Ухвала

від 01.05.2017 по справі 304/440/17

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

йСправа № 304/440/17 Провадження № 1-кс/304/132/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2017 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12017070130000024 від 19 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

слідчий СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12017070130000024 від 19 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України про накладення арешту на транспортні засоби марки TATRA, модель T 815-2, тип VU 28 210 6*6.2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 1991, кузов № НОМЕР_2 ; кран-маніпулятор, гідравлічний ESSEL 125, реєстраційний номер НОМЕР_3 , заводський номер НОМЕР_4 , 2002 року випуску; лісонавантажувач фронтальний з гідравлічним захватом марки «Liebherr», моделі L522, кузов НОМЕР_5 , 1995 року випуску, що надані ТОВ «Форестер Закарпаття» у строкове платне користування юридичною особою, зареєстрованою у Словацькій Республіці «FERBO ONE» в особі ing. Jozef Federic; а також автонавантажувач колісний з вилами марки DESTA, моделі DVHM3222TM, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , 1985 року випуску; верстат для дерева деревокол GUDE, типу DHH 1250/12Т, потужністю 4000 Вт, 2014 року випуску, розміром 57*85*112 та верстат для дерева деревокол POWERLOG, типу 10Т, розміром 58*53*153, потужністю 4 000 Вт, що надані ТОВ «Форестер Закарпаття» у строкове платне користування юридичною особою, зареєстрованою у Словацькій Республіці «А-Транс» в особі ОСОБА_6 , а також накласти заборону на їх відчуження, розпорядження та користування. Клопотання мотивує тим, що 18 січня 2017 року до Перечинського ВП надійшло повідомлення ОСОБА_7 , представника ТОВ «Форестер Закарпаття» про те, що у листопаді 2016 року у вказаному товаристві було проведено заміну керівника, та після проведення інвентаризації майна товариства виявлено відсутність устаткування та спеціальних транспортних засобів для трелювання деревини. Дану подію 19 січня 2017 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070130000024 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України. В ході досудового розслідування, під час допиту директора ТОВ «Форестер Закарпаття» ОСОБА_8 встановлено, що 17 листопада 2016 року на зборах учасників товариства його було призначено директором та відповідно попереднього директора ОСОБА_9 , відкликано з посади. В ході виконання своїх обов`язків він провів інвентаризацію наявного майна товариства та виявив відсутність устаткування та спеціальних транспортних засобів для трелювання деревини, а саме: вантажного автомобіля трьохосьового, призначеного для перевезення лісоматеріалів марки TATRA, модель T 815-2, тип VU 28 210 6*6.2, реєстраційний номер ZA 451 AM, рік випуску 1991, кузов № НОМЕР_2 , жовтого кольору; крану-маніпулятору, гідравлічного ESSEL 125, реєстраційний номер НОМЕР_3 , заводський номер НОМЕР_4 , 2002 року випуску, для навантаження та розвантаження транспортних засобів, зеленого кольору, що являється одним цілим з вказаним транспортним засобом марки TATRA, однак був ввезений на митну територію України за двома митними деклараціями; лісонавантажувача фронтальний з гідравлічним захватом марки «Liebherr», моделі L522, кузов НОМЕР_5 , 1995 року випуску; автонавантажувача колісного з вилами марки DESTA, моделі DVHM3222TM, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , 1985 року випуску; верстату розколювального для дерева GUDE, типу DHH 1250/12Т, потужністю 4000 Вт, 2014 року випуску, розміром 57*85*112 та верстат розколювального для дерева деревокол POWERLOG, типу 10Т, розміром 58*53*153. Окрім цього, всі документи на вказані транспортні засоби та інші документи товариства, зокрема протоколи зборів, статути, договори оренди та ін. попереднім директором не було передано товариству. Крім цього, згідно митних декларацій та договорів № 1/2014 від 14 серпня 2014 року та № 3/2014 від 04 серпня 2014 року вищевказані транспортні засоби були надані ТОВ «Форестер Закарпаття» у строкове платне користування юридичними особами Словацької Республіки «FERBO ONE» в особі ing. Jozef Federic та «А-Транс» в особі Ярослава Горечнія і ввезені в Україну з серпня 2014 року; згідно митних декларацій на даний час вказані транспортні засоби знаходяться на території України. Отже враховуючи, що за фактом розтрати майна ТОВ «Форестер Закарпаття» проводиться досудове розслідування, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 191 КК України, а вищевказані транспортні засоби є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, тому з метою збереження їх цілісності, запобігання втрати, використання, пересування, передачі та відчуження, слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні клопотання слідчого підтримав та просив таке задовольнити.

У судовому засіданні представник власника майна проти задоволення клопотання не заперечив.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників розгляду, вивчивши надані слідчим матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 4 ст. 170 цього Кодексу у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як убачається з наданих слідчим матеріалів, 18 січня 2017 року до Перечинського ВП надійшло повідомлення ОСОБА_7 , представника ТОВ «Форестер Закарпаття» про те, що у листопаді 2016 року у вказаному товаристві було проведено заміну керівника, та після проведення інвентаризації майна товариства виявлено відсутність устаткування та спеціальних транспортних засобів для трелювання деревини.

Також з даних матеріалів убачається, що дану подію 19 січня 2017 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно номер № 12017070130000024 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 191 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12017070130000024 від 28 квітня 2017 року.

З матеріалів клопотання вбачається, що згідно протоколу № 18/11/16 Загальних зборів учасників ТОВ «Форестер Закарпаття» від 17 листопада 2016 року вирішено відкликати ОСОБА_9 з посади директора товариства та обрати на посаду директора ОСОБА_8 .

Як вбачається з протоколу допиту свідка директора ТОВ «Форестер Закарпаття» ОСОБА_8 від 12 квітня 2017 року, він 29 листопада 2016 року спільно із засновниками товариства ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , захисником ing. Jozef Federic ОСОБА_7 та ОСОБА_12 потрапили на вищевказану територію в с. Сімер Перечинського району, де виявили орендовані товариством транспортні засоби, однак не усі, після чого ним було проведено інвентаризацію всього майна товариства та виявлено відсутність ввезеного в режимі тимчасового ввозу із Словацької Республіки майна, яким товариство користувалося за договором оренди, а саме вантажного автомобіля трьохосьового, призначеного для перевезення лісоматеріалів марки TATRA, модель T 815-2, тип VU 28 210 6*6.2, реєстраційний номер ZA 451 AM, рік випуску 1991, кузов № НОМЕР_2 , жовтого кольору; крану-маніпулятору, гідравлічного ESSEL 125, реєстраційний номер НОМЕР_3 , заводський номер НОМЕР_4 , 2002 року випуску, для навантаження та розвантаження транспортних засобів, зеленого кольору, що являється одним цілим з вказаним транспортним засобом марки TATRA, однак був ввезений на митну територію України за двома митними деклараціями; лісонавантажувача фронтальний з гідравлічним захватом марки «Liebherr», моделі L522, кузов НОМЕР_5 , 1995 року випуску; автонавантажувача колісного з вилами марки DESTA, моделі DVHM3222TM, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , 1985 року випуску; верстату розколювального для дерева GUDE, типу DHH 1250/12Т, потужністю 4000 Вт, 2014 року випуску, розміром 57*85*112 та верстату розколювального для дерева деревокол POWERLOG, типу 10Т, розміром 58*53*153.

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України передбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручан¬ня в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «Агосі проти Сполученого Королівства» від 24 жовтня 1988 року «Agosi v. UK»). Іншими слова¬ми, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява №48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Європейський Суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52).

На підставі вищенаведеного слідчій суддя дійшов висновку, що, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Отже, приймаючи до уваги те, що для повного, об`єктивного та всебічного досудового розслідування даного кримінального провадження має значення вказане майно, оскільки воно може являтися об`єктом злочину в даному кримінальному провадженні, тому слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого щодо накладення арешту слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

клопотання слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

- вантажний автомобіль трьохосьовий, призначений для перевезення лісоматеріалів марки «TATRA», моделі T 815-2, типу VU 28 210 6*6.2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 1991, кузов № НОМЕР_2 , жовтого кольору;

- кран-маніпулятор гідравлічний ESSEL 125, реєстраційний номер НОМЕР_3 , заводський номер 5110, 2002 року випуску, для навантаження та розвантаження транспортних засобів, зеленого кольору;

- лісонавантажувач фронтальний з гідравлічним захватом марки «Liebherr», моделі L522, кузов НОМЕР_5 , 1995 року випуску;

- автонавантажувач колісний з вилами марки DESTA, моделі DVHM3222TM, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , 1985 року випуску;

- верстат розколювальний для дерева GUDE, типу DHH 1250/12Т, потужністю 4000 Вт, 2014 року випуску, розміром 57*85*112 та верстат розколювальний для дерева деревокол POWERLOG, типу 10Т, розміром 58*53*153, заборонивши розпоряджатися будь-яким чином і використовувати дане майно.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області на протязі п`яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1