Постанова

від 29.08.2017 по справі 911/370/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року Справа № 911/370/17 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І., суддів:Кондратової І.Д., Селіваненка В.П., за участю представників сторін позивача - Василенко А.В.; відповідача - Щиголь В.В.; розглянувши касаційну скаргу Споживчого товариства "Крокус" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та на рішенняГосподарського суду Київської області від 03.04.2017 у справі№ 911/370/17 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал" доСпоживчого товариства "Крокус" простягнення 118 160, 92 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал" (далі - ТОВ "Сонячний квартал") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Споживчого товариства "Крокус" про стягнення неустойки в розмірі 118 160, 92 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2017 порушено провадження у справі № 911/370/17 за позовом ТОВ "Сонячний квартал" до Споживчого товариства "Крокус" про стягнення 118 160, 92 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області (суддя Карпечкін Т.П.) від 03.04.2017 позовні вимоги задоволено частково, суд стягнув із Споживчого товариства "Крокус" на користь ТОВ "Сонячний квартал" 116 804, 58 грн неустойки, в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Хрипун О.О., Чорна Л.В.) від 14.06.2017 рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2017 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та рішенням Господарського суду Київської області від 03.04.2017, Споживче товариство "Крокус" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме ст. 614, ч. 1 ст. 785, ч. 2 ст. 795 ЦК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.08.2017 касаційну скаргу Споживчого товариства "Крокус" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.08.2017. Цією ж ухвалою зупинено виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2017, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017, до закінчення його перегляду в порядку касації.

На адресу суду 16.08.2017 від Споживчого товариства "Крокус" надійшли письмові пояснення, до яких додано постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 у справі № 911/3871/16.

Від ТОВ "Сонячний квартал" на адресу суду 22.08.2017 надійшов відзив на касаційну скаргу Споживчого товариства "Крокус", в якому товариство просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ТОВ "Сонячний квартал" (орендодавець) та Споживчим товариством "Крокус" (орендар) 01.06.2015 був укладений договір оренди № 08/15, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати в строкове платне користування (оренду) орендарю нежитлове приміщення - склад будівельних матеріалів, загальною площею 674,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Бровари вул. Богунська, 22.

Згідно з актом прийому-передачі об'єкта оренди вказане приміщення було передано Споживчому товариству "Крокус" 01.06.2015.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/1584/16 від 22.03.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016, було відмовлено в задоволенні первісного позову Споживчого товариства "Крокус" до ТОВ "Сонячний квартал" про визнання недійсними пунктів договору, задоволено зустрічний позов про зобов'язання Споживче товариство "Крокус" звільнити приміщення шляхом виселення.

У згаданому рішенні судом встановлено факт припинення (розірвання) договору оренди № 08/15 від 01.06.2015 з 03.02.2016.

Також Господарським судом Київської області у справі № 911/554/16 розглядався спір за позовом ТОВ "Сонячний квартал" до Споживчого товариства "Крокус" про стягнення 50 824, 94 грн заборгованості з орендної плати за договором за січень, лютий та частково травень 2016, з урахуванням штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.05.2016 у справі № 911/554/16 задоволено вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за січень 2016 та 23 дні лютого 2016. В частині стягнення орендної плати за травень 2016 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 рішення у справі № 911/554/16 від 23.05.2016 змінено у зв'язку з перерахунком сум інфляційних та річних, в решті щодо основної заборгованості, рішення залишено без змін.

Господарськими судами також встановлено, що 21.07.2016 було відкрито виконавче провадження на виконання наказу, виданого Господарським судом міста Києва у справі № 910/1584/16 про зобов'язання Споживче товариство "Крокус" звільнити об'єкт оренди, а саме нежитлове приміщення, склад будівельних матеріалів, загальною площею 674,4 м.кв., що знаходиться за адресою: Київська обл. м. Бровари вул. Богунська 22, шляхом виселення Споживчого товариства "Крокус" та зобов'язання повернути вказане приміщення ТОВ "Сонячний квартал".

Виконавчі дії щодо примусового виселення Споживчого товариства "Крокус" із спірного приміщення були проведені 20.09.2016. В цей же день було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із виселенням Споживчого товариства "Крокус" з об'єкту оренди та повернення приміщення ТОВ "Сонячний квартал".

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Сонячний квартал" до Споживчого товариства "Крокус" про стягнення неустойки в розмірі 118 160, 92 грн за період з моменту коли Споживче товариство "Крокус" мало звільнити орендоване приміщення 23.02.2016 (дата, з якої акт приймання-передачі вважається підписаним) і до моменту фактичного його виселення 20.09.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У п. 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, що застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

У розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 2.3. договору після закінчення або дострокового припинення строку оренди орендар протягом 5-ти днів повертає орендодавцеві об'єкт оренди за актом прийому-передачі. З моменту підписання акту приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди припиняється нарахування орендної плати та інших платежів.

Відповідно до п. 2.4. договору у випадку, якщо орендар ухиляється від підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди, орендодавець направляє рекомендованим листом на адресу орендаря акт приймання-передачі. Якщо протягом 15-ти днів з дня відправлення рекомендованого листа, на адресу орендодавця не надійшла аргументована відповідь орендаря стосовно не підписання акту приймання-передачі, акт вважається підписаним, а об'єкт оренди переданий орендодавцеві після спливу 20-ти днів з моменту відправлення акту прийому-передачі.

З врахуванням фактичних обставин справи, встановлених при розгляді справи № 911/554/16, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки договір припинив свою дію 03.02.2016, відповідно приміщення мало бути повернуто орендодавцеві шляхом підписання акту приймання-передачі протягом 5 днів, а в разі не підписання надісланого орендареві акту приймання-передачі, такий акт вважається підписаним зі спливом 20-денного строку, тобто 23.02.2016.

Перевіривши розрахунок неустойки, здійснений ТОВ "Сонячний квартал", судами попередніх інстанцій встановлено, що розмір орендної плати згідно з п 3.2. договору встановлено в розмірі 10 000 грн на місяць. За період з 23.02.2016 по 29.02.2016 (відповідну частину місяця) позивачем визначено, що орендна плата складає 2 413, 79 грн, за період з 01.03.2016 по 31.08.2016 орендна плата складає по 10 000 грн в місяць і з 01.09.2016 по 20.09.2016 (відповідну частину місяця) орендна плата складає 6 666, 67 грн.

Таким чином, згідно з розрахунком позивача за період з 23.02.2016 по 20.09.2016 орендна плата складає 69 080,46 грн. Відповідно розмір передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойки в розмірі подвійної орендної плати за відповідний період складає 138 160, 92 грн. Враховуючи, що відповідачем було сплачено на розрахунковий рахунок позивача 05.04.2016, 27.04.2016, 28.04.2016 20 000 грн, позивач вирахував відповідну суму з загальної суми подвійної орендної плати (138 160, 92 грн - 20 000 грн) і просив стягнути з відповідача неустойку в розмірі 118 160, 92 грн.

Разом з тим, господарські суди дійшли висновку, що із заявленого у позові періоду нарахування неустойки підлягає виключенню один день лютого 2016 (23.02.2016) оскільки під час розгляду у справі № 911/554/16 спору про стягнення заборгованості з орендної плати, судом було задоволено позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за 23 дні лютого 2016. Таким чином, 23.02.2016 включено як до розрахунку заборгованості з орендної плати, яка стягнута за рішенням у справі № 911/554/16, так і включено позивачем до періоду користування майном після припинення договору оренди.

Отже, в розрахунок позову входить орендна плата за 6 днів з 24.02.2016 по 29.02.2016, що складає 2 068, 96 грн, а не 2 413, 79 грн, як зазначив позивач.

Також, оскільки приміщення вважається фактично повернутим позивачу 20.09.2016, суди дійшли висновку про виключення одного дня 20.09.2016 з розрахунку періоду нарахування неустойки, оскільки день фактичного виконання зобов'язання не включається в період нарахування неустойки.

Отже, в розрахунок неустойки входить орендна плата за 19 днів з 01.09.2016 по 19.09.2016, що складає 6 333, 33 грн, а не 6 666, 67 грн, як зазначив позивач.

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача складає 116 804, 58 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволено частково.

Оскільки, як встановлено господарськими судами, Споживче товариство "Крокус" своєчасно не виконало свого обов'язку щодо повернення речі і продовжувало користуватись приміщенням, то колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України це є підставою для застосування до наймача такої самостійної майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин як сплата неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Споживчого товариства "Крокус", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно із ст. 121 1 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.

Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала.

У абз. 4 п. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 зазначено, що за змістом ч. 3 ст. 121 1 ГПК України питання про поновлення виконання судового рішення має вирішуватися судом касаційної інстанції під час прийняття постанови за результатами перегляду справи в касаційному порядку. В залежності від конкретних обставин справи відповідне питання може бути вирішено після перегляду оскаржуваного судового рішення, про що виноситься ухвала.

У зв'язку із закінченням перегляду оскаржуваного рішення місцевого господарського суду в порядку касації, виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2017, яке було зупинено ухвалою Вищого господарського суду України від 09.08.2017, підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 121 1 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Споживчого товариства "Крокус" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2017 у справі № 911/370/17 - без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2017 у справі № 911/370/17

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Кондратова І.Д.

Селіваненко В.П.