Ухвала

від 25.04.2017 по справі 201/17483/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2504/17 Справа № 201/17483/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,

за участі секретаря: Куць О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Дніпропетровського державного підприємства Дніпропетровськголовпостач

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2016р. в провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна та стягнення грошових коштів.

Провадження по справі відкрито ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 22.12.2016р.

27.122016р. до суду надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт та оголосити заборону на відчуження нерухомого майна, яке є предметом спірного попереднього договору від 30.11.2016р.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено частково.

До набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі №201/17483/16ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна та стягнення грошових коштів - накладено заборону на вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна - будівель та споруд, що розташовані Дніпропетровська область м.Дніпро, пр.Праці, буд.8 та до складу яких входять: будівля головного корпусу літ. A-2, загальною площею 1121,8 кв.м; склад закритого типу літ Б; насосна станція літ. В; пожежний резервуар літ.Г, вбиральня ліг. Е; навіс літ. Ж; огорожа та споруди № 1-14; мостіння І, які належать на праві власності ОСОБА_3.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

В апеляційній скарзі Дніпропетровське ДП Дніпропетровськголовпостач посилається на те, що судом порушені норми процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви позивачам.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу суду скасувати.

Приймаючи ухвалу про задоволення заяви суддя виходив із того, що обраний позивачем вид забезпечення позову, передбачений ст. 151 ЩІК України, майно, на яке позивач просить накласти заборону відчуження, є предметом попереднього договору купівлі-продажу від 30.11.2016р. та предметом спору між сторонами, то, суддя вважав необхідним задовольнити заяву про забезпечення позову в частині накладення заборони, посилаючись на вимоги ст. 151,152,153 ЦПК України, роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22 грудня 2006 року.

Але із такими висновками судді погодитись не можна, оскільки вони зроблені із порушенням норм процесуального права, та без врахування будь-яких обставин у справі.

Відповідно до вимог ч.2,3 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно роз'яснення пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд мас брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Разом з тим, постановивши ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту, та заборону відчуження, суд не пересвідчився кому належить зазначене майно, та чи не порушує такий вид забезпечення позову права та обов'язки осіб, які не були залучені до розгляду справи на час постановлення ухвали та звернення її до виконання.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2015р. у справі №904/9484/14 Дніпропетровське державне підприємство Дніпропетровськголовпостач (код ЄДРПОУ 01886477), визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4.

Повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 13.05.2015р. (номер публікації: 17930).

Згідно ч.1 ст.42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом : усі види майнових активів (майно та майнові правам банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2016 року по справі №904/9484/14 задоволено клопотання ліквідатора та включено до ліквідаційної маси ДДП Дніпропетровськголовпостач нерухоме майно (в т.ч. і будівлі та споруди, що розташовані за адресою: М.Дніпропетровськ, просп.Праці, 8), що є державною власністю та закріплено за ДДП Дніпропетровськголовпостач на праві повного господарського відання

Тобто нерухоме майно будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, просп.Праці, 8, знаходиться у власності ДЕРЖАВИ УКРАЇНИ та перебуває в господарському віданні Апелянта (докази (свідоцтво про право власності, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомості станом на дату подання заяви про забезпечення позову ухвали та станом на дату подання апеляції) надані до апеляційної скарги.

Таким чином судом першої інстанції було неповно з'ясовано всі обставин, шо мають значення для справи, тож висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі не відповідають обставинам справи.

Крім того, забезпечуючи позов суд не врахував, що причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов є не підтвердженими і стосуються прав та інтересів третіх осіб, які у цій справі відсутні.

Отже, суд не пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; не з'ясував обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом не перевірено обставини, щодо предмету спору, зокрема чи спір виникає з приводу стягнення коштів чи щодо нерухомого майна, чи буде вирішуватися питання щодо визнання/припинення права власності на нерухоме майно за рішенням суду в разі його задоволення, на яке Позивач прохав накласти арешт, окрім того в матеріалах справи відсутні відомості про те, якою є дійсна вартість арештованого майна і про це не зазначив сам позивач. Вартість спірного майна суд не зазначив і у своїй ухвалі.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що, розглянувши заяву про забезпечення позову, подану без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання про вжиття забезпечення позову та дійшов передчасного висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим оскаржену ухвалу належить скасувати, і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315,317 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського державного підприємства Дніпропетровськголовпостач - задовольнити частково .

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року - скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_5