Ухвала

від 20.04.2017 по справі 369/8773/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/8773/16-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д. Провадження № 22-ц/780/1803/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1. Категорія 4 20.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

20 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Приходька К.П., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області про забезпечення позову від 28 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя , -

встановила:

У вересні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя.

28.09.2016 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити його шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2; житловий будинок № 29, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, смт. Чабани, вул. Приозерна; земельну ділянку кадастровий номер 3222457400:04:003:0310, площею 0,1190 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани; автомобіль НОМЕР_1, номер кузова КМНВТ51DP8U841543.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на вищезазначене майно.

Не погоджуючись з даною ухвалою в частинні накладення арешту на автомобіль, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просив змінити ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області про забезпечення позову від 28.09.2016 року, відмовивши заявнику ОСОБА_3 у забезпеченні позову в частині накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, в іншій частині просив ухвалу залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також матеріали справи та доводи апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України за заявою особи, яка бере участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.

За правилами ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З огляду на позицію, висвітлену у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК ( 1618-15 ) позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Зважаючи на п. 4 цієї ж Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Тобто, з огляду на співмірність обраного позивачем способу забезпечення його позову із заявленими ним вимогами,відсутність підстав вважати, що вжиті заходи будуть перешкоджати або будуть порушувати права інших осіб, та те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду у разі задоволення вимог ОСОБА_3, які він обґрунтовує наявними у матеріалах справи договорами позики та поруки, суд вирішив за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_3 та забезпечити його позов.

Щодо доводів апеляційної скарги, то вони не містять жодних доказів які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а постановлена ухвала відповідає вимогам процесуального права, оскільки не вжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення у разі задоволення позову. Підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали відсутні.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області про забезпечення позову від 28 вересня 2016 року залишити без змін.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Приходько К.П.

ОСОБА_6