Постанова

від 27.04.2017 по справі 304/1473/16-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 рокуЛьвів№ 876/962/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Коваля Р.Й.

за участю секретаря судового засідання - Румянцевої О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на постанову Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2016 року у адміністративній справі №304/1473/16-а за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Перечинського державного нотаріального округу ОСОБА_2 про зобов'язання до вчинення дій по скасуванню державної реєстрації заборони на відчуження нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Перечинського державного нотаріального округу ОСОБА_2 в якому просив прийняти рішення, яким зобов'язати відповідача вчинити дії по внесенню до державного реєстру обтяжень відомості про припинення іпотеки згідно договорів №0601/0708/88-064-Z-1 від 15 липня 2008 року та №0601/0708/88-064-Z-2 від 17 вересня 2009 року та відомості про припинення заборони на відчуження №1577 від 17.09.2009 року та №1578 від 15.07.2008 року.

Постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2016 року позов представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Перечинського державного нотаріального округу ОСОБА_2 про зобов'язання до вчинення дій по скасуванню державної реєстрації заборони на відчуження нерухомого майна - задоволено.

Зобов'язано приватного нотаріуса Перечинського державного нотаріального округу ОСОБА_2 внести до державного реєстру обтяжень відомості про припинення іпотеки згідно договорів №0601/0708/88-064-Z-1 від 15 липня 2008 року та №0601/0708/88-064- Z-2 від 17 вересня 2009 року та відомості про припинення заборони на відчуження №1577 від 17 вересня 2009 року та №1578 від 15 липня 2008 року.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство Дельта Банк подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник приватного нотаріуса Перечинського державного нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання на виклик суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 5 липня 2008 року між ПАТ Сведбанк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №0601/0708/88-064, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 13 000,00 євро на споживчі цілі (п.1.1 кредитного договору).

Також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язання, яке виникло згідно вищезазначеного кредитного договору, між банком та ОСОБА_1 було укладено договори іпотеки №0601/0708/88-064-Z-1 від 15 липня 2008 року та №0601/0708/88-064- Z-2 від 17 вересня 2009 року, за умовами яких ОСОБА_1 передав в іпотеку Банку належне йому на праві власності майно, а саме: житловий будинок з надвірними будовами, який знаходиться у Закарпатській області, Перечинський район, с. Новоселиця, вул.. б/н, №11 та земельну ділянку, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 2123282001:01:003:0055, що знаходиться у Закарпатській області, Перечинський район, с. Новоселиця, вул.. б/н, №11 а .

25 травня 2012 року між ВАТ Сведбанк та АТ Дельта Банк укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 1306,1307, відповідно до якого ВАТ Сведбанк відступив, а АТ Дельта Банк набув права вимоги до боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами, в тому числі за кредитним договором № 0601/0708/88-064 від 15.07.2008 року, договором іпотеки №0601/0708/88-064-2-1 від 15.07.2008 року (Копія Витягу з договору та Додатки а.с. 55-57).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України Про банки і банківську діяльність банк може бути ліквідований у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Закону України Про банки і банківську діяльність Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки ні ПАТ Омега Банк , ні АТ Дельта Банк на момент розгляду справи в суді першої інстанції не ліквідовані, а перебувають в стані припинення, оскільки процедура його ліквідації розпочата відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб де введена тимчасова адміністрація, а ліквідація не завершена.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції не було враховано норми статті 53 КАС України, адже рішення суду першої інстанції впливає на права апелянта, який не є стороною в даній справі та не був залучений до участі в розгляді даної справи в суді першої інстанції як третя особа.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що даний позов поданого до неналежного суду, а саме позивач повинен був подати даний позов до окружного адміністративного суду з наступних мотивів.

На підставі п. 8 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 20 травня 2013 року № 8 Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів зазначено, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом ст. 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус. Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси. Відповідно до ч. 2 ст. 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. За ч. 1 ст. 18 КАС України (предметна підсудність адміністративних справ) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті; 6) адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України. Натомість за ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: 1) однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам; 2) про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням; 3) щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. За ч. 1 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси. При цьому в ОСОБА_5 Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Тобто держава в цій частині делегує нотаріусам владні повноваження. Тому суду першої інстанції при розгляді даного позову щодо оскарження дій або бездіяльності нотаріуса як державного реєстратора прав на нерухоме майно слід було врахувати, що це справа адміністративної юрисдикції.

ОСОБА_1 у позовній заяві, просить зобов'язати нотаріуса Перечинського державного нотаріального округу ОСОБА_2 внести до державного реєстру обтяжень відомості про припинення іпотеки згідно договорів №0601/0708/88-064-Z-1 від 15 липня 2008 року та №0601/0708/88-064-Z-2від 17 вересня 2009 року та відомості про припинення заборони на відчуження №1577 від 17.09.2009 року та №1578 від 15.07.2008 року як державним реєстратором прав на нерухоме майно, саме як спеціальним суб'єктом, на якого державою були покладені функції державного реєстратора, тобто якому держава в цій частині делегувала владні повноваження.

Таким чином, оскільки позивачем оскаржується бездіяльність нотаріуса, якому були державою делеговані владні повноваження, то у такому випадку предметна підсудність справ за таким адміністративним позовом буде відноситися відповідно до вимог п. 1. ч. 1 ст. 18 КАС України до підсудності окружного адміністративного суду.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк задовольнити.

Постанову Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2016 року у адміністративній справі №304/1473/16-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Перечинського державного нотаріального округу ОСОБА_2 про зобов'язання до вчинення дій по скасуванню державної реєстрації заборони на відчуження нерухомого майна.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

ОСОБА_6

Повний текст постанови складений 28 квітня 2017 року.