Постанова

від 27.04.2017 по справі 805/482/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 р. Справа №805/482/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10 година 25 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

представника позивача - не з'явився

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю Гормаш-Уголь про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

встановив:

12 січня 2017 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (далі - позивач або УПФУ) до товариства з обмеженою відповідальністю Гормаш-Уголь (далі - відповідач або ТОВ Гормаш-Уголь ), в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з листопада по грудень 2016 року у сумі 137 937,46 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що ТОВ Гормаш-Уголь є страхувальником і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його колишнім працівникам.

На час звернення до суду ТОВ Гормаш-Уголь мало заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, яка утворилася за листопад-грудень 2016 року і становила 137 937,46 грн. При цьому до суми відшкодування за грудень 2016 року позивачем були включені донараховані суми фактичних витрат за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року у розмірі 112 919,34 грн.

Посилаючись на п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , позивач просив задовольнити позовні вимоги (а.с. 3-5).

Ухвалою від 27 квітня 2017 року позовна заява УПФУ в частині стягнення з ТОВ Гормаш-Уголь заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у сумі 112 919,34 грн., нарахування якої відбулося у грудні 2016 року, залишена без розгляду у зв'язку з її відкликанням позивачем.

26 квітня 2017 року УПФУ звернулося до суду з заявою про зменшення позовних вимог, яка обґрунтована наступним.

Позивач вказував на те, що впродовж 2017 року на адресу УПФУ надходили розрахунки, які свідчили про призупинення виплати пенсії деяким пенсіонерам - внутрішньо переміщеним особам, нарахування відносно яких проведено в листопаді-грудні 2016 року.

За наслідками проведеного звіряння розрахунків між позивачем та іншими органами Пенсійного фонду України було встановлено, що сума фактичних витрат за листопад-грудень 2016 року становить 8 596,40 грн. Ця сума складається з витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 у листопаді-грудні 2016 року у сумі 439,94 грн., ОСОБА_2 у листопаді-грудні 2016 року у сумі 912,44 грн., ОСОБА_3 у листопаді-грудні 2016 року у сумі 26,02 грн., ОСОБА_4 у листопаді-грудні 2016 року у сумі 475,06 грн., ОСОБА_5 у листопаді-грудні 2016 року у сумі 200,74 грн., ОСОБА_6 у червні-грудні 2016 року у сумі 4 587,76 грн., ОСОБА_7 у листопаді-грудні 2016 року у сумі 1 755,78 грн.

На цих підставах в остаточній редакції позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з листопада по грудень 2016 року у сумі 8 596,40 грн. (а.с. 138-141).

Відповідач - ТОВ Гормаш-Уголь свого ставлення до заявлених вимог не висловив.

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Сторони явку своїх представників до судового засідання не забезпечили.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 4 ст. 128 КАС України справа розглянута за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Гормаш-Уголь (ідентифікаційний код 30099709) зареєстроване як юридична особа 01 червня 2001 року, про що 07 вересня 2004 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 262 120 0000 00004; в стані припинення не перебуває.

Як страхувальник ТОВ Гормаш-Уголь перебуває на обліку в УПФУ за реєстраційним номером 05-61-04-0182.

Ці обставини встановлені на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23 вересня 2015 року № 21217338 (а.с. 6-9), відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 28-30) та картки страхувальника з ІКІС ПФУ: Відомості з реєстру страхувальників (а.с. 47-48, 86-87).

Колишні працівники ТОВ Гормаш-Уголь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримують пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком № 2, про що свідчать протоколи (розпорядження) про призначення пенсії з розрахунком трудового стажу, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 59-67, 68-78, 97-121, 149-151, 156-158, 164-167, 175-176, 186-188, 190-192, 194-196).

В період з листопада по грудень 2016 року органи Пенсійного фонду України здійснювали нарахування та виплату пенсії цими особам, що підтверджено довідками про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії (а.с. 152, 159, 168, 177, 189, 193, 197-198).

Впродовж спірного періоду органи Пенсійного фонду України складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної колишнім працівникам ТОВ Гормаш-Уголь відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах згідно з п. п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , а УПФУ надсилало їх на адресу страхувальника разом з повідомленнями (а.с. 10-11, 13-16, 51-54, 56-58, 89-91, 93-95, 142-143, 145-146, 148, 153, 155, 160, 162-163, 173-174, 183-184).

Відповідач отримав ці розрахунки і повідомлення, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12, 17, 50, 55, 92, 96, 144, 147, 154, 161, 179-180, 185).

Своєчасно та в повному обсязі страхувальник відшкодування витрат, понесених органами Пенсійного фонду України, не здійснив.

За розрахунком УПФУ, внаслідок невиконання страхувальником обов'язку щодо своєчасного і повного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад - грудень 2016 року виникла заборгованість у сумі 8 397,74 грн. (а.с. 169).

Наявність у ТОВ Гормаш-Уголь заборгованості підтверджена даними картки особового рахунку страхувальника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 (а.с. 20, 49, 88,170-172).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

На підставі ч. 1 ст. 70 КАС України суд не бере до розгляду як такі, що не стосуються предмету доказування, наступні письмові докази: уточнюючий акт звірки розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення між Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя та платником ТОВ Гормаш-Уголь за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, від 02 грудня 2016 року (а.с. 18, 181-182), первісний розрахунок суми позову про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення по ТОВ Гормаш-Уголь (а.с. 19).

З приводу дотримання позивачем строку для звернення до суду, суд відзначає наступне.

Ч. 1 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - ОСОБА_8 № 1058) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

П. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - ОСОБА_8 № 2464) визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.15 ст. 106 Закону № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, на підставі аналізу вищезазначених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення ч. 15 ст. 106 Закону № 1058. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені ст. 99 КАС України, не застосовуються.

Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верхового Суду України від 25 листопада 2015 року по справі № 803/2199/14.

Вирішуючи справу по суті та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, (постанови від 11 лютого 2014 року у справі № 21-471а13, від 10 вересня 2014 року у справі № 21-215а13, від 05 листопада 2014 року у справі № 21-284а13, від 12 листопада 2014 року у справі № 21-386а13, від 07 липня 2015 року у справі № 21-735а15, від 26 січня 2016 року по справі № 818/1603/14 тощо), до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

П. 12 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - ОСОБА_8 № 1058) визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п. п. 1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. 1, пп. 6, 9 п. 4, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є територіальними органами Пенсійного фонду України; управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів; здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у сфері публічно-правових відносин.

Суд також відзначає, що невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має наслідком виникнення у позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

За змістом п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Закону № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону № 1058. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз. 4 п. п. 1 п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абз. 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в - е та ж ст. 13 Закону № 1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до п. п. а , б - з ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 за Списком № 1 та за Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Процедура обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: для платників, зазначених у п. п. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 гл. 1 розд. XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого ч. 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у п. п. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з п. 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього п. п. 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

Частка відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, яким відповідно до законодавства стаж, що дає право на призначення цих пенсій, зараховується у кратному розмірі, розраховується з урахуванням кратності стажу.

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених ст.ст. 13, 14 та 55 Закону України Про пенсійне забезпечення , які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до п. 6.3 Інструкції, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

За правилами, що містяться у п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п. 6.6 Інструкції додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

П. 6.8 Інструкції визначено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у п. 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим ). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

У разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.

Як встановлено судом, на виконання вимог Інструкції УПФУ надсилало на адресу страхувальника розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, проте останній відшкодування вказаних витрат в повному обсязі не здійснив.

Суд відзначає, що визначений Законом № 1058 та Інструкцією загальний (позасудовий) порядок відшкодування витрат передбачає обов'язок органів Пенсійного фонду України надсилати страхувальнику відповідні розрахунки.

Згідно з приписами цих нормативно-правових актів підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

ОСОБА_8 № 1058, ні Інструкція не покладають на органи Пенсійного фонду України обов'язок надсилати (надавати) страхувальнику докази фактичної виплати пенсії (платіжні доручення, реєстри форми П-3, заявки тощо).

Таким чином, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оформлені у відповідності до вимог додатків 6 і 7 Інструкції, в розумінні ч. 4 ст. 70 КАС України, є належними та допустимими доказами стосовно предмету доказування.

У разі незгоди з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період, відповідач мав право оскаржити їх, однак докази оскарження цих розрахунків суду не надані.

Суду не надані докази, які б свідчили, що до розрахунків включені витрати на виплату та доставку пенсії особам, які не працювали у ТОВ Гормаш-Уголь або не були зайняті на роботах, передбачених Списком № 2. Не надані докази на підтвердження того, що заявлена до відшкодування сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій непропорційна стажу роботи цих осіб у ТОВ Гормаш-Уголь .

Суд відзначає, що відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Звертаючись до суду з цим позовом, УПФУ самостійно визначило спірний період, а саме листопад-грудень 2016 року.

Незважаючи на це, до складу заборгованості, стягнення якої є предметом спору, УПФУ включило фактичні витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_6 за червень-грудень 2016 року у сумі 4 587,76 грн.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 08 червня 2016 року № 4747/11 та від 07 липня 2016 року № 6550/11 свідчать, що місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_6 становить 573,47 грн. (а.с. 90-91).

В період з червня по жовтень 2016 року ОСОБА_6 виплачена пенсія у сумі 1 359,90 грн. щомісячно, що підтверджено довідкою про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії від 22 лютого 2017 року (а.с. 67, 122, 159).

Сума витрат на виплату пенсії ОСОБА_6, яка мала бути відшкодована ТОВ Гормаш-Уголь за період червень-жовтень 2016 року становить 2 867,35 грн. (573,47 грн. х 5 місяців = 2 867,35 грн.).

З огляду на завдання адміністративного судочинства, як то захист прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади, їх посадових та службових осіб під час здійснення ними владних управлінських функцій, суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог УПФУ на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України.

Таким чином, у задоволенні вимог УПФУ до ТОВ Гормаш-Уголь про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_6, призначеної за Списком № 2, за період червень-жовтень 2016 року у сумі 2 867,35 грн. слід відмовити, оскільки предметом спору є заборгованість, яка виникла за листопад-грудень 2016 року.

Позовні вимоги УПФУ про стягнення з ТОВ Гормаш-Уголь заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної за Списком № 2, за листопад-грудень 2016 року на суму 5 530,39 грн., в тому числі витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 - 439,94 грн., ОСОБА_2 - 912,44 грн., ОСОБА_3 - 26,02 грн., ОСОБА_4 - 475,06 грн., ОСОБА_5 - 200,74 грн., ОСОБА_6 - 1 720,41 грн., ОСОБА_7 - 1 755,78 грн., є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, оскільки зі змісту застосованих до спірних правовідносин норм права та встановлених фактичних обставин вбачається обов'язок відповідача відшкодовувати витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303А, п. 29, від 09 грудня 1994 року; рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року; рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року; рішення у справі Серявіна та інші проти України , № 4909/04, п. 58, від 10 лютого 2010 року; рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року; рішення у справі Петриченко проти України , № 2586/07, п. 13, від 12 липня 2016 року; рішення у справі Богатова проти України , № 5231/04, від 07 жовтня 2010 року).

На виконання вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, судом надана оцінка основним доводам сторін. Решта доводів висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю Гормаш-Уголь про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Гормаш-Уголь (ідентифікаційний код 30099709, місцезнаходження: 87516, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Волгодонська, буд. 2) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (ідентифікаційний код 23336748, місцезнаходження: 87502, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Перемоги, буд. 16) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з листопада по грудень 2016 року у сумі 5 530 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять) гривень 39 копійок.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

5. Повний текст постанови виготовлений 28 квітня 2017 року.

6. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.