Ухвала

від 29.03.2017 по справі 2а/0470/6934/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року м. Київ К/800/5353/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (ОДПІ)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013

у справі № 2а/0470/6934/11 Дніпропетровського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання Нікос

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про скасування податкових повідомлень-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області від 03.06.2011 № 0000972320 та № 0000932320.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов`язання із податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової невиїзної документальної перевірки від 10.05.2011 за № 154/231/30740752. Згідно з висновками акту від 10.05.2011 за № 154/231/30740752 позивач порушив норми пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (Закон № 334/94-ВР), пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (Закон № 168/97-ВР): завищив валові витрати на загальну суму 342455,90 грн. у податковому обліку за ІV квартал 2010 року та податковий кредит у податковому обліку за грудень 2010 року на загальну суму 68491,18 грн. за нікчемними правочинами з поставки від ТОВ ТД Мірчел товарно-матеріальних цінностей (масло рапсове, масло регенероване, ортофосфорна кислота, обладнання, тощо), у результаті чого занизив податок на прибуток за ІV квартал 2010 року на 85613,00 грн. та ПДВ за грудень 2010 року на 68491,00 грн.

Висновок про нікчемність правочинів позивача із ТОВ ТД Мірчел обґрунтовано відсутністю цього постачальника за юридичною адресою (Дніпропетровська обл., Новомосковський район, смт. Меліоративне, вул. Заводська, буд. 10), недекларування виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання, необхідних для здійснення поставки; відсутністю доказів щодо місця виконання зобов'язань підприємства і підтвердження податкового кредиту з ПДВ, а також ознаками фіктивності контрагента ТОВ ТД Мірчел , за яким останнє задекларувало податковий кредит (ПП Стилет - Юг ).

За наслідками перевірки ОДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.06.2011: № 0000932320 - про збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток на 85613,00 грн. за основним платежем та 42806,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000972320 - про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 68491,00 грн. за основним платежем та 34245,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу від ТОВ ТД Мірчел товарів від імені цього постачальника на адресу позивача виписані видаткові та податкові накладні, на підставі яких позивач сформував валові витрати у податковому обліку за ІV квартал 2010 року та податковий кредит із ПДВ за грудень 2010 року.

Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 334/94 -ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно з підпунктом 5.2.1 цієї статті, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 -ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення валових витрат та податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум валових витрат, податкового кредиту, ОДПІ посилається на нікчемність операцій із поставки позивачу від ТОВ ТД Мірчел товарів, з огляду на відсутність цього постачальника за своїм місцезнаходженням та на недостатність у цього постачальника та його контрагента ПП Стилет - Юг основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, необхідних для здійснення поставки.

Суди попередніх інстанцій на підставі оцінки доказів, приєднаних до справи, а саме: завірених копій видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень, доказів оприбуткування та подальшого використання отриманого від ТОВ ТД Мірчел товару у власній господарській діяльності, - за відсутності доказів з боку контролюючого органу, які б беззаперечно підтверджували безтоварність господарських операцій з поставки позивачу від ТОВ ТД Мірчел товару, зробили юридично правильний висновок про недоведеність з боку відповідача на виконання процесуального обов'язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України, правомірності зменшення у податковому обліку позивача сум валових витрат і податкового кредиту . Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,

якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписВ.П. Юрченко