Ухвала

від 03.05.2017 по справі 6-34/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №6-34/10 Головуючий у 1-й інст. Борисюк Р.М.

Категорія 81 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за поданням відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції про обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 квітня 2010 року,

встановила:

У апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 квітня 2010 року, якою її тимчасово обмежено в праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документу до погашення боржником боргу у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що її не було повідомлено про час та місце розгляду справи. Про наявність ухвали суду щодо обмеження її у праві виїзду за кордон вона дізналася у 2016 році з відповіді Державної прикордонної служби. Також вказала, що на момент ухвалення судом оскаржуваного судового рішення вона не перебувала у статусі боржника, оскільки постановою державного виконавця від 18 березня 2010 року виконавчий документ (виконавчий напис приватного нотаріуса) про стягнення з неї боргу було повернуто в орган, що його видав, та повторно не пред'являвся.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи подання відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції та обмежуючи ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документу, суд першої інстанції виходив із того, що остання ухиляється від сплати боргу, на виклики державного виконавця не з'являється, тому подання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна з огляду на таке.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері. Зокрема, пунктом 2 статті 6 цього Закону у редакції на час звернення державного виконавця із відповідним поданням передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Таким чином, установлене Конституцією право вільно залишати територію України може бути обмежено відносно боржника-фізичної особи за судовим рішенням, іншими діючими невиконаними зобов'язаннями шляхом установлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України лише у разі встановлення та доведеності факту ухилення боржника від виконання зобов'язань.

Встановлено, що згідно акту №1 від 30 березня 2016 року матеріали справи (крім оскаржуваного судового рішення) №6-34/10 знищені, як такі, що не підлягають подальшому зберіганню.

Також знищені у зв'язку із закінченням строку зберігання матеріали виконавчого провадження про стягнення боргу з ОСОБА_1, що підтверджується змістом заперечень державної виконавчої служби на апеляційну скаргу.

З наявних у матеріалах справи документів виконавчого провадження №14947142 вбачається, що постановою державного виконавця від 25 вересня 2009 року відкрито провадження по виконанню виконавчого напису №905 від 12 квітня 2007 року, виданого приватним нотаріусом про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ВАТ Райффайзен Банк Аваль в розмірі 177156,91 грн. з наданням боржнику строку для добровільного виконання вказаного виконавчого документу до 01 жовтня 2009 року.

Разом з тим, постановою від 18 березня 2010 року виконавчий напис №905 від 12 квітня 2007 року повернуто в орган, який його видав, з роз'ясненням про можливість стягувача повторно пред'явити вказаний виконавчий документ до 18 березня 2011 року.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі суду відсутні посилання на докази того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання зобов'язання, свідомо ухиляється від його виконання.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції не перевірив наявність відкритого виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 на момент розгляду подання про обмеження її у праві виїзду за кордон, не з'ясував, чи вчиняв боржник дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання зобов'язання, а тому застосував такий захід передчасно, без належного з'ясування фактичних обставин, що підлягають перевірці.

Відтак, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні подання відділу виконавчої служби.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 квітня 2010 року скасувати, постановивши нову ухвалу про відмову у задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції про обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: