Рішення

від 24.04.2017 по справі 918/309/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р. Справа № 918/309/15

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Житомир-Артпроект"

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСРЕЙЛ"

про стягнення заборгованості в сумі 118 602 грн. 78 коп.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 5 від 03.03.2017 р.;

ОСОБА_3, директор;

від відповідача - ОСОБА_4, довіреність б/н від 01.11.2016 р.

У судовому засіданні 24 квітня 2017 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25 березня 2015 року Приватне підприємство "Житомир-Артпроект" (далі - ОСОБА_5) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСРЕЙЛ" (далі - ОСОБА_1) заборгованості за укладеним між сторонами договором підряду від 10 червня 2013 року № 05-01/94 в сумі 118 602 грн. 78 коп., з яких: 54 818 грн. 65 коп. - основний борг, 43 416 грн. 37 коп. - пеня, 18 583 грн. 52 коп. - інфляційні втрати, 1 784 грн. 24 коп. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 березня 2015 року (суддя Павленко Є.В.) порушено провадження у справі № 918/309/15 та призначено її до розгляду на 7 квітня 2015 року.

Ухвалою суду від 7 квітня 2015 року розгляд справи відкладено на 21 квітня 2015 року.

У судовому засіданні 21 квітня 2015 року оголошувалася перерва до 5 травня 2015 року.

Ухвалою суду від 5 травня 2015 року розгляд справи відкладено на 19 травня 2015 року.

15 травня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява ОСОБА_5 про збільшення розміру позовних вимог від 12 травня 2015 року (т. 2, а.с. 1-6), в якій останнє просило суд стягнути з ОСОБА_1 73 365 грн. 95 коп. основного боргу, 4 932 грн. 00 коп. неустойки, 51 276 грн. 51 коп. інфляційних втрат та три проценти річних в сумі 2 622 грн. 76 коп. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

18 травня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву від 15 травня 2015 року (т. 2, а.с. 92-103), в якому останнє заперечило проти задоволення даного позову з огляду на те, що порушення прав позивача щодо отримання належної та вчасної оплати спірних робіт відбулося з вини самого ОСОБА_5, яке протиправно відмовлялося передати відповідачу належним чином оформлені первинні облікові та звітні документи щодо виконання вказаних робіт, невчасно виконувало спірні будівельні роботи та свідомо чинило плутанину в укладених між сторонами договорах та актах виконаних робіт.

Крім того, 19 травня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву від 19 травня 2015 року (т. 3, а.с. 11-13), в якому останнє заперечило проти задоволення даного позову з огляду також на оформлення позивачем як генпідрядником не одного, а декількох договорів підряду на один об'єкт будівництва, що створило фактичні труднощі в оформленні первинних облікових та звітних документів, а також проведенні взаєморозрахунків між сторонами. При цьому, частина робіт, що були включені до переліку підрядних робіт згідно спірного договору підряду від 10 червня 2013 року № 05-01/94 (із жорстким кошторисом у відповідності до положень додаткової угоди від 12 серпня 2013 року), на думку ОСОБА_1, була додатково оформлена окремими договорами підряду чи надання послуг; при цьому загальний твердий кошторис за договором від 10 червня 2013 року № 05-01/94 не коригувався.

У судових засіданнях 19 травня 2015 року та 25 травня 2015 року оголошувалися перерви відповідно до 25 травня 2015 року та 27 травня 2015 року.

Зважаючи на суперечливість наявних у матеріалах справи доказів та пояснень сторін, значну кількість укладених між сторонами однотипних правочинів та проведених відповідачем часткових погашень сум заборгованості за вищезазначеними договорами, враховуючи те, що для роз'яснення питань, які виникли при вирішення даного спору, виникла необхідність у застосуванні спеціальних знань, ухвалою суду від 27 травня 2015 року у даній справі було призначено судову експертизу, проведення якої було доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від тієї ж дати провадження у справі було зупинено до отримання висновків вищезазначеної експертизи, а строк розгляду спору у справі № 918/309/15 було продовжено на 15 днів - до 11 червня 2015 року.

Ухвалою суду від 6 липня 2015 року подане судовим експертом Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6 клопотання було задоволено та погоджено термін проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 травня 2015 року у справі № 918/309/15, у строк понад 90 днів.

Після зупинення провадження у справі на адресу суду надійшло клопотання експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7 від 12 червня 2015 року № 517 про уточнення питань, винесених на вирішення призначеної у даній справі судової експертизи, а також матеріали самої справи № 918/309/15.

Ухвалою суду від 4 серпня 2015 року провадження у цій справі було поновлено та призначено її до розгляду на 10 серпня 2015 року.

Ухвалою суду від 10 серпня 2015 року клопотання експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7 від 12 червня 2015 року № 517 було задоволено та уточнено питання, зазначені у резолютивній частині ухвали суду від 27 травня 2015 року. Крім того, цією ухвалою було погоджено термін проведення призначеної у даній справі судової експертизи у строк понад 90 днів, а провадження у справі - зупинено.

У зв'язку з переведенням судді Павленка Є.В. на роботу на посаду судді Господарського суду міста Києва, розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Рівненської області від 22 лютого 2016 року № 01-04/71/2016 було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/309/15, за результатами якого дану справу передано на розгляд судді Гудзенко Я.О.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23 лютого 2016 року (суддя Гудзенко Я.О.) провадження у справі № 918/309/15 було поновлено та призначено її до розгляду (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 1 березня 2016 року) на 5 квітня 2016 року.

Ухвалою суду від 5 квітня 2016 року провадження у справі № 918/309/15 було зупинено та направлено до Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз копії генерального плану, робочого проекту (том 5), оригінали робочого проекту (том 3, кошторисна документація), робочого проекту (том 3, кошториси) та копії актів виконаних робіт разом з матеріалами справи № 918/309/15.

У червні 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області надійшли матеріали справи № 918/309/15 разом з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 27 травня 2015 року № 8434-8435, у зв'язку з чим ухвалою суду від 21 червня 2016 року провадження у цій справі було поновлено з 6 липня 2016 року та призначено її до розгляду на 6 липня 2015 року.

Ухвалою суду від 6 липня 2016 року провадження у справі повторно було зупинено до отримання висновку судової економічної експертизи.

24 лютого 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов висновок судової економічної експертизи від 30 грудня 2016 року № 8433 разом з матеріалами справи № 918/309/15.

У зв'язку з припиненням повноважень судді Гудзенко Я.О., розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Рівненської області від 24 лютого 2017 року № 01-04/29/2017 було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/309/15, за результатами якого дану справу передано на розгляд судді Політиці Н.А.

Ухвалою суду від 27 лютого 2017 року справу № 918/309/15 було прийнято до свого провадження суддею Політикою Н.А., поновлено провадження у цій справі та призначено її до розгляду на 13 березня 2017 року.

Ухвалою суду від 13 березня 2017 року розгляд справи відкладено на 27 березня 2017 року.

До початку призначеного судового засідання 27 березня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення відповідача (т. 3, а.с. 192-193), в яких останній визнав вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 суми основного боргу в розмірі 5 497 грн. 07 коп., що була повністю підтверджена вищенаведеними експертними висновками, та заперечив проти задоволення решти пред'явлених позивачем вимог.

Крім того, до початку цього судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення позивача від 27 березня 2017 року (т. 3, а.с. 194-195), в яких останній зазначив про необґрунтованість наявних у матеріалах справи експертних висновків, оскільки в останніх відсутні чіткі висновки та відповіді на поставлені перед експертом запитання.

У судовому засіданні 27 березня 2017 року оголошувалася перерва до 10 квітня 2017 року.

30 березня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява ОСОБА_5 від 28 березня 2017 року № 7 (т. 3, а.с. 203-208), в якій останнє фактично збільшило розмір заявлених позовних вимог та просило суд стягнути з ОСОБА_1 54 818 грн. 65 коп. основного боргу, 20 173 грн. 26 коп. пені, 46 065 грн. 92 коп. інфляційних втрат та три проценти річних в сумі 4 505 грн. 65 коп. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

10 квітня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові заперечення ОСОБА_1 від 10 квітня 2017 року (т. 3, а.с. 214-215), в яких останнє вказало про необґрунтованість вимог позивача у зв'язку з встановленням наявними у матеріалах справи експертними висновками фактів дублювання робіт за спірним договором та подвійної оплати відповідачем певних робіт. Крім того, у даних поясненнях ОСОБА_1, зокрема зазначило про необґрунтованість заявлених ОСОБА_5 до стягнення з відповідача сум штрафних санкцій та компенсаційних виплат.

У судовому засіданні 10 квітня 2017 року оголошувалася перерва до 24 квітня 2017 року.

У судовому засіданні 24 квітня 2017 року представник позивача подав письмові пояснення ОСОБА_5 від 24 квітня 2017 року (а.с. 218-219), в яких останнє зазначило про наявність у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за спірним договором в сумі 54 818 грн. 65 коп., що, на думку ОСОБА_5, додатково підтверджується підписаним між сторонами протоколом про зарахування зустрічних грошових вимог від 30 червня 2014 року.

У судовому засіданні 24 квітня 2017 року представники позивача підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28 березня 2017 року № 7, та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у даному судовому засіданні визнав позов ОСОБА_5 в частині стягнення з відповідача 5 497 грн. 07 коп. основного боргу та заперечив проти задоволення решти пред'явлених позивачем вимог з підстав, зазначених у відзивах на позовну заяву та письмових поясненнях, зокрема, від 10 квітня 2017 року.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений договір підряду № 05-01/94, за умовами якого останнє доручило, а позивач зобов'язався забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельних робіт - нового будівництва об'єкту "Будівництво міні ГЕС на дамбі р. Случ в с. Стара Чортория Любарського району Житомирської області" (т. 1, а.с. 11-20).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Згідно пункту 1.2 зазначеного правочину адреса розташування об'єкта будівництва: с. Стара Чортория Любарського району Житомирської області. Основні параметри об'єкта будівництва: потужність - 275,9 кВт, проектне річне виробництво електроенергії - 1814,6 тис. кВт*год; площа забудови - 1202 м 2 .

За умовами пункту 1.3 цієї угоди види, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені у додатку № 1 до цього договору та проектною документацією, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору підрядник розпочне виконання робіт протягом 2 днів з дня виконання замовником зобов'язань щодо надання будівельного майданчика (фронту робіт), передачі проектної документації та сплати авансу і завершить виконання робіт 30 вересня 2013 року.

Пунктом 2.2 зазначеного правочину передбачено, що початок та закінчення робіт, їх етапність визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 2).

Строки виконання робіт (будівництва об'єкта) можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення обставин, передбачених пунктом 19 Загальних умов (пункт 2.4 договору).

За змістом пунктів 3.1, 3.2 цієї угоди договірна ціна робіт визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною договору, є твердою і складає 446 789 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 74 464 грн. 84 коп. У разі необхідності виконання додаткових робіт уточнення договірної ціни здійснюється з урахуванням положень пункту 25, а у разі зростання цін на ресурси - пункту 26 Загальних умов.

Відповідно до пунктів 3.3-3.5 договору уточнення твердої договірної ціни здійснюється у разі виникнення обставин, передбачених у пункті 24 Загальних умов. Уточнення твердої договірної ціни внаслідок зростання цін на ресурси, забезпечення якими покладено на підрядника, здійснюється на підставі обґрунтувань підрядника, якщо зростання перевищить 10% від договірної ціни. Уточнення твердої договірної ціни здійснюється у порядку, визначеному Державними будівельними нормами.

У пункті 13.1 договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються із урахуванням положень Загальних умов на підставі актів виконаних робіт згідно форми 3-КБ, КБ-2В, проміжними платежами в міру виконання робіт за повністю завершені етапи робіт, відповідно до плану фінансування (додаток № 4) та календарного графіку (додаток № 2).

Пунктом 13.2 вказаної угоди встановлено, що замовник протягом 3 банківських днів з дня підписання договору сплачує підряднику аванс у розмірі 30% від вартості першого етапу робіт. В подальшому замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 30% від вартості кожного наступного етапу відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток № 2) та плану фінансування (додаток № 4). Аванс використовується підрядником для придбання матеріалів, устаткування, транспортних витрат.

За умовами пункту 13.3 наведеного правочину підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи та подає їх для підписання замовнику протягом 10 днів після виконання робіт. Замовник зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 3 банківських днів з дня підписання документів замовником.

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті (якщо здійснюються проміжні платежі і договірна ціна є твердою), визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт та їх вартості за одиницю виміру (пункт 13.5 договору).

Відповідно до пунктів 18.1, 18.2 цієї угоди строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно наявного у матеріалах справи підписаного між сторонами додатку № 1 до вищенаведеного правочину (т. 1, а.с. 21) до видів робіт, що доручаються до виконання підряднику, входить комплекс земляних робіт по улаштуванню огороджувальної дамби водозабору, комплекс земляних робіт по улаштуванню водопадаючого каналу, комплекс будівельних робіт по улаштуванню водопадаючого каналу, комплекс будівельних робіт по відновленню дорожнього покриття на автодорозі Печанівка-Любар.

Слід також зазначити, що у матеріалах даної справи наявні також і належним чином засвідчені копії підписаних між сторонами та скріплених їх печаткам додатку № 2 до вищезазначеного договору (Календарний графік виконання робіт), додатку № 3 (Перелік матеріалів та устаткування, постачання яких забезпечує замовник), додатку № 4 (План фінансування будівництва) (т. 1, а.с. 22-24).

У матеріалах справи наявна також належним чином засвідчена копія підписаної між сторонами додаткової угоди до договору підряду від 10 червня 2013 року № 05-01/94 (т. 1, а.с. 25), згідно якої контрагенти внесли зміни до пункту 3.1 зазначеного договору та виклали його у новій редакції, за якою договірна ціна робіт визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною договору, є твердою і складає 478 544 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ - 79 757 грн. 49 коп. Цією додатковою угодою також було передбачено внесення відповідних змін до додатків №№ 1, 2, 4 наведеного договору підряду.

Так, за змістом, зокрема, додатку № 1 до спірного договору, з урахуванням наведеної додаткової угоди, до видів робіт, що доручаються до виконання підряднику, входить комплекс земляних робіт по улаштуванню огороджувальної дамби водозабору, комплекс земляних робіт по улаштуванню водопадаючого каналу, комплекс будівельних робіт по улаштуванню водопадаючого каналу, комплекс будівельних робіт по відновленню дорожнього покриття на автодорозі Печанівка-Любар, комплекс будівельних робіт по улаштуванню об'їзної дороги по насипу дамби, комплекс земляних робіт по улаштуванню котловану будівлі МГЕС, постачання земляної суміші в кількості 140 м 3 , комплекс робіт по водовідливу.

Судом встановлено, що на виконання умов вищенаведеного договору підряду від 10 червня 2013 року № 05-01/94 ОСОБА_5 виконало ряд передбачених даною угодою робіт загальною вартістю 440 194 грн. 32 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних уповноваженим представниками сторін та скріпленими печатками сторін актами прийняття виконаних підрядних робіт: від 29 серпня 2013 року за серпень 2013 року на суму 104 846 грн. 40 коп.; від 29 серпня 2013 року за серпень 2013 року на суму 66 488 грн. 40 коп.; від 29 серпня 2013 року за серпень 2013 року на суму 40 262 грн. 40 коп.; від 29 серпня 2013 року за серпень 2013 року на суму 9 004 грн. 80 коп.; від 29 серпня 2013 року (акт здачі-прийняття робіт від 29 серпня 2013 року № ОУ000085) на суму 6 720 грн. 00 коп.; від 29 серпня 2013 року (акт здачі-прийняття робіт від 29 серпня 2013 року № ОУ000085) на суму 11 620 грн. 32 коп.; від 30 вересня 2013 року № 2 за вересень 2013 року на суму 13 830 грн. 00 коп.; від 30 листопада 2013 року № 1 за листопад 2013 року на суму 78 390 грн. 00 коп.; від 24 грудня 2013 року № 2 за грудень 2013 року на суму 50 002 грн. 80 коп.; від 31 грудня 2013 року № 2 за грудень 2013 року на суму 39 013 грн. 20 коп.; від 28 лютого 2014 року № 3 за лютий 2014 року на суму 20 016 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 88-140, т. 2, а.с. 114-172, 180).

Проте всупереч умовам вищенаведеного договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості виконаних робіт виконав не у повному обсязі, сплативши ОСОБА_5 366 437 грн. 37 коп. та заборгувавши таким чином останньому 73 356 грн. 95 коп. Вказаний факт підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, вищенаведеними актами приймання виконаних робіт, а також платіжними документами відповідача (платіжні доручення, заяви на перерахування кредитних коштів) (т. 2, а.с. 104-106, 108-113, 181).

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У той же час судом також встановлено, що 17 вересня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений договір підряду № 05-01/109, за умовами якого останнє доручило, а позивач зобов'язався забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельних робіт - нового будівництва об'єкту "Будівництво міні ГЕС на дамбі р. Случ в с. Стара Чортория Любарського району Житомирської області" (т. 2, а.с. 182-190).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Згідно пункту 1.2 зазначеного правочину адреса розташування об'єкта будівництва: с. Стара Чортория Любарського району Житомирської області. Основні параметри об'єкта будівництва: потужність - 275,9 кВт, проектне річне виробництво електроенергії - 1814,6 тис. кВт*год; площа забудови - 1202 м 2 .

За умовами пункту 1.3 цієї угоди види, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією та затвердженими кошторисами, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору підрядник розпочне виконання робіт протягом 2 днів з дня виконання замовником зобов'язань щодо надання будівельного майданчика (фронту робіт), передачі проектної документації та завершить виконання робіт 31 грудня 2013 року.

За змістом пунктів 3.1, 3.2 цієї угоди договірна ціна робіт визначається на основі погодження договірної ціни та кошторисів, що є невід'ємною частиною договору. У разі необхідності виконання додаткових робіт уточнення договірної ціни здійснюється з урахуванням положень пункту 25, а у разі зростання цін на ресурси - пункту 26 Загальних умов.

Відповідно до пунктів 3.3-3.5 договору уточнення твердої договірної ціни здійснюється у разі виникнення обставин, передбачених у пункті 24 Загальних умов. Уточнення твердої договірної ціни внаслідок зростання цін на ресурси, забезпечення якими покладено на підрядника, здійснюється на підставі обґрунтувань підрядника, якщо зростання перевищить 10% від договірної ціни. Уточнення твердої договірної ціни здійснюється у порядку, визначеному Державними будівельними нормами.

У пункті 12.1 договору сторони погодили, що фінансування робіт здійснюється за рахунок власних та залучених (у тому числі кредитних) коштів замовника.

Згідно з пунктом 12.2 договору представниками сторін щомісячно підписуються акти виконаних робіт (форми КБ-2В та КБ-3).

Акт виконаних робіт підрядник передає замовнику до 25-го числа звітного місяця. Замовник протягом 5-ти днів після отримання акту перевіряє його реальність та підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт (пункт 12.3 цієї угоди).

Пунктом 12.5 вказаного правочину встановлено, що не пізніше п'яти банківських днів з дня погодження вартості виконаних робіт замовник перераховує підряднику суму, зазначену у довідці (Ф № КБ-3).

Відповідно до пунктів 17.1, 17.2 цієї угоди строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищенаведеного договору підряду від 17 вересня 2013 року № 05-01/109 ОСОБА_5 виконало ряд передбачених даною угодою робіт загальною вартістю 175 753 грн. 36 коп., у тому числі: за період вересня 2013 року - на суму 10 216 грн. 80 коп.; за період жовтня 2013 року - 120 868 грн. 40 коп.; за період листопада 2013 року - 10 353 грн. 36 коп.; за період грудня 2013 року - 34 314 грн. 80 коп. Наведений факт додатково підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних підписаних між сторонами актів прийняття виконаних будівельних робіт (т. 1, а.с. 164-206).

Водночас зі змісту наявних у матеріалах справи документів, зокрема, заяв відповідача на перерахування грошових коштів та платіжних доручень, вбачається, що останнім було перераховано на рахунок ОСОБА_5 213 011 грн. 76 коп., що свідчить про наявність переплати відповідачем суми грошових коштів за виконані ОСОБА_5 роботи за договором підряду від 17 вересня 2013 року № 05-01/109 в розмірі 37 258 грн. 40 коп.

Наведені обставини також підтверджуються наявним у матеріалах справи висновком експерта від 30 грудня 2016 року № 8433 (т. 3, а.с. 162-171).

Також судом встановлено, що 16 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений договір про надання послуг екскаватора № 70, за умовами якого останнє зобов'язалося на письмове замовлення замовника надати послуги механізмами з машиністом, а саме: екскаватор, для виконання земельних робіт, включаючи послуги машиніста у кількості 61 год., а ОСОБА_1 у свою чергу зобов'язалося прийняти та оплатити виконавцю дані послуги на умовах та в терміни, передбачені даним договором (т. 2, а.с. 193-194).

Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 вказаного договору вартість 1 години послуг визначається в розмірі 450 грн. 00 коп. з урахуванням 20% ПДВ. Загальна вартість наданих послуг складає 27 450 грн. 00 коп. та вказується в акті виконаних робіт.

Згідно пунктів 4.1-4.3 цієї угоди надані послуги оформляються актом здачі-прийняття робіт за фактично відпрацьований час. Акт здачі-прийняття послуг є невід'ємною частиною договору. Оплата послуг здійснюється замовником на рахунок виконавця у безготівковій формі протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт за фактично відпрацьований час.

За змістом пункту 5.1 цього договору термін його дії встановлюється строком до 31 січня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищенаведеного договору про надання послуг екскаватора № 70 ОСОБА_5 надало відповідачу передбачені цією угодою послуги загальною вартістю 30 150 грн. 00 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних підписаних між сторонами актів здачі-прийняття робіт (т. 1, а.с. 216-218).

Проте всупереч умовам вищенаведеного договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості наведених послуг виконав не у повному обсязі, сплативши ОСОБА_5 18 450 грн. 00 коп. та заборгувавши таким чином останньому 11 700 грн. 00 коп. Вказаний факт підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, вищенаведеними актами приймання виконаних робіт, а також платіжними документами відповідача, а також висновком експерта від 30 грудня 2016 року № 8433.

Слід також зазначити, що 24 вересня 2013 року між сторонами також був укладений договір про надання автопослуг машинами тат вантажопідіймальною технікою № 60, за умовами якого ОСОБА_5 зобов'язалося на письмове замовлення замовника надати послуги механізмами та автотранспортом для виконання транспортних та вантажно-розвантажувальних і монтажних робіт по об'єкту "Будівництво міні ГЕС на дамбі р. Случ в с. Стара Чортория Любарського району Житомирської області", а ОСОБА_1 у свою чергу зобов'язалося прийняти та оплатити вказані послуги (т. 1, а.с. 207).

Цей договір також підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений їх печатками.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору вартість 1 години послуг визначається у розмірі: автокран Івановець - 250 грн. 00 коп. з урахуванням 20% ПДВ.

Вартість пробігу 1 кілометру визначається в розмірі:

- Трал Iveko - 14 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ 20%;

- Автокран Івановець - 11 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ 20% (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.3 договору загальна вартість наданих послуг вказується в акті виконаних робіт.

Судом встановлено, що на виконання умов вищенаведеного договору ОСОБА_5 надало відповідачу передбачені цією угодою послуги загальною вартістю 13 794 грн. 35 коп., які були повністю оплачені ОСОБА_1. Даний факт, а також і факт відсутності заборгованості чи переплати за даної угодою, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних підписаних між сторонами актів здачі-прийняття робіт, платіжного доручення та заяви відповідача на перерахування кредитних коштів (т. 2, а.с. 201-204), а також висновком експерта від 30 грудня 2016 року № 8433.

Також судом встановлено, що 2 вересня 2013 року між сторонами був укладений договір про надання послуг № 05-01/106, за умовами якого ОСОБА_5 взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 послуги, а відповідач у свою чергу - прийняти та своєчасно оплатити вказані послуги (т. 1, а.с. 151).

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 3.1 даної угоди виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, здійснити поставку земельної суміші власним автотранспортом в об'ємі згідно замовлення, на місце, призначене замовником, а останній зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, оплатити надані послуги на умовах даного договору.

За пунктом 4.1 цього договору замовник здійснює оплату за надані послуги виконавцем з розрахунку за 1 м 3 постачання земельної суміші , що складає 48 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ 20%.

Розрахунок за надані послуги замовник здійснює виконавцеві на підставі актів виконаних робіт, підписаних обома сторонами (пункт 4.3 цієї угоди).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищенаведеного договору про надання послуг № 05-01/106 ОСОБА_5 надало відповідачу передбачені цією угодою послуги загальною вартістю 102 763 грн. 00 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних підписаних між сторонами актів здачі-прийняття робіт (т. 3, а.с. 220-225).

Проте всупереч умовам вищенаведеного договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості наведених послуг виконав не у повному обсязі, сплативши ОСОБА_5 95 743 грн. 00 коп. та заборгувавши таким чином останньому 7 020 грн. 00 коп.

У той же час судом встановлено, що 30 червня 2014 року між сторонами був підписаний протокол про зарахування зустрічних вимог (т. 1, а.с. 37), за змістом якого сторони на підставі статті 601 ЦК України дійшли згоди про припинення їх зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог, строк виконання яких настав. У вказаному протоколі сторони погодили, що на 30 червня 2014 року ОСОБА_1 є боржником ОСОБА_5 на суму 73 356 грн. 95 коп. за договором № 05-01/94 від 10 червня 2013 року та договором № 70 від 16 грудня 2013 року на суму 11 700 грн. 00 коп. за виконані роботи та надані послуги. Загальна сума боргу становить 85 056 грн. 95 коп. Водночас на 30 червня 2014 року ОСОБА_5 є боржником ОСОБА_1 по договору № 05-01/109 від 17 вересня 2013 року за виконані роботи та надані послуги. Відтак, у вказаному протоколі сторони погодились на припинення зустрічних вимог на суму 30 238 грн. 40 коп.

Відповідно до частини 1 статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

У пунктах 1.4 та 1.5 вказаного протоколу про зарахування зустрічних вимог сторони дійшли згоди про те, що їх взаємні зобов'язання в частині наведеної суми грошових коштів припиняються з моменту підписання цього протоколу, а заборгованість ОСОБА_1 перед ОСОБА_5 станом на 1 липня 2014 року по договору № 05-01/94 від 10 червня 2013 року становить 54 818 грн. 65 коп.

Вищенаведена сума заборгованості була відображена і у висновку експерта від 30 грудня 2016 року № 8433. У той же час у вказаному висновку експертом було зазначено, що в об'ємі наданих останньому документів заборгованість ОСОБА_1 перед ОСОБА_5 за укладеним між сторонами договором від 10 червня 2013 року № 05-01/94 можливо документально підтвердити в сумі 47 798 грн. 55 коп. (73356,95+11700,00-37258,40). Водночас відхилення вказаної суми (47 798 грн. 55 коп.) від суми заборгованості, що наявна у ОСОБА_1 за даними позивача (54 818 грн. 65 коп.), не було обґрунтовано експертом з посиланням на відсутність у матеріалах справи відповідних документів на момент проведення дослідження.

У той же час, як було зазначено вище, у судовому засіданні 24 квітня 2017 року представник позивача подав письмові пояснення ОСОБА_5 від 24 квітня 2017 року (а.с. 218-219), в яких останнє зазначило про наявність у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за спірним договором в сумі 54 818 грн. 65 коп., а також надало ряд належним чином засвідчених копій актів здачі-прийняття робіт. Зі змісту наведених документів та письмових пояснень вбачається, що відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості наведених послуг в сумі 102 763 грн. 00 коп. виконав не у повному обсязі, сплативши ОСОБА_5 95 743 грн. 00 коп. та заборгувавши таким чином останньому 7 020 грн. 00 коп.

Відтак, зважаючи на наведені обставини, а також враховуючи наявність на момент прийняття рішення у даній справі у матеріалах цієї справи відповідних первинних документів, якими обґрунтовується вказане в експертному висновку відхилення сум заборгованості відповідача, суд дійшов висновку про те, що борг ОСОБА_1 перед ОСОБА_5 за договором від 10 червня 2013 року № 05-01/94 складає 54 818 грн. 65 коп.

Слід зазначити, що вказана сума заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи первинними обліковими документами, а також підписаним сторонами протоколом про зарахування зустрічних вимог від 30 червня 2014 року.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором від 10 червня 2013 року № 05-01/94 підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Водночас судом не береться до уваги висновок експерта в частині визначення кінцевої документально підтвердженої суми заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за спірним договором в сумі 5 497 грн. 07 коп., оскільки така сума була обчислена наступним чином: 47 798 грн. 55 коп. (сума боргу відповідача, обчислена без урахування та дослідження первинних облікових документів, які встановлюють правову природу наявності відхилення суми боргу ОСОБА_1 перед позивачем за даними експерта від суми такого боргу за даними самого ОСОБА_5) - 42 301 грн. 48 коп. (вартість дублюючих робіт за спірним договором) = 5 497 грн. 07 коп.

Проте у вищенаведеному експертному висновку відсутній категоричний висновок про встановлення наявності фактів дублювання певних робіт за спірним договором; натомість у тексті зазначеного експертного дослідження міститься лише посилання на гіпотетичну можливість наявності дублювання певних робіт за цією угодою, що не може бути визнано судом належним підтвердженням наявності таких фактів.

У той же час, як було зазначено вище, усі наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг за спірним договором, зокрема і ті, що на думку відповідача містили дублюючі роботи, були підписані відповідачем та скріплені відбитком печатки ОСОБА_1.

За змістом частини 1 статті 627 відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відтак, зважаючи на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань ОСОБА_1 на безпідставність нарахування ОСОБА_5 суми основного боргу відповідача за спірним договором в розмірі 54 818 грн. 65 коп. та про законність вказаних вимог ОСОБА_5.

Твердження ОСОБА_1 про свідоме заплутування позивачем взаємовідносин між сторонами шляхом укладення ряду однотипних договорів також не беруться судом до уваги, оскільки вказані правочини були підписані уповноваженими представниками, зокрема, і відповідача, а також скріплені печатками останнього, що свідчить про наявність волевиявлення самого ОСОБА_1 на виникнення даних правовідносин.

Крім того, позивач у своєму позові, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28 березня 2017 року № 7, просив суд стягнути з ОСОБА_1 20 173 грн. 26 коп. пені, 46 065 грн. 92 коп. інфляційних втрат та три проценти річних в сумі 4 505 грн. 65 коп., нарахованих у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

У той же час при дослідженні матеріалів справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаних вимог з огляду на наступне.

Зі змісту вищенаведеної заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28 березня 2017 року № 7 вбачається, що позивач просив стягнути з ОСОБА_1 20 173 грн. 26 коп. пені, нарахованої у період з 1 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 54 818 грн. 65 коп., три проценти річних в сумі 4 505 грн. 65 коп., нараховані у період з 1 липня 2014 року по 28 березня 2017 року на суму основного боргу в розмірі 54 818 грн. 65 коп., а також 46 065 грн. 92 коп. інфляційних втрат, нарахованих з липня 2014 року по лютий 2017 року на вказану суму основного боргу.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту наведених імперативних приписів чинного законодавства вбачається, що згадані штрафні санкції та компенсаційні виплати можуть нараховуватися лише з моменту прострочення боржником виконання взятого на себе грошового зобов'язання.

Відтак, для стягнення даних сум необхідною умовою є встановлення конкретних сум заборгованості, за якими відбулося прострочення виконання зобов'язання з їх сплати, підстав їх виникнення, а також конкретно визначених періодів початку (виникнення прострочення) та закінчення їх нарахування.

У той же час в порушення вищенаведених вимог ОСОБА_5 не було вказано конкретних видів робіт чи наданих послуг, за якими відбувалося прострочення сплати ОСОБА_1 наявної у нього заборгованості (зазначено загальну суму боргу в сумі 54 818 грн. 65 коп. за договором від 10 червня 2013 року № 05-01/94, а не конкретні суми заборгованості по кожному акту виконаних робіт чи наданих послуг окремо в рамках цієї угоди), а також безпідставно здійснено нарахування спірних сум починаючи з 1 липня 2014 року, тобто з дня, наступного за днем підписання між сторонами протоколу про зарахування зустрічних вимог від 30 червня 2014 року, а не з конкретних дат початку прострочення відповідачем виконання своїх обов'язків з оплати конкретних робіт чи наданих послуг, що позбавляє суд можливості встановити дійсний розмір та період нарахування спірних сум пені та компенсаційних виплат, що підлягають стягненню з ОСОБА_1.

Слід також зазначити, що преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Проте в порушення наведених вимог ОСОБА_5 при обчисленні заявлених до стягнення з відповідача сум пені було неправомірно використано процентну ставку в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення платежу, що значно перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховувалася зазначена штрафна санкція.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про недоведеність вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 20 173 грн. 26 коп. пені, 46 065 грн. 92 коп. інфляційних втрат та три проценти річних в сумі 4 505 грн. 65 коп., у зв'язку з чим у задоволенні даних вимог слід відмовити.

Слід також зазначити, що у своїх письмових запереченнях від 10 квітня 2017 року (т. 3, а.с. 214-215) ОСОБА_1 просило суд застосувати строк позовної давності до пред'явлених ОСОБА_5 вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій і компенсаційних виплат за актом від 28 лютого 2014 року, підписаним в рамках спірного договору.

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відтак, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

За таких обставин, зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення даного позову в частині стягнення з ОСОБА_1 заявлених позивачем до стягнення сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що вищенаведена заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Отже, даний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що загальна ціна пред'явленого ОСОБА_5 позову, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28 березня 2017 року № 7, склала 125 563 грн. 48 коп.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подання позову ОСОБА_5) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (частина 1 вищезазначеної статті).

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" встановлено, що з 1 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі дорівнює 1 218 грн. 00 коп.

Отже, з огляду на вищенаведені положення, а також зважаючи на звернення позивача до суду з цим позовом у березні 2015 року, ОСОБА_5 мало сплатити за подання даного позову, загальна ціна якого складає 125 563 грн. 48 коп., судовий збір в розмірі 2 511 грн. 27 коп.

У той же час з матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28 березня 2017 року № 7, ОСОБА_5 сплатило до Державного бюджету України лише 2 372 грн. 06 коп. судового збору за платіжними дорученнями від 15 вересня 2014 року № 3063 на суму 1 827 грн. 00 коп. та від 17 березня 2015 року № 3808 на суму 545 грн. 06 коп.

Зі змісту нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що коли факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема, стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_5 на користь Державного бюджету України недоплаченої суми судового збору в розмірі 139 грн. 21 коп.

Відтак, враховуючи часткове задоволення зазначеного позову, суд на підставі статті 49 ГПК України дійшов висновку про необхідність пропорційного покладення на сторони витрат по сплаті судового збору, згідно якого стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає 1 096 грн. 37 коп. судового збору. Водночас решта сплаченого позивачем судового збору залишається за ОСОБА_5

Відповідно до частини 6 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за проведення призначеної у даній справі судової експертизи (судової будівельно-технічної та судово-економічної) ОСОБА_1 було сплачено 9 984 грн. 00 коп. згідно платіжних доручень від 27 листопада 2015 року № 1517 на суму 5 376 грн. 00 коп. (т. 3, а.с. 92) та від 23 червня 2016 року № 1016 на суму 4 608 грн. 00 коп. (т. 3, а.с. 148).

Отже, з огляду на вищенаведені законодавчі положення, а також враховуючи часткове задоволення позову ОСОБА_5, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 5 625 грн. 18 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Водночас решта понесених відповідачем витрат на проведення судової експертизи залишаються за ОСОБА_1.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСРЕЙЛ" (33028, місто Рівне, вулиця Кавказька, будинок 2, ідентифікаційний код: 36171036) на користь Приватного підприємства "Житомир-Артпроект" (10025, місто Житомир, вулиця Промислова, будинок 4-А, ідентифікаційний код: 33893222) 54 818 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 65 коп. основного боргу та 1 096 (одну тисячу дев'яносто шість) грн. 37 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства "Житомир-Артпроект" (10025, місто Житомир, вулиця Промислова, будинок 4-А, ідентифікаційний код: 33893222) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСРЕЙЛ" (33028, місто Рівне, вулиця Кавказька, будинок 2, ідентифікаційний код: 36171036) 5 625 (п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 18 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Стягнути з Приватного підприємства "Житомир-Артпроект" (10025, місто Житомир, вулиця Промислова, будинок 4-А, ідентифікаційний код: 33893222) на користь Державного бюджету України 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 21 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Житомир-Артпроект" про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСРЕЙЛ" 20 173 грн. 26 коп. пені, 46 065 грн. 92 коп. інфляційних втрат та трьох процентів річних в сумі 4 505 грн. 65 коп. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28 квітня 2017 року.

Суддя Політика Н.А.