7/712
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 р. № 7/712
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючогосуддів:Кочерової Н.О.Дунаєвської Н.Г.Рибака В.В.
розглянув касаційну скаргу
державного підприємства "Енергоринок"
на постановувід 31.01.2007 Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 7/712 господарського суду м. Києва
за позовомдержавного підприємства "Енергоринок"
до
відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України"
простягнення 267 927 330,62грн.
за участю представників сторін:
від позивача Васильєв Д.В. дов. від 12.02.2007
від відповідача Богаченков В.Ю. дов. № 184 від 24.04.2007
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2006 року Державне підприємство “Енергоринок” пред'явило в суді позов до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія ”Одесаобленерго”, Національної акціонерної компанії “Енергетична компанія України” про стягнення заборгованості за поставлену електроенергію в сумі 169 209 990,41 грн., 3% річних 15.228.899,14 грн., інфляційних в сумі 50 702 267,79 грн., пені в сумі 14.941.473,95 грн., 7% штрафу в сумі 11 844 699,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 14.10.1998 року між ДП “Енергоринок” (яке є правонаступником НЕК “Укренерго”) та ВАТ “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” було укладено договір № 427/01 купівлі-продажу електроенергії. За куплену у серпні-грудні 1999 року електроенергію ВАТ “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” не розрахувалось, станом на 01.10.2006 року борг складав 169 209 990,41 грн.
В грудні 2006 року Державне підприємство “Енергоринок” змінило предмет позову і просило стягнути заборгованість, що виникла на підставі договору № 472/01 від 14.10.1998 року у 1999 році.
В обґрунтування позовних вимог у зв'язку зі зміною предмету позову позивач зазначав, що рішенням арбітражного суду Одеської області від 25.07.2000 року про стягнення 476 904 584,85 грн. у справі за позовом ДП “Укренерго” до ВАТ “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” стягнуто 178 841 118,92 грн.
Позов задоволено частково у зв'язку з тим, що сума 241 387 676,97 грн. визнана ВАТ “Одесаобленерго” за претензією, про що направлена платіжна вимога № 359 від 09.07.1999 року.
Сума за визнаною претензією була предметом договору реструктуризації від 28.12.2002, який постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 визнано недійсним з моменту укладання.
У зв'язку з тим, що договір про реструктуризацію заборгованості ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” за придбану у 1999 році електроенергію визнано недійсним лише 25.07.2006, то право позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 169 209 990,41 грн. виникло лише з моменту винесення апеляційним господарським судом зазначеної постанови, тобто з 25.07.2006.
Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідачів заборгованість не з серпня 1999 року по грудень 19999 року, а заборгованість, яка виникла у 1999 році.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.12.2006 (суддя Якименко М.М.) провадження у справі припинено на підставі п.2 ст.80 ГПК України.
Припиняючи провадження у справі, господарський суд вказав, що господарським судом у справі № 5/205-05-6104 вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2007 (судді: Отрюх Б.В., Верховець А.А., Тищенко А.І.) ухвала залишена без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Державне підприємство “Енергоринок” просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та ухвалу господарського суду і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Як вбачається з заяви про зміну предмету позову, подану до господарського суду Державним підприємством “Енергоринок” 21.12.2006, предметом позову є стягнення заборгованості з ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” та НАК “Енерготична компанія України”, що виникла на підставі договору № 427/01 від 14.10.1998 у 1999 році.
Припиняючи провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд вказав, що цей спір вирішено господарським судом у справі № 5/205-05-6104.
У справі № 5/205-05-6104 за позовом ВАТ “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” до ДП “Енергоринок” предметом спору є договір про реструктуризацію заборгованості № 21/268 від 28.12.2002, укладений між ВАТ “Одесаобленерго” та ДП “Енергоринок”.
Постановою від 25.07.2006 Одеського апеляційного господарського суду позов ВАТ “Одесаобленерго” задоволено та визнано договір про реструктуризацію заборгованості № 21/268 від 28.12.2002 недійсним з моменту укладання.
Як вбачається з матеріалів справи, спір про стягнення заборгованості за куплену електричну енергію, що утворилась за договором № 427/01 від 14.10.1998 у 1999 році, між ВАТ "Одесаобленерго" та ДП "Енергоринок" було вирішено у 2000 році арбітражним судом Одеської області у справі № 17/1-24/3492 (а.с.38 т.1).
У відзиві на позов, якій подано до суду від ВАТ "Одесаобленерго" та у клопотанні про припинення провадження у справі № 7/712 також було зроблено посилання на підставу для припинення провадження у справі саме на рішення арбітражного суду Одеської області від 25.07.2000 у справі № 17-1-24/3492.
Проте господарським судом м. Києва при винесенні ухвали було помилково зроблено посилання на справу № 5/205-05-6104, предметом якої було визнання недійсним договору реструктуризації заборгованості між сторонами та встановлено обставини викладені в рішенні арбітражного суду Одеської області від 25.07.2000 досліджено судом при розгляді справи № 7/712 (абзац 2 стор. 2 ухвали).
Таким чином, висновок господарського суду про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України є правильним, лише в оскаржуваній ухвалі помилково зазначено іншій номер справи 5/205-05-6104 замість справи № 17-1-24/3492.
Помилкове посилання на інший номер справи не вплинуло на законність ухвали господарського суду та постанови апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства “Енергоринок” залишити без задоволення, а постанову від 31.01.2007 Київського апеляційного господарського суду та ухвалу від 25.12.2006 господарського суду м. Києва у справі № 7/712 без змін.
Доручити господарському суду м. Києва виправити в порядку ст.89 ГПК України допущену в мотивувальній частині ухвали описку стосовно помилкового посилання на номер справи 5/205-05-6104 замість справи № 17-1-24/3492.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді: Н.Дунаєвська
В.Рибак
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 663069 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кочерова Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні