Ухвала

від 25.04.2017 по справі 382/2181/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/2181/15-ц Головуючий у І інстанції Карпович В. Д. Провадження № 22-ц/780/2061/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 38 25.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

25 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Олійника В.І.,

суддів Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Спеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 27 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, які зменшив в ході розгляду справи та обґрунтовував тим, що 27 січня 2015 року помер ОСОБА_5, який під час життя склав заповіт на його (позивача) ім'я.

Вважав, що він відповідно до ст.1223 ЦК України є спадкоємцем ОСОБА_5 за заповітом.

Відповідачка ОСОБА_4І проживала із ОСОБА_5 однією сім'єю від 2005 року до дня його смерті, що встановлено рішенням Яготинського районного суду Київської області від 26 лютого 2015 року.

В передбачений законодавством термін він та відповідачка звернулися до приватного нотаріуса Яготинського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №0013092 від 30.03.2015 року.

Частина спадкового майна, що належала померлому між ним та відповідачкою по справі, успадкована відповідно до ухвали Яготинського районного суду Київської області від 10 вересня 2015 року.

Проте з'ясувалося, що після смерті ОСОБА_5 також залишилася спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та земельна ділянка (пай) (кадастровий номер 3225584200:01:001:0173), розміром 3,19 га, яка розташована на території Ничипорівської сільської ради Яготинського району Київської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25 лютого 2002 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (колишній дружині та сину ОСОБА_8 ОСОБА_9Б.)

04 листопада 2002 року ОСОБА_6 померла.

Після її смерті залишилася спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 квартира №510 в місті Києві.

Єдиним спадкоємцем першої черги відповідно до ст.529 ЦК України (в редакції 1963 року) є її син - ОСОБА_7, так як ОСОБА_5 на час смерті ОСОБА_6 був з нею розлучений.

У передбачений законодавством термін до Державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 не звернувся.

В той же час ОСОБА_7 фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, так як проживав та був зареєстрований на момент смерті разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 і розпорядився та користувався речами померлої матері, що підтверджується довідкою від 18.06.2014 року.

У зв'язку з наведеним позивач вважав, що ОСОБА_7 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6 шляхом вступу та управління спадковим майном.

02 травня 2014 року ОСОБА_7 помер.

Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті якого відповідно до ст.1261 ЦК України є батько спадкодавця - ОСОБА_5

В передбачений ст.1270 ЦК України термін із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори ОСОБА_5 звернутися не встиг, але він прийняв спадщину після смерті свого сина ОСОБА_7 в порядку ст.1268 ЦК України, що встановлено рішенням Яготинського районного суду Київської області від 07.04.2015 року.

Враховуючи, що розпорядженням померлого на випадок його смерті був заповіт на його користь, то вважав, що він є єдиним спадкоємцем вищевказаного майна ОСОБА_5

У зв'язку з розбіжностями в його та відповідачки поглядах на сформовану ситуацію позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив встановити, що ОСОБА_7, померлий 02 травня 2014 року, фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6, померлої 04 листопада 2002 року, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Просив визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири №510, що розташована по вулиці Сабурова, 5 в місті Києві.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 27 листопада 2015 року позов задоволено.

Встановлено, що ОСОБА_7, який помер 02 травня 2014 року, фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6, яка померла 04 листопада 2002 року, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири №510, що розташована по вулиці Сабурова, 5 в місті Києві.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частину квартири №510, що розташована по вулиці Сабурова, 5 в місті Києві .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, інтереси та свободи інших осіб.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За змістом ч.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

В силу ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Встановлено, що згідно технічного паспорту від 17 жовтня 2014 року вбачається вартість квартири №510, що розташована по вулиці Сабурова, 5 в місті Києві, яка становить 95631 грн., відповідно вартість 1/2 частини квартири становить 47815 грн. 50 коп.

Відповідно до ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" №4 від 24 червня 1983 року "передбачений ст.549 ЦК шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку".

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 27 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.І. Олійник

Судді: Л.А. Волохов

ОСОБА_10