Постанова

від 25.04.2017 по справі 904/10441/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2017 року Справа № 904/10441/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність б/н від 09.09.2016 р.;

від позивача: ОСОБА_2 директор, паспорт серія МЕ № 745088 від 10.02.2006 р.;

від відповідача: ОСОБА_3 , довіреність № 7 від 27.02.2017 р.;

представники третіх осіб 1, 2 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гараж-С", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2017 року у справі № 904/10441/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція", м. Київ

до Приватного підприємства "Гараж-С", м. Дніпро

третя особа-1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша", м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Запорізький абразивний комбінат", м. Запоріжжя

про відшкодування вартості пошкодженого та втраченого вантажу на суму 158 614, 32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція" (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення 158 614,30 грн., що складають вартість пошкодженого та втраченого вантажу, 25 000,00 грн. витрат за надання правової допомоги.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 року (суддя Юзіков С.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 17.05.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М., судді Широбокова Л.П., Сизько І.А.), у позові відмовлено повністю. Висновки судів мотивовані наявністю взятих на себе експедитором ризиків втрати та пошкодження вантажу, визначених п.2.1.5 договору від 31.01.05 та ч.ч.1,2 ст.17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 19.05.56, ратифікована Україною 17.05.07, у зв'язку із чим підстав для задоволення позову не вбачається.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.02.2016 року скасовано, справу № 904/10441/15 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2017 року по справі №904/10441/15 (суддя Мельниченко І.Ф. ) стягнуто з приватного підприємства "Гараж-С", на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція" 158 614 32 коп. вартості пошкодженого вантажу, 2379 21 коп. судового збору, в решті заявлених вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що доказів, які б свідчили про відсутність вини щодо втрати чи пошкодження вантажу, відповідачем надано не було.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду Приватне підприємство "Гараж-С" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що Позивач не надав жодного доказу вини Відповідача. Посилається на постанову Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області від 17.06.2015 року, якою кримінальне провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю водія Відповідача було закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Таким чином, ДТП було спричинено не з вини водія, який керував ТЗ ПП Гараж-С , тобто відсутня вина Перевізника в пошкодженні вантажу.

Зазначає, що в результаті ДТП дійсно було пошкоджено вантаж, але не в тому обсязі і сумі, як визначено в позові Експедитора.

Звертає увагу суду, що Позивач не надав жодного документа, який би підтверджував пошкодження вантажу, як вказано в позові. Акт прийомки вантажу від 18.05.2015р., на який посилається Позивач, складений лише представниками ПАТ Запорізьким абразивним комбінатом , у зв'язку з чим не може прийматися до уваги та вважатися належним доказом.

Крім того, вважає, що господарським судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання представника Відповідача, щодо витребування у Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівської області належним чином засвідченої копії матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12015140350000580 від 10.05.2015 року, що містить матеріали та докази, які слугували підставою для винесення постанови Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області від 17.06.2015р., що можуть мати значення для повного та всебічного розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

В судовому засіданні 25.04.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

31.01.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція" (Експедитор, Позивач) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький абразивний комбінат" було укладено договір транспортного експедирування № 117 (т. 1 а.с. 38-39).

Згідно з п.1.1. договору Експедитор (Позивач) зобов'язався за плату і за рахунок другої сторони - Клієнта - публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" у даній справі організовувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів (п. 1.2).

За умовами 2.1.5 вказаного договору Позивач взяв на себе повну відповідальність за збереження вантажу в дорозі, своєчасну доставку в пункт призначення і видачу його вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортній накладній, СМR. В разі повернення клієнту автомобіля, який пройшов митне оформлення, в зв'язку з порушенням перевізником вимог митного законодавства Експедитор відшкодовує вартість пошкодженого вантажу, плату за перевезення, митні збори, мито та інші витрати пов'язані з перевезенням вантажу, повністю в разі втрати всього вантажу та в пропорції, відповідно до розміру збитку при частковій втраті, будь-які інші збитки відшкодуванню не підлягають.

У сою чергу 14.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція" (Експедитор) та Приватним підприємством "Гараж-С" (Перевізник) було укладено договір перевезення вантажу № 2942 (т. 1 а.с. 8-10).

Згідно п.1.1. договору Перевізник (Відповідач) зобов'язується доставити довірений йому вантаж, який належить клієнтам - Замовникам послуг Експедитора, до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Експедитор (позивач) зобов"язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з п. 1.3 Договору перевезення вантажів та відповідальність сторін визначаються цим Договором, Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах, надалі Конвенція КДПВ, Цивільним кодексом України, Законом України "Про транспортно експедиторську діяльність", іншими законами та нормативно-правовими актами України.

У пункті 4.1. договору перевезення вантажу сторони узгодили, що взаємна відповідальність сторін регулюється Конвенцією КДПВ, Цивільним кодексом України, законодавчими та нормативними актами України та цим договором.

При цьому, п.2.2.4, узгоджено обов'язок перевізника - ПП "Гараж-С" відповідати за збереження прийнятого для перевезення вантажу, його втрату, нестачу, псування або пошкодження.

Відповідно до Замовлення на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 05.05.2015 року, наданого ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" позивачу, відповідач зобов'язався виконати перевезення абразивного матеріалу масою 20,6 т із Запоріжжя (Україна) до Мніхово Градісте (Чехія) для чого останньому надано автомобіль, р.н.з. АЕ 4149 ЕХ / АЕ 6592 ХЕ, який здійснював перевезення згідно міжнародної товарно-транспортної накладної СМR № 0786933 від 07.05.2015 року (т. 1 а.с. 11).

Відповідно до митної декларації (форма МД-2) № 112050000/2015/007009, задекларована вартість вантажу вагою брутто 20340 кг., нетто 20000 кг (20 мішків на 20 піддонах), разом з доставкою становила 12 600 євро, що за курсом валюти (1 євро = 23,61164 грн.) у гривнях становить 297 506,66 грн. (т. 1 а.с. 40, 37 )

Відповідач не доставив вантаж у пункт призначення через ДТП, у яку потрапив його автомобіль 09.05.2015 року (а.с. ).

Зважаючи на те, що автомобіль з р.н.з. АЕ 4149 ЕХ / АЕ 6592 ХЕ не зміг виконувати зворотне перевезення у м. Запоріжжя після ДТП, вантаж був перевантажений у інший автомобіль відповідача р.н.з. АЕ 4183 ЕХ / АЕ 7922 ХТ, який прибув на розвантаження у м. Запоріжжя 18.05.2015 року (т. 1 а.с. 95, 97).

18.05.2015 року комісією у складі представників ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" (третьої особи-2 - 7 осіб), перевізника - відповідача (власника автомобіля ОСОБА_4 та водія ОСОБА_5Г.), та третьої особи-1 (Страхової компанії Перша ) було складено акт приймання повернутого товару, відповідно до якого засвідчено кількість пошкодженого і втраченого в результаті ДТП вантажу (а.с. 165-167).

Актом встановлено, що тільки в трьох мішках не пошкоджена цілісність упаковки, 15 мають пошкодження упаковки з недостатністю за вагою, у 8 з яких матеріал мокрий, а два повністю втрачені.

На підставі цього акту власником вантажу - ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" складений акт приймання повернутого вантажу і здійснений розрахунок нанесених збитків при втраті, пошкодженні та переробці вантажу, що транспортувався (т. 1 а.с. 20-22, 170, 171).

У складеному розрахунку до вказаного вище акту визначено, що збитки складають 158 614,32 грн., в результаті чого позивачу була виставлена претензія на вказану суму, яку останній сплатив, про що свідчить платіжне доручення № 5768 від 09.09.15р. (т. 1 а.с. 16-17, 41).

Звертаючись із даним позовом, позивач посилається на те, що саме на таку суму йому завдані збитки, в зв'язку з чим просить стягнути її з відповідача, що і стало причиною спору.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Правовідносини, що виникли у межах зазначеного перевезення, регулюються Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення від 19.05.56р. (до якої Україна приєдналась Законом України від 01.08.06р. № 57-V) - далі Конвенція, Цивільним та Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки (ч.1). Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки сталися внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути (ч.2).

Згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

За приписами ст.314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

Таким чином, з вимог вищевказаних норм вбачається, що вина перевізника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню відправником вантажу, у зв'язку з чим обов'язок доведення відсутності вини щодо втрати чи пошкодження вантажу покладається на перевізника, тобто на відповідача у справі.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що Позивач не надав жодного доказу вини Відповідача є безпідставними.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що доказів, які б свідчили про відсутність вини щодо втрати чи пошкодження вантажу, відповідачем надано не було.

Посилання скаржника у апеляційній скарзі на постанову Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області від 17.06.2015 року, якою кримінальне провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю водія Відповідача було закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, оскільки ДТП, на думку слідчого, було спричинено не з вини водія, який керував ТЗ ПП Гараж-С , тобто відсутня вина Перевізника в пошкодженні вантажу, є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до постанови РВ ГУ МВС України у Львівській області від 17.06.2015 року про закриття кримінального провадження №12015140350000580 від 10.05.2015 року, постановленої старшим слідчим СВ Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_6, дорожньо-транспортна пригода, учасником якої став автомобіль відповідача, відбулася внаслідок порушення водієм автомобілю "Фольксваген Венто" ОСОБА_7 низки ПДР України, а саме: п.1.5. (створення небезпеку для руху); п.п.2.12.1. (не дотримання безпечної швидкості руху); п.п.1.2.3. (не вжиття заходів для зменшення швидкості чи безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди); п.13.3. (не дотримання безпечного інтервалу і створення небезпеки для дорожнього руху під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду). З мотивів вказаної постанови вбачається, що саме гр. ОСОБА_7 із власної вини вчинив ДТП і після отриманих ушкоджень на місці події загинув. Водій ТЗ марки "Сканія" р.н.з. АЕ 4149 ЕХ ОСОБА_5 (водій відповідача по даній господарській справі) проходив у справі, як свідок і не був визнаний винуватцем ДТП, тобто в його діях відсутня вина (т. 1 а.с. 76-78).

Відповідно до п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення для господарського суду має й вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, якщо господарський суд розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Таким чином, постанова РВ ГУ МВС України у Львівській області правомірно не прийнята господарським судом у якості доказу, що підтверджує відсутність вини перевізника - ПП "Гараж", зважаючи на те, що в силу вимог ст.35 Господарського процесуального кодексу України, лише обставини, встановлені рішенням, постановою або вироком суду, є обов'язковими для господарського суду, а не зазначена вище постанова слідчого.

Випадки звільнення перевізника від відповідальності конкретизуються в п.5 Договору, А саме. сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором у тому випадку, якщо це є наслідком дії обставин непереборної сили (стихійне лихо, страйк, блокада), рішення органів влади та інших, незалежних від сторін, обставин.

Як зазначено у п.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 1.04.1994р. №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди", відповідно до ст.35 ГПК України преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи. Це ж стосується і постанови про закриття кримінального провадження.

Колегією суддів витребувано у Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівської області та оглянуто у судовому засіданні оригінали матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12015140350000580 від 10.05.2015 року, що містить матеріали за фактом дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої став автомобіль відповідача.

Вищезазначені матеріали досудового розслідування містять висновок автотехнічної експертизи № 1/406 від 27.05.2015 року, відповідно до якого, на момент огляду робоча гальмівна система автомобіля НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля НОМЕР_2 знаходиться в непрацездатному стані, несправності системи, що проявляються у обмеженні кута повороту керованих коліс(порушення кінематики їх повороту) із-за порушення нормального геометричного просторового розташування рульової трапеції, деформації рульової колонки та затискання передніх коліс деформованими елементами кузова. Перевірити систему освітлення досліджуваного автомобіля НОМЕР_2 не представилось можливим по причині масштабного руйнування електропроводу та відсутності джерела енергії-акумуляторної батареї. Робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля знаходиться в працездатному стані.

Деформації та пошкодження, які спричинили до непрацездатності рульового управління досліджуваного автомобіля НОМЕР_2 утворились під час ДТП - зіткнення транспортних засобів, в момент дії на автомобіль значних короткочасних ударних навантажень.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 1/405 від 27.05.2015 року: на момент огляду робоча гальмівна система автомобіля марки Фольксфаген- венто р.н. ЮА 44372 знаходиться в стані часткової відмови. Несправності, що призвели до такого стану полягають у від'єднанні від конструкції автомобіля переднього лівого колеса разом з ступецею та гальмівним механізмом, що призвело руйнування гумового трубопроводу вказаного механізму. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля Фольксфаген-венто р.н. ЮА 44372 знаходиться в стані повної відмови по причині руйнування підвіски переднього лівого колеса та деформації рульової колонки. Перевірити систему освітлення досліджуваного автомобіля не представилось можливим по причині масштабного руйнування електропроводу. Деформації та пошкодження, які спричинили до часткової відмови робочої, гальмівної системи та повної відмови системи рульового управління автомобіля Фольксфаген-венто р.н. ЮА 44372 утворились під час ДТП.

Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи № 1/404 від 29.05.2015 року, зіткнення автомобіля Фольксфаген-венто р.н. ЮА 44372 із автомобілем-тягачем НОМЕР_1 відбулось на смузі руху в напрямку смт. Краковець в межах ділянки осипу ґрунту. В даній дорожній ситуації мало місце зустрічне зіткнення транспортних засобів і повздовжні осі автомобіля Фольксфаген-венто р.н. ЮА 44372 та автомобіля тягача Сканія р.н. НОМЕР_3 в початковий момент зіткнення знаходились під кутом 167^_5 градусів.

Таким чином, матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12015140350000580 від 10.05.2015 року, свідчать про те, що слідчим взагалі не досліджувалися обставини, мав чи не мав відповідач можливості уникнути ДТП або зменшити його наслідки, не встановлено чи міг перевізник запобігти втраті недостачі, псуванню або пошкодженню вантажу чи зменшенню завданих збитків.

Питання про те, чи була у водія ОСОБА_5, який керував належним відповідачу транспортним засобом (автомобілем), технічна можливість уникнути зіткнення з іншим автомобілем, слідчими органами за допомогою спеціальних знань не досліджувалось, та, відповідно, відповідачем належними і допустимими доказами не доведено.

З постанови слідчого, на яку посилається відповідач, не вбачається, що втрата, нестача, псування та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу сталося не з вини перевізника (його водія), а через непереборну силу, зокрема незалежних від відповідача обставин.

Колегія суддів погоджується з тим, що господарським судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання представника Відповідача, щодо витребування у Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівської області належним чином засвідченої копії матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12015140350000580 від 10.05.2015 року.

В той же час, це не призвело до прийняття судом невірного рішення та не є підставою для скасування правильного по суті рішення, оскільки відповідно до частини 2 статті 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Апелянт не довів, яким чином вищезазначене порушення норм процесуального права призвело до прийняття неправильного рішення у даній справі.

Доводи скаржника про те, що Позивач не надав жодного документа, який би підтверджував пошкодження вантажу, ОСОБА_7 прийомки вантажу від 18.05.2015р. складений лише представниками ПАТ Запорізьким абразивним комбінатом , у зв'язку з чим не може прийматися до уваги та вважатися належним доказом, колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Так, 18.05.2015 року комісією у складі представників ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" (7 осіб), перевізника - відповідача (власника автомобіля ОСОБА_8 та водія ОСОБА_5Г.), та третьої особи-1 (Страхової компанії Перша ) було складено акт приймання повернутого товару, відповідно до якого засвідчено кількість пошкодженого і втраченого в результаті ДТП вантажу (а.с. 165-167).

Оригінал даного ОСОБА_7 оглянуто у судовому засіданні, на ньому наявні підписи від імені власника автомобіля ОСОБА_8 та водія ОСОБА_5, а також представника Страхової компанії Перша ОСОБА_9 ОСОБА_7 підписано без будь-яких заперечень.

Додатковими доказами присутності вищезазначених осіб 18.05.2015 року на ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" під час складання акту приймання повернутого товару є разові пропуски, видані 18.05.2015 року на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_9, оригінали яких також оглянуто у судовому засіданні (т. 1 а.с. 196-198).

Отже, як Відповідач з водієм, так і представник страхової кампанії були присутні при складанні акту і засвідчили правильність його складання, кількість пошкодженого і втраченого в результаті ДТП вантажу своїми підписами, що дає можливість беззаперечно встановити ці обставини та визначити правильність розрахунку збитків.

Актом встановлено, що тільки в трьох мішках не пошкоджена цілісність упаковки, 15 мають пошкодження упаковки з недостатністю за вагою, у 8 з яких матеріал мокрий, а два повністю втрачені.

Таким чином, загальна сума збитків складається з вартості переробки 5,996 тон вантажу 14 584,97 грн. + вартість матеріалу, якій не підлягає переробці 108 979,32 грн. + вартість відсутнього вантажу після ДТП 35 049,53 грн., загалом на суму 158 614,32 грн. без ПДВ.

Отже, наявні в матеріалах справи докази, беззаперечно свідчать про факт пошкодження вантажу і розмір збитків замовника-послуг Позивача, а також право Позивача на отримання компенсації вартості зіпсованого вантажу від Відповідача.

В судовому засіданні представником Відповідача заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи підписів осіб, поставлених на ОСОБА_7 приймання повернутого товару від 18.05.2015 року від імені директора Відповідача - власника автомобіля ОСОБА_8 та водія ОСОБА_5 , які, за твердженням скаржника, не належать вищезазначеним особам.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 23 березня 2012 року N 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу, що призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Заслухавши доводи представників сторін щодо заявленого клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Так як до предмета доказування у даній справі входить саме доведення факту спричинення збитків та їх розмір, то для встановлення фактичних даних по даній справі, що входять до предмету доказування, відсутня необхідність у спеціальних технічних знаннях, оскільки фактичні дані достатньо встановлені наявними матеріалами справи, а саме:

- ОСОБА_7 приймання повернутого товару від 18.05.2015 року підписано не лише представниками ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" (7 осіб), а й перевізником незацікавленої особи - третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша", яка не заперечувала проти підписання даного акту;

- під час розгляду справи у господарському суду, як до скасування рішення постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016 року, так і після Відповідач жодного разу не заявляв відповідне клопотання, та не зазначав, що підписи на ОСОБА_7 від імені директора Відповідача - власника автомобіля ОСОБА_8 та водія ОСОБА_5 виконані іншими особами;

- присутність вищезазначених осіб 18.05.2015 року на ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" під час складання акту приймання повернутого товару підтверджується разовими пропусками, виданими 18.05.2015 року на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_5, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні (т. 1 а.с. 196-198);

- представником відповідача до клопотання не додано безпосередніх пояснень власника автомобіля ОСОБА_8 та водія ОСОБА_5 щодо обставин перебування 18.05.2015 року на ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" та підписання спірного акту;

- розмір збитків розраховано математично, виходячи з вартості переробки 5,996 тон вантажу, вартості матеріалу, якій не підлягає переробці, та вартості відсутнього вантажу після ДТП.

у зв'язку з чим висновок експерта замінено іншими засобами доказування.

Отже, потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування при вирішенні саме даного спору - у суду відсутня, а отже у колегії суддів, як і у господарського суду відсутні підстави для призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гараж-С", м. Дніпро - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2017 року у справі № 904/10441/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 27.04.2017 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін