Рішення

від 25.04.2017 по справі 906/161/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" квітня 2017 р. Справа № 906/161/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Лавровський Ю.С. - дов.№1.20/6-274 від 20.02.2017;

від відповідача: Нестерчук С.С. - адвокат, договір про надання правової допомоги №08/06-2/16 від 08.06.2016 (брала участь в судовому засіданні 11.04.2017),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія"

про стягнення 68000,00грн пені (згідно заяви про зменшення позовних вимог від 06.04.2017)

з перервою в судовому засіданні, оголошеною згідно ст.77 ГПК України, з 11.04.2017 до 25.04.2017

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 68000,00грн штрафу, накладеного рішенням відділення від 15.05.2015 №15-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу" у справі №3.5-14/2015 та 68000,00грн пені.

10.04.2017 на адресу суду від позивача надійшла довідка про заборгованість відповідача станом на 10.04.2017. Також, від позивача надійшла заява за вих.№1.20/6-604 від 06.04.2017 про зменшення розміру позовних вимог. У заяві позивач просив стягнути з відповідача 68000,00грн пені.

Відповідно до ст.22 ГПК України суд прийняв до розгляду заяву позивача за вих.№1.20/6-604 від 06.04.2017 про зменшення розміру позовних вимог та вважає заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 68000грн.

Представник відповідача в судовому засіданні, на виконання вимог ухвали суду від 24.02.2017, надав відзив на позов, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності щодо таких вимог.

Представник позивача в судовому засіданні надав для долучення до матеріалів справи додаткові пояснення по справі, у яких наводить свої пояснення щодо перебігу строку позовної давності.

Враховуючи необхідність ознайомлення з документами, поданими представниками сторін, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 25.04.2017.

24.04.2017 через діловодну службу суду від Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов лист від 24.04.2017 №1.20/6-675 "Про надання пояснень у справі №906/161/17 з врахуванням відзиву ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергія" від 11.04.2017 б/н. В даних поясненнях позивач зазначив, що підстави для відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 68000,00грн пені у зв'язку з пропуском строків позовної давності відсутні.

25.04.2017 представник позивача подав заяву (вх.№5773/17) про стягнення з ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергія" заборгованості у розмірі 68000грн пені, нарахованої Товариству за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням відділення від 15.05.2015 №15-р/к та 1600,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Після продовження слухання справи в засідання 25.04.2017 представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис повноважного представника у розписці по справі про оголошення перерви в засіданні (а.с.47); також на зареєстровану адресу місцезнаходження юридичної особи відповідача надіслано копію ухвали суду про оголошення перерви в судовому засіданні, яку вручено адресату 18.04.2017 згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав вимоги позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати штрафу в сумі 68000,00 грн.

Присутня в засіданні 11.04.2017 адвокат відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності щодо заявлених вимог.

Заслухавши при розгляді справи пояснення представників сторін, вивчивши письмові пояснення, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За розпорядженням адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення 26 березня 2015 року №14-пр/к розпочато розгляд справи №3.5-14/2015 за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькоблпаливо" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Житомирським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України перевірені дії товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькоблпаливо" - учасників відкритих торгів закупівлю вугілля, які були проведені відділом освіти Баранівської райдержадміністрації Житомирської області та відбулися 22 січня 2015 і встановлено:

- станом на 15 грудня 2008 року до переліку засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія" входили: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 На час проведення торгів ОСОБА_4 був генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькоблпаливо";

- в обох учасників рахунки відкриті в одному банку - Акціонерному товаристві "Укрсиббанк" у місті Харкові;

- обома учасниками надані довідки з Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" відділення №580 Акціонерного товариства "Укрсиббанк" міста Житомир;

- вугільну продукцію обидва учасники закуповують в одного суб'єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Крим" (фактична адреса: місто Запоріжжя, вул. Кибальчича, 47);

- обома учасниками надані однакові сертифікати генетичних, технічних та якісних характеристик, видані Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас Крим": №161 - у вересні 2012 року на вугілля кам'яне ДГ 13-100 і №241 - у грудні 2012 року на вугілля кам'яне АКО 25-100;

- в оформленні документу "Пропозиція конкурсних торгів" в обох учасників простежується схожість;

- реєстр документів конкурсних торгів в обох учасників має однакову назву: "Реєстр документів, наданих у складі пропозиції конкурсних торгів";

- у документації конкурсних торгів обох учасників міститься довіреність, яка не вимагалась замовником, згідно з якою обидва учасники уповноважують ОСОБА_5 - голову "тендерного комітету" замовника на вчинення певних дій;

- у довіреностях обох учасників використано термін "тендерного комітету", хоча відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" використовується термін "комітет з конкурсних торгів", строк дії довіреності однаковий - до 31 грудня 2015 року; оформлення цих довіреностей в обох учасників мають схожості;

- витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців для обох учасників видано реєстраційною службою Житомирського міського управління;

- обидва учасники у складі пропозицій конкурсних торгів подали довідку щодо включення витрат до вартості вугілля. Разом з тим, в документації конкурсних торгів замовника вимоги подати таку довідку немає;

- обома учасниками у складі пропозицій конкурсних торгів подано документ "Згода на виправлення арифметичних помилок";

- у відповідних довідках учасників серед іншої інформації міститься таблиця із спільними особливостями в оформленні;

- обидва учасники подали документ під назвою: "Довідка, про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідної для постачання товару", яка має певну особливість - однаково невірно вжито кому після слова "довідка";

- обидва учасники подали гарантійні листи щодо відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, які мають схожості в оформленні;

- обома учасниками надані довідки про підприємство, які мають певні спільні особливості в оформленні;

- три договори між учасниками були укладені в місті Житомирі.

Адміністративною колегією Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №3.5-15/2015 прийнято рішення від 15 травня 2015 року №19-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким: визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькоблпаливо" під час участі у відкритих торгах на закупівлю вугілля для відділу освіти Баранівської райдержадміністрації Житомирської області, що відбулися 22 січня 2015 року, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). За вчинення порушення, зазначеного в пункті 1 вирішальної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія" штраф у розмірі 68000 грн.

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15 травня 2015 року №15-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №3.5-14/2015 з підстав невідповідності закону, стверджуючи, що дії учасників торгів не були узгодженими і доводи ЖОТВ АМК України не доводять порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.07.2015 у справі №906/992/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016 у справі №906/992/15 рішення Господарського суду Житомирської області від 23.07.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 у справі №906/992/15 скасовано; у позові відмовлено.

Відповідно до ч.8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати на адресу відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Разом з тим, незважаючи на вирішення судом касаційної інстанції господарської справи про оскарження рішення територіального органу АМК, яким встановлено відсутність підстав для визнання недійсним (скасування) рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 15.05.2015 №19-р/к у справі №3.5-15/2015, ТОВ "НВФ "Енергія" станом на 21.02.2017 не подало до відділення платіжних документів про сплату штрафу, що стало підставою для звернення ЖОТВ АМК України до суду з позовом у даній справі.

У зв'язку з тим, що у період з 27.02.2017 по 14.03.2017 від ТОВ "НВФ "Енергія" надійшли кошти до Державного бюджету на розрахунковий рахунок №3115106700002 за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 адміністративні штрафи та інші санкції на загальну суму 68000,00грн (платіжні доручення від 27.02.2017 №2933, №2935 на суму по 14000,00грн; від 28.02.2017 №2836 на суму 6000,00грн, від 10.03.2017 №2945 на суму 14000,00грн та від 14.03.2017 №2947 на суму 20000,00грн (а.с.32-36) - вказані платіжні документи надійшли на адресу відділення з супровідним листом від 16.03.2017 №18), позивач зменшив позовні вимоги у справі (заява, а.с.30-31) та просить стягнути з відповідача на свою користь за вказаними в заяві реквізитами загального фонду Державного бюджету України пеню у розмірі 68000,00грн.

У відповідності до розрахунку позивача пеня нараховувалась ним з 14.04.2016 по 21.02.2017 (315 днів прострочення), з урахуванням винесення 13.04.2016 Вищим господарським судом України у справі №906/992/15 постанови, якою скасовані судові акти про визнання недійсним рішення відділення від 15.05.2015 №15-р/к. За 315 днів прострочення нараховано 321300 грн (68000 грн х 1,5 % = 1020 грн, 1020 грн х 315 грн = 321300 грн). Однак, враховуючи обмеження встановлені нормою ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідно до якої розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМК, до стягнення заявлено суму пені 68000 грн.

Як уже зазначалось, у відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач пропустив строк позовної давності, встановлений п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), в один рік, для звернення з позовом до суду про стягнення штрафу у розмірі 68000,00грн, а оскільки пеня в сумі 68000,00грн за прострочення сплати штрафу є похідною вимогою за прострочення виконання зобов'язання - штрафу, накладеного на підставі рішення від 15.05.2015 №15-р/к, відповідач вважає, що підстави для стягнення у судовому порядку пені відсутні.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість заявлених у справі позовних вимог господарський суд приймає до уваги вищевикладені встановлені обставини справи, а також, наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що адміністративна колегія Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи №3.5-14/2015 визнала, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія" під час участі у відкритих торгах на закупівлю вугілля кам'яного для відділу освіти Баранівської РДА Житомирської області, які відбулися 22.01.2015, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.1 ст.50, п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) (рішення №15-р/к від 15.05.2015).

За порушення, зазначене у вищевказаному рішенні, на ТОВ "НВФ "Енергія" накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

Як уже зазначалось, не визнавши факт вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідач у червні 2015 року звертався до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про скасування рішення адміністративної колегії відділення від 15.05.2015 №15-р/к (справа №906/992/15). За результатом розгляду даної справи Вищим господарським судом України 13.04.2016 винесено постанову про відмову у задоволенні позову ТОВ "НВФ "Енергія". Фактичні дані, встановлені у справі №906/992/15 мають преюдициальне значення при розгляді судом справи №906/161/17.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічні конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Отже, строк сплати штрафу сплинув 21.07.2015.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.

За змістом ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Разом з тим, у відповідності зібраних у справі доказів, підтверджується прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного рішенням відділення АМК, зокрема, у період, визначений позивачем для нарахування пені - з 14.04.2016 по 21.02.2017.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (частини сім та дев'ять статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Оскільки відповідач у встановлені терміни штраф не сплатив, позивач, керуючись ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", нарахував відповідачу пеню у розмірі 68000 грн.

Враховуючи наведені обставини, оскільки відповідач не сплатив у встановлені строки штраф, вимога позивача про стягнення 68000грн пені є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що за твердженням відповідача позовні вимоги Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не підлягають задоволенню оскільки останнім було пропущено строк на подання даного позову, який передбачений положеннями ст.258 ЦК України.

Проте, господарський суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки вона не відповідає нормам матеріального права.

Так, в межах статті 1 Цивільного кодексу України визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

В даному ж випадку відсутня юридична рівність та вільне волевиявлення сторін, як критерій приналежності фактичних відносин до приватно-правових, і як наслідок можливості застосування до даного спору приписів Цивільного кодексу України.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування та має бути сплачена суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності; тож заявлена до стягнення Житомирським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України сума коштів відноситься до сфери регулювання публічного права.

Зазначене узгоджується з рекомендаціями Вищого господарського суду України з приводу застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів, викладеними у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

Так, відповідно до п.п.1.1. даної постанови, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).

З урахуванням приписів частини другої статті 1 ЦК України правила позовної давності, передбачені цим Кодексом, не застосовуються (якщо інше не встановлено законом) до правовідносин, які виникають у зв'язку із застосуванням державними органами щодо підприємств, установ, організацій та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності встановленої законодавством відповідальності за вчинення протиправних дій, у тому числі за порушення правил здійснення підприємницької діяльності (зокрема, й вимог конкурентного законодавства).

Отож, у випадку притягнення особи до відповідальності за недотримання вимог економічної конкуренції застосовуються строки давності притягнення особи до відповідальності, визначені спеціальними нормами, що регулюють відповідні правовідносини, а саме, згідно приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ст.42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо строку давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції визначено наступне: суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

В даному випадку зміст поняття "притягнення особи до відповідальності" не обмежується прийняттям рішення органом Антимонопольного комітету України про накладення на особу штрафу за порушення правил здійснення підприємницької діяльності, а включає в себе стягнення штрафу державним органом вже в судовому порядку. Наведене зумовлене неможливістю реалізації органом Антимонопольного комітету України жодних примусових дій зі стягнення суми штрафу та пені з винної особи, оскільки рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України про притягнення особи до відповідальності не є виконавчим документом в розумінні вимог чинного законодавства.

Отже до вимоги органу Антимонопольного комітету України про стягнення з особи пені за прострочення сплати штрафу, накладеного на особу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50 закону України "Про захист економічної конкуренції", застосовується строк давності притягнення особи до відповідальності у п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Враховуючи приписи Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо порядку нарахування пені за прострочення сплати накладеного штрафу, набрання законної сили судовим актом, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "НВФ "Енергія" щодо скасування рішення територіального відділення від 15.05.2015 №15-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №3.5.-14/2015 - постановою Вищого господарського суду України у справі №906/992/15 від 13.04.2016, нарахування пені позивачем почалось з 14.04.2016.

З наявного на позовній заяві штампу діловодної служби вбачається подання позовної заяви у даній справі до Господарського суду Житомирської області 23.02.2017, тобто, в межах встановленого законом строку для притягнення відповідача до відповідальності.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача в заперечення позову, натомість, заявлені у справі позовні вимоги про стягнення 68000,00грн пені суд вважає законними та обґрунтованими, а тому задовольняє позов у повному обсязі.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія" (10002, м. Житомир, Корольовський р-н, вул. Велика Бердичівська, буд. 112, ідентифікаційний код 36188280) на користь Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (10014, м. Житомир, м-н С.П. Корольова, буд. 12, ідентифікаційний код 20403042) 68000,00грн пені, зарахувати зазначену суму до загального фонду Державного бюджету України на рахунок відкритий в управлінні Державної казначейської служби України за місцем реєстрації ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергія" №31115106700002, МФО 811039, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106, код отримувача 38035726, отримувач УДКСУ у м. Житомирі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія" (10002, м. Житомир, Корольовський р-н, вул. Велика Бердичівська, буд. 112, ідентифікаційний код 36188280) на користь Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (10014, м. Житомир, м-н С.П. Корольова, буд. 12, ідентифікаційний код 20403042) 1600,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.04.17

Суддя Шніт А.В.

віддрук.прим.:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов.)