Постанова

від 24.04.2017 по справі 803/6/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року Справа № 803/6/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,

за участю представників позивача Корнейчук В. М., Сороки В. Г.,

представника відповідача Сахарчука А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ківерцівської районної спілки споживчих товариств до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Ківерцівська районна спілка споживчих товариств (далі - Ківерцівська райспоживспілка, позивач) звернулася з позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ківерцівська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення від 19.12.2014 року №2 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 19.12.2014 року №2 прийняте на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку від 17.09.2014 року №1852/1501/01744275, яким встановлено порушення пункту 291.5.5 статті 291 Податкового кодексу України. Позивач не погоджується з правомірністю прийняття оскаржуваного рішення, оскільки нормами Податкового кодексу України не передбачено, що у разі відсутності відомостей щодо розміру часток засновників (учасників) в статутному фонді, така особа не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Установчі документи Ківерцівської райспоживспілки не містять відомостей про те, що споживчі товариства є засновниками райспоживспілки, а в статутному капіталі є їх частки. Оскільки відсутні підтверджуючі документи, які б свідчили про те, що у споживчого товариства наявна частка в статутному капіталі, тому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 19.12.2014 року №2 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 19.12.2014 року за №2 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку (т. 1 а.с. 52-55, 89-94).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017 року замінено Ківерцівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області її правонаступником Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 247-250).

28.03.2017 року справа надійшла до Волинського окружного адміністративного суду.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, та просили їх задовольнити.

У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків. Крім того, суб'єкт господарювання, у якого статутний фонд не сформовано і який має одного або декілька засновників - юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, та/або неприбуткові організації (громадські, благодійні), не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

У судовому засіданні представник відповідача позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач Ківерцівська райспоживспілка з 01.06.2012 року перебувала на спрощеній системі оподаткування на підставі свідоцтва платника єдиного податку від 31.05.2012 року серії А № 311585 (т. 1 а.с. 45).

17.09.2014 року посадовою особою Ківерцівської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з єдиного податку за І квартал 2014 року, І півріччя 2014 року, за результатами якої складено акт від 17.09.2014 року № 1852/1501/01744275 (т. 1 а.с. 12).

Перевіркою встановлено порушення підпункту 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, відповідно до якого не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків у зв'язку з чим Ківерцівська ОДПІ зобов'язала позивача повернути свідоцтво платника єдиного податку та з 01.01.2015 року та перейти на сплату інших податків.

На підставі акту перевірки від 17.09.2014 року № 1852/1501/01744275 Ківерцівською ОДПІ прийнято рішення № 2, яким Ківерцівській райспоживспілці анульовано свідоцтво платника єдиного податку (т. 1 а.с. 11).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 291.2. статті 291 Податкового кодексу України (далі - в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3. статті 291 Податкового кодексу України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно із підпунктом 291.5.5. пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Відносини, пов'язані зі створенням і діяльністю райспоживспілки регулюються Законом України Про споживчу кооперацію , Законом України Про кооперацію , іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 2 Закону України Про кооперацію споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

Згідно із статтею 8 Закону України Про споживчу кооперацію споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу з них.

Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах. Товариства можуть делегувати спілкам частину своїх повноважень та виконання окремих функцій.

Спілки споживчих товариств, виходячи з делегованих їм прав, можуть представляти і захищати інтереси споживчих товариств, їх членів та обслуговуваного населення у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях; подавати споживчим товариствам практичну допомогу в здійсненні господарської діяльності, впровадженні в практику досягнень науково-технічного прогресу, передового досвіду; проводити науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, підготовку та підвищення кваліфікації кадрів; вирішувати господарські спори між організаціями і підприємствами споживчої кооперації; вести власну господарську діяльність, спрямовану на створення необхідної виробничої та соціальної інфраструктури споживчої кооперації.

Вищим органом управління спілки є з'їзд (конференція), який приймає статут, обирає розпорядчі, виконавчі та контрольні органи, вирішує інші питання діяльності спілки. Взаємодія і підпорядкованість розпорядчих, виконавчих та контрольних органів спілки визначається статутом.

Спілка визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу не заборонену чинним законодавством діяльність з дня її державної реєстрації. Вона не відповідає за зобов'язаннями споживчих товариств і не має щодо них розпорядчих функцій.

Отже, Законом України Про споживчу кооперацію не встановлено обов'язку формувати та визначати в установчих документах споживчої спілки розмір статутного капіталу та виділяти розмір часток її засновників (учасників).

Матеріалами справи підтверджено, що Ківерцівська районна спілка споживчих зареєстрована як юридична особа 26.12.1991 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 46-48), та діє на підставі статуту, викладеному в новій редакції, державна реєстрація якого проведена 04.12.2014 року номер запису в Єдиному державному реєстрі 11841050011000275 (т. 1 а.с. 13-21).

До моменту набрання чинності Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV юридичні особи могли створюватись із формуванням статутного фонду або без його формування згідно із законодавством.

Як вбачається зі статуту Ківерцівська райспоживспілка об'єднує на добровільних засадах споживчі товариства - Ківерцівське сільське споживче товариство, Ківерцівське міське споживче товариство, Цуманське споживче товариство, Олицьке споживче товариство та споживче товариство Колос , які є її членами і виконують вимоги її статуту. Членство в райспоживспілці є добровільним. Розмір статутного капіталу та частки учасників у статутному капіталі не визначені. У статуті позивача відсутні норми, які ставлять в залежність формування та компетенцію органів управління і контролю райспоживспілки від частки учасників райспоживспілки в її статутному фонді (т. 1 а.с. 13-21).

Вищезазначене також підтверджується і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.01.2015 року (т. 1 а.с. 46-48), в якому Дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) та про дату закінчення його формування - наявний запис: 0,00 грн. , розмір внеску засновників (учасників) юридичної особи до статутного фонду - 0,00 грн. .

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Скасовуючи постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 року у даній справі, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 15.03.2017 року зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів, які б засвідчили про ту обставину, що Ківерцівське сільське споживче товариство, Ківерцівське міське споживче товариство, Цуманське споживче товариство, Олицьке споживче товариство та споживче товариство Колос не є платниками єдиного податку.

Як слідує з листа Ківерцівського відділення Луцької ОДПІ від 21.04.2017 року № 74/7/03-05-12-12, наданого відповідачем на вимогу суду, Ківерцівське сільське споживче товариство, Ківерцівське міське споживче товариство, Цуманське споживче товариство, Олицьке споживче товариство та споживче товариство Колос перебувають на загальній системі оподаткування (т. 2 а.с. 36).

Таким чином, оскільки відсутні реєстраційні відомості щодо розміру статутного капіталу Ківерцівської райспоживспілки та розміру внеску учасників до статутного фонду, які перебувають на загальній системі оподаткування, тому обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, встановлені підпунктом 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, на позивача не поширюються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Ківерцівської ОДПІ, констатовані в акті перевірки від 17.09.2014 року № 1852/1501/01744275, а тому рішення від 19.12.2014 року №2 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, винесене на підставі зазначеного акту перевірки, підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України (в редакції, чинній на дату звернення позивача з даним адміністративним позовом) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн., сплачений згідно квитанції від 05.01.2015 року № 22 (т. 1 а.с. 3).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Господарського кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 19 грудня 2014 року за №2 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Присудити з Державного бюджету України на користь Ківерцівської районної спілки споживчих товариств (45200, Волинська область, місто Ківерці, вулиця Грушевського, 27, код ЄДРПОУ 01744275) судовий збір у розмірі 73,08 (сімдесят три грн. 08 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 03 травня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко