Рішення

від 13.04.2017 по справі 428/1147/16-ц

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/1147/16-ц

Провадження №2/428/1260/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., при секретарі - Андрусишин Н.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання недійсною з моменту укладення додаткової угоди по договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання недійсною з моменту укладання додаткової угоди між фізичною особою ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою б/н від 05.07.2011 року до договору оренди землі №040941900305 від 19.08.2009 року, державна реєстрація №441290004000139 від 05.07.2011 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 19.08.2009 року між ним та Сєвєродонецькою міською радою було укладено договір оренди землі №040941900305, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі комерційного використання (під існуючий окремий вхід до нежитлового приміщення), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 7, мікрорайон 80. В подальшому, 05.07.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду б/н, яка зареєстрована Управлінням Держкомзему у м. Сєвєродонецьку 05.07.2011 року №441290004000139. Відповідно до умов додаткової угоди на виконання рішення Сєвєродонецької міської ради Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів м. Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова дача, села Воєводівка від 29.03.2011 року №431, керуючись рішенням Сєвєродонецької міської ради Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради від 28.04.2011р. №516, п. 5 розділу Об'єкт оренди було змінено на: нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий №4412900000:06:033:0062 становить 103072,41 грн. Також були змінені п. 9, 11, 13 розділу Орендна плата якими встановлено, що орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі у розмірах та у строки, які зазначені в додатковій угоді. Укладаючи додаткову угоду він вважав, що рішення №431 є правомірним та відповідає діючому законодавству. Однак, вказане рішення було оскаржено в судовому порядку Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма ЛІА ЛТД, і постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012 року рішення №431 було визнано протиправним та скасовано. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 року вказану постанову було залишено без змін. Тому, позивач ОСОБА_1 вважає, що відповідачем було прийнято протиправне рішення та на його підставі укладена додаткова угода про збільшення розміру орендної плати землі, чим було порушено його право. Про порушення свого права він дізнався, ознайомившись із змістом ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 року, а тому вважає строк позовної давності не сплинув. З огляду на викладене позивач ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Сторони в судове засідання не з'явилися, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідач надав до суду заперечення, в яких вказано, що основою мотивацією позову є нечинність станом на дату укладання і набрання чинності Додатковою ухвалою рішення двадцятої (чергової) сесії шостого скликання Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 року №431 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів м. Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова дача, села Воєводівка та нормативно-грошової оцінки, яка затверджена цим рішенням. Однак вказане рішення було чинним в певний проміжок часу, а саме з 01.07.2011 року (дата набрання рішенням чинності) по 01.04.2014 року (дата постановлення ухвали Вищим адміністративним судом України). Також, рішення №431 було чинним і діяло в момент укладення сторонами Додаткової угоди. Таким чином, укладаючи Додаткову угоду сторони на підставі вільного волевиявлення та за взаємною згодою сторін діяли правомірно спираючись на чинне на той час законодавство, виконуючи свій обов'язок щодо приведення розміру орендної плати у відповідність до чинного законодавства України тощо. Крім того, посилання позивача на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі є безпідставними, оскільки вона не діяла станом на дату прийняття постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012 року, судова справа №1227/3807/2012, про скасування Рішення №431 та була прийнята значно пізніше. Відповідач зазначає, що з метою приведення у відповідність із законодавством положень Додаткової угоди Сєвєродонецька міська рада готова змінити зміст Додаткової угоди. Позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, тому просить відмовити у задоволенні позову.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії Договору №040941900305 оренди землі, укладеного 19.08.2009 року між ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою, орендодавець на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради за №3348 від 22.07.2009 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі комерційного використання (під існуючий окремий вхід до нежилого приміщення), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 7, мікрорайон 80, площею 0,0141га терміном на 25 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 43588,74грн. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 4358,87грн.

Згідно до копії Додаткової угоди б/н до договору №040941900305 оренди землі від 19.08.2009 року, укладеної 05.07.2011 року між ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою та зареєстрованої Управлінням Держкомзему у м. Сєвєродонецьку 05.07.2011 року за №441290004000139 та внесені зміни у нормативну грошову оцінку землі. Нормативна грошова оцінка складає 103072,41 грн., та збільшилась оренда плата за землю, та складає: з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року - 6184,34 грн. на рік, що складає 6% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - 7215,07 грн. на рік, що складає 7% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року - 8245,79 грн. на рік, що складає - 8% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року - 9276,52 грн. на рік, що складає, 9% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2015 року - 10307,24 грн. на рік, що складає - 10% від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року - 515,36 грн., з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - 601,26 грн., з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року - 687,15 грн., з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року - 773,04 грн., з 01.01.2015 року - 858,94 грн., протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Ця угода є невід'ємною частиною договору і діє з 01.07.2011 року. Підставою для укладення даної Додаткової угоди було рішення сесії Сєвєродонецької міської ради Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів м. Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова дача, села Воєводівка від 29.03.2011р. №431.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 року постанова Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012 року про скасування рішення сесії Сєвєродонецької міської ради Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів м. Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова дача, села Воєводівка від 29.03.2011 року №431 залишена в силі.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Статтею ст. 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Аналізуючи наведені норми законодавства вбачається, що орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.

Частиною 5 ст. 5 Закону України Про оцінку земель (в редакції, чинній на час укладення оспорюваної угоди) визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України. Зокрема, це прийняття уповноваженим органом влади рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель, розробка відповідної технічної документації, погодження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації (розділ ІІІ Закону України Про оцінку земель ).

Таким чином, саме затверджена рішенням відповідної ради нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, та підставою внесення відповідних змін в укладеному договорі.

Згідно п. в ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Статтею 210 Земельного кодексу України передбачено, що угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

За статтею 203 Цивільного кодексу України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 статті 203 ЦК України.

Згідно ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Способами захисту прав при цьому є двостороння реституція або, у разі її неможливості, - відшкодування вартості того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, та відшкодування винною стороною моральної шкоди.

Частиною 1 ст.236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення.

Аналізуючи вищевикладене, вбачається, що оспорюваною додатковою угодою позивачу було збільшено розмір орендної плати на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 29.03.2011 року № 431, яке в подальшому було скасовано постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області, що набрала законної сили 01.04.2014 року. Зобов'язання у випадку визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди припиняються на майбутнє, проте недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, та в разі визнання його недійсним судом, є недійсним з моменту його вчинення.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.02.2017 року у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією №5583\з9 від 02.02.2016 року про сплату судового збору в сумі 551,20 грн. Таким чином судом вбачається необхідність стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої суми судового збору по 640 грн.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 236 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання недійсною з моменту укладення додаткової угоди по договору оренди землі - задовольнити.

Додаткову угоду б/н від 05.07.2011 року до договору оренди землі №040941900305 від 19.08.2009 року, укладену між ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою та зареєстровану управлінням Держкомзему у м. Сєвєродонецьку Луганської області 05.07.2011 року за №441290004000139, визнати недійсною з моменту її укладення, а саме з 05.07.2011 року.

Стягнути з Сєвєродонецької міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т. С. Журавель