Постанова

від 28.03.2017 по справі 808/3797/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року о/об 17 год. 12 хв.Справа № 808/3797/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мікротрон до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представника:

від позивача - Ніколаєва О.В.

(діє на підставі довіреності б/н від 18.11.2016 року)

від відповідача - Терехова Ю.О.

(діє на підставі довіреності № 178/92/08-70 від 22.03.2017 року)

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мікротрон (далі - позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2016/000080/2 від 01 листопада 2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2016/00453.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення порушує права та законні інтереси товариства. Позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав визначати митну вартість товарів за резервним методом з огляду на те, що позивачем було правомірно визначено митну вартість товару основним методом - за ціною договору (контракту), а також не обґрунтовано та протиправно оформив картку відмови в митному оформленні товарів і транспортних засобів. Вважає, що позивачем надано достатньо документів для підтвердження митного оформлення товару за основним (першим) методом. Відтак позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідач проти позову заперечив з підстав, викладений у письмових заперечень (вих. 50/92/08-70-10 від 15 лютого 2017 року) відповідно до яких зазначає, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, надані до митного контролю та митного оформлення, не містять всіх відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. Тому, відповідно до статті 53 МКУ, 28 жовтня 2016 року декларанту було направлене електронне повідомлення, в якому йому роз'яснено про недоліки у поданих до митного оформлення документах та повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; копій митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Під час аналізу додатково наданих документів, контролюючим органом встановлено, що декларантом не було подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість, в повному обсязі. Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2016/000080/2 від 01 листопада 2016 року та Картка відмови в прийн6ятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2016/00453 року винесені митним органом відповідно та у межах чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 28 березня 2017 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу Камертон .

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.

Відповідно до виписку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю Мікротрон 17 вересня 2015 року зареєстровано, як юридичну особу за адресою: 69039, Запорізька область, місто Запоріжжя, Шевченківський район, провулок Моторний, буд. 19-А, ідентифікаційний код 40016854.

07 квітня 2016 року між позивачем та Компанією CHINA ELEKTRONICS SHENZHEN COMPANY (Продавець) було укладено договір (контакт) № 0407/16, за яким Продавець зобов'язався продати, а Покупець зобов'язується купити корпуса для системних блоків, блоки живлення для комп'ютерів, запасні запчастини і інше обладнання на умовах FOB Шеньчжень, Китай у відповідності до умов INCOTERMS 2016.

Згідно Інвойсу постачальника № Р1607253 від 12 серпня 2016 року товар постачався на загальну суму у розмірі 67138,5 долларів США на умовах FOB Шеньчжень, Народна Республіка Китай.

Для здійснення митного оформлення товару 27 жовтня 2016 року позивачем по електронній системі MD Office™. MDDeclaration до м/п Запоріжжя-центральний Запорізької митниці ДФС подано митну декларацію по формі МД-2 (реєстраційний номер митниці 019970, довідковий № 11849 згідно графи 7 МД) на товар № 1 - Частини до комп'ютерів побутового призначення без функціональних блоків.

Комп'ютерні сталеві корпуси без вмонтованих блоків живлення, для машин автоматичної обробки інформації, не містять бездротових передавачів та приймачів:

- Корпус комп'ютера модель X1 з вмонтованим кулером (вентилятором) 12см- 200шт. ;

- Корпус комп'ютера модель Х2 з вмонтованим кулером (вентилятором) 12см- 200шт.;

- Корпус комп'ютера модель ХЗ з вмонтованим кулером (вентилятором) 12 см-100шт.;

- Корпус комп'ютера модель К1 з вмонтованим кулером (вентилятором) 12см- 200 шт.;

- Корпус комп'ютера модель К2-GТS з вмонтованим кулером (вентилятором) 12см-200 шт.;

- Корпус комп'ютера модель Q2 з вмонтованим кулером (вентилятором) 12см-200 шт.;

- Корпус комп'ютера модель Q3 з вмонтованим кулером (вентилятором) 12см- 35 шт.; Торгова марка СТL; Виробник: СНІNА ЕТЕСTRONICS SHENZHEN COMPANY; Країна виробництва: СМ .

На товар № 2 Частини та приладдя до комп'ютерів: Запасні частини до корпусів комп'ютера:

- Запасна передня панель -12 шт.;

- Запасні праві та ліві бокові панелі - 24 шт.; Торгова марка:СТL; Виробник: СНІNА ЕТЕСTRONICS SHENZHEN COMPANY; Країна виробництва: СМ .

На товар № 3 Коробки пакувальні з гофрованого картону. використовуються для пакування комп'ютерної техніки, з нанесеним логотипом СТL: Коробки для пакування товару - 12 шт. Торгова марка: GТL. Виробник: СНІNА ЕТЕСTRONICS SHENZHEN COMPANY. Країна виробництва: CN .

Відповідно до графи 47 Митної декларації, якій присвоєно № 112050000/2016/019970 Нарахування мита та митних платежів декларації платежі ввізного мита повинні становити - 72 604, 29 грн.

Разом з ВМД позивачем надані наступні документи:

- Контракт № 0407/16 від 07 квітня 2016 року;

- проформа-інвойс Р1607253 від 12 серпня 2016 року;

- переклад проформи-інвойс;

- пакувальний лист;

- рахунок-фактура № СФ-0000162 від 21 жовтня 2016 року про транспортні витрати;

- CMR № 0000245;

- Коносамент № WMS 16090718.

Митну вартість товарів № 1 та № 3 визначено декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту ) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а товару № 2 за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Заявлена позивачем митна вартість включає в себе вартість товару згідно рахунків - та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару у позивача не було.

Після аналізу поданих документів відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД № 112050000/2016/019970 від 27 жовтня 2016 року за результатами оцінки ризику було сформовано перелік митних формальностей за МД № 112050000/2016/019970.

28 жовтня 2016 року на електронну адресу декларанта надійшло повідомлення від митниці про те, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, у зв'язку з чим митниця запропонувала надати за власним бажанням додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

З 28 жовтня 2016 року по 01 листопада 2016 року декларантом на вимогу митниці в електронному вигляді направлено листа з наявними документами, а саме: SWIFT повідомлення № б/н від 23 вересня 2016 року (сплата 70% вартості); інвойс № Р1607253 від 12 серпня 2016 року; лист відправника; прайс-лист № б/н від 01 серпня 2016 року.

31 жовтня 2016 року декларант повідомив митний орган про відсутність інших документів на підтвердження митної вартості товару.

01 листопада 2016 року по вказаній вище електронній системі надійшло повідомлення від митниці декларанту про те, що згідно вимог статті 53 Митного кодексу України позивачу необхідно надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також декларанта повідомлено про те, що відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів.

01 листопада 2016 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 112050000/2016/000080/2, за яким корегування здійснено за резервним методом, та у зв'язку з цим, що відповідачем складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2016/00453 за поданою митною декларацією № 112050000/2016/019970.

18 листопада 2016 року у зв'язку з незгодою з рішенням про коригування митної вартості № 112050000/2016/000080/2 від 01 листопада 2016 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2016/00453, позивач звернувся зі скаргою до відповідача з вимогами скасувати вказані рішення та повернути (вивільнити) надану фінансову гарантію у розмірі 38 340,00 грн., що підтверджується випискою з банку про перерахування грошових коштів від 02 листопада 2016 року.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості та з оформленою відповідачем карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно статті 264 МК України митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

За приписами статті 266 МК України декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від органу доходів і зборів випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2016 року позивачем була надіслана декларація, яка зареєстрована за № 112050000/2016/019970 та інші документи для митного оформлення товару.

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно даних декларації № 112050000/2016/019970 від 27 жовтня 2016 року вартість товарів було заявлено у розмірі 67138,5 доларів США, з яких товари № 1 та № 3 було визначено декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту ) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а товару № 2 за резервним методом визначення митної вартості товарів.

03 жовтня 2016 року між ЧАЙНА ЕЛЕКТРОНИКС ШЕНЬЧЖЕНЬ КОМПАНИ (Продавець) та ТОВ Мікротрон (Покупець) укладено додаткову угоду № 0310/16 про внесення змін до Договору № 0407/16 від 07 квітня 2016 року. Згідно із умовами цієї додаткової угоди вирішено внести зміни до пункту 3.8. основного Договору, а саме: …продавець повинен повернути грошові кошти, отримані від покупця, згідно умов цього договору, за недопоставлений товар за рахунок покупця, протягом 60 днів після отримання заяви від покупця про невиконання договірних вимог…..

Відповідно до пунктів 2, 3 Додаткової угоди встановлено, що ЧАЙНА ЕЛЕКТРОНИКС ШЕНЬЧЖЕНЬ КОМПАНИ надало накладні Р1607252/Р1607253 /Р1607254 від 12 серпня 2016 року ТОВ Мікротрон , в якій загальна сума трьох накладних становить менше 881, 76 дол. США. Згідно із угодою № 1146/16 ЧАЙНА ЕЛЕКТРОНИКС ШЕНЬЧЖЕНЬ КОМПАНИ надає право на повернення грошових коштів (за товар, який ЧАЙНА ЕЛЕКТРОНИКС ШЕНЬЧЖЕНЬ КОМПАНИ недопоставило позивачу) Компании Юхое Индастри Лимитед.

Між ЧАЙНА ЕЛЕКТРОНИКС ШЕНЬЧЖЕНЬ КОМПАНИ (Основний боржник) та Юхое Индастри Лимитед (боржник другої черги) та ТОВ Мікротрон (Покупець) було укладено трьохсторонню угоду про передачу № 1146/16.

Відповідно до умов угоди Компания Юхое Индастри Лимитед зобов'язується повернути ТОВ Мікротрон грошові кошти в розмірі 881, 76 дол. США.

Сума грошових коштів була повернута позивачу в розмірі 881, 76 дол. США, що підтверджується SWIFT-повідомленням від 07 жовтня 2016 року.

Також, між ЧАЙНА ЕЛЕКТРОНИКС ШЕНЬЧЖЕНЬ КОМПАНИ (Основний боржник) та Юхое Индастри Лимитед (боржник другої черги) та ТОВ Мікротрон (Покупець) було укладено трьохсторонню угоду про передачу № 1147/16. Відповідно до умов угоди Компания Юхое Индастри Лимитед зобов'язується повернути ТОВ Мікротрон грошові кошти в розмірі 586,99 дол. США.

Сума грошових коштів була повернута позивачу в розмірі 586, 99 дол. США, що підтверджується SWIFT-повідомленням від 15 листопада 2016 року.

Так, сума згідно всіх наданих платіжних документів складає - 67 138.5 дол. США, а сума повернення позивачу грошових коштів складає 881, 76 дол. США та 586, 99 дол. США. Таким чином, загальна вартість товарів згідно із вказаними інвойсами складає 65669,84 дол. США.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, подані до митного оформлення, не містять всіх даних або містять розбіжності щодо ціни, що була фактично сплачена, а саме: 1) Умовами зовнішньоекономічного контракту передбачена попередня оплата за товар (30% до дати поставки вказаної в рахунку, 70% по наданні накладної до прибуття товарів в порт призначення). Документи підтверджуючі попередню оплату товару не надані до митного оформлення та не вказані в графі 44 МД. Що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. 2) Умовами зовнішньоекономічного контакту передбачено, що товар є об'єктом купівлі-продажу, але до митного оформлення не надано рахунок-фактуру (інвойс) згідно вимог статті 53 МКУ. Враховуючи вищезазначені розбіжності, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ посадовою особою було затребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертами організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта. Відповідно до пункту 6 статті 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Враховуючи розбіжності і зауваження до поданих до митного оформлення документів митна вартість може бути визнана за умови надання витребуваних документів з урахуванням зазначених зауважень.

31 жовтня 16 року декларант відмовився від надання в повному обсязі додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості. У органа доходів і зборів наявна інформація щодо митних вартостей аналогічних (подібних) товарів на рівні для товару № 1,2- 4,86 ам.долл./кг, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом.

З 28 жовтня 2016 року по 01 листопада 2016 року декларантом на вимогу митниці було в електронному вигляді направлено листа з наявними документами, а саме: SWIFT-повідомлення № б/н від 23 вересня 2016 року (сплата 70% вартості); інвойс № Р1607253 від 12.08.2016 року; лист відправника; прайс-лист № б/н від 01 серпня 2016 року.

31 жовтня 2016 року декларант повідомив митницю, що інших документів не надаємо .

01 листопада 2016 року по електронній системі надійшло повідомлення від митниці декларанту про те, що згідно вимог 53 Митного кодексу України позивачу необхідно надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачу було повідомлено про те, що відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів.

01 листопада 2016 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 112050000/2016/000080/2, за яким корегування здійснено за резервним методом, та відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2016/00453 за поданою митною декларацією № 112050000/2016/019970.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2016/000080/2 Обставини прийняття рішення та джерела інформації зазначено: Згідно вимог статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у другій частині статті 53 Митного кодексу України) містять наступні розбіжності та не містять всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена:

1) Умовами зовнішньоекономічного контракту передбачена попередня оплата за товар: -30% до дати поставки вказаної в рахунку, 70% по наданні накладної до прибуття товарів в порт призначення, згідно відомостей проформи-інвойсу: -30% авансовий платіж та 70% до відправки. Документи підтверджуючі попередню оплату товару не надані до митного оформлення та не вказані в графі 44 МД, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

2) Умовами зовнішньоекономічного контакту передбачено, що товар є об'єктом купівлі-продажу, але до митного оформлення не надано рахунок-фактуру (інвойс) згідно вимог статті 53 МКУ.

В зв'язку з цим, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, повідомлено про необхідність надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визнання, а саме: 1) Виписку з бухгалтерської документації; 2) Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) Копію митної декларації країни відправлення; 4) Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Крім того, в рамках пункту 3 статті 53 МКУ декларанту запропоновано за власним бажанням подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

В наданих додатково документах декларантом не підтверджено документально 100% попередню оплату за товар (надано підтвердження попередньої оплати в розмірі 70%). У органа доходів і зборів наявна інформація щодо митних вартостей аналогічних (подібних) товарів на рівні для товарів №1,2-4,86 ам. долл./кг. (МД від 26 жовтня 2016 року №100250008/2016/227764), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визнання митної вартості товарів та до прийняття рішення про користування митної вартості товарів заявленої декларантом. Митна вартість може бути визнана за умови надання додаткових документів в повному обсязі. Враховуючи розбіжності і зауваження до поданих до митного оформлення документів митна вартість може бути визнана за умови надання витребуваних документів з урахуванням зазначених зауважень. Метод визначення вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що заявлені неповні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 МКУ.

Декларант відмовився від надання документів в повному обсязі, які підтверджують митну вартість згідно частини 3 статті 53 МКУ.

За вимогами частини 4 статті 57 МКУ проведено процедуру консультацій між органом доходів і зборів і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, за результатами якої прийнято рішення про неможливість застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів в зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог статей 59,60 МКУ. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог статтям 62, 63 МКУ. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги частини 2 статті 64 МКУ використана наявна в митниці Міндоходів

В вищезазначеній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів за № 112050000/2016/00453, як причину відмови зазначено: В результаті перевірки митної декларації встановлено, що графу 9 митної декларації заповнено з порушенням вимог наказу Міністерства фінансів України від 30 травня 2013 року № 651 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684 ( а саме в графі 9 митної декларації не вірно вказано відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір). Таким чином, встановлено, що митна декларація подана з порушенням вимог щодо зазначення точних відомостей, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення. Порушено вимоги наказу Міністерства фінансів України від 30 травня 2013 року №651 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684, щодо заповнення гр. №9.

Відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 01 листопада 2016 року № 112050000/2016/000080/2 органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування митної вартості. Підстава Закон України від 13 березня 2012 року № 4495- VI статті 54 статті 55.

Від декларанта не надійшло відповідної заяви про проведення дій передбачених підпунктами 33-36 Постанови КМУ №450 від 21 травня 2012 року. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності митниці здійснюється відповідно до глави 4 Митного кодексу України. Було роз'яснено: подати нову декларацію заповнену відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, вірно зазначивши відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір в графі 9 митної декларації та враховуючи Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 01 листопада 2016 року № 112050000/2016/000080/2 скоригувати митну вартість перераховану за офіційним курсом НБУ на день подання митної декларації. Нову митну декларацію подати в строки встановлені статтею 263 Митного кодексу України.

18 листопада 2016 року на адресу відповідача позивачем було направлено лист зі скаргою, відповідно до якої позивач повідомив, що:

- в розумінні частини 3 статті 53 МКУ виписка з бухгалтерської документації має підтверджувати митну вартість та повинна бути в наявності. На момент декларування така документація відсутня, будь-яка інша бухгалтерська документація є обліковою та використовується виключно для здійснення обліку ТМЦ та не відноситься до документів, на підставі яких провадяться розрахунки та обчислюється митна вартість;

- 31.10.2016 року декларантом направся прайс-лист, інші документи відсутні;

- висновки про вартісні характеристику товару, які підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, декларантом раніше не надавалися, адже в таких не виникало потреби, проте на теперішній час декларант надає висновок Запорізької торгово-промислової палати (вих. № ОИ-957 від 10 листопада 2016 року);

- висновки про вартісні характеристику товару, які підготовлені спеціалізованими експертними організаціями - відсутні, адже сертифікати відповідності видаються лише на блоки живлення, на корпуси - не видаються. Декларантом надається сертифікат походження товару № 16С4403А0020/00849.

Разом з тим, позивачем надано наступні документи:

- SWIFT-повідомлення № б/н від 23.09.2016 року (сплата 30% вартості);

- висновок Запорізької торгово-промислової палати (вих. № ОИ-957 від 10.11.2016 року);

- довідку про транспортні розходи № 2110/2 від 21.10.2016 року;

- копію виписки з банку про перерахування грошових коштів (фінансової гарантії) від 02.11.2016 року;

- сертифікат походження товару № 16С4403А0020/00849;

Також, позивачем повторно було надано всі документи, які подавалися при оформленні декларації.

30 листопада 2016 року відповідач листом № 1667/11/08-7019-01 від 25.11.2016 року відмовив в скасуванні вказаного рішення та повернення (вивільнення) наданої фінансової гарантії.

Згідно частини 3, 4 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно частинами 1, 5 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Судом встановлено, що керуючись статтею 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, у зв'язку виявленням розбіжностей та ненаданням необхідних для підтвердження митної вартості документів, відповідачем прийняте письмове рішення №112050000/2016/000080/2 від 01 листопада 2016 року про її коригування.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні; а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем митна вартість товарів № 1 та № 3 було визначено за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту ) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а товару № 2 за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що стаття 58 МК України встановлює основні засади застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

В рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено про послідовність застосування методів визначення митної вартості товарів та процедуру проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. В рішенні було зазначено, що неможливо застосувати при визначенні митної вартості товару основний метод в зв'язку із тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість.

Керуючись статтею 57 МК України проведено процедуру консультацій між позивачем та відповідачем з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості товару. Консультація була проведена шляхом направлення декларанту повідомлення, у якому декларанта було повідомлено про причини неможливості застосування першого методу визначення митної вартості, методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів, методу визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості та про підстави застосування митницею резервного методу визначення митної вартості.

Судом встановлено, що відповідачем, враховуючи вимоги частини 2 статті 64 МК України, митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органі доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідачем була використана наявна у органів доходів і зборів інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей аналогічних (подібних) товарів на рівні для товарів №1,2-4,86 ам. долл./кг.(МД від 26 жовтня 2016 року №100250008/2016/227764), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом.

Згідно статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до пункту 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару № 112050000/2016/019970 від 27 жовтня 2016 року були подані всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не підтверджують документально 100% попередню оплату за товар, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Зокрема, Запорізькою митницею ДФС (відповідачем по справі) зазначено, що надані декларантом (позивачем по справі) документи для підтвердження рівня заявленої митної вартості товарів не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена. Документи, які підтверджують попередню оплату товару не надані до митного оформлення та не вказані в графі 44 МД, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не можуть бути застосований через те, що заявлені неповні відомості про митну вартість товару.

У митниці Міндоходів наявна інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку для товарів № 1,2-4,86 ам. долл./кг.(МД від 26.10.2016 №100250008/2016/227764), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом.

Однак, суд вважає, що частина 2 статті 53 Митного Кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість. Серед зазначеного переліку документів відсутній такі документи, як 1) каталоги, специфікація виробника товару, 2) висновок про якісні та вартісні характеристики товару. До того ж, вказані документи не впливають на числові значення складових митної вартості товарів та не підтверджують обраний метод її визначення у розумінні статті 53 Митного кодексу України.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам часини 2 статті 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини 2 статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Під час розгляду справи представником відповідача, відповідно до статті 71 КАС України, не доведено наявність обставин, визначених частиною 3 статті 53 МК України, для витребування додаткових документів.

Отже, суд приходить до висновку, що витребування Запорізькою митницею додаткових документів здійснено за відсутності визначених законом правових підстав.

Тому, не подання, або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює наразі для позивача негативних наслідків, оскільки разом із деклараціями митної вартості були подані всі передбачені частиною 2 статті 53 МК України документи, які давали змогу Запорізькій митниці достовірного та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2016/000080/2 від 01 листопада 2016 року та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2016/00453 від 01 листопада 2016 року, а відтак їх слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 12, 14, 41, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2016/000080/2 від 01 листопада 2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2016/00453.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мікротрон за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійки.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов