Ухвала

від 26.04.2017 по справі 914/468/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.04.2017 р. Справа № 914/468/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

За позовом : Приватного науково-виробничого підприємства ЛВ Маркет , м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства Смачненька , смт.Івано-Франкове Яворівського району Львівської області

про: стягнення заборгованості. Ціна позову 33091,25 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд роз'яснив представнику позивача. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію від сторін не надходило.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного науково-виробничого підприємства ЛВ Маркет , м.Львів до відповідача: Приватного підприємства Смачненька , смт.Івано-Франкове Яворівського району Львівської області про: стягнення заборгованості. Ціна позову: 33091,25 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2017р. за даним позовом порушено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.03.2017р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

Ухвалою суду від 29.03.2017р. розгляд справи відкладено на 26.04.2017р.

26.04.2017р. за вх. №15340/17 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначив, що у прохальній частині позовної заяви була допущена описка, а саме невірно зазначено суму інфляційних втрат в сумі 2276,937 грн., в той час, як вірною є сума у розмірі 2249,27 грн. Крім того, зазначено, що вірний розрахунок інфляційних втрат наведено у додатку №1 до позовної заяви, а також враховано в ціні позову, вказаній у позовній заяві. Відтак, у прохальній частині позовної заяви позивач про сить суд стягнути з відповідача 13657 грн. основного боргу, 2249,27 грн. інфляційних втрат, 796,57 грн. 3% річних, 16388,40 грн. штрафу, який суд прийняв та приєднав до матеріалів справи.

26.04.2017р. за вх. №1847/17 сторони подали клопотання про затвердження мирової угоди та мирову угоду від 25.04.2017р.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 26.04.2017р. забезпечив.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 26.04.2017р. не забезпечив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.03.2017р. не виконав.

Розглянувши клопотання сторін про затвердження мирової угоди та надану мирову угоду, заслухавши пояснення представника позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою припиняють спір, тобто, відмовившись від судового захисту ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжнотей на погоджених умовах.

Однак, виходячи з умов поданої мирової угоди суд не приходить до висновку, що умови угоди викладені чітко, а навпаки - двозначно, що у майбутньому не виключає виникнення між сторонами спору з приводу змісту мирової угоди під час її виконання.

Так, у п.3 мирової угоди зазначено, що за умови належного виконання відповідачем зобов'язань в п.2 мирової угоди, позивач відмовиться від окремих позовних вимог, тобто має місце двозначна, нечітка позиція стосовно позовних вимог, які позивачем заявлені у справі.

До того ж, затвердження мирової угоди є підставою для припинення провадження згідно п.7 ч.1 ст.80 ГПК України і повторне звернення до суду з такими позовними вимогами процесуальним законом заборонено.

Слід також зазначити, що відмова від позову (в повному обсязі чи в частині) повинна бути безумовною, тобто сторона не має права ставити свою процесуальну дію в залежність від будь-яких обставин чи дій іншої сторони. Волевиявлення позивача на відмову від позову реалізуєоться шляхом поданян до суду відповідної письмової заяви (ч.1 ст.78 ГПК України).

Враховуючи наведене, дослідивши умови, викладені сторонами у мировій угоді, судом вбачається, що сторонами викладено двозначно (альтернативно) умови мирової угоди, де зокрема зазначено, що за умови належного виконання відповідачем зобов'язань позивач відмовитися від окремих позовних вимог, а саме від стягнення суми штрафу, що є порушенням вимог ст.78 ГПК України щодо вимог до змісту мирової угоди, яку сторони подають на затвердження до суду, а також порушенням вимог щодо форми заяви, якою позивач відмовляється від позову (повністю чи в частині). Відтак суд прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання сторін про затвердження мирової угоди слід відмовити.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні подав клопотання (в подальшому зареєстроване в канцелярії суду за вх.№1884/17 від 26.04.2017р.) про продовження строку розгляду справи на 15 днів у відповідності до вимог ст.69 ГПК України.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання про продовження строку розгляду справи (вх.№1884/17 від 26.04.2017р.), суд прийшов до висновку його задоволити.

Керуючись ст.ст.69, 77, 86 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Продовжити строк розгляду справи з 10.05.2017р.

2. Розгляд справи відкласти на : 17.05.17 р. о 10:00год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: вул.Личаківська, 128, 2-й поверх, зал № 9.

3.Сторонам - у зв'язку із функціонуванням автоматизованої системи документообігу у господарському суді, з метою належної реєстрації та своєчасного передання таких матеріалів до судді, кореспонденцію до суду подати за три дні до судового засідання, з реєстрацією у канцелярії суду (1-й поверх).

4. В задоволенні клопотання

Зобов'язати Позивача і Відповідача в порядку та строки, встановлені в п.3 даної ухвали :

4.1 . надати докази сплати відповідачем основного боргу (банківські документи); при наявності надати докази сплати сум інфляційних втрат, 3% річних та штрафу. Дані документи подати до 12.05.2017р.;

4.2. явка повноважних представників в судове засідання обов»язкова .

5.Сторонам - наведений у цій ухвалі перелік доказів , що витребовуються від сторін, не є вичерпним. При цьому , сторони не обмежені в наданні додаткових доказів якими обґрунтовуються позовні вимоги або заперечення на позов.

Суд звертає увагу сторін , що відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними та допустимими доказами ті обставини, на які покликається в обґрунтування заявлених вимог чи заперечень на позов.

Суддя Кітаєва С.Б.