2016 змінено у зв'язку з перерахунком сум інфляційних та річних, в решті щодо основної заборгованості, рішення залишено без змін.

В силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2016 було відкрито виконавче провадження на виконання наказу, виданого господарським судом міста Києва у справі № 910/1584/16 про зобов'язання СТ "КРОКУС" звільнити об'єкт оренди, а саме нежитлове приміщення, склад будівельних матеріалів, загальною площею 674,4 м.кв., що знаходиться за адресою: Київська обл. м. Бровари вул. Богунська 22, шляхом виселення СТ "КРОКУС" та повернути вказане приміщення ТОВ "СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ".

20.09.2016 були проведені виконавчі дії щодо примусового виселення СТ "КРОКУС з вказаного вище приміщення. Цього ж числа було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із виселенням СТ "КРОКУС" з об'єкту оренди та повернення приміщення ТОВ "СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ".

Таким чином, з моменту коли відповідач мав звільнити орендоване приміщення 23.02.2016 (дата, з якої Акт приймання-передачі вважається підписаним) і до моменту фактичного його виселення 20.09.2016, відповідач безпідставно займав орендоване приміщення, тобто фактично користувався приміщенням після припинення договору оренди.

У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача неустойку, яка передбачена ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у сумі 118 160, 92 грн. за період з 23.02.2016 по 20.09.2016 в розмірі подвійної орендної плати за період фактичного користування приміщенням після припинення Договору оренди.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з нормою ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно п. 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Як зазначено вище, у справі № 910/1584/16 та у справі № 910/554/16 встановлено обставини припинення Договору оренди від 08/15 від 01.06.2015, за яким СТ "КРОКУС" орендував спірні приміщення у ТОВ "СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ", з 03.02.2016 та що підстави для нарахування орендної плати за Договором існували до 23.02.2016 року (включно), далі відповідач продовжував користуватись приміщенням після припинення договірних орендних відносин.

В обґрунтування розрахунку позову позивач зазначив, що розмір орендної плати згідно з п 3.2. Договору встановлено в розмірі 10 000 грн. на місяць. За період з 23.02.2016 року по 29.02.2016 року (відповідну частину місяця) орендна плата складає 2 413,79 грн., потім за період з 01.03.2016 року по 31.08.2016 року орендна плата складає по 10 000 грн. в місяць і з 01.09.2016 року по 20.09.2016 року (відповідну частину місяця) орендна плата складає 6 666, 67 грн.

Згідно розрахунку позивача за період з 23.02.2016 по 20.09.2016 орендна плата складає 69 080,46 грн.

Відповідно розмір передбаченої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойки в розмірі подвійної орендної плати за відповідний період складає 138 160,92 грн. Враховуючи, що відповідачем було сплачено на розрахунковий рахунок позивача 05.04.2016, 27.04.2016, 28.04.2016 20 000 грн., позивач вирахував відповідну суму з загальної суми подвійної орендної плати (138160,92 грн. - 20 000 грн.) і просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 118 160,92 грн.

З огляду на викладені обставини справи, беручи до уваги судові рішення у справах № 910/1584/16 та № 910/554/16, якими встановлено обставини укладання Договору оренди № 08/15 від 01.06.2015 року, факт його розірвання, а також дату повернення орендованого майна з оренди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач своєчасно не виконав обов'язку щодо повернення речі і продовжував користуватись приміщенням, що згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України є підставою вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

При цьому, перевіривши розрахунок позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з заявленого у позові періоду нарахування неустойки підлягає виключенню один день лютого 2016 (23.02.2016) оскільки під час розгляду у справі № 911/554/16 спору про стягнення заборгованості з орендної плати, судом було задоволено позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за 23 дні лютого 2016. Таким чином, 23.02.2016 включено як до розрахунку заборгованості з орендної плати, яка стягнута за рішенням у справі № 911/554/16, так і включено позивачем до періоду користування майном після припинення договору оренди.

Таким чином, в розрахунок позову входить орендна плата за 6 днів з 24.02.2016 по 29.02.2016, що складає 2068,96 грн., а не 2413,79 грн., як зазначає позивач.

Також, оскільки приміщення вважається фактично повернутим позивачу 20.09.2016, суд першої інстанції вірно виключив один день 20.09.2016 з розрахунку періоду нарахування неустойки, оскільки день фактичного виконання зобов'язання не включається в період нарахування неустойки.

Таким чином, в розрахунок неустойки входить орендна плата за 19 днів з 01.09.2016 по 19.09.2016, що складає 6333,33 грн., а не 6 666,67 грн., як зазначає позивач.

З огляду на зазначене, розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача складає 116 804,58 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 116 804,58 грн. В решті заявленої неустойки позов задоволенню не підлягає.

Щодо доводів скаржника про незастосування судом приписів ст. 614 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою ст. 785 ЦК України необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів того, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання з повернення майна наймодавцю після припинення договірних орендних відносин.

Відтак, відповідачем не доведено відсутність своєї вини у невиконанні зобов'язання з повернення майна наймодавцю.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 03.04.2017 відповідає вимогам законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається. Апеляційна скарга Споживчого товариства "КРОКУС" є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Споживчого товариства "КРОКУС" на рішення господарського суду Київської області від 03.04.2017 у справі № 911/370/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 03.04.2017 у справі № 911/370/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/370/17 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді О.О. Хрипун

Л.В. Чорна